Вирок від 30.05.2025 по справі 201/15893/23

Справа № 201/15893/23

Провадження № 1-кп/201/347/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22023050000000745 від 24.02.2023 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполя Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН), до складу якої входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов'язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації, а також інші представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

З цією метою 22.02.2022 Президент Російської Федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.

В цей же день Президент Російської Федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.

Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до Президента Російської Федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

Президент Російської Федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України.

24.02.2022 на виконання наказів вищого політичного та воєнного керівництва РФ, військовослужбовців ЗС РФ, шляхом агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили окупацію частини території України, у тому числі Маріупольського району та м. Маріуполь Донецької області, яке відбулось 20 травня 2022 року.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023 і на даний час є діючим.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту», заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність. Згідно зі ст. 10 цього Закону, складниками системи освіти є: дошкільна, позашкільна, повна загальна середня, спеціалізована, професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта, освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Окрім згаданого Закону, організацію та здійснення освітньої діяльності, залежно від рівнів освіти й типів навчальних закладів, регулюють спеціальні закони - закони України «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про вищу освіту», якими визначено поняття та зміст стандартів освіти за кожним рівнем і видом освіти.

Положеннями ст. 28 Закону України «Про вищу освіту» в Україні діють заклади вищої освіти, до яких відносяться: університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про освіту» стандарт освіти визначає вимоги до обов'язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти відповідного рівня, загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти, інші складники, передбачені спеціальними законами. Стандарти освіти розробляються та затверджуються у порядку, визначеному спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, єдиними стандартами освіти в нашій державі Україна визначаються лише, ті які визначено спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 10 вказаного Закону визначено, що стандарти вищої освіти, це сукупність вимог до освітніх програм вищої освіти, які є спеціальними для всіх освітніх програм у межах певного рівня вищої освіти та спеціальності.

Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості вищої освіти та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти (наукових установ), результатів навчання за відповідними спеціальностями.

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

2) вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, та результатів їх навчання;

3) перелік обов'язкових компетентностей випускника;

4) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

5) форми атестації здобувачів вищої освіти;

6) вимоги до створення освітніх програм підготовки за галуззю знань, двома галузями знань або групою спеціальностей (у стандартах рівня молодшого бакалавра), міждисциплінарних освітньо-наукових програм (у стандартах магістра та доктора філософії);

7) вимоги професійних стандартів (за їх наявності).

Заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми розробляє навчальний план, що визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем відповідного ступеня вищої освіти програмних результатів навчання.

На основі навчального плану у визначеному закладом вищої освіти порядку для кожного здобувача вищої освіти розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани на кожний навчальний рік. Індивідуальний навчальний план формується за результатами особистого вибору здобувачем вищої освіти дисциплін в обсязі, не меншому за встановлений цим Законом, з урахуванням вимог освітньої програми щодо вивчення її обов'язкових компонентів. Індивідуальний навчальний план є обов'язковим для виконання здобувачем вищої освіти.

Щодо стандартів освіти держави-агресора РФ - ФГБОУ ВО обязательны к применению всеми имеющими государственную акредитацию вузами Росийской Федерации. В соответствии с Федеральным законом от 29.12.2012 № 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» «ІНФОРМАЦІЯ_7 имени А.И. Куинджи», который имеет статус «федеральный университет» или «национальный исследовательский университет», а также федеральные государственные образовательные организации высшего образования, перечень которых утверждается указом Президента Российской Федерации, вправе разрабатывать и утверждать самостоятельно образовательные стандарты по всем уровням высшего образования. Требования к условиям реализации и результатам освоения образовательных программ высшего образования, включенные в такие образовательные стандарты, не могут быть ниже соответствующих требований федеральных государственных образовательных стандартов РФ.

Громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України, перебуваючи на території м. Маріуполь Донецької області, з метою утвердження впливу вказаної окупаційної адміністрації в освітній сфері, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації, та обійняла посади пов'язані з впровадженням стандартів освіти у навчальному закладі, який створено окупаційною владою, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_7 имени А.И. Куинджи », в якому обійняла посади так званого «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий».

Відповідно до «выписки из Единого государственного реестра организаций, осуществляющих образовательную деятельность по имеющим государственную акредитацию образовательным программам» юридичною адресою та місцем знаходження ФГБОУ ВО «Мариупольского государственного университета имени А.И. Куинджи» є так звана Донецкая Народная Республика, 287542, проспект Строителей, дом 129 А, город Мариуполь, г.о Мариупольский.

У свою чергу, згідно п. 2 Наказу «Міністерства освіти і науки «ДНР» № 1029 від 02.11.2022 «Про організацію діяльності освітніх організацій вищої освіти, професійних освітніх організацій, що беруть участь у функціонування профільних класів у загальноосвітніх організаціях «Донецкой народной Республики» у 2022-2023 навчальному році», освітяни т. зв. «МГУ «ДНР», при організації роботи з профільними класами у загальноосвітніх організаціях «Донецкой Народной Республики» через мережеву форму реалізації освітніх програм керуються спільним наказом Міністерства науки та вищої освіти Російської Федерації та Міністерства освіти Російської Федерації від 05.08.2020 № 882/391 «Про організації та здійснення освітньої діяльності при мережній формі реалізації освітніх програм».

Після чого, використовуючи отримані повноваження, остання брала участь в організації та забезпеченні здійснення освітнього процесу на факультеті гуманітарних та соціальних наук так званого «Мариупольского государственного университета имени А.И. Куинджи», окрім цього остання зайняла посаду «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий» вищезазначеного закладу освіти.

Забезпечення здійснення освітнього процесу у т.зв. «Мариупольском государственном университете имени А.И. Куинджи» здійснюється у відповідності до вимог «Закона об образовании» від 19.06.2015, прийнятим Постановою народної Ради так званої «днр», за освітніми стандартами так званої «днр», у подальшому - згідно до вимог законодавства РФ, зокрема відповідно до вимог «Федерального конституционного закона от 04.10.2022 №5-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Донецкой Народной Республики», «Федерального закона «Об образовании в Российской Федерации» от 29.12.2012 №273-ФЗ (последняя редакция)», «Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по направлению подготовки 46.03.01 «История»», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 20.04.2016 г. № 412», «Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по направлению подготовки 46.03.02 «Документоведение и Архивоведение», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 20.04.2016 г. № 411», із повним виключенням з освітнього процесу вимог до обов'язкових результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти України, який повністю протирічить меті, як початкової, так і базової середньої освіти в Україні та який формуватиме знання, інші компетентності та світогляд здобувачів освіти спрямовані на возвеличення Російської Федерації та так званої «днр», її історичної ролі та відповідно заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою збуджувати агресію та ненависть до України.

Перебуваючи на посаді «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий» вищезазначеного т.зв. закладу освіти ОСОБА_3 відповідно до «Должостой инструкии асиссента кафедры»» від 14.06.2022, затвердженої т.зв. «и.о. ректора Мариупольского государственого университета ОСОБА_7 », покладено обов'язки (мовою оригіналу):

«…Ассистент кафедры обязан:

2.1. Осуществлять учебную п учебно-методическую работу по всем видам учебных занятий в соответствии с индивидуальным планом работы преподавателя. Индивидуальный план работы преподавателя отображает перечень его учебных, методических, научных и организационных обязанностей в текущем учебном году. Ассистент обязан выполнять индивидуальный план работы.

2.2.Проводить практические (семинарские) п лабораторные занятия по

соответствующим дисциплинам, факультативам.

2.3. Участвовать в научной и научно-исследовательской работе по одному из научных направлений кафедры.

2.4. Организовывать и осуществлять методическую деятельность в сфере разработки необходимых учебных и методических материалов по всем видам учебных занятий в соответствии с индивидуальным планом работы.

2.5. Участвовать в воспитательной и профориентационной работе

согласно индивидуальному плану работы преподавателя.

2.6. Участвовать в заседаниях кафедры, собраниях преподавателей и других формах учебно-методической деятельности. Выполнять устные и письменные распоряжения, поручения декана факультета, заведующего кафедрой.

2.7. Соблюдать правила охраны труда и пожарной безопасности.

2.8. Контролировать выполнение студентами правил по безопасности жизнедеятельности и пожарной безопасности при проведении учебных занятий.

2.9. Соблюдать график проведения учебных занятий, который установлен утвержденным расписанием. Своевременно предупреждать руководство кафедры о невозможности выполнения учебной нагрузки. определеной трудовым договором и расписанием учебных запятий.

2.10. Постоянно повышать свой профессиональный уровень, педагогическое мастерство, научную квалификацию.

2.11. Обеспечивать высокий научно-теоретический и методический уровень преподавания диспиплин в полном объеме образовательной программы соответствующей специальности.

2.12. Соблюдать нормы педагогической этики, морали, уважать достоинство студентов, прививать им любовь к родной земле, ее истории и культуре, воспитывать в духе патриотизма и уважения к законам страны.

2.13. Соблюдать законы, Устав и правила внутреннего распорядка Университета…»

На виконання покладених на останню функцій «ассистента» ОСОБА_3 провела приймання заліку на факультеті «Экономики, управления и права» по дисциплине «Этика и Эстетика», що підтверджується «Зачетной ведомостью учета успеваемости от 08.04.2023», який особисто підписала.

Встановлено, що в т.зв. «Мариупольском государственном университете имени А.И. Куинджи» проводиться навчання за спеціальністю, «Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования по направлению подготовки 46.03.01 «История»», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 20.04.2016 г. № 412», «Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования по направлению подготовки 46.03.02 «Документоведение и Архивоведение», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 20.04.2016 г. № 411».

Також встановлено, що відповідно до так званого «Положения об исполнении обязаностей заместителя декана факультета», що затверджений так званим «Первым проректором Мариупольского государственного университета имени А.И. Куинджи ОСОБА_8 » до посадових та функціональних обов'язків, громадянка України ОСОБА_3 на посаді так званого «заместителя декана факультета» віднесено наступне:

- «совместно с деканом факультета осуществлять непосредственное руководство учебно-методической работой на факультете;

- принимать участие в реализации образовательных программ по закрепленным за факультетом специальностям (направлениям подготовки);

- своевременно представлять обучающихся на отчисление, перевод, восстановление и прием на обучение в порядке, установленном соответствующими нормативными актами;

- обеспечивать контроль посещаемости учебных занятий обучающимися, в том числе обучающимися из иностранных государств, а также обеспечивать контроль за еженедельным предоставлением сведений о посещаемости занятий обучающимися из иностранных государств (приложение 2);

- координировать связь с выпускниками факультета;

- вести работу по организации учета успеваемости обучающихся;

- обеспечивать своевременное проведение текущей аттестации обучающихся;

- контролировать оформление преподавателями документации (зачетных и экзаменационных ведомостей, направлений на оформлений на пересдачу и т.п.);

- контролировать выполнение преподавателями индивидуальных планов;

- контролировать работу кафедр и преподавателей по организации учебно-методической работы с обучающимися;

- контролировать работу государственной аттестационной и экзаменационной комиссий;

- участвовать в организации работы стипендиальной комиссии;

- анализировать результаты учебного процесса и на основе результатов анализа совместно с деканом факультета принимать меры по совершенствованию обучения;

- осуществлять координацию работы старост учебных групп;

- осуществлять прием обучающихся по вопросам образования».

На виконання злочинного умислу щодо впровадження стандартів освіти держави-агресора у вищевказаному освітньому закладі громадянка України ОСОБА_3 , как временно исполняющая обязанности заместителя декана факультета підписала «Служебную Записку от 07.02.2023, во исполнение письма Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики предоставляет следующее предложение по внедрению курса по освещению преступлений нацизма в XX-XXI веках в рамках обучения технологиям ведения классных часов для изучения лицам, которые обучаются по направлениям подготовки и специальностям в области образования и педагогики: внедрить на первом году обучения для педагогических специальностей учебный курс «Преступления нацизма в XX-XXI веках» Данный курс должен изучаться параллельно с курсом «ИСТОРИЯ РОССИИ» и «ВСЕОБЩАЯ РОССИЯ».

Разом з цим, з метою організації навчального процесу на факультеті гуманітарних та соціальних наук т. зв. університету за державними освітніми стандартами т. зв. «днр» та держави - агресора, громадянка України ОСОБА_3 , на підставі наказу в. о. ректора ОСОБА_7 та відповідно наказу т. зв. «Міністерства освіти та науки «ДНР» №767 від 25.08.2022, у період 28 по 31 серпня 2022 року очно пройшла навчання по додатковій професійній програмі підвищення кваліфікації у Федеральній державній бюджетній освітній установі вищої освіти «Донський державний технічний університет», який знаходиться у м. Ростов-на-Дону РФ.

За результатами такого навчання ОСОБА_3 отримала відповідне свідоцтво про підвищення кваліфікації.

Крім цього, ОСОБА_3 , разом з ««представителями делегации муниципалитетов Москвы, Санкт-петербурга и Ленинградской области в начале марта 2023 года провели встречу Союза по межнациональным отношениям с преподавателями МГУ ДНР. На данной встрече обсуждались вопросы организации процесса культурного образования, изучения политологии и истории Российской Федерации, проведения совместных культурно-спортивных мероприятий».

Дії громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковані за ч. 3 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність - вчинення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Позиція обвинуваченої

Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, з врахуванням того, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснювалось у спеціальному провадженні згідно ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2023 року (т. 2 а.п. 100; т. 3 а.п. 100-101), тому ухвалою суду від 07.03.2024 прийнято рішення про здійснення відкритого спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні (т. 3 а.п. 114) та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої.

У зв'язку з цим обвинувачена ОСОБА_3 не була допитана судом в якості обвинуваченої по суті пред'явленого їй обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_3 до слідчого (прокурора), направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.

Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомлена мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї.

Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року; «F.C.B. проти Італії» від 28 серпня 1991 року; «Т. проти Італії» від 12 жовтня 1992 року; «Пуатрімоль проти Франції» від 23 листопада 1993 року; «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року; «Меденіца проти Швейцарії» від 14 червня 2001 року; «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року; «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24 травня 2007 року висвітлено пункт про здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого в аспекті вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право кожного на справедливий суд, коли немає підстав вважати, що обвинувачений не був належно повідомлений про розпочате щодо нього судове провадження; якщо він згодом може домогтися ухвалення нового судового рішення за його участі, в якому містилася б оцінка обґрунтованості висунутих проти нього обвинувачень, а також під час дотримання інших гарантій його конвенціальних прав. Це свідчить про те, що здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого не суперечить вимогам цього нормативно-правового акта міжнародного значення.

Натомість, ОСОБА_3 скористалася своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.

Таким чином ОСОБА_3 , в силу п. 3 ч. 3 ст. 323 КПК України, обізнана, тобто повинна була знати, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, втім до слідчого та у судові засідання жодного разу не з'явилася.

Так, повідомлення про підозру, повістки про виклик підозорюваної ОСОБА_3 до слідчого, повідомлення про здійснення спеціального досудового розслідування опубліковані на сайті Офісу генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» (т. 2 а.п. 41, 42, 98, 99; т. 3 а.п. 98, 99, 103, 104).

Обвинувачена ОСОБА_3 до Соборного районного суду міста Дніпра у судові засідання, які призначалися на 29.12.2023, 10.01.2024, 01.02.2024, 21.02.2024, 07.03.2024, 15.03.2024, 18.04.2024, 13.05.2024, 18.06.2024, 05.09.2024, 19.09.2024, 30.09.2024, 07.10.2024, 23.10.2024, 12.11.2024, 05.12.2024, 30.01.2025, 20.02.2025, 20.03.2025, 14.05.2025, 26.05.2025, 30.05.2025 не з'явилася, хоча в належний спосіб була повідомлена про час та місце розгляду, про що свідчать її виклики, опубліковані в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» (т. 3 а.п. 49, 62, 134, 167, 174, 196, 212), на сайті Соборного районного суду міста Дніпра https://gt.dp.court.gov.ua/sud0412/ (т. 3 а.п. 50, 122, 175, 194, 213), та, за бажанням прокурора, на сайті Офісу Генерального прокурора (т. 3 а.п. 57, 71, 131, 143, 158).

Про причини неявки суду не повідомила, можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку «ВКЗ» поза межами приміщення суду не скористалася.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Інтереси обвинуваченої ОСОБА_3 в судовому процесі належно і якісно були представлені захисницею ОСОБА_5 згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 30.11.2023 № 004-40012337 (т. 2 а.п. 34), тим самим судом виконано складову права на справедливий судовий процес та не порушено право на захист обвинуваченої.

Отже судом виконаний обов'язок вживати усіх заходів, необхідних для забезпечення обвинуваченій у колабораційній діяльності ОСОБА_3 права на кваліфікований захист, у тому числі і призначення захисника, який би надавав практичну юридичну допомогу ефективно, оскільки такий захист не може бути ілюзорним заради «видимості судового процесу», що є одним із основоположних елементів справедливого розгляду, на що неодноразово наголошував і наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено. Окрема увага суду приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. Відтак подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб.

Докази, які досліджені судом

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:

Витягом з ЄРДР по к/п № 22023050000000745 від 24.02.2023 року (т. 2 а.п. 15-16), який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали рапорти старшого о/у в ОВС 8 відділу ГВ ЗНД 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях від 23.02.2023 (т. 1 а.п. 1-19).

Протоколом огляду від 10.12.2023 року (т. 1 а.п. 20-28), відповідно до якого об'єктом огляду є дві публікації від 29.11.2023 і від 04.12.2023, розміщені на ТГ каналі т.зв. «Мариупольского государственного университета», на яких маються дві службові записки щодо діяльності т.зв. «Мариупольского государственного университета», які підписані ОСОБА_3 .

Протоколом огляду від 08.09.2023 року (т. 1 а.п. 30-46), відповідно до якого об'єктом огляду є публікація у Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі, виявлено публікацію з файлами, які розміщені 23.08.2023:

- Оглядом файлу «Post_mrpl_dpr_23.08.2023.pdf» встановлено, що він містить «Удостоверение о повышении квалификации» № 6045 від 26.05.2023, яке видано на ім'я ОСОБА_3 про те, що в період з 02.05. по 26.05.2023 вона пройшла курси підвищення кваліфікації в «Государственном бюджетном учреждении дополнительного профессионального образования «Кузбасский региональный институт развития профессионального образования» по програмі «Профессиональное информирование и консультирование обучающихся и их родителей» обсягом 72 години;

- Оглядом файлу «Post_mrpl_dpr_02_23.08.2023.pdf» встановлено, що він містить «Благодарственное письмо», яке видано на ім 'я ОСОБА_3 за активну роботу з мережевої взаємодії в справі організації роботи психолого-педагогічних класів у 2022-2023 навчальному році;

- Оглядом файлів «Post_mrpl_dpr04_23.08.2023.xls», «Postjnrpl_dpr05_23.08.2023.xlsx», «Post_mrpl_dpr06_23.08.2023.xls» встановлено, що вони містить документи щодо розподілу навчального навантаження на 2022-2023 навчальний рік для т.зв. «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий» ОСОБА_3 ;

Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено документ, який розміщений 07.07.2023. Оглядом встановлено, що на даній сторінці міститься «Положение о кафедре Мариупольского государственного университета», який визначає цілі, завдання, функції кафедри, її склад та структуру, а також основні напрямки взаємодії кафедри з усіма кафедрами та структурними підрозділами Маріупольського державного університету.

Таким чином, в ході огляду встановлено, що ОСОБА_3 , обіймаючи посади т. зв. «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «асистента кафедры социально-коммуникативных технологий», займається організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави агресора у т. зв. «Мариупольском государственном университете имени А.И.Куинджи », шляхом розробки та підписання відповідних документів.

Судом оглянутий DVD-R диск із вищевказаними публікаціями. Встановлено, що вони відповідають змісту протоколу огляду (т. 1 а.п. 90).

Протоколом огляду від 03.03.2023 року (т. 1 а.п. 68-89), складеного старшим о/у в ОВС 8 відділу ГВЗНД 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях, відповідно до якого:

1. Об'єктом огляду є сайт під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_24.

На даній сторінці міститься фото- та текстовий матеріал щодо діяльності т. зв. «Факультета гуманитарных и социальных наук «Мариупольского государственного университета».

Зокрема, наукова діяльність факультету здійснюється науково-педагогічним складом 3 кафедр.

На факультеті працюють 11 науково-педагогічних співробітників, серед яких: 6 кандидатів наук, доцентів; 3 старших викладача; 2 помічники.

Деканом факультету є ОСОБА_9 , заступниками декана - ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

Навчально-методична робота факультету спрямована на забезпечення високого рівня підготовки майбутніх спеціалістів. Студенти набувають практичні навички під час виробничої, навчальної та науково-дослідної практики.

На базі нашого факультету відкривається відділення Російського Історичного товариства, яке дозволить усім охочим взяти участь у розвитку історичної науки, не тільки викладачам та студентам, а й вчителям шкіл та школярів.

2. Об'єктом огляду є сайт під назвою «Государственная информационная система нормативных правовых актов ДНР» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надалі серед вкладок, розміщених на вищезазначеному сайті виявлено вкладку за посиланням: https://gisnpa-dnr.ru/npa/0018-812-20151119/

На даній сторінці міститься нормативний документ під назвою «ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ СТАНДАРТ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПО НАПРАВЛЕНИЮ ПОДГОТОВКИ 46.03.01 «ИСТОРИЯ» (КВАЛИФИКАЦИЯ «АКАДЕМИЧЕСКИЙ БАКАЛАВР»), затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 20.04.2016 г. № 412, за яким викладачі т. зв. «Факультета гуманитарных и социальных наук «Мариупольского государственного университета» здійснюють підготовку фахівців бакалаврату.

Надалі серед вкладок, розміщених на вищезазначеному сайті виявлено вкладку за посиланням: https://gisnpa-dnr.ru/npa/0018-810-20151119/

На даній сторінці міститься нормативний документ під назвою «ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ СТАНДАРТ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПО НАПРАВЛЕНИЮ ПОДГОТОВКИ 46.04.01 «ИСТОРИЯ» (КВАЛИФИКАЦИЯ «МАГИСТР»), затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 13.10.2016г. №1068, за яким викладачі т. зв. «Факультета гуманитарных и социальных наук «Мариупольского государственного университета» здійснюють підготовку фахівців магістратури.

Надалі серед вкладок, розміщених на вищезазначеному сайті виявлено вкладку за посиланням: https://gisnpa-dnr.ru/npa/0018-411-20160420/

На даній сторінці міститься нормативний документ під назвою «ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ СТАНДАРТ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПО НАПРАВЛЕНИЮ ПОДГОТОВКИ 46.03.02 «ДОКУМЕНТОВЕДЕНИЕ И АРХИВОВЕДЕНИЕ» (КВАЛИФИКАЦИЯ «АКАДЕМИЧЕСКИЙ БАКАЛАВР», «ПРИКЛАДНОЙ БАКАЛАВР»)», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 20.04.2016 г. №411, за яким викладачі т. зв. «Факультета гуманитарных и социальных наук «Мариупольского государственного университета» здійснюють підготовку фахівців бакалаврату.

Надалі серед вкладок, розміщених на вищезазначеному сайті виявлено вкладку за посиланням: https://gisnpa-dnr.ru/npa/0018-1069-20161013/

На даній сторінці міститься нормативний документ під назвою «ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ СТАНДАРТ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПО НАПРАВЛЕНИЮ ПОДГОТОВКИ 46.04.02 «ДОКУМЕНТОВЕДЕНИЕ И АРХИВОВЕДЕНИЕ» (КВАЛИФИКАЦИЯ «МАГИСТР»)», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 13.10.2016 г. №1069, за яким викладачі т. зв. «Факультета гуманитарных и социальных наук «Мариупольского государственного университета» здійснюють підготовку фахівців магістратури.

Надалі серед вкладок, розміщених на вищезазначеному сайті виявлено вкладку за посиланням: https://gisnpa-dnr.ru/npa/0018-1298-20161226/

На даній сторінці міститься нормативний документ під назвою «ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ СТАНДАРТ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПО НАПРАВЛЕНИЮ ПОДГОТОВКИ 41.03.04 ПОЛИТОЛОГИЯ (КВАЛИФИКАЦИЯ «АКАДЕМИЧЕСКИЙ БАКАЛАВР»)», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 26.12.2016 г. №1298 за яким викладачі т. зв. «Факультета гуманитарных и социальных наук «Мариупольского государственного университета» здійснюють підготовку фахівців бакалаврату.

Надалі серед вкладок, розміщених на вищезазначеному сайті виявлено вкладку за посиланням: https://gisnpa-dnr.ru/npa/0018-1128-20161101/

На даній сторінці міститься нормативний документ під назвою «ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ СТАНДАРТ ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПО НАПРАВЛЕНИЮ ПОДГОТОВКИ 41.04.04 ПОЛИТОЛОГИЯ (КВАЛИФИКАЦИЯ: "МАГИСТР")», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 01.11.2016 г. №1128 за яким викладачі т. зв. «Факультета гуманитарных и социальных наук «Мариупольского государственного университета» здійснюють підготовку фахівців магістратури.

Таким чином, в ході огляду офіційного сайту «Мариупольского государственного университета» отримано інформацію про те, що ОСОБА_3 у вказаному навчальному закладі обіймає посади пов'язані з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави - агресора, а саме: т. зв. «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий».

Судом оглянутий зміст DVD-R диску із записаною публікацією, яка досліджувалася в ході огляду від 03.03.2023. Встановлено, що публікація відповідає змісту вказаного протоколу огляду (т. 1 а.п. 90).

Протоколом огляду від 12.12.2023 року (т. 1 а.п. 91-98), відповідно до якого об'єктом огляду є сайт https://mgumariupol.ru. На ньому міститься публікація наступного змісту, далі мовою оригіналу:

«МИНОБРНАУКИ РОССИИ Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования ІНФОРМАЦІЯ_7 имени А.И. Куинджи » (ФГБОУ ВО «МГУ имени А.И. Куинджи») ПОЛОЖЕНИЕ об исполнении обязанностей заместителя декана факультета. Настоящее Положение определяет функциональные обязанности, права и ответственность заместителя декана факультета в Федеральном государственном бюджетном образовательном учреждении высшего образования «ІНФОРМАЦІЯ_7 имени А.И. Куинджи» (далее - ФГБОУ ВО «МГУ имени А.И. Куинджи»).

1.2 Количество заместителей декана факультета устанавливается в зависимости от числа обучающихся: из расчёта один заместитель декана на 300 обучающихся, но не менее одного заместителя декана»…

...« 1.3 Выполнение обязанностей заместителя декана факультета в Мариупольском государственном университете имени А.И. Куинджи может быть поручено работнику, имеющему высшее профессиональное образование и стаж научно-педагогической работы или практической деятельности не менее 1 года.

1.4. Заместитель декана факультета подчиняется непосредственно декану факультета.

1.5 Заместитель декана факультета в своей работе руководствуется:»...

...« - Конституцией Российской Федерации;

- Федеральным законом от 29.12.2012 № 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации»;

- нормативными правовыми актами по вопросам образования, научно- исследовательской деятельности, воспитания и реализации молодежной политики;

- Уставом ФГБОУВО «МГУ имени А.И. Куинджи»;

- Коллективным договором ФГБОУ ВО «МГУ имени А.И. Куинджи »;

- Правилами внутреннего трудового распорядка ФГБОУ ВО «МГУ имени А.И. Куинджи»;

- Положением о факультете;

- настоящим Положением;

- решениями Ученого совета Университета;

- приказами и распоряжениями Университета, являющимися обязательными для исполнения;

- иными распорядительными и локальными нормативными актами.

16 «Выполнение обязанностей заместителей деканов факультетов (по различным направлениям деятельности) поручается работникамна основании служебных записок деканов факультетов (приложение № 1 к настоящему положению).»...

...«Возложение обязанностей заместителя декана факультета производится

приказом ректора по представлению декана соответствующего факультета (приложение №1 к настоящему положению).

1.8 Освобождение от выполнения обязанностей заместителя декана факультета производится приказом ректора по инициативе заместителя декана, декана профильного факультета, а также по независящим обстоятельствам.

1.9 Заместителю декана предоставлено право подписи в документах в пределах компетенции, определённой настоящим положением.

1.10 Работник, выполняющий обязанности заместителя декана факультета, должензнать:

1.10.1 по учебной работе:

1.10.1.1 современные формы и методы реализации образовательных программ;

1.10.1.2 правила ведения документации по учебной работе;

1.10.1.3 основные методы сбора, хранения, обработки, предоставления информации, необходимой для ведения учебной работы;»...

Должностные обязанности

2.1 Работник, выполняющий обязанности заместителя декана факультета по учебной работе, обязан:

2.1.1 совместно с деканом факультета осуществлять непосредственное руководство учебно-методической работой на факультете;

2.1.2 принимать участие в реализации образовательных програм»...

Судом оглянутий DVD-R диск із вищевказаною публікацією. Встановлено, що вона відповідає змісту протоколу огляду (т. 1 а.п. 99).

Протоколом огляду від 11.12.2023 року (т. 1 а.п. 100-121), відповідно до якого об'єктом огляду є публікація, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_4 на телеграм каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цій публікації містяться файли освітніх програм та практик т.зв. Мариупольского государственного университета имени А.И. Куинджи , які підписані, серед інших, «ассистентом кафедры социально-коммуникативных технологий ОСОБА_3 ».

Судом оглянутий DVD-R диск із вищевказаною публікацією. Встановлено, що вона відповідає змісту протоколу огляду (т. 1 а.п. 122).

Протоколом огляду від 14.03.2023 року (т. 1 а.п. 161-181), відповідно до якого об'єктом огляду є публікація, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_5 на телеграм каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 . Публікація має назву - мовою оригіналу: «Приказ о назначении кураторов академических групп.».

Оглядом встановлено, що на даній сторінці міститься посадова інструкція старшого викладача т. зв. «Мариупольского государственного университета».

В ході огляду документу публікації встановлено, що 03 лютого поточного року на підставі наказу в. о. ректора ОСОБА_7 №20 від 03.02.2023 ОСОБА_3 , як «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий» т.зв. «Мариупольского государственного университета», призначено куратором академічних груп очної форми навчання студентів 2-4 курсу за освітньою програмою «Документоведение и архивоведение», а також куратором академічної групи заочної форми навчання студентів 4 курсу за освітньою програмою «Документоведение и архивоведение».

Протоколом огляду від 16.03.2023 року (т. 1 а.п. 182-207), відповідно до якого об'єктом огляду є публікація, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_6 на телеграм каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даній сторінці міститься «приказ №767 від 25.08.2022 «Об обучении профессорско-преподавательского состава образовательных организаций высшего образования Донецкой Народной Республики в Федеральном государственном бюджетном образовательном учреждении высшего образования Донской государственный технический университет».

В ході огляду документу публікації встановлено, що ОСОБА_3 , обіймаючи посади т. зв. «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий» т. зв. «Мариупольского государственного университета», з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора у вказаному навчальному закладі, в період з 28 по 31 серпня 2022 року пройшла навчання (п.165 списку додатка до наказу) по додатковій професійній програмі підвищення кваліфікації у Федеральній державній бюджетній освітній установі вищої освіти «Донський державний технічний університет (Російська Федерація, м. Ростов-на-Дону). У зв'язку з вказаним, ОСОБА_3 отримала відповідне свідоцтво про підвищення кваліфікації.

Протоколом огляду від 17.03.2023 року (т. 1 а.п. 208-212), відповідно до якого об'єктом огляду є сайт під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_24 . Серед вкладок, розміщених на вищезазначеному сайті виявлено вкладку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 . На даній сторінці міститься текстовий матеріал щодо контактних даних т. зв. Мариупольского государственного университета».

Таким чином, в ході огляду відомостей на офіційному сайті «Мариупольского государственного университета» отримано інформацію про те, що ОСОБА_3 , обіймаючи посади т. зв. «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий», здійснює свою протиправну діяльність в адміністративній будівлі т. зв. університету, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 129А.

Протоколом огляду від 21.03.2023 року (т. 1 а.п. 213-218), відповідно до якого об'єктом огляду є телеграм канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 . Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію, що розміщена ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 » з наступним текстом - далі мовою оригіналу:

«МГУ - интеграционная площадка для качественного образования высшей школы.

Представители делегации муниципалитетов Москвы, Санкт-Петербурга и Ленинградской области провели встречу Союза по межнациональным отношениям с преподавателями Мариупольского государственного университета.

Рабочее общение касалось выработки системы проектов, направленных на взаимодействие студентов и преподавателей тех вузов, с которыми подписаны Соглашения о сотрудничестве. Обсуждались вопросы организации процессов культурного образования, изучения политологии и истории Российской Федерации, проведения совместных культурно-спортивных мероприятий.

Таким образом, Мариупольской государственный университет становится коммуникативной площадкой для реализации образовательных и творческих проектов, центром культуры, духовности, нравственности и патриотизма. Все это будет способствовать утверждению и распространению традиционных российских духовно-нравственных ценностей.»

Таким чином, в ході огляду офіційного телеграм - каналу « ІНФОРМАЦІЯ_12 » отримано інформацію про те, що ОСОБА_3 , обіймаючи посади т. зв. «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий, займається організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави - агресора у вказаному навчальному закладі.

Протоколом огляду від 21.03.2023 року (т. 1 а.п. 219-223), відповідно до якого об'єктом огляду є телеграм канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію, що розміщена ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 » з наступним текстом - далі мовою оригіналу:

«100 исторических книг пополнили учебный фонд Мариупольского государственного университета

Санкт-Петербургский государственный университет подарил 100 экземпляров исторических книг факультету гуманитарных и социальных наук Мариупольского государственного университета. От имени СПбГУ выпускник университета и миссионер Русской Православной Церкви ОСОБА_11 приехал в Мариуполь и лично передал в дар редкие издания.

Коллектив факультета гуманитарных и социальных наук Мариупольского государственного университета выражает огромную благодарность ректору и преподавателям Санкт-Петербургского государственного университета за подаренные книги.»

Протоколом огляду від 21.03.2023 року (т. 1 а.п. 224-228), відповідно до якого об'єктом огляду є телеграм канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію, що розміщена ІНФОРМАЦІЯ_14 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 », з наступним текстом - далі мовою оригіналу:

«Город на Неве зовет к себе!

Сегодня в Мариупольском государственном университете прошел круглый стол с представителями общественной организации «Союз Донбассовцев» Санкт-Петербурга и Ленинградской области и редактором Петербургской независимой газеты «Общество и Экология».

Делегация прибыла с миссией - предложить дружеское сотрудничество в области культуры, народной дипломатии, экологии и журналистики.

В ходе встречи обговорили взаимодействие между участниками круглого стола и университетом, а также обсудили дальнейшее взаимодействие.»

Протоколом огляду від 21.03.2023 року (т. 1 а.п. 229-234), відповідно до якого об'єктом огляду є телеграм канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію, що розміщена ІНФОРМАЦІЯ_15 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 », з наступним текстом - далі мовою оригіналу:

« ОСОБА_12 на базе Мариупоьского государственного университета открыли отделение Российского исторического общества.

Состоялось первое заседание новосозданного отделения на котором присутствовали член Президиума Российского исторического общества, вице-президент РАН, академик РАН, директор Института археологии Российской академии наук ОСОБА_13 , председатель Правления Российского исторического общества, исполнительный директор фонда «История Отечества» ОСОБА_14 и председатель Совета отделения Российского исторического общества в Республике Крым ОСОБА_15 .

Также в рамках открытия отделения были проведены лекции для студентов специальности "История" посвященные вопросом археологии и реформ в земельном вопросе времён ОСОБА_16 .

На первом заседании обсуждались вопросы взаимодействия ВУЗа, образовательных и краеведческих организаций, музеев и библиотек.

Основной целью на данном этапе является сохранение уцелевших и восстановление потерянных фондов, работы музеев.»

Протоколом огляду від 07.06.2023 року (т. 1 а.п. 236-246), відповідно до якого об'єктом огляду є телеграм канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 . У описі даного телеграмканалу зазначено наступне: МАРИУПОЛЬ ПРИНЯТО Архив документов по важным мероприятиям Только новая и актуальная информация Для своих.

Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію, що розміщена ІНФОРМАЦІЯ_16 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». На даній сторінці міститься шість файлів, які містять «приказ №78 від 16.08.2022 «О формировании составов Академических комиссий факультетов по перезачету дисциплин для восстановления студентов», з додатками до нього.

Таким чином, в ході огляду документу публікації встановлено, що ОСОБА_3 станом на 16.08.2022 вже являлася працівником т. зв. «Мариупольского государственного университета» (назва навчального закладу з 30.03.2023 змінена на «ІНФОРМАЦІЯ_7» перейменовано на «федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования «ІНФОРМАЦІЯ_7 имени А.И. Куинджи ») та обіймаючи посаду, пов'язану з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави - агресора у даному закладі освіти, т. зв. «заместителя декана по учебной работе факультета гуманитарных и социальных наук», у червні 2022 року на підставі наказу №78 від 16.08.2022 в якості члена була включена до складу академічної комісії «факультета гуманитарных и социальных наук» для перезаліку студентами навчальних дисциплін.

Протоколом огляду від 07.06.2023 року (т. 1 а.п. 247-257), відповідно до якого об'єктом огляду є телеграм канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 . У описі даного телеграмканалу зазначено наступне: МАРИУПОЛЬ ПРИНЯТО Архив документов по важным мероприятиям Только новая и актуальная информация Для своих.

Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію під назвою « Post_mrpl_dpr02_10.05.2023.docx », яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_17 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Оглядом встановлено, що на даній сторінці міститься посадова інструкція за 2023 рік асистента кафедри т. зв. «федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «ІНФОРМАЦІЯ_7 имени А.И. Куинджи».

Таким чином, в ході огляду документу публікації встановлено, що на даній сторінці міститься посадова інструкція за 2023 рік асистента кафедри т. зв. «федерального государственного бюджетного образовательного учреждения высшего образования «ІНФОРМАЦІЯ_7 имени А.И. Куинджи ».

Протоколом огляду від 21.03.2023 року (т. 2 а.п. 132-137), складеного старшим о/у в ОВС 8 відділу ГВЗНД 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях, відповідно до якого об'єктом огляду є публікація, яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_18 на телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_19 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_20 » із назвою - далі мовою оригіналу: «Вот такой ролик записали в «мгу» и приглашают абитуриентов на учебу». На даній сторінці міститься відеозапис тривалістю 02:24 хв., на якому т. зв. виконуюча обов'язки ректора т. зв. «Мариупольского государственного университета» ОСОБА_7 закликає абітурієнтів вступати на навчання до вказаного навчального закладу. В записі відео разом зі своїми колегами по факультету бере участь ОСОБА_3 .

Таким чином, в ході огляду відео, розміщеного на офіційному телеграм - каналі «Мариупольского государственного университета» свідок впізнала ОСОБА_3 , яка обіймаючи посади т. зв. «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий, займається організацією освітнього процесу у вказаному навчальному закладі;

Судом оглянутий зміст DVD-R диску із записаною публікацією, яка досліджувалася в ході огляду від 21.03.2023. Встановлено, що публікація відповідає змісту вказаного протоколу огляду (т. 2 а.п. 138).

Показаннями допитаного у судовому засіданні через відеоконференцзв'язок свідка ОСОБА_18 , який суду повідомив наступне. Я працюю в Маріупольському державному університеті з дислокацією в м. Києві помічником проректора з економічних питань. До цього я працював у цьому університетів м. Маріуполі. ОСОБА_3 я знав з 2016 року, коли вона стала працювати в Маріупольському державному університеті в м. Маріуполі на історичному факультеті. ОСОБА_3 у моєму підпорядкуванні не була. В останнє я її бачив на роботі в університеті у січні 2022 року в м. Маріуполі. Мені відомо з відкритого ТГ каналу фейкового Маріупольського державного університету, що вона мешкає в м. Маріуполі. На цьому ТГ каналі розміщуються всі новини фейкового університету. Зі мною проводилося впізнання за фотознімками та публікаціями вказаного ТГ каналу, на яких я впізнав ОСОБА_3 . На даний час вона обіймає посаду у фейковому університеті заступником декана факультету гуманітарних і соціальних наук. У неї мається зріст у кар'єрі. Мені невідомо про те, що окупаційна влада здійснювала на неї тиск з метою залишення у м. Маріуполі і обрання посади. Про переміщення нашого університету в Київ я дізнався у квітні 2022 року з ТГ каналу, коли я був на зв'язку після отримання осколкового поранення. Всіх закликали їхати працювати у м. Київ. З кінця лютого 2022 року велися повномасштабні бойові дії в Маріуполі і зв'язку в місті в березні не було.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.11.2023 (т. 1 а.п. 55-58), відповідно до якого свідок ОСОБА_18 впізнав ОСОБА_3 за зовнішніми рисами обличчя.

Протоколом огляду від 22.11.2023 року (т. 1 а.п. 59-67) за участю свідка ОСОБА_18 , відповідно до якого предметом огляду є телеграм-канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , який має 4239 підписника. У описі даного телеграмканалу зазначено наступне: Официальный канал Мариупольского государственного университета имени А.И. Куинджи . Для обратной связи пишите ІНФОРМАЦІЯ_21 .

Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію, що розміщена ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».

Вказана публікація містить наступний допис (рос.):

«МГУ - интеграционная площадка для качественного образования высшей школы.

Свідку було поставлене питання, чи впізнає він кого-небудь з осіб, зображених на фотознімку та якщо впізнає, то кого саме, за якими ознаками (їх сукупністю), коли і за яких обставин він з нею познайомився та чим вказана особа займалася та займається на даний час, на що ОСОБА_18 уважно вивчивши фотознімок, заявив, що на фотознімку з вказаної публікації він за загальними ознаками, а саме за овалом обличчя, очами, носом губами, зачіскою, впізнає особу, зображену, якою є ОСОБА_3 , разом з якою працював у Маріупольському державному університеті.

Далі серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію, що розміщена ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».

Вказана публікація містить наступний допис (рос.):

«100 исторических книг пополнили учебный фонд Мариупольского государственного университета

Серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію, що розміщена ІНФОРМАЦІЯ_14 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10

Вказана публікація містить наступний допис (рос.):

«Город на Неве зовет к себе!

Далі серед новин, розміщених на вищезазначеному Telegram-каналі виявлено публікацію, що розміщена ІНФОРМАЦІЯ_15 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10

Вказана публікація містить наступний допис (рос.):

Таким чином, в ході огляду офіційного телеграм - каналу «Мариупольского государственного университета» свідок впізнала на вищезазначених фото ОСОБА_3 , яка обіймаючи посади т. зв. «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий, займається організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави - агресора у вказаному навчальному закладі.

Показаннями допитаного у судовому засіданні через відеоконференцзв'язок свідка ОСОБА_19 , яка суду повідомила наступне. Я працюю в Маріупольському Державному Університеті проректором, який знаходиться тимчасово у м. Києві. Я була знайома з ОСОБА_3 як працівницею в Маріупольському Державному Університеті, який знаходився в м. Маріуполі до початку повномасштабного вторгнення РФ. З квітня 2022 року Маріупольський Державний Університет був тимчасово переміщений у м. Київ. В цьому же місяці я виїхала в м. Київ. Далі зі всіма працівниками, які залишилися в окупованому Маріуполі ми зв'язувалися по телефону, пропонували переїхати в м. Київ. ОСОБА_3 також пропонували переїхати, але вона так і не переїхала у м. Київ і в подальшому влітку 2022 року написала заяву про звільнення за власним бажанням і в серпні 2022 вона була звільнена. З телеграм-каналу фейкового Маріупольського державного університету - т.зв. Маріупольського Державного Університету ім. Куінджі в м. Маріуполі мені стало відомо, що ОСОБА_3 добровільно залишилася в м. Маріуполі, добровільно обійняла посаду заступника декана факультету гуманітарних і соціальних наук і, одночасно, асистента кафедри соціальних і комунікаційних технологій. В тому ТГ каналі малися багато публікацій про те, що співробітники університету, які залишилися в м. Маріуполі, і продовжують працювати у перейменованому університеті - у т.зв. Маріупольському Державному Університеті ім. Куінджі, вони беруть активну участь у його діяльності, їздять в РФ на підвищення кваліфікації, приймають делегації посадових осіб РФ та працівників вишив РФ. ОСОБА_3 наразі викладає все, що пов'язано з соціальною комунікацією, журналістикою за стандартами РФ. Зі мною проводилася слідча дія - впізнання за фотознимками, на яких я впізнала ОСОБА_3 .

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2023 (т. 2 а.п. 164-167), відповідно до якого свідок ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_3 за зовнішніми рисами обличчя.

Протоколом огляду від 30.08.2023 року (т. 2 а.п. 168-171) за участю свідка ОСОБА_19 , відповідно до якого предметом огляду є публікація, яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_18 на телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_19 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_20 » із назвою - далі мовою оригіналу: «Вот такой ролик записали в «мгу» и приглашают абитуриентов на учебу». На даній сторінці міститься відеозапис тривалістю 02:24 хв., на якому т. зв. виконуюча обов'язки ректора т. зв. «Мариупольского государственного университета» ОСОБА_7 закликає абітурієнтів вступати на навчання до вказаного навчального закладу. В записі відео разом зі своїми колегами по факультету бере участь ОСОБА_3 .

Після перегляду даного відео свідку ОСОБА_19 було поставлене питання, чи впізнає вона кого-небудь на ньому та якщо впізнає, то кого саме, за якими ознаками (їх сукупністю), коли і за яких обставин вона з нею познайомилася та чим вказана особа займалася та займається на даний час, на що ОСОБА_19 уважно вивчивши відео та скріншоти з нього, заявила, що на відео вона за загальними ознаками, а саме за овалом обличчя, очами, носом губами, зачіскою, впізнає особу, зображену, якою є ОСОБА_3 , разом з якою працювала у Маріупольському державному університеті.

Показаннями допитаного у судовому засіданні через відеоконференцзв'язок свідка ОСОБА_20 , яка суду повідомила наступне. Я працюю в Маріупольському Державному Університеті начальником відділу кадрів, який знаходиться тимчасово у м. Києві. Я була знайома з ОСОБА_3 як працівницею в Маріупольському Державному Університеті, який знаходився в м. Маріуполі до початку повномасштабного вторгнення РФ. Вона працювала на посаді старшого інспектора історичного факультету, це як секретар на факультеті. Вона не була викладачем. Близьких або особистих стосунків у мене з нею не було, у нас були суто робочі стосунки. На теперішній час я з нею відносини не підтримую, ні спілкування, ні переписки. Бачила її востаннє взимку 2022 року. Знаю, що на теперішній час вона працює у т.зв. Маріупольському Державному Університеті ім. Куінджі в м. Маріуполі. Бачила її в ТГ-каналі фейкового Маріупольського Державного Університету на світлинах, в стрічці новин. Вона брала участь на різних зібраннях. Якщо я не помиляюсь, то в стрічці новин повідомлялось, що вона обіймає керівну посаду в університеті, є заступником декана. ОСОБА_3 можу охарактеризувати як стриману, небагатослівну, працьовиту. В 2022 році як тільки ми переїхали на українську територію з м. Маріуполя, ми шукали всіх наших працівників, ми повідомляли їм через месенджери та в телефонному зв'язку, що університет переїхав до Києва, і для працівників виділений гуртожиток. ОСОБА_3 не забажала переїхати в м. Київ. Наприкінці літа 2022 року вона написала заяву на звільнення за власним бажанням через вайбер або телеграм і ми її звільнили. Їй було надіслано через месенджер наказ про звільнення. Мені не відомо, чи забирала ОСОБА_3 свою трудову книжку. Я не спілкувалась з тими, хто залишився в м. Маріуполі. Ми переписувалися в вайбері і ТГ. Мені відомо, що освітня програма в університеті в м. Маріуполі викладається за стандартами РФ. Впізнання ОСОБА_3 зі мною проводилося, я її впізнала за фотографіями та на публікації з сайту т.зв. Маріупольського Державного Університету ім. Куінджі. На той час до 2022 року у ОСОБА_3 був чоловік, але дітей не було. 20.03.2022 року я виїхала з Маріуполя. Університет працював до моменту повного оточення Маріуполя, приблизно до початку березня, коли повністю зникли світло, вода, мобільний зв'язок. Ми свою діяльність не зупиняли, ми офіційно переміщені до м. Києва в середині квітня 2022 року по наказу МОН. Вважаю, що ОСОБА_3 добровільно зайняла посаду заступника декана у фейковому університеті, вона активно і добровільно бере участь у різних заходах фейкового університету, ніякого примусу і будь-яких погроз я не бачила.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2023 (т. 2 а.п. 178-181), відповідно до якого свідок ОСОБА_20 впізнала ОСОБА_3 за зовнішніми рисами обличчя.

Протоколом огляду від 30.08.2023 року (т. 2 а.п. 182-186) за участю свідка ОСОБА_20 , відповідно до якого предметом огляду є сайт під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_24.

Серед вкладок, розміщених на вищезазначеному сайті виявлено вкладку за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_22

Зокрема, наукова діяльність факультету здійснюється науково-педагогічним складом 3 кафедр.

Деканом факультету є ОСОБА_9 , заступниками декана - ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

Свідку ОСОБА_20 було поставлене питання, чи впізнає вона кого-небудь з осіб, зображених на фотознімку та якщо впізнає, то кого саме, за якими ознаками (їх сукупністю), коли і за яких обставин вона з нею познайомилася та чим вказана особа займалася та займається на даний час, на що ОСОБА_20 уважно вивчивши фотознімок, заявила, що на фотознімку з вказаної публікації вона за загальними ознаками, а саме за овалом обличчя, очами, носом губами, зачіскою, впізнає особу, зображену, якою ОСОБА_3 , разом з якою працювала у Маріупольському державному університеті.

Далі серед вкладок, розміщених на вищезазначеному сайті виявлено вкладку за посиланням https://mgumariupol.ru/component/sppagebuilder/?view=page&id=27.

На даній сторінці міститься фото- та текстовий матеріал щодо діяльності т. зв. «Кафедры социально-коммуникативных технологий факультета гуманитарных и социальных наук «Мариупольского государственного университета А.И. Куинджи».

Таким чином, в ході огляду офіційного сайту «Мариупольского государственного университета А.И. Куинджи» свідок впізнав на фото ОСОБА_3 , яка у вказаному навчальному закладі обіймає посади пов'язані з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави - агресора, а саме: т. зв. «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий».

Копією інформації з центру обробки спеціальної інформації ДПС України від 08.12.2023, відповідно до якої відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянкою України ОСОБА_3 в період з 01.06.2023 по 01.12.2023 року в Базі даних не виявлено (т. 2 а.п. 8).

Судом досліджені документи, які характеризують особу обвинуваченої:

- копія особової картки ДМС ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 2), за якою встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_23 у м. Маріуполь Донецької області, є громадянкою України.

- копія паспорту громадянки РФ ОСОБА_3 , виданий 27.04.2022 (т. 2 а.п. 10).

- інформація про судимості ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 5), відповідно до якої станом на 15.12.2023 вона до кримінальної відповідальності не притягалася.

- довідка КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ» № 253 від 07.03.2023 (т. 2 а.с. 7), згідно якої ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

- довідка КНП «МЦ з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» № 501 від 09.03.2023 (т. 2 а.с. 6), згідно якої ОСОБА_3 за спеціалізованою наркологічною допомогою не зверталась, на обліку не перебуває.

- характеристика ОСОБА_3 від 02.03.2023 (т. 2 а.п. 9), видана ректором Маріупольського державного університету ОСОБА_21 наступного змісту: ОСОБА_3 , 1996 року народження, до звільнення у серпні 2022 року (наказ про звільнення від 27.07.2022 р. № 378-к) обіймала посаду старшого інспектора історичного факультету Маріупольського державного університету (наказ про прийняття 5 ід 02.09.2016 р.№570-к). ОСОБА_3 навчалася у Маріупольському державному університеті за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність» за освітнім ступенем «Бакалавр» (2014-2018 рр.) та спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» за освітнім ступенем «Магістр» (2018-2019 рр.). У 2016 році почала працювати на історичному факультеті Маріупольського державного університету на посаді старшого інспектора. Відповідно до посадових обов'язків старшого інспектора факультету забезпечувала ведення діловодства деканату; підготовку проектів наказів, розпоряджень, що стосуються діяльності факультету; оформлення академічних довідок, індивідуальних планів, характеристик студентів, відомостей обліку успішності тощо; виконання окремих службових доручень декана та заступника декана факультету. Працюючи в університеті, ОСОБА_3 в цілому справлялася із виконанням посадових обов'язків, відповідально відносилася до доручень керівництва факультету.

Оцінка суду

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 111-1 КК настає за дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, а також за пропаганду у закладах освіти незалежно від типів та форм власності, вчинену з метою: сприяння здійсненню збройної агресії проти України; встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України; уникнення відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України. Під пропагандою розуміється поширення і глибоке детальне роз'яснення яких-небудь ідей, поглядів, знань. Форма комунікації спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції. Ознаки пропаганди: поширення інформації; спрямування на широке коло осіб; мета - вплив на громадську свідомість та поведінку; підбір фактів та аргументів; свідоме, умисне відкидання або спотворення певних важливих фактів, використання неправдивих фактів; висловлювання у формі закликів, повчань, порад, попереджень, вимог, погроз; роз'яснення відповідної позиції.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

При цьому судом прийняті до уваги і використані як докази у кримінальному провадженні дані, які надані органом досудового розслідування із відкритих джерел, зібрані за допомогою розвідки з відкритих джерел (OSINT) відповідно до «Протоколу Берклі», який окреслює мінімальні стандарти для пошуку, збирання, зберігання, перевірки та аналізу відкритих джерел. Відповідно до вказаного протоколу, серед іншого, не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Проведення огляду інформації, яка міститься у відкритому доступі, її хід і результати фіксуються у відповідному протоколі огляду. До проведення слідчої (розшукової) дії залучається спеціаліст у галузі інформаційних технологій. Під час її проведення відображається хронологічна послідовність зберігання інформації чи доказів, а також з метою встановлення належної системи цифрового збереження, виготовляється доказова копію електронного документа, яка зберігається на окремий носій інформації.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 до звільнення у серпні 2022 року обіймала посаду старшого інспектора історичного факультету Маріупольського державного університету.

З даних, які надані органом досудового розслідування із відкритих джерел, які зібрані за допомогою розвідки з відкритих джерел (OSINT) відповідно до «Протоколу Берклі», судом також встановлено наступне.

Громадянка України ОСОБА_3 після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України, перебуваючи на території м. Маріуполь Донецької області, з метою утвердження впливу вказаної окупаційної адміністрації в освітній сфері, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації, та обійняла посади пов'язані з впровадженням стандартів освіти у навчальному закладі, який створено окупаційною владою, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_7 имени А.И. Куинджи », в якому обійняла посади так званого «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий».

Забезпечення здійснення освітнього процесу у т.зв. «Мариупольском государственном университете имени А.И. Куинджи » здійснюється у відповідності до вимог «Закона об образовании» від 19.06.2015, прийнятим Постановою народної Ради так званої «днр», за освітніми стандартами так званої «днр», у подальшому - згідно до вимог законодавства РФ, зокрема відповідно до вимог «Федерального конституционного закона от 04.10.2022 №5-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Донецкой Народной Республики», «Федерального закона «Об образовании в Российской Федерации» от 29.12.2012 №273-ФЗ (последняя редакция)», «Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по направлению подготовки 46.03.01 «История»», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 20.04.2016 г. № 412», «Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования по направлению подготовки 46.03.02 «Документоведение и Архивоведение», затверджений «Приказом Министерства образования и науки Донецкой Народной Республики от 20.04.2016 г. № 411», із повним виключенням з освітнього процесу вимог до обов'язкових результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти України, який повністю протирічить меті, як початкової, так і базової середньої освіти в Україні та який формуватиме знання, інші компетентності та світогляд здобувачів освіти спрямовані на возвеличення Російської Федерації та так званої «днр», її історичної ролі та відповідно заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою збуджувати агресію та ненависть до України.

За результатами такого навчання ОСОБА_3 отримала відповідне свідоцтво про підвищення кваліфікації.

Крім того, свідки впізнали ОСОБА_3 як під час проведення слідчої дії - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та огляду публікацій телеграм каналів, з наданих ними в суді показань вбачається, що ОСОБА_3 добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації, працевлаштувавшись до створеного окупаційною владою, так званого «ІНФОРМАЦІЯ_7 имени А.И. Куинджи», в якому обійняла посади так званого «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий», їх показання, надані в суді, були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, - часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити ОСОБА_3 у інкримінованому їй злочині.

Щодо громадянства

З огляду на особливості даного кримінального провадження, окремої уваги потребує правова оцінка питання громадянства ОСОБА_3 та фактів з цього приводу.

Громадянство України ОСОБА_3 підтверджено дослідженими судом доказами та ніким із учасників судового розгляду не оспорюється, а тому доказуванню не підлягає.

Разом з тим в справі мається копія паспорту громадянки РФ ОСОБА_3 , виданий 27.04.2022.

Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.

Згідно з положеннями Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року, який визначає підстави і порядок набуття та припинення громадянства України, законодавство у цій сфері ґрунтується на принципах: єдиного громадянства, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання (ст. 2). Громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України за клопотанням громадянина України та втрати громадянства України внаслідок добровільного набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави (ст. ст. 17, 18 та 19). При цьому, вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України, а не допускається, якщо особі в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Датою припинення громадянства України у всіх випадках є дата видання відповідного Указу Президента України (ст. ст. 18 та 19). Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України несе всі обов'язки громадянина України (ст. 20).

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України.

ОСОБА_3 отримала паспорт громадянина Російської Федерації 27.04.2022, тим самим підтвердила свою готовність служити державі, яка тимчасово окупувала суверенну і недоторканну територію України.

Суд при цьому бере до уваги, що законодавство РФ визначає підстави набуття та припинення громадянства РФ, проте не може вирішувати питання припинення громадянства іншої країни, в тому числі України.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 4 Конституції України, ст. ст. 2, 17-20 Закону України «Про громадянство України», ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_3 по теперішній час залишається громадянкою України незалежно від місця її проживання.

При цьому навіть примусове автоматичне набуття нею, як громадянкою України, яка проживала на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною, відтак не може бути підставою для втрати нею громадянства України.

Будь-яких доказів про намір ОСОБА_3 відмовитись від громадянства України суду надано не було.

Таким чином, ОСОБА_3 є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК та залишається громадянкою України по теперішній час, незалежно від місця свого проживання, а фактичне набуття ОСОБА_3 громадянства РФ не впливає на зміст її правових відносин з Україною, за якими вона визнається лише громадянкою України.

Щодо тверджень захисника про недоведеність вчинення ОСОБА_3 інкримінованого їй діяння.

Твердження захисника про можливе вчинення ОСОБА_3 діяння: у стані крайньої необхідності; в умовах виправданого ризику; внаслідок застосування до засудженої психічного та/або фізичного примусу, є лише гіпотетичним. Так, захисник не зазначає, серед іншого, відомостей, необхідних для перевірки наявності обставин, які виключають протиправність діяння, зокрема: у чому полягала небезпека, яка підлягала усуненню ОСОБА_3 , та кому/чому вона загрожувала; у чому саме полягав фізичний примус та не вказує про будь-яких осіб, які здійснювали на неї тиск і за яких обставин; яку шкоду його підзахисна намагалася відвернути, вчиняючи протиправні діяння.

Натомість суду не надано доказів, що ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, вчинила дії, що ставляться їй у провину, під безпосереднім впливом фізичного примусу, унаслідок якого вона не могла керувати своїми вчинками, чи психічного примусу за умови, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом її правам або правам інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в цій обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці).

Разом з цим, надані прокурором докази і послідовні показання допитаних в судовому засіданні свідків об'єктивно вказують на добровільність дій ОСОБА_3 .

Жодних об'єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_3 з боку будь-кого з осіб держави-агресора застосовувався фізичний та/або психічний примус, внаслідок застосування яких/якого вона вчинила інкриміновані їй дії, суду не надано.

Крім того, суд зауважує, що досліджені докази свідчать, що ОСОБА_3 діяла добровільно, а будь-які докази про примушування її до вчинення таких дій, за встановлених вище судом обставин, відсутні.

Не залишилося поза увагою суду й те, що воєнний напад на Україну, окупація території Донецької області та встановлення на цій території окупаційних органів влади мали відкритий характер, а тому ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, до звільнення у серпні 2022 року обіймала посаду старшого інспектора історичного факультету Маріупольського державного університету, з огляду на її вік та достатній життєвий досвід, очевидно, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

Зазначене, а також факт добровільного звільнення її з посади, є підтвердженням невимушеності її поведінки, відсутності будь-якого примусу стосовно неї. Отже, її дії були цілком добровільними.

Твердження захисника на відсутність портретної експертизи, яка надала б можливість впевнитися у тому що особа, яка була зображена на фото і відео та обвинувачена ОСОБА_3 одна й та ж особа, не можна визнати переконливими з огляду на наступне.

Так, проведення портретної експертизи є необхідним, коли орган досудового розслідування або суд не мають можливості іншим шляхом встановити особу, що зображена та фотознімках та/або відеозаписах.

Разом з тим, відповідно до протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 впізнали ОСОБА_3 по її фото. Також відповідно до протоколів огляду вказані свідки впізнали на публікаціях офіційного сайту та на публікаціях Telegram каналу «ІНФОРМАЦІЯ_7» особу ОСОБА_3 .

Отже свідки впізнали ОСОБА_3 як під час проведення слідчої дії - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та огляду на публікацій офіційного сайту та Telegram каналу «ІНФОРМАЦІЯ_7», з наданих ними в суді показань вбачається, що ОСОБА_3 добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації, працевлаштувавшись до новоствореного окупаційною владою, так званого «ІНФОРМАЦІЯ_7 Донецкой народной республики», в якому обійняла посаду, пов'язану з організацією освітнього процесу та впровадженням стандартів освіти держави-агресора у даному закладі освіти, а саме: «заместителя декана факультета гуманитарных и социальных наук» та «ассистента кафедры социально-коммуникативных технологий», їх показання, надані в суді, були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, - часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, всі публікації з фото/відеоматеріалами, які досліджувалися в ході оглядів, у т.ч. за участю свідків, досліджені у судовому засіданні. Судом встановлено, що вони відповідають змісту вказаних протоколів оглядів.

Тому, за наведених вище обставин, не приймаються до уваги твердження захисника стосовно відсутності портретної експертизи, що, на його думку, створює неможливість безумовно стверджувати, що саме обвинувачена ОСОБА_3 зображена на фотографіях і публікаціях, оскільки сукупність перелічених вище доказів безумовно свідчить, що на них зображена саме ОСОБА_3 .

Крім того, суд акцентує, що сторона захисту не була позбавлена можливості заявити під час проведення як досудового розслідування, так і в суді клопотання про призначення судово-портретної експертизи, однак таким правом захисник не скористався.

Посилання захисника на те, що в протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за якими свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 впізнали ОСОБА_3 , мається фото ОСОБА_3 , однак відсутні відомості про те де, ким та звідки воно взялося, що вказане фото не визнано речовим доказом, а також, що відповідно до ст. 307, 308 ЦК України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод були грубо порушені права обвинуваченої щодо використання фото в протоколах впізнання, оскільки воно було використано без його згоди, - не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Положеннями ч. 6, 7 ст. 228 КПК України визначено вимоги щодо проведення впізнання особи за фотознімками. Зокрема там вказано, що за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.

Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Як вбачається зі змісту вказаної норми закону, чинний КПК України не визначає конкретного порядку отримання органом досудового розслідування фотознімків, за якими буде проводитись впізнання, а також необхідності відображення у протоколі слідчої дії даних про походження таких фотознімків. Тому відсутність таких даних не може розглядатися як порушення процесуального закону. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій у постановах від 02.10.2019 року (справа № 591/2374/17) та 08.02.2023 року (справа № 201/2609/20).

Окрім того, КПК України не передбачає визнання фотознімка з особою, яка підлягає впізнанню, речовим доказом.

Підсумок

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що дії ОСОБА_3 , яка є громадянкою України, вірно кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто вчинення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставин, які, в силу ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, якою обтяжується покарання, суд відносить вчинення злочину із використанням умов воєнного стану (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України).

Призначаючи основне покарання суд виходить із наступного.

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачена була осудною у розумінні ст. 19 КК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.111-1 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти у період воєнного стану, чим спричинила вкрай негативні наслідки для впровадження повноцінного освітнього процесу в Україні.

Слід також зазначити, що значну роль у формуванні та збереженні ідентичності дитини відіграє саме освіта, через яку здійснюється безпосередній вплив на становлення та розвиток світоглядних уявлень, національної та правової ідентичності, громадянської позиції, ставлення до своєї держави та надбань її народу тощо. А системний підхід російської влади до впровадження власної освіти спрямований, у тому числі, на викоріння української ідентичності дітей, здійснення освітнього процесу передбачається повністю за російським стандартами, російською мовою та включає потужну пропагандистську складову, що має на меті «денацифікувати» українських дітей та сформувати державі-агресору світогляд.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставин, проте враховуючи також, що обвинувачена вчинила даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у сприянні окупаційної влади держави-агресора, які полягали у здійсненні пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою агресором збройної агресії проти України, а також дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, з метою її перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з додатковим покаранням.

При цьому, визначаючи розмір основного призначеного покарання, суд враховує той факт, що ОСОБА_3 як громадянка України, вчинила злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинила цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливе без реального відбування покарання, а тому положення ст. 75 КК України не застосовує.

Призначаючи покарання суд застосовує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, висловлену у постанові від 29.01.2024 у справі № 183/184/23 (провадження № 51-5942км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705036, де, серед іншого, колегія суддів зазначила, що оскільки засуджена вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, тому призначене їй основне покарання у виді арешту не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й не сприятиме її виправленню та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Тому з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, з огляду на вищевказаний правовий висновок ВС ККС, суд, при призначенні покарання ОСОБА_3 , не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Призначаючи додаткове покарання суд виходить із наступного.

При призначенні виду додаткового покарання суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 02 лютого 2022 року у справі №344/16025/18, в якій він зазначив, що рішення суду про позбавлення такого права має бути чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частини КК визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст. 55 КК), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Більше того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов'язане вчинення кримінального правопорушення.

Тому суд призначає додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління та контролю, місцевого самоврядування у сфері освіти та займатися освітньою та викладацькою діяльністю на строк 10 років.

Висновок в частині призначеного основного і додаткового покарання узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченої, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Інші питання.

Постановою слідчого СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 12.12.2023 ОСОБА_3 оголошено у регіональний, державний (міждержавний), міжнародний розшук (т. 2 а.п. 45-55).

Оскільки ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.12.2023 року ОСОБА_3 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави (т. 2 а.п. 101-103), то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Початок строку відбування покарання слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, та призначити їй основне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також обіймати посади в органах державної влади, державного управління та контролю, місцевого самоврядування у сфері освіти та займатися освітньою та викладацькою діяльністю на строк 10 (десять) років.

ОСОБА_3 початок строку відбування основного покарання обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

ОСОБА_3 початок строку відбування додаткового покарання обраховувати з моменту відбуття основного покарання.

ОСОБА_3 залишити незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ

127762350

Наступний документ

127762352

Інформація про рішення:

№ рішення:	127762351
№ справи:	201/15893/23
Дата рішення:	30.05.2025
Дата публікації:	03.06.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.12.2025)
Дата надходження:	04.09.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (16)

29.12.2023 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
10.01.2024 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
01.02.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
21.02.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
07.03.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
15.03.2024 08:45	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
18.04.2024 15:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
13.05.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
18.06.2024 09:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
05.09.2024 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
19.09.2024 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
30.01.2025 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
20.02.2025 10:00	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
26.05.2025 09:15	Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
06.11.2025 16:30	Дніпровський апеляційний суд
11.12.2025 13:00	Дніпровський апеляційний суд