27 травня 2025 року м. Ужгород № 260/7878/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2021р. на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/19855-суд від 28.03.2024 року, виданої станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з основним розміром 83% грошового забезпечення, без обмежень максимальним розміром;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.02.2021 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/19855-суд від 28.03.2024 року, виданої станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з основним розміром 83% грошового забезпечення, без обмежень максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованими та фактично виплаченим розміром з 01.02.2021 року по день проведення перерахунку;
- стягнути судові витрати.
31 березня 2025 року Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено (фактично задоволено частково):
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 згідно з довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/19855-суд від 28.03.2024 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.01.2021 року перерахунок та з 01.02.2021 року виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/19855-суд від 28.03.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В подальшому, представником позивача до суду було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, якою просив суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №260/7878/24 щодо здійснення перерахунку та виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/19855-суд від 28.03.2024 року, виданої станом на 01.01.2021 року з основним розміром 83% грошового забезпечення, без обмежень максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованими та фактично виплаченим розміром з 01.02.2021 року по день проведення рохрахунку.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд зазначає, що під час розгляду справи №260/7878/24, при винесенні рішення судом не було вирішено спір, щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2021 року ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/19855-суд від 28.03.2024 року з урахуванням основного розміру 83% грошового забезпечення та без обмежень максимальним розміром пенсії та здійснити виплату різниці між максимально нарахованими та фактично виплаченим розміром з 01.02.2021 року по день проведення перерахунку, відтак підстави для винесення додаткового судового рішення згідно ст.252 КАС України - наявні.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, що має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами. Порушення прав, свобод чи інтересів особи це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності відповідного органу щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні наслідки. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумаченняч ч.2 ст.55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).
У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує кожному захист «своїх прав», які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.
Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов'язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє.
Вказані правові позиції містяться, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 по справі №826/15718/16, від 24.04.2018 по справі №167/592/17, від 31.07.2018 по справі №348/9/17, від 23.10.2018 по справі №344/4560/17, від 14.02.2019 по справі №362/7962/15-а.
З огляду на обсяг задоволених позовних вимог у справі 260/7878/24, слід зазначити, що позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням основного розміру 83% грошового забезпечення та без обмежень максимальним розміром пенсії та здійснити виплату різниці між максимально нарахованими та фактично виплаченим розміром з 01.02.2021 року по день проведення перерахунку з огляду на вищенаведені постанови Верховного Суду є передчасними.
Позивачем не надано до суду жодних доказів порушеного права у цій частині, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Суд також зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно п.2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.
Таким чином, обмеження пенсії максимальним розміром в законний спосіб не допускається.
На підставі наведеного та керуючись ст.139, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог, в частині здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021 року з урахуванням основного розміру 83% грошового забезпечення та без обмежень максимальним розміром пенсії та здійснення виплати різниці між максимально нарахованими та фактично виплаченим розміром з 01.02.2021 року по день проведення перерахунку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк