29 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/33858/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасуцвання рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач-2), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.10.2023 № 064250007947 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком з 09.09.2023.
Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 є протиправними та такими, що порушують конституційні права та гарантії на належний соціальний захист, а тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач-1 подано відзив на позовну заяву, у якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відмітив, що страховий стаж позивача становить 19 років 3 місяці 39 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.10.2023 № 064250007947 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 27.09.2023 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV (30 років).
Згідно поданих документів страховий стаж позивача складає 19 років 3 місяці 3 дні (за необхідних 30), що недостатньо для призначення пенсії за віком.
За доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи з 01.01.1992 по 21.12.1992, з 05.01.1993 по 08.08.1994, з 09.08.1994 по 31.03.1995, з 12.04.1995 по 21.08.1997, з 04.09.1997 по 17.01.2006, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992;
- періоди підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2022 по 30.09.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, оскільки інформація зазначена у довідці від 22.09.2023 № 1985/06-16 не підтверджена індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків). Крім того, періоди підприємницької діяльності перетинаються з роботою в російській федерації.
На підставі викладеного, ГУ ПФУ в Хмельницькій області просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вказує наступне.
Судом встановлено, що 08.09.2023 позивачу виповнилося 60 років, у зв'язку з чим 27.09.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою та відповідним пакетом документів для призначення йому пенсії за віком.
Разом із заявою про призначення пенсії за віком до відповідача-1 подано: диплом серії НОМЕР_1 від 20.06.1985, який підтверджує факт навчання в Московському поліграфичному інституті з 01.09.1980 по 13.06.1985, військовий квиток серії НОМЕР_2 , який підтверджує факт проходження строкової військової служби у період з 10.07.1985 по 01.11.1986, трудову книжку серії НОМЕР_3 від 07.08.1984, яка підтверджує необхідний страховий стаж роботи.
У повідомленні про відмову у призначенні пенсії від 11.10.2023 № 0600-0211-8/107928, зазначено, що відповідно до п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058). затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок 22-1), враховуючи принцип екстериторіальності, заяву було розглянуто відповідним структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким 04.10.2023 винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу - не менше 30 років.
Також зазначено, що правовідносини у галузі пенсійного забезпечення між Україною та 10 країнами Співдружності Незалежних Держав, в тому числі з російською федерацією, здійснювалися на підставі Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.09.1992.
З 01.01.2023 російська федерація припинила участь у вищезазначеній угоді, тому періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 не враховуються до страхового стажу. За поданими документами загальний страховий стаж становить 19 років 3 місяці 3 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Додатково повідомлено, що у разі повторного подання заяви та додаткових документів про стаж в термін до 27.12.2023, питання призначення пенсії буде переглянуто з поверненням на дату права, тобто на 09.09.2023, у разі повторного звернення після 27.12.2023 - право на призначення пенсії буде розглянуто з дати подання повторної заяви (з урахуванням норм статті 45 Закону № 1058).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.10.2023 № 064250007947 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 27.09.2023 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV (30 років).
Згідно поданих документів страховий стаж позивача складає 19 років 3 місяці 3 дні (за необхідних 30), що недостатньо для призначення пенсії за віком.
За доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи з 01.01.1992 по 21.12.1992, з 05.01.1993 по 08.08.1994, з 09.08.1994 по 31.03.1995, з 12.04.1995 по 21.08.1997, з 04.09.1997 по 17.01.2006, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992;
- періоди підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 30.09.2001. з 01.01.2022 по 30.09.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, оскільки інформація зазначена у довідці від 22.09.2023 № 1985/06-16 не підтверджена індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків). Крім того, періоди підприємницької діяльності перетинаються з роботою в російській федерації.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням Пенсійного фонду, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV ).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.
Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV починаючи - з 01.01.2023 по 31.12.2023, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 30 року.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У відповідності до абзаців 1, 2 п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Щодо незарахування періодів роботи з 01.01.1992 по 21.12.1992, з 05.01.1993 по 08.08.1994, з 09.08.1994 по 31.03.1995, з 12.04.1995 по 21.08.1997, з 04.09.1997 по 17.01.2006, у зв'язку з тим, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону №1058-ІV.
Відповідно до записів трудової книжки від 07.08.1984 НОМЕР_4 позивач у період з 01.01.1992 по 21.12.1992, з 05.01.1993 по 08.08.1994, з 09.08.1994 по 31.03.1995, з 12.04.1995 по 21.08.1997, з 04.09.1997 по 17.01.2006 працював на території російської федерації.
Проте, на переконання відповідачів, такі періоди трудової діяльності не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Однак, слід врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" прийнято рішення про вихід України з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м.Москві. При цьому, ч.2 ст.13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення передбачає, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Зважаючи на викладене, суд не погоджується із такими твердженнями відповідачів, оскільки жодних посилань на підстави відмови у зарахуванні такої трудової діяльності на території рф не навели, крім факту її припинення участі з 01.01.2023 в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Вказана Угода підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи в російській федерації, оскільки така була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Таким чином, оскільки факт роботи позивача на території рф у період з 01.01.1992 по 21.12.1992, з 05.01.1993 по 08.08.1994, з 09.08.1994 по 31.03.1995, з 12.04.1995 по 21.08.1997, з 04.09.1997 по 17.01.2006 підтверджено записами трудової книжки, наявної в матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що такий має бути зарахований до страхового стажу позивача пенсійним органом при призначенні йому пенсії за віком.
Щодо незарахування періодів підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2022 по 30.09.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, оскільки інформація зазначена у довідці від 22.09.2023 № 1985/06-16 не підтверджена індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків), то суд зазначає, що відповідно до зазначеної у листі ГУ ПФУ у Житомирській області від 04.12.2023 інформації слідує, що позивачем сплачувалися страхові внески у період з 01.01.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2022 по 30.09.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що вказані спірні періоди, повинні бути зараховані пенсійним органом до страхового стажу позивача.
Додатково, суд звертає увагу відповідача, що згідно статті 62 Закону України №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а.
Відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити зазначений стаж позивача.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.10.2023 № 064250007947 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу є невмотивованим та необґрунтованим, оскільки прийняте без належної оцінки усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому рішення суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
При вирішенні вказаного спору, суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова правління № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про таке:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Суд відмічає, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Варто відмітити, що Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
З огляду на те, що саме відповідач наділений повноваженнями щодо розрахунку стажу, віку та призначення пенсії, з метою ефективного захисту права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.01.1992 по 21.12.1992, з 05.01.1993 по 08.08.1994, з 09.08.1994 по 31.03.1995, з 12.04.1995 по 21.08.1997, з 04.09.1997 по 17.01.2006, а також періоди підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2022 по 30.09.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003 та повторно розглянути заяву позивача від 27.09.2023 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, з огляду на з'ясовані обставини справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м.Житомир, 10003. ЄДРПОУ:13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Г. Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013, ЄДРПОУ: 21318350) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.10.2023 № 064250007947 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 21.12.1992, з 05.01.1993 по 08.08.1994, з 09.08.1994 по 31.03.1995, з 12.04.1995 по 21.08.1997, з 04.09.1997 по 17.01.2006, періоди підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 30.09.2001, з 01.01.2022 по 30.09.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, повторно розглянути заяву позивача від 27.09.2023 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 травня 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович