Справа № 192/1207/25
Провадження № 2-а/192/10/25
Іменем України
30 травня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Стрельникова О. О.
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко В. А.,
розглянувши в с-ще Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач 14 травня 2025 року звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1230-ССЗ від 28 квітня 2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 28 квітня 2025 року відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1230-ССЗ від 28 квітня 2025 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп.
Відповідно до вказаної постанови, військовозобов'язаному ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв'язку повістку запаковану у спеціальному конверті «Укрпошти» з відміткою «повістка ТЦК вручити особисто». На конверті наявний круглий штемпель відділення пошти з датою 11.02.2025 р.
До ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло поштове повідомлення І90610234036702 адресат ОСОБА_1 АДРЕСА_1 з довідкою про причини повернення/досилання Ф. 20 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Тим самим ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона є протиправною, надуманою, прийнятою на припущеннях, повних неузгодженнях та в супереч вимогам процесуального і матеріального права, оскільки в постанові не зазначено ату на яку він викликався повісткою до ТЦК, на конверті не могло бути штемпелю «11.02.2025», оскільки згідно витягу з сайту «Укрпошта» з Трекінговим номером - 0610234036702 поштове відправлення ТЦК та СП було прийнято у відділі зв'язку 28 лютого 2025 року, при цьому відправлення прийнято в місті Київ. також на конверті не могло бути зазначено причину повернення поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою», оскільки згідно того ж самого витягу з Трекінговим номером причиною повернення зазначено «закінчення терміну зберігання». Також його викликали на 16 квітня 2025 року до ТЦК і ніяк питань до нього щодо неявки не було.
Тому просив вказану постанову скасувати, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та провадження в справі закрити.
Враховуючи, що дана справа є незначної складності, суддею при відкритті провадження у справі, у відповідність до ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у встановленому ст. 18 КАС України порядку відзив не подав.
Ознайомившись з позовною заявою, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1230-ССЗ від 28 квітня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП за обставин, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв'язку повістку запаковану у спеціальному конверті «Укрпошти» з відміткою «повістка ТЦК вручити особисто». На конверті наявний круглий штемпель відділення пошти з датою 11.02.2025 р.
До ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло поштове повідомлення І90610234036702 адресат ОСОБА_1 АДРЕСА_1 з довідкою про причини повернення/досилання Ф. 20 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, чим скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. (а. с. 14).
Як вбачається з позову позивача, він вказує на безпідставність накладення на нього адміністративного стягнення та вважає постанову складену представником відповідача протиправною.
Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження обставин скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (порушення військовозобов'язаним правил військового обліку в особливий період), а саме неявки за викликом в особливий період відповідачем суду не надано.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і постанова відповідача підлягає скасуванню, а з врахуванням положень ст. 286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем, який не є суб'єктом владних повноважень, при зверненні до суду з позовом сплаченого судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (а. с. 11, 36).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню сума судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. підлягає відшкодуванню позивачу, шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань НОМЕР_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1230-ССЗ від 28 квітня 2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. 00 коп. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування судових витрат - судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 30 травня 2025 року.
Головуючий: суддя Стрельников О. О.