20 травня 2025 року місто Київ.
Справа №753/14064/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7829/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді: Желепи О.В.,
суддів: Соколової В.В., Поливач Л.Д.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справуза апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року (ухвалено у складі судді Колесника О.М., повний текст складено 27.01.2025 року)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», 3-тя особа: ОСОБА_2 про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з гарячого водопостачання у розмірі 37 870,49 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 34 055,29 грн., 3% річних у розмірі 652,44 грн. та 3 162,76 грн. - інфляційної складової боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та є споживачами послуг, які надає позивач. Відповідачі отримують послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, при цьому не в повному обсязі виконують зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
02 вересня 2024 року, через канцелярію суду, ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про захист прав споживача шляхом розірвання договору.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 2013 року не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 , а відтак не користується наданими позивачем послугами. Також, вказала, що в 2015 році, між нею та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості, щодо одноособового користування останнім спірної квартири та сплати ним житлово-комунальних послуг, при цьому ОСОБА_2 як споживач послуг мав укласти всі необхідні договори із постачальниками житлово-комунальних послуг.
25 липня 2023 року ОСОБА_1 зверталася з письмовою заявою до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про розірвання договору №450349 274 від 01 липня 2014 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в зв'язку з не проживанням у спірній квартирі, однак їй було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 є співвласником даної квартири.
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 просить суд розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №450349 274 від 01 липня 2014 року укладений між нею та ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року первісний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" 22 468 грн. 46 коп. в рахунок стягнення заборгованості за постачання теплової енергії з грудня 2019 року по 31.05.2024 року, 454 грн. 50 коп. - 3%-річних, 2 151 грн. 36 коп. інфляційних втрат, а всього 25 074 грн. 32 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" 11 586 грн. 83 коп. в рахунок стягнення заборгованості за постачання гарячої води з грудня 2019 року по 31.05.2024 року, 197 грн. 94 коп. - 3%-річних, 1 011 грн. 40 коп. інфляційних втрат, а всього 12 796 грн. 17 коп.
В задоволенні частини позову ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до ОСОБА_1 про стягнення 11 586 грн. 83 коп. заборгованості за постачання гарячої води з грудня 2019 року по 31.05.2024 року, 197 грн. 94 коп. - 3%-річних, 1 011 грн. 40 коп. інфляційних втрат, а всього 12 796 грн. 17 коп. відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в рівних частках з кожного на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" 3 028 грн. судового збору, тобто по 1 514 грн. з кожного.
Зустрічний позов задоволено частково.
Розірвано договір №450349 274 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 1.07.2014 року, укладений між ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та ОСОБА_1 , в частині надання послуг з постачання гарячої води.
В задоволенні частини зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", 3-тя особа: ОСОБА_2 про розірвання договору №450349 274 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 1.07.2014 року, укладений між ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та ОСОБА_1 , в частині надання послуг з централізованого опалення відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" на користь держави 1 211 грн. 20 коп. судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача - ОСОБА_4 10 грудня 2025 року подала через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити первісний позов, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що позивач звернувся з позовом до відповідачів, як до власників квартири, оскільки останні зобов'язанні своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Зазначає, що позивачем при поданні зустрічного позову був обраний невірний спосіб захисту, оскільки розірвання вже не діючого договору про надання послуг не може належним чином захистити права позивача.
Вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 надала допуск виконавцю комунальної послуги для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги до квартири. ОСОБА_1 не вчинила усіх необхідних дій для відключення споживача від систем централізованого опалення та постачання гарячої води.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 6 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою.
В судовому засіданні представник ТОВ «Єврореконструкція» - Кравчено О.П. підтримала доводи апеляційної скарги. ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачки та представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, копія якого наявна в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_3 здійснюється ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на підставі ліцензії № 198 від 01.06.2012 року.
Судом встановлено, що 01 липня 2014 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір №450349 274 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
На обґрунтування позовних вимог позивачем надано довідку-розрахунок, відповідно якої за відповідачами за первісним позовом, утворилась заборгованість за період з грудня 2019 року по 31.05.2024 у розмірі 34 055,29 грн., яка складається з заборгованості за послуги з гарячого водопостачання у розмірі 11 586,83 грн. та заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 22 468,46 грн.
ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» щомісячно, починаючи з липня 2014 року, на адресу усіх споживачів направляє квитанції, в яких крім відомостей про надані послуги та нараховані за надані послуги кошти, зазначається кількість осіб, що проживають у квартирі, порядок нарахування коштів за гаряче водопостачання (по лічильнику чи по нормі споживання на кількість проживаючих осіб) існуючий розмір боргу, у разі його наявності, а також постійно повідомляється про те, що показання квартирних засобів обліку щомісяця мають зніматися споживачами та надаватися виконавцю послуг, із зазначенням номерів телефонів, електронних адрес та наявних сервісів, за допомогою яких здійснюється зв'язок з теплопостачальною організацією.
Квартира відповідачів обліковується у ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» як така, що була обладнана індивідуальним засобом обліку гарячої води за № 296755. Первісна повірка здійснена 03.11.2015.
Відповідачка ОСОБА_1 з 2013 року не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 . При цьому, в 2015 році між нею та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості, щодо одноособового користування останнім спірною квартирою та сплатою ним житлово-комунальних послуг, а ОСОБА_2 як споживач послуг мав укласти всі необхідні договори із постачальниками житлово-комунальних послуг.
25 липня 2023 року ОСОБА_1 зверталася з письмовою заявою до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про розірвання договору №450349 274 від 01 липня 2014 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в зв'язку з не проживанням у спірній квартирі, однак їй було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 є співвласником даної квартири.
Задовольняючи частково первісний позов та зустрічний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як співвласники спірної квартири, зобов'язані оплачувати послуги за постачання теплової енергії не залежно від проживання чи не проживання у даній квартирі, а відтак у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявні солідарні зобов'язання по сплаті заборгованості, яка утворись за постачання теплової енергії з грудня 2019 року по 31.05.2024 року.
В цій частині рішення не оскаржено, а тому не переглядається апеляційним судом.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 відсутні зобов'язання по сплаті заборгованості яка утворись за постачання гарячої води з грудня 2019 року по 31.05.2024 року, оскільки остання не проживає за вказаною адресою. Також суд дійшов висновку про розірвання договору №450349 274 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.07.2014 року в частині постачання гарячої води, так як ОСОБА_1 25 липня 2023 року звернулася до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» із заявою про розірвання договору №450349 274 від 01 липня 2014 рок, в зв'язку з не проживанням та відсутності реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 та не користуванням наданими позивачем послугами.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступне.
Згідно із статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Статтею 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.
Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006 «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08.10.1992 №572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Суд приймає доводи позивача, що технічно не можливо відключити гаряче водопостачання лише для одного з співвласників.
Крім того існує спеціальна процедура такого відключення, яка не була дотримана відповідачем.
Доводи відповідачки з приводу її не проживання в квартирі та не користування гарячою водою, не можливо перевірити, так як відповідачка має вільний доступ до своєї власності і має право в будь-який день прийти до квартири та користуватись гарячою водою. Будучи зареєстрованою за іншою адресою.
Тому, апеляційний суд вважає, що вартість послуг з водопостачання та водовідведення гарячої води, має стягуватись з кожного з власників пропорційно до розміру їх часток у праві власності.
Разом з тим, якщо між відповідачами була домовленість що таку послугу буде оплачувати, лише той хто фактично проживає, то відповідачка ОСОБА_1 має право звернутись з позовом до свого сина ОСОБА_2 про стягнення з нього на її користь сплачених нею сум за такі послуги.
А тому, суд першої інстанції помилково врахував доводи відповідача щодо проживання за іншою адресою та звільнив відповідачку ОСОБА_1 від обов'язку погашати заборгованість за послуги з водо постачання та водовідведення гарячої води.
Враховуючи, що ніхто зі сторін не оскаржив розмір заборгованості, визначений позивачем, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» слід стягнути 11 586 грн. 83 коп. в рахунок стягнення заборгованості за постачання гарячої води з грудня 2019 року по 31.05.2024 року, 197 грн. 94 коп. - 3%-річних, 1 011 грн. 40 коп. інфляційних втрат, а всього 12 796 грн. 17 коп., по 6 398 грн 9 коп. з кожного .
Апеляційний суд відхиляє доводи позивача, що така заборгованість має стягуватись солідарно, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, так як вказаною нормою передбачена солідарна відповідальність проживаючих зі споживачем осіб.
Проте вказаною нормою не передбачена солідарна відповідальність двох співвласників житла, до якого такі послуги надаються.
Так як квартира , щодо опалення та гарячого постачання до якої виник спір належить відповідачам на праві спільної власності, кожен з них несе тягар утримання свого майна.
Щодо зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Відповідно до п.12 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулюється Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169 (далі - Порядок № 169).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку, рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії. Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до пункту першого розділу ІІІ Порядку № 169, власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб'єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.
Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб'єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.
Після підписання акту виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.
Звертаючись до суду з зустрічним позовом ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що вона зверталася до ТОВ «ЄВРОРЕКОНСТРУКЦІЇ» з письмовою заявою про дату і час виконання робіт з відокремлення (відключення) її квартири від централізованого теплопостачання та постачання гарячої води не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня виконання таких робіт.
Враховуючи викладене, у ОСОБА_1 відсутні законодавчо визначені підстави для розірвання договору про надання послуги.
Крім того колегія суддів враховує, що публічний договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (підігрів) №450349 274 від 01 липня 2014 рок, укладений між споживачами та ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», припинив свою дію в зв'язку з набранням чинності індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, розміщеного на офіційному веб-сайті ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»13 жовтня 2021 року, що є публічним договором приєднання. Відтак, в зв'язку з припиненням дії договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (підігрів) від 01 липня 2014 року відсутні підстави для його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, під час перегляду справи апеляційним судом в оскаржуваній частині було встановлено частково неправильне застосування норм матеріального права, не відповідність висновків суду встановленим обставинам справи, а відтак рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні заборгованості за постачання гарячої води з відповідача ОСОБА_1 та в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про стягнення заборгованість та відмову у задоволенні зустрічного позову .
Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч.13ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що внаслідок апеляційного перегляду вимоги позову були фактично задоволенні у повному обсязі, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у суді першої та другої інстанціях у розмірі 6 661,60 грн, тобто 3 330,80 з кожного.
Оскільки позивач за зустрічним позовом звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», судові витрати відповідача за оскарження рішення в частині зустрічного позову в розмірі 1 453,44 гривень компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю«ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року в частині стягнення заборгованості за постачання гарячої води та в частині задоволення зустрічного позову - скасувати, ухваливши нове.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» 11 586 грн. 83 коп. в рахунок стягнення заборгованості за постачання гарячої води з грудня 2019 року по 31.05.2024 року, 197 грн. 94 коп. - 3%-річних, 1 011 грн. 40 коп. інфляційних втрат, а всього 12 796 грн. 17 коп., по 6 398 грн 9 коп. з кожного.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» сплачений судовий збір у розмірі 6 661,60 грн, тобто 3 330,80 з кожного.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю«ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» суму судового збору у розмірі 1 453,44 гривень за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повна постанова складена 29 травня 2025 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді Л.Д. Поливач
В.В. Соколова