Справа № 759/8651/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3821/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
21 травня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Узин Білоцерківського району Київської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року частково задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Вишгородської окружної прокуратури в Київській області ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні № 42023110000000295 від 07.09.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.
Роз'яснено, що підозрюваний ОСОБА_7 не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору та суду.
Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Визначено строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків - два місяці, але в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.06.2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року, та постановити нову ухвалу, якою обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із заставою (наприклад, особисте зобов'язання або особиста порука).
В обґрунтування доводів скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що сума застави, яка визначена в оскаржуваній ухвалі, є необґрунтовано високою та завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 , та не відповідає його майновому стану, що підтверджується довідкою з місця роботи про розмір нарахованих доходів за жовтень 2024 року - березень 2025 року (вих. № 01-24/04 від 24.04.2025р.), яка була надана у судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Захисник стверджує, що слідчий суддя не перевірив реальну можливість внесення застави, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 182 КПК України.
Також вказує, що оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування доцільності саме такого розміру застави.
Зауважує, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, не ухилявся та не має наміру ухилятися чи переховуватися від слідства, з'являвся за кожною вимогою (викликами) слідчого. Таким чином, наявні обставини не вказують на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Однак, вищевказані обставини жодним чином не досліджувались слідчим суддею при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру.
Крім цього, апелянт посилається на те, що слідчий у кримінальному провадженні не довів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування саме такого запобіжного заходу та реальну наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може здійснити такі дії. Так само, прокурор не надав жодних доказів на підтвердження даних ризиків під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу в судовому засіданні.
При цьому, слідчий суддя не надав жодної належної оцінки можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Запобіжний захід у вигляді застави має бути обраний лише за відсутності ефективності інших заходів, що не було доведено стороною обвинувачення.
В апеляційній скарзі захисник також зазначає, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі на підозрюваного ОСОБА_7 , зокрема, покладено обов'язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду. Станом на сьогодні підозрюваний ОСОБА_7 працює на посаді логіста ПП «Талекс ТРК», яке знаходиться у місті Тернопіль Тернопільської області, що підтверджується довідкою з місця роботи, а місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 є місто Узин, Київської області. Таким чином, покладений на підозрюваного ОСОБА_7 вказаний обов'язок унеможливлює виконання останнім трудових обов'язків, оскільки характер їх виконання полягає у пересуванні з Київської та Тернопільської областей, а не лише в межах постійного місця проживання в місті Узин, та позбавляє можливості отримання заробітної плати. Проте, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею не була взята до уваги вказана обставина.
Таким чином, на переконання захисника, запобіжний захід у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_7 застосований без наявності для цього доведених стороною обвинувачення підстав, передбачених КПК України, а покладений слідчим суддею па підозрюваного ОСОБА_7 обов'язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, грубо порушує конституційне право останнього на працю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000295 від 07.09.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
21.04.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.
25.04.2025 року (клопотання датоване 23.04.2025 року) старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_9 , за погодження з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Вишгородської окружної прокуратури в Київській області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 42023110000000295 від 07.09.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше травня 2020 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману земельними ділянками, розміщеними на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області (на даний час, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про призначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» від 12.06.2020 № 715-р, - Маловільшанська сільська територіальна громада) для власних комерційних інтересів. Зокрема, за задумами ОСОБА_7 вказані земельні ділянки можливо було продати зацікавленим особам за вигідною ціною.
Усвідомлюючи, що реалізація розробленого ним злочинного плану щодо заволодіння земельними ділянками шахрайським шляхом неможлива без залучення інших осіб, розуміючи, що для приховування слідів своєї злочинної діяльності та заволодіння земельними ділянками необхідно здійснити ряд протиправних дій, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, залучив до виконання злочинного умислу, в якості пособника ФОП ОСОБА_11 (кваліфікаційний сертифікат інженера- землевпорядника № 013262 від 21.09.2017), який погодився бути уповноваженою особою на здійснення розробки технічної документації з метою незаконного заволодіння земельними ділянками та здійснення подальшого їх відчуження на користь третіх осіб.
Після чого, ФОП ОСОБА_11 , який обізнаний з положеннями земельного законодавства, будучи сертифікованим інженером-землевпорядником та маючи доступ до плану розміщення земельних ділянок на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у шахрайському заволодінні земельними ділянками, достовірно знаючи про наміри ОСОБА_7 , передав останньому виготовлений 27.12.2019 року проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність чотирнадцятьом громадянам України - учасникам бойових дій в зоні АТО для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 28 га, які розташовані за межами населеного пункту на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
У подальшому, ОСОБА_7 , з метою реалізації вказаного злочинного умислу, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше травня 2020 року, підшукав окремих громадян України з Житомирської області, у тому числі із малозабезпечених сімей, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , яких спонукав в силу їх необізнаності за грошову винагороду підписати клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та інших документів, необхідних для реалізації його злочинного умислу, а також надати копії своїх паспортів громадянина України та реєстраційних номерів облікової картки платника податків для укладання довіреностей з метою оформлення та подальшого продажу земельних ділянок, на що останні погодились.
Надалі, ОСОБА_7 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше травня 2020 року, під виглядом реалізації права кожного громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки, подав клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність вищевказаних земельних ділянок до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14.
Отримавши у травні 2020 року накази про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою, ОСОБА_7 01.06.2020, маючи злочинний корисливий намір, з метою подальшого відчуження та заволодіння земельними ділянками, забезпечив явку громадян ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 до приватного нотаріуса Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_2 , для посвідчення довіреностей на своє ім'я та отримав від вказаних громадян нотаріально посвідчені довіреності на вчинення правочинів, у тому числі бути представником з усіх питань, пов'язаних із оформленням (приватизацією) та реєстрацією на їх ім'я права приватної власності на земельні ділянки, будь-якою площею, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, з правом продажу зазначених земельних ділянок, а саме: № 1730 від ОСОБА_12 , № 1733 від ОСОБА_13 , № 1727 від ОСОБА_14 , № 1729 від ОСОБА_14 , № 1732 від ОСОБА_15 , № 1728 від ОСОБА_20 , № 1735 від ОСОБА_17 , № 1734 від ОСОБА_19 .
Так само, ОСОБА_7 10.06.2020 року, маючи злочинний корисливий намір, з метою подальшого відчуження та заволодіння земельними ділянками, забезпечив явку громадянина ОСОБА_18 до державного нотаріуса Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_3 , для посвідчення довіреності на своє ім'я та отримав від ОСОБА_18 нотаріально посвідчену довіреність під № 944 на вчинення правочинів, у тому числі бути представником з усіх питань, пов'язаних із оформленням (приватизацією) та реєстрацією на його ім'я права приватної власності на земельну ділянку, будь-якою площею, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, з правом продажу зазначеної земельної ділянки.
Однак, відповідно до відомостей, що містяться у витягах з Державного земельного кадастру, вищезазначеним земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 02.03.2020 року та на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність чотирнадцятьом громадянам України - учасникам бойових дій в зоні АТО для ведення особистого селянського господарства загальною площею 28 га, які розташовані за межами населеного пункту на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, виготовленого 27.12.2019 ФОП ОСОБА_11 .
Водночас, накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 29.05.2020 № 10-9190/15-20-сг, наданого ОСОБА_14 , від 28.05.2020 № 10-9099/15-20-сг, наданого ОСОБА_14 , від 27.05.2020 № 10-8974/15-20-сг, наданого ОСОБА_15 , від 27.05.2020 № 10-8977/15-20-сг, наданого ОСОБА_17 , від 27.05.2020 № 10-8980/15-20-сг, наданого ОСОБА_13 , від 26.05.2020 № 10-8871/15-20-сг, наданого ОСОБА_12 , від 26.05.2020 № 10-8865/15-20-сг, наданого ОСОБА_18 , від 25.05.2020 № 10-8790/15-20-сг, наданого ОСОБА_20 , не містять інформації про кадастрові номери земельних ділянок, які їм присвоєно 02.03.2020 року.
Проте, ОСОБА_7 , прагнучи реалізувати протиправний задум та приховати отриманий у незаконний спосіб від ФОП ОСОБА_11 проект землеустрою, а також незважаючи на те, що кадастрові номери земельним ділянкам присвоєно 02.03.2020, шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 09.06.2020, залучив до виконання злочинного умислу, в якості пособника директора приватного підприємства «Геосвіт-2012» (далі - ПП «Геосвіт-2012») ОСОБА_23 (ліцензія серія АД № 076042 від 23.08.2012, кваліфікаційні сертифікати інженера-землевпорядника № 002592 від 19.02.2013, № 003224 від 03.04.2013), яка погодилась та 19.06.2020, виконуючи завдання «підставних осіб», у тому числі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , виготовила технічну документацію із землеустрою, яку передала ОСОБА_7 в паперовому вигляді, після чого 22.06.2020 до відомостей Державного земельного кадастру внесено виправлення відомостей про розробника документації, а саме про ПП «Геосвіт-2012», ОСОБА_23 .
Також, ОСОБА_7 , маючи намір незаконного заволодіння земельною ділянкою, розташованою на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 05.07.2020, залучив до виконання злочинного умислу, в якості пособника директора ПП «Геосвіт-2012» ОСОБА_23 , яка погодилась та 12.08.2020, виконуючи завдання «підставної особи» ОСОБА_19 , виготовила технічну документацію із землеустрою, яку передала останньому в паперовому вигляді.
Після цього, ОСОБА_7 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше вересня-жовтня 2020 року, на підставі довіреностей від ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 подав до Головного управління Держгеокадастру у Київській області клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, додавши до клопотання отримані від ОСОБА_23 вищезазначені проекти землеустрою.
На підставі наданих ОСОБА_7 відомостей Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 29.09.2020 та 28.10.2020 винесено накази «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» та надано у власність земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, наступним громадянам:
- згідно наказу від 29.09.2020 № 10-15361/15-20-сг ОСОБА_18 (земельна ділянка з кадастровим номером 3220484100:03:006:0034, площею 2 га);
- згідно наказу від 29.09.2020 № 10-15358/15-20-сг ОСОБА_12 (земельна ділянка з кадастровим номером 3220484100:03:006:0048, площею 2 га);
- згідно наказу від 28.10.2020 № 10-16116/15-20-сг ОСОБА_17 (земельна ділянка з кадастровим номером 3220484100:03:006:0032, площею 2 га);
- згідно наказу від 28.10.2020 № 10-16111/15-20-сг ОСОБА_20 (земельна ділянка з кадастровим номером 3220484100:03:006:0037, площею 0,8577 га);
- згідно наказу від 28.10.2020 № 10-16122/15-20-сг ОСОБА_14 (земельна ділянка з кадастровим номером 3220484100:03:006:0046, площею 2 га);
- згідно наказу від 28.10.2020 № 10-16118/15-20-сг ОСОБА_15 (земельна ділянка з кадастровим номером 3220484100:03:006:0040, площею 2 га);
- згідно наказу від 28.10.2020 № 10-16114/15-20-сг ОСОБА_13 (земельна ділянка з кадастровим номером 3220484100:03:006:0036, площею 2 га);
- згідно наказу від 28.10.2020 № 10-16110/15-20-сг ОСОБА_14 (земельна ділянка з кадастровим номером 3220484100:03:006:0033, площею 2 га);
- згідно наказу від 28.10.2020 № 10-16107/15-20-сг ОСОБА_19 (земельна ділянка з кадастровим номером 3220484100:03:006:0051).
Реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння земельними ділянками державної власності з метою отримання можливості розпоряджатися ними, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_7 , 13.11.2020 та 02.12.2020, разом з вказаними наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» та витягами Державного земельного кадастру звернувся з заявою до державного нотаріуса ОСОБА_22 (Узинська міська державна нотаріальна контора Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області), для проведення державної реєстрації трава власності на земельні ділянки.
Надалі, ОСОБА_7 , який на підставі вищезазначених довіреностей діяв від імені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , 19.11.2020, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , де здійснює свою діяльність державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_22 , підписав з фізичною особою договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484100:03:006:0034 площею 2 га, 3220484100:03:006:0048 площею 2 га, 3220484100:03:006:0040 площею 2 га, 3220484100:03:006:0032 площею 2 га, 3220484100:03:006:0033 площею 2 га, 3220484100:03:006:0037 площею 0,8577 га, 3220484100:03:006:0036 площею 2 га, 3220484100:03:006:0046 площею 2 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, посвідчені державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_22 .
Так само, ОСОБА_7 , який на підставі вищезазначеної довіреності діяв від імені ОСОБА_19 , 19.01.2021 року, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , здійснює свою діяльність державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_22 , підписав з фізичною особою договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0051, площею 1,7220 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, посвідчений державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_22 .
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за пособництва ОСОБА_11 та ОСОБА_23 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння земельними ділянками, що розташовані на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, шляхом обману, заволодів 9 (дев'ятьма) земельними ділянками загальною площею 14,5797 га, що перебували у державній власності, ринковою вартістю 8 722 914 грн., які незаконно відчужив на користь третьої особи, завдавши Маловільшанській сільській територіальній громаді матеріального збитку на зазначену суму.
Крім того, після вчинення всіх необхідних протиправних дій, спрямованих на шахрайське заволодіння земельними ділянками з кадастровими номерами 3220484100:03:006:0034, 3220484100:03:006:0048, 3220484100:03:006:0040, 3220484100:03:006:0032, 3220484100:03:006:0033, 3220484100:03:006:0037, 3220484100:03:006:0036, 3220484100:03:006:0046 та 3220484100:03:006:0051, загальною площею 14,5797 га, що розташовані на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що завершальним етапом реалізації злочинного плану щодо заволодіння земельними ділянками має бути приховування та маскування слідів вчинення злочину та надання вигляду законності отримання земельних ділянок у приватну власність, яке неможливо здійснити без застосування процедур їх легалізації, розпочав вчинення дій, спрямованих на її приховування та маскування, зокрема з метою легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
З цією метою, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що право на розпорядження вказаними земельними ділянками загальною площею 14,5797 га, ринковою вартістю 8 722 914 грн, набуті ним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, з метою приховування злочинного походження земельних ділянок та походження прав на вказаний об'єкт нерухомості, 19.11.2020 та 19.01.2021, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , де здійснює свою діяльність державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_22 , діючи на підставі довіреностей від імені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 підписав з фізичною особою договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484100:03:006:0034 площею 2 га, 3220484100:03:006:0048 площею 2 га, 3220484100:03:006:0040 площею 2 га, 3220484100:03:006:0032 площею 2 га, 3220484100:03:006:0033 площею 2 га, 3220484100:03:006:0037 площею 0,8577 га, 3220484100:03:006:0036 площею 2 га, 3220484100:03:006:0046 площею 2 га та 3220484100:03:006:0051 площею 1,7220 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, посвідчені державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_22 .
Відповідно, ОСОБА_7 реалізував набуте ним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння право на розпорядження вказаними земельними ділянками та відчужив їх за оплатним договором купівлі-продажу третій особі, за що отримав грошові кошти в загальному розмірі 360 000 грн, згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок, тим самим замаскував факти первинної незаконної приватизації земель та їх протиправного вилучення із земель державної власності.
Дії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України (чинна до 11.08.2023), заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 190 КК України, а також у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме: у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
Слідчий зазначив, що причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів) підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Також, слідчий у клопотанні посилався на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказував, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ч. 209, КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_7 , у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді застави, зможе впливати на свідків, схиляючи їх до певної поведінки та надання вигідних для себе показань, а також незаконно протидіяти слідству, у тому числі впливати на експертів, які виконували експертизи у кримінальному провадженні.
Орган досудового розслідування вважає, що лише застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 2880 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 720 640,00 грн. може забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження та досягнення його мети. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Крім того, з метою запобігти спробам ОСОБА_7 незаконного впливу, шляхом погроз, підкупу або умовляння, впливу на свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, схиляючи їх до дачі неправдивих показань та перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування іншим чином, наявна необхідність в обранні запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді застави із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року частково задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Вишгородської окружної прокуратури в Київській області ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні № 42023110000000295 від 07.09.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.
Роз'яснено, що підозрюваний ОСОБА_7 не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору та суду.
Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Визначено строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків - два місяці, але в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.06.2025 року включно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 1 ст. 209 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зокрема, обставини, що дають підстави підозрювати, що ОСОБА_7 вчинив зазначені кримінальні правопорушення підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту перших власників земельних ділянок, які зазначили щодо необізнаності у виділення їм земельних ділянок; протоколом тимчасового доступу до речей і документів у приватного державного нотаріуса ОСОБА_22 , під час якого вилучені оригінали документів, а саме договорів - купівлі продажу, заяв про державну реєстрацію прав та обтяжень, довіреностей; висновком експерта № СЕ-19/111-24/57489-ОЗ від 05.03.2025, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0033 складає 962 004 грн; висновком експерта № СЕ-19/111-24/57489-ОЗ від 05.03.2025, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0032 складає 962 004 грн; висновком експерта № СЕ-19/111-24/57489-ОЗ від 05.03.2025, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0034 складає 962 004 грн; висновком експерта № СЕ-19/111-24/57489-ОЗ від 05.03.2025, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0036 складає 962 004 грн; висновком експерта № СЕ-19/111-24/57489-ОЗ від 05.03.2025, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0040 складає 962 004 грн; висновком експерта № СЕ-19/111-24/57489-ОЗ від 05.03.2025, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0046 складає 962 004 грн; висновком експерта № СЕ-19/111-24/57489-ОЗ від 05.03.2025, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0048 складає 962 004 грн; висновком експерта № СЕ-19/111-24/57489-ОЗ від 05.03.2025, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0037 складає 1 015 492 грн; висновком експерта № СЕ-19/111-24/57489-ОЗ від 05.03.2025, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484100:03:006:0051 складає 973 114 грн; іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування у їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 1 ст. 209 КК України.
Крім того, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому злочинів, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023), яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а також у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Враховуючи тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , обставини вчинення інкримінованих йому злочинів, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), вбачається із того, що на даний час досудове розслідування триває та заплановано проведення ряду слідчих дій з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додатковому дослідженню, а тому підозрюваний може внаслідок обізнаності про порядок вчинення злочинів вплинути на збереження речей та документів.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_7 .
При цьому, на думку колегії суддів, слідчий суддя на час розгляду клопотання дійшов правильного висновку про те, що застава в розмірі 2880 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 720 640,00 грн., яку просив визначити слідчий у клопотанні, є завідомо непомірною для підозрюваного. Урахувавши дані про особу підозрюваного та конкретні обставини інкримінованих йому злочинів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави в значно меншому розмірі, а саме у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, його матеріальним станом, та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 і запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на думку колегії суддів, є обґрунтованим, та підстав для висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу у кримінальному провадженні, зокрема, особистого зобов'язання чи особистої поруки, про що порушує питання захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 1 ст. 209 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність вказаних у клопотанні ризиків ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та дані про особу підозрюваного.
Посилання захисника на процесуальну поведінку підозрюваного, саме по собі не забезпечує впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного.
Посилання апелянта на відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце роботи та проживання, має міцні соціальні зв'язки, були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого в якості підстави для визначення меншого розміру застави ніж той, про який йдеться у клопотанні, проте не є достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді застави.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 , є необґрунтованими, оскільки з урахуванням обсягу повідомленої підозри, розміру збитків, заподіяння яких інкриміновано підозрюваному, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов вірного висновку, що застава саме у розмірі 242 240 грн. здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.
На переконання колегії суддів, такий розмір застави є співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками, особою підозрюваного, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного, та можливості застосування щодо нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки, колегія суддів не вбачає.
Необґрунтованими є і посилання сторони захисту на те, що судом першої інстанції необґрунтовано покладено на підозрюваного обов'язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, що грубо порушує конституційне право останнього на працю, з огляду на те, що такий обов'язок покликаний унеможливити переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, у випадку наявності обґрунтованих підстав для виїзду за межі цього населеного пункту, підозрюваний може отримати на це дозвіл слідчого чи прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження.
Поряд з цим, покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вочевидь тягне обмеження певних прав та свобод підозрюваного. Однак, таке обмеження зумовлене обґрунтованістю підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень та потребою запобігти реалізації встановлених ризиків.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4