29 травня 2025 року
м. Київ
справа № 463/5857/20
провадження № 51-4443зно20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2021 року.
Зміст судового рішення і встановлені судом обставини
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, Личаківський районний суд м. Львова ухвалою від 23 листопада 2020 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 липня 2020 року у справі № 463/5857/20.
Не погодившись із ухвалою місцевого суду, ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 25 січня 2021 року залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4 , а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2020 року про відмову у відкритті провадження - без змін.
На вказані судові рішення ОСОБА_4 подав касаційну скаргу.
Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2021 року відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2020 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 січня 2021 року, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень не вбачалося підстав для її задоволення.
Вимоги, викладені в заяві, та узагальнені доводи особи, яка її подала
ОСОБА_4 у заяві, посилаючись на наявність обставин, які не були відомі йому та суду під час судового розгляду 19 лютого 2021 року, просить скасувати ухвалу Верховного Суду від 19 лютого 2021 року, а також у зв'язку з цим відповідно - і ухвали Львівського апеляційного суду від 25 січня 2021 року та Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2020 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заяву ОСОБА_4 мотивує тим, що обґрунтування стосовно правозастосування в ухвалі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року (справа № 463/5857/20) суперечать встановленим обставинам у постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року (справа № 463/11488/20), які, на переконання ОСОБА_4 , породжують процесуальні наслідки та впливають на законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення без урахування зазначеної постанови.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Згідно з приписами ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Отже, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства указує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; вони мають істотне значення, оскільки самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин у провадженні та усунення суперечностей. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Водночас ОСОБА_4 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2021 року обґрунтовує постановою Верховного Суду від 07 травня 2025 року (справа № 463/11488/20), в якій Суд по суті констатував безґрунтовність висновку апеляційного суду про те, що жодна норма КПК не передбачає можливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, а також ухвал суду апеляційної інстанції, постановлених за результатом перегляду вказаних ухвал, оскільки цей висновок протирічить положенням ч. 1 ст. 459 КПК, Рішенню Конституційного Суду України № 5-р(II)/2024 від 10 квітня 2024 року та висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Однак за змістом ч. 2 ст. 459 КПК обставина щодо формування і розвитку судової практики Верховного Суду не є нововиявленою обставиною у розумінні приписів цієї статті кримінального процесуального закону та, відповідно, не може бути законною підставою перегляду ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що саме собою посилання ОСОБА_4 на рішення Конституційного Суду України, яким встановлена конституційність припису ч. 1 ст. 459 КПК, за яким «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами», не є нововиявленою обставиною у розумінні ч. 2 ст. 459 КПК.
Таким чином, заява ОСОБА_4 не містить обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду касаційної інстанції на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення, і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність ухвали, що належить переглянути, у розумінні п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 464 КПК не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до висновку викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 лютого 2020 року в справі № 522/14170/17 положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Ураховуючи зазначене, Верховний Суд згідно з ч. 2 ст. 464 КПК відмовляє у відкритті провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3