Справа №522/1644/25
Провадження №2-а/522/157/25
30 травня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Смокової А.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про протиправною та скасування постанови №ЮР/181/1 від 17.01.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП,
Позивач ОСОБА_1 , 30.01.2025 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №ЮР/181/1 від 17.01.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 03 червня 1997 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює в Одеській філії ДП «Адміністрація морських портів України» на посаді слюсар-сантехника. Згідно з витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного, відповідно до наказу Мінекономіки про від 16.08.2024 № 21228 позивачу надано відстрочку від мобілізації до 05.03.2025, про що підприємство направило відповідне повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В Одеську філію ДП «АМПУ» находили повістки про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 25.07.2024 (отримано 01.08.2024). Одразу 01.08.2024 позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 . 27 серпня 2024 року за результатом проходження ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача визнано придатним до військової служби. При отриманні в жовтні 2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 військового квітка позивачу стало відомо, що без зняття з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач взятий на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач стверджує, що повістку (повідомлення) про необхідність з'явитися 12.10.2024 не отримував, а навпаки вживав вичерпні заходи щодо дотримання законодавства про мобілізацію
Позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 17.01.2025 року, провадження по справі закрити, стягнути на його користь судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань.
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про протиправною та скасування постанови №ЮР/181/1 від 17.01.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Ухвалено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення №ЮР/181/1 від 17.01.2025 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн.
04.04.2025 р. до суду надійшло клопотання про долучення копії справи про адміністративне правопорушення та відповідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, розгляд даної справи проводиться судом за відсутності представників відповідача, повідомленого належним чином, що не перешкоджає розгляду даної справи.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою №ЮР/181/1 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 17 січня 2025 накладено на ОСОБА_3 штраф у сумі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.
Відповідно до мотивувальної частини постанови 16 січня 2025 р. в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану та проведення мобілізації, при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 було виявлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 у порушення вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Одеса) в термін до 12.10.2024р. Зазначено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На виконання ухвали суду про витребування доказів надані наступні докази, які дослідженні судом.
Відповідно до протоколу №ЮР/181 від 16 січня 2025 року складеного солдатом ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 зазначено, що 16 січня 2025 року о 11 год 00 хв. в умова особливого періоду, під час дії воєнного стану проведення мобілізації при особистому зверненні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 було виявлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушення вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Одеса) в термін до 12.10.2024 р.
До протоколу про адміністративне правопорушення, також долучено Повістку №34/В від 03.10.2024 р. на ім'я ОСОБА_1 про з'явлення 12.10.2024 о 10:00 год., що не містить підпису посадової особи, яка склала повістку та на розписки стоїть підпис щодо отримання повістки 03.10.2024 р.
Позивачем надано до суду копії військового білету від 18.05.1989 р. з якого дійсно вбачається, що позивача було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 10.09.2024 р. в той же час відмітки щодо зняття з військового обліку з ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутні.
Відповідно до витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного №21228 від 16.08.2024 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 05.03.2025 р.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно ч. 3ст.210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підчас мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ч. 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що відсутні докази належного вручення повістки, а надана копії повістки не містить підпис посадової особи, яка склала її, а також суд критично ставиться до підпису щодо отримання повістки, оскільки, якщо повістку було вручено, тоді оригінал повістки був б відірваний в лінії відриву, та в сукупності з відсутністю доказів відеозапису про вручення суд погоджується с доводами позивача про відсутність факту належного вручення повістки.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме; нез'явлення за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; ненаданні в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, ЗСУ, іншим військовим формуванням з наступним відшкодуванням Державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій наступає за невиконання покладених на них обов'язків передбачених ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Слід зазначити, що закон покладає на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
У рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 року рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Суд доходить висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_5 за ч. 3 ст.210-1 КУпАП не з'ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у зв'язку з чим безпідставно та неправомірно виніс Постанову №ЮР/181/1 від 17 січня 2025, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому вказана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, на користь позивача.
З урахуванням задоволення позову, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.
Керуючись ст.ст. 19, 55, 62 Конституції України, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 9, ч. 3 ст. 210, 235, 247, 251, 252, 254, 256, 280, 283, 286 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72, 77, 79, 118, 122, 123, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про протиправною та скасування постанови №ЮР/181/1 від 17.01.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову №ЮР/181/1 від 17.01.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. та закрити провадження по справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення суду складено 30.05.2025 року.
Суддя: Донцов Д.Ю.