Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3118/21
номер провадження 2/695/86/25
21 травня 2025 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.
за участю: секретаря судового засідання - Варданян Л.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Міщенка С.В.,
представника відповідача - адвоката Побиванця Ю.В.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідача адвоката Побиванця Ю.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, сільського голови Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Семенюти Руслана Святославовича та Шабельниківського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад» Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про скасування розпоряджень Піщанського сільського голови та рішення виконавчого комітету Піщанської сільської ради, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
в провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, сільського голови Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Семенюти Руслана Святославовича та Шабельниківського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад» Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про скасування розпоряджень Піщанського сільського голови та рішення виконавчого комітету Піщанської сільської ради, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
17 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача адвоката Побиванця Ю.В. про витребування доказів. Клопотання обгрунтовує тим, що під час судового розгляду справи виникла необхідність витребування у ГУ ПФУ в Черкаській області щодо отримання позивачем пенсії за вислугою років, час призначення такого виду пенсії та чи продовжує позивач отримувати пенсію за вислугою років на даний час. Однією із позовних вимог заявлених позивачем являється стягнення середнього заробітку за час вимушено прогулу. В перерві між судовими засіданнями до Піщанської сільської ради надійшла інформація від старости Бубново-слобідського старостинського округу № 2 від 28.11.2024 про те, що 28.11.2024 йому стало відомо , що позивач ОСОБА_1 за власною заявою набула статус пенсіонера за видом пенсії «вислуга років» та додав копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 . 01 грудня 2024 року представником відповідача виконавчого комітету Піщанської сільської ради адвокатом Побиванцем Ю.В. було зроблено адвокатський запит щодо перевірки інформації отриманої від старости Бубново- слобідського старостинського округу № 2 Гвоздь І.В.. У відповідності до відповіді на адвокатський запит від 09.01.2025 ГУ ПФУ в Черкаській області повідомила, що надати інформацію щодо ОСОБА_1 не можливо, оскільки вказана інформація являється конфіденційною та може бути розкрита у випадках передбачених Законом. Крім того, представником була перевірена декларація особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка була подана позивачем ОСОБА_1 за 2021 рік (рік звільнення), яка була подана 11.01.2024, з якої вбачається, що дійсно позивач отримала за 2021 рік пенсію в розмірі 20 606 грн. У відповідності до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Якщо пенсіонер, якому призначено пенсію за вислугу років, у подальшому влаштовується на роботу, що дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії призупиняється на весь час роботи. Тобто особа, якій призначено пенсію за вислугу років не має права працювати на посадах у закладах і установах, зазначених у всіх розділах Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (розділ 1 “Освіта», розділ 2 “Охорона здоров'я» та розділ 3 “Соціальний захист»). Перелік посад педагогічних працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963. При цьому не всі педагогічні посади, визначені цим Переліком, віднесено до Переліку закладів і установ і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим вищеназваною Урядовою постановою від 4 листопада 1993 року (зі змінами). Саме на тих педагогічних посадах, які не віднесено до Переліку закладів і установ і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, можна працювати після оформлення пенсії за вислугу років і отримувати одночасно пенсію та заробітну плату. Звернення позивача із власною заявою про призначення їй пенсії за вислугою років ще до звернення ОСОБА_1 21.10.2021 з позовною заявою, що являється предметом розгляду, свідчить про не бажання позивача продовжувати свою педагогічну діяльність, а відтак ставиться під сумнів обґрунтованість позовних вимог щодо компенсації за час вимушеного прогулу , адже позивач, звернувшись до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за вислугою років (орієнтовно на в кінці вересня або на початку жовтня 2021 року, оскільки пенсійне посвідчення отримане 06 жовтня 2021 року) на той час припинила свою педагогічну діяльність за власним бажанням. Саме для з'ясування даних про призначення чи не призначення позивачу пенсії за вислугою років в 2021 році та отримання вказаних документів і дослідження їх в судовому засіданні являється необхідним для повного всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
14 квітня 2025 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення проти клопотання про витребування доказів, у яких просила залишити клопотання представника відповідача про витребування доказів без розгляду з наступних підстав. Представником відповідача пропущено строки звернення до суду із заявленим клопотанням, оскільки відповідачам було відомо про ймовірне перебування позивача на обліку в ПФУ щонайменше з 09.11.2023, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Пішанської сільської ради про заробітну плату для обчислення пенсії №39 від 09.11.2023. ГУ ПФУ в Черкаській області 30.01.2024 було складено акт за результатами перевірки достовірності документів, шо надаються для призначення (перерахунку) пенсії №2300-1103-1/590 від 30.01.2024, який підписаний головним бухгалтером ВК Піщанської сільської ради Людмилою Притулок та Русланом Семенютою. Позивачем неодноразово, в тому числі ще на перших судових засіданнях, при повідомленні персональних даних, повідомлялося, що вона є пенсіонером. Таким чином, представником відповідача пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні не заявлено про поновлення пропущеного строку разом із вказівкою на причини пропуску строку. Будь-яких доказів в обґрунтування неможливості подання зазначеного клопотання у встановлений законом строк з причин, що не залежали від відповідача представник у клопотанні не зазначив, та не надав їх і у судовому засіданні. Крім того, обставина перебування чи не перебування позивача на пенсії не стосується присудження виплат незаконно звільненому працівнику, адже п. 32 постанови Пленуму Верховного № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», за яким при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховувався заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час, був викладеним з урахуванням вимог частини третьої статті 117 КЗпП України, яку було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю У країни» від 20 грудня 2005 року № 3248- IV. Водночас, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/808/16 провадження № 11-134ас18 від 20.06.2018 зроблено висновок, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Аналогічні висновки викладені в таких постановах Верховного Суду: від 16.09.2020 у справі № 308/5864/18; від 29.07.2020 у справі № 334/10717/14-ц; від 21.02.2020 у справі № 607/5609/17. Таким чином, обставин, що позивач працевлаштована чи є пенсіонером, не є підставою для зменшення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 у справі № 708/447/23 вказав, що виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов'язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість належним чином реалізовувати працівником своє право на працю. За змістом статей 94,116,117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є різновидом матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником і не входить до структури заробітної плати. Вичерпний перелік підстав, виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП України і вони не підлягають розширеному тлумаченню. Отже, оплата вимушеного прогулу у встановлених вказаними статтями КЗпП України випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю. Підставою матеріальної відповідальності роботодавця є трудове майнове правопорушення, тобто винне протиправне порушення роботодавцем своїх трудових обов'язків, внаслідок чого заподіюється майнова шкода працівникові. Верховний Суд у постанові від 07.02.2024 у справі № 522/7990/17 вказав, що вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання та просив поновити строк на подання заяви про витребування доказів, оскільки обставини про те, що позивач є пенсіонером за вислугою років відповідачу стало відомо 28.11.2024 від старости Бубново-слобідського старостинського округу.
У судовому засідання позивач та її представник заперечували з приводу задоволення клопотання з підстав, зазначених у письмовому запереченні.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши заявлене клопотання, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд зауважує, що єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом заяв по суті справи з порушенням встановленого строку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку на сторону відповідача Виконавчий комітет Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області).
У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Судом встановлено, що підготовче провадження у даній справі закрито 08.11.2022, відзиви відповідачами Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області подані до суду відповідно 22.12.2021 та 01.07.2022. Клопотання про витребування доказів, у якому представник відповідача не ставить питання про поновлення строку, подано 14.02.2025. Підставою для поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів представником в усному порядку у судовому засіданні зазначено, що відомості про набуття позивачем статусу пенсіонера за вислугою років стали відомі 28.11.2024.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 178 цього Кодексу відзив повинен містити перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Відповідно до ст. 178 ЦПК України до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Згідно ч. 1ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву.
Представник відповідача у цій справі діє від імені та в інтересах Виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, якому відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії було відомо про ймовірне перебування позивача на обліку в ПФУ щонайменше з 09.11.2023.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, суд прийшов до переконання про те, що причини наведені представником відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про приєднання доказів, не є поважними, оскільки не встановлена наявність об'єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне вчинення такої процесуальної дії.
Відповідно до ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Таким чином, суд прийшов до переконання, що клопотання про витребування доказів подано з пропущенням процесуального строку, суд не визнає поважними причини пропуску строку для подання клопотання, а відтак, прийшов до висновку про залишення клопотання без розгляду, а у клопотанні про поновлення процесуального строку, заявленого представником відповідача в усному порядку, необхідно відмовити.
Керуючисьст. ст.43, 83, 126, 127, 258-260, 352-353 ЦПК України, суд
у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів відмовити.
Клопотання представника відповідача про витребування доказів, яке надійшло до суду 17.02.2025, залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: К.М. Ушакова