Справа №577/1118/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/215/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим
Іменем України
13 травня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 577/1118/25 за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.03.2025 про залишення без розгляду її скарги на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою,
установила:
У поданій апеляційній скарзі заявник ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, оскільки ч. 3 ст. 306 КПК не вимагає від слідчого судді забезпечити обов'язкову участь заявника в судовому засіданні, оскільки належне повідомлення про дату розгляду скарги свідчить про виконання слідчим суддею загальних засад кримінального провадження, у тому числі права заявника на захист та доступ до правосуддя. Подані нею неодноразово клопотання про судовий розгляд у її відсутність надавали слідчому судді законні підстави розглянути подану нею скаргу в порядку ст. 303 КПК по суті без її участі. Строк на апеляційне оскарження вважає пропущеним з поважних причин, оскільки ухвала розміщена в ЄСІТС 18.03.2025.
28.02.2025 до Конотопського міськрайонного суду Сумської області звернулась ОСОБА_8 зі скаргою на постанову слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області від 09.01.2025 про відмову в залученні її як потерпілої у кримінальному провадженні № 42021202500000169 від 06.10.2021 за ч. 3 ст. 190 КК.
Ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.03.2025 вказану скаргу ОСОБА_8 залишено без розгляду. Слідчий суддя суду першої інстанції своє рішення умотивувала тим, що неодноразова неявка особи, яка звернулася зі скаргою ОСОБА_8 , участь якої в силу положень ч. 3 ст. 306 КПК є обов'язковою, свідчить про її незацікавленість у розгляді скарги і є підставою для залишення її скарги без розгляду.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від заявника ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_9 надійшли письмові заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом 5 днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області постановлена 17.03.2025, а апеляційну скаргу ОСОБА_8 подано в суд через електронну пошту 24.03.2025, тобто з урахуванням вихідних з дотриманням строку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, а тому процесуальний строк на оскарження рішення слідчого судді не пропущений і поновленню не підлягає.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зокрема, відповідно ч. 1 і 5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ст. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Відповідно ст. 24 КПК, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування встановлений главою 226 КПК.
Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (ст. 3 КПК). Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на стадії досудового розслідування. При цьому досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК).
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Здійснивши розгляд скарги на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою та залишивши її без розгляду, слідча суддя суду першої інстанції дійшла висновку, що ОСОБА_8 була належним чином повідомленою про дату і час судового розгляду, але жодного разу не прибула в судові засідання, надавши для цього непереконливі підстави у своєму клопотанні, внаслідок чого суд позбавлений можливості розглянути скаргу по суті без участі останньої, залишивши її без розгляду.
Однак вказані вище висновки слідчої судді суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Зокрема, згідно вимог ст. 306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду відповідно до правил судового розгляду, передбачених ст. 318-380 цього Кодексу, а за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування ухвала слідчого судді може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК).
Отже, зважаючи на положення вказаної статті, залишення без розгляду скарги не передбачено нормами КПК.
Що стосується вимог ч. 3 ст. 306 КПК, яка передбачає розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується (відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги), то вони кореспондуються з положеннями ч. 1, 3 ст. 21 КПК (кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону; кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому КПК); кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК (ч. 1, 2 ст. 22 КПК), а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК).
Тобто, обов'язкова участь заявника у розгляді скарги стосується суду (органів державної влади), оскільки зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, крім інших, відносяться верховенство права, законність (ч. 1 ст. 7), згідно яких кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КПК), а у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, якщо особа, яка оскаржує рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчого, дізнавача чи прокурора, в порядку ст. 303 КПК, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду та подала клопотання про розгляд скарги у її відсутність, то це не є перешкодою для розгляду слідчим суддею суду першої інстанції скарги по суті її вимог, незважаючи на положення ч. 3 ст. 306 КПК, так як ця норма встановлює додаткові гарантії для особи, яка звернулася зі скаргою, і забезпечує реалізацію нею своїх прав бути безпосередньо присутньою в судовому засіданні.
Втім, небажання користуватися цими правами ніяким чином не позбавляє слідчого судді суду першої інстанції обов'язку забезпечити розгляд скарги при створенні належних і необхідних умов для реалізації ОСОБА_8 свого права на справедливий суд у розумні строки, так як доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованих Конституцією України (ст. 55, 129), обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень; можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК), а згідно ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки доводи скарги по суті фактично не були предметом розгляду слідчого судді, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Після скасування ухвали слідчого судді колегія суддів вважає за необхідне постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги ОСОБА_8 по суті її вимог, що узгоджується з відповідними роз'ясненнями Верховного Суду.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.03.2025 про залишення без розгляду скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про відмову у визнанні потерпілою - скасувати у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4