Номер провадження: 33/813/1082/25
Номер справи місцевого суду: 522/29/25
Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.
Доповідач Комлева О. С.
22.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
з участю:
секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2025 року,-
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів стосовно строку на апеляційне оскарження
На вищевказану постанову суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 12 квітня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким закрити провадження у справі.
Також, в апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що іншого учасника ДТП ОСОБА_2 постановою Приморського районного судуОдеси від 23.01.2024 у справі № 522/258/25 визнано виним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУПАП та накладено на нього адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУПАП у виді штрафу у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Постанова набула чинності.
У зв'язку з наміром оскаржувати постанову щодо винності за ст. 124 КУПАП, апелянт звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з заявою про видачі йому копії постанови у вищевказані справі та 20 березня 2025 року отримав постанову.
25 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2025 року.
25 березня 2025 року вищевказану заяву повернуто заявнику.
12 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2025 року.
Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи на 22 травня 2025 року були повідомлені належним (а.с. 34, 39, 40).
Клопотань про відкладення до апеляційного суду від учасників справи не надходило.
Положеннями ч.2 ст.268 КУпАП передбачено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП не відноситься до категорії справ, в яких присутність особи, яка притягується до відповідальності, є обов'язковою.
Суд, вважає за необхідне розглядати дану справу без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,які були сповіщені належним чином, враховуючи короткий строк розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Дослідивши клопотання та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає подальшому розгляду та підлягає поверненню ОСОБА_1 за таких підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
З матеріалів справи вбачається, що постанову суду винесено 06 лютого 2025 року з участю ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі апелянтом зазначено, що у зв'язку з наміром оскаржити постанову суду від 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу копії постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст. 130 КУпАП.
20 березня 2025 року ОСОБА_1 отримав вищезазначену постанову (а.с. 13) та звернувся до районного суду з клопотанням про перегляд справи про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами.
У своєму клопотанні він зазначає, що ОСОБА_2 , який був потерпілим по справі, був притягнутий до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП. Водночас, ОСОБА_1 вказує на те, що він сам був покараний за вчинення ДТП, хоча, на його думку, провина другого учасника події - ОСОБА_2 , який перебував у наркотичному сп'янінні, була значно більшою. ОСОБА_1 вважає, що ці обставини не були належним чином враховані під час розгляду справи, а тому звертається з клопотанням про перегляд справи за нововиявленими обставинами, що можуть суттєво вплинути на остаточне рішення.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2025 року по справі №522/29/25 за нововиявленими обставинами - повернуто заявнику та роз'яснено що здійснити перегляд судового рішення в такий спосіб не передбачено нормами КУпАП.
Лише 12 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2025 року.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейським судом у справі «Пономарьов проти України», зазначено, що принцип правової визначеності порушується і у разі відсутності поваги до процесуальних строків (заява № 3236/03,3 квітня 2008, п. 40-41). Так, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови є необґрунтованими оскільки з 06 лютого 2025 року було винесено постанову з участю ОСОБА_1 , проте з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду лише 12 квітня 2025 року. Звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції з заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами не може бути визнано судом поважною підставою для поновлення строку.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 будучи обізнаними про відоме йому судове провадження, переконливих доводів з приводу наявності реальних обставин, які б унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою не вказав.
За таких обставин, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.
В поновленні строку, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2025 року - відмовити
Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.
Повний текст постанови складено 29 травня 2025 року.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева