28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 520/1756/19
провадження № 61-3834св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Теком»,
відповідачі: ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд»,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Ткач Олена Сергіївна, на ухвалу Одеського апеляційного суду в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Вадовської Л. М., Комлевої О. С., від 18 лютого 2025 року про заміну сторони у справі,
Короткий зміст вимог
У січні 2019 року Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Теком» (далі - ПрАТ СК «Теком») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (далі - ПАТ «СК «Скайд») про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року провадження у справі в частині позову ПрАТ СК «Теком» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат - закрито у зв'язку з припиненням юридичної особи.
Провадження у справі в частині позову ПрАТ СК «Теком» до ПАТ «СК «Скайд» про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат - закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснено позивачу право на звернення з позовом до ПАТ «СК «Скайд» в порядку господарського судочинства.
На вказану ухвалу суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (далі - ТОВ «ЮК «Скайлекс») подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року та направити справу для розгляду до Господарського суду міста Києва, де слухається справа про банкрутство ПАТ «СК Скайд».
Крім того, в апеляційній скарзі ТОВ «ЮК «Скайлекс» просить замінити позивача у справі в якості правонаступника позивача ПрАТ СК «Теком» - ТОВ «ЮК «Скайлекс».
В обґрунтування вимог заяви зазначило, що 06 липня 2023 року між ПрАТ СК «Теком» та ТОВ «ЮК «Скайлекс», керуючись главою 47 ЦК України, укладено договір про відступлення прав вимоги № 101, відповідно до умов якого ТОВ «ЮК «Скайлекс набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення матеріальної шкоди.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції щодо заміни сторони у справі
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року клопотання ТОВ «ЮК «Скайлекс» про заміну сторони задоволено.
Залучено до участі у справі в якості правонаступника ПрАТ СК «Теком» - ТОВ «ЮК «Скайлекс».
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що на підставі договору про відступлення прав вимоги № 101 від 06 липня 2023 року ТОВ «ЮК «Скайлекс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до відповідачів у справі.
З огляду на це сторона позивача у справі підлягає заміні з ПрАТ «СК «Теком» на його правонаступника - ТОВ «ЮК «Скайлекс».
Доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач О.С. про те, що суд апеляційної інстанції спочатку мав розглянути питання про законність чи незаконність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, а вже потім розглядати питання про залучення до участі представника позивача, - відхилені судом з огляду на те, що договір про передачу прав вимоги між ПрАТ «СК «Теком» і ТОВ «ЮК «Скайлекс» був укладений ще 06липня 2023 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24 березня 2025 року від імені ОСОБА_1 - адвокат Ткач О. С. подала до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 520/1756/19.
У квітні 2025 року матеріали цивільної справи № 520/1756/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Ткач О. С. просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 рокупредставник ОСОБА_1 - адвокат Ткач О. С.зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до помилкового постановлення вказаної ухвали.
Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення статті 368 ЦПК України в суді апеляційної інстанції клопотання про заміну сторони не розглядалось та думка представника відповідача ОСОБА_1 не враховувалась.
Суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином матеріали справи та надані докази, не надав їм належної правової оцінки, зокрема додаткам до договору щодо вартості грошової вимоги, яка відступається.
ТОВ «ЮК «Скайлекс» не надано суду доказів оплати згідно з пунктом 2.1.1 договору, а матеріали справи не підтверджено виконання договору відступлення права вимоги № 105 від 06 липня 2023 року в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги та фактично переглянув ухвалу суду першої інстанції від 25 квітня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про залучення у справі правонаступника позивача.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу та відповідь на відзив
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у квітні 2025 року, ТОВ «ЮК «Скайлекс» заперечує проти доводів представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач О. С., просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року- без змін.
Відзив мотивовано тим, що умови виконання сторонами договору відступлення права вимоги № 195 від 06 липня 2023 року передбачені пунктом 4.2 договору, згідно з яким всі права кредитора відносно боржників виникають з моменту підписання акта прийому-передачі згідно з пунктом 2.2.1 договору, витяг про підписання якого міститься в матеріалах справи.
Договір про відступлення права вимоги № 105 від 06 липня 2023 року є правомірним, його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнавався судом недійсним.
Підтвердження переходу прав вимоги та повної його оплати ТОВ «ЮК «Скайлекс» на користь ПрАТ СК «Теком» також підтверджується платіжною інструкцією № 207 від 13 липня 2023 року.
У відповіді на відзив на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Ткач О. С. фактично зазначила узагальнені доводи касаційної скарги. Також вказала, що матеріали справи не містять жодного клопотання ТОВ «ЮК «Скайлекс» про заміну сторони правонаступником, поданим відповідно до вимог процесуального закону. Крім того, апелянтом не оскаржено ухвалу суду першої інстанції про відмову у заміні сторони позивача правонаступником.
Заявник не виконав обов'язку щодо надання суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в заяві обставин правонаступництва.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
29 січня 2019 року ПрАТ СК «Теком» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2019 року справу було направлено за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області (т. 1, а. с. 52).
Ухвалою Біляївського районного суду м. Одеси від 30 березня 2023 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ПАТ «СК Скайд» (далі - ПАТ «СК Скайд») (т. 2, а. с. 164-165).
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року провадження у справі в частині позову ПрАТ СК «Теком» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат - закрито у зв'язку з припиненням юридичної особи позивача.
Провадження у справі в частині позову ПрАТ СК «Теком» до ПАТ «СК «Скайд» про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат - закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснено позивачу право на звернення з позовом до ПАТ «СК «Скайд» в порядку господарського судочинства (т. 2, а. с. 244-247).
Також ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання голови ліквідаційної комісії ПрАТ СК «Теком» про заміну позивача з ПраТ СК «Теком» на ТОВ «ЮК «Скайлекс».
Не погоджуючись з ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року щодо закриття провадження у справі ТОВ «ЮК «Скайлекс» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року та направити справу для розгляду до Господарського суду міста Києва стосовно позовних вимог ПрАТ СК «Теком»до ОСОБА_1 ПАТ «СК Скайд»про відшкодування матеріальної шкоди, де слухається справа про банкрутство ПАТ «СК Скайд».
Крім того, в апеляційній скарзі ТОВ «ЮК «Скайлекс» просило замінити позивача у справі в якості правонаступника позивача ПрАТ СК «Теком» - ТОВ «ЮК «Скайлекс» у зв'язку з відступленням права вимоги (т. 3, а. с. 1-4).
06 липня 2023 року між ПрАТ СК «Теком» (первісний кредитор) та ТОВ «ЮК «Скайлекс» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 101.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги до фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 до договору, страхового відшкодування, яке виникло на підставі документів, вказаних у додатку № 1 до цього договору.
Згідно з пунктом 4.2 договору відступлення права вимоги № 195 від 06 липня 2023 року всі права кредитора відносно боржників, що належали до цього первісному кредитору, а саме право вимоги страхового відшкодування, виникають у нового кредитора з моменту підписання акта прийому-передачі згідно з пунктом 2.2.1 договору.
Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 27 від 13 липня 2023 року, згідно з якою ТОВ «ЮК «Скайлекс» сплатило ПАТ СК «Теком» 400 грн, призначення платежу - оплата за договором відступлення права вимоги № 105 від 06 липня 2023 року (т. 3, а. с. 26).
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку з цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків унаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (див. пункти 29, 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №264/5957/17 (провадження № 14-37цс20)).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Тобто задоволення заяви про заміну сторони правонаступником суд здійснює відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають права суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 718/6/23 (провадження № 61-15661св23) зазначено, що: «заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів. Тому внаслідок відступлення права вимоги, за відсутності в імперативній нормі приватного права заборони на відступлення (купівлю-продаж, міну, дарування майнових прав) права вимоги, не відбувається будь-якого порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу боржника».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для заміни сторони позивача у справі його правонаступником.
Так, суд апеляційної інстанції встановив, що 06 липня 2023 року між ПрАТ СК «Теком» та ТОВ «ЮК «Скайлекс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 101, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги, зокрема до фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до договору.
Згідно з пунктом 4.2 договору відступлення права вимоги № 195 від 06 липня 2023 року всі права кредитора відносно боржників, що належали до цього первісному кредитору, а саме право вимоги страхового відшкодування, виникають у нового кредитора з моменту підписання акта прийому-передачі згідно з пунктом 2.2.1 договору.
На підтвердження передачі права вимоги щодо відповідача ОСОБА_1 ТОВ «ЮК «Скайлекс» надало суду копію акта приймання-передачі прав вимоги до договору про відступлення права вимоги № 105 від 06 липня 2023 року (т. 3, а. с. 17).
Згідно з пунктом 2.1.1. договору новий кредитор зобов'язаний перерахувати за реквізитами вказаними в пункті 7 цього договору, відшкодування за відступлення права вимоги страхового відшкодування, у сумі вказаній в додатку № 2 до цього договору, у строк до 30 липня 2023 року.
Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 27 від 13 липня 2023 року, згідно з якою ТОВ «ЮК «Скайлекс» сплатило ПАТ СК «Теком» 400 грн, призначення платежу - оплата за договором відступлення права вимоги № 105 від 06 липня 2023 року.
У матеріалах справи, яка є предметом касаційного перегляду, немає відомостей про судове рішення, якими визнано недійсними договір про відступлення прав вимоги від 06 липня 2023 року № 101, укладений між ПрАТ СК «Теком» та ТОВ «ЮК «Скайлекс».
Таким чином, ТОВ «ЮК «Скайлекс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до відповідачів у справі на підставі договору про відступлення прав вимоги № 101 від 06 липня 2023 року, який відповідачами не оспорено.
Отже, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини першої статті 55 ЦПК України обґрунтовано залучив до участі у справі правонаступника ПрАТ СК «Теком» - ТОВ «ЮК «Скайлекс».
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи представника відповідача ОСОБА_1 на те, що суд апеляційної інстанції спочатку мав розглянути питання про законність чи незаконність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, а вже потім розглядати питання про залучення до участі представника позивача, - оскільки договір про передачу прав вимоги між ПрАТ «СК «Теком» і ТОВ «ЮК «Скайлекс» був укладений ще 06 липня 2023 року.
Крім того, порядок вирішення вказаних процесуальних питань за фактичних обставин цієї справи узгоджується з дискреційними повноваженнями суду.
Доводи касаційної скарги про те, що матеріали справи не містять жодного клопотання ТОВ «ЮК «Скайлекс» про заміну сторони правонаступником, поданим відповідно до вимог процесуального закону, та в порушення статті 368 ЦПК України в суді апеляційної інстанції клопотання про заміну сторони не розглядалось та думка представника відповідача ОСОБА_1 не враховувалась, - спростовуються матеріалами справи.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Ткач О. С. надано апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ЮК «Скайлекс» наухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року, в якому висловлено заперечення щодо здійснення правонаступництва у справі.
Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Ткач О. С. брала участь у засіданні під час розгляду справи 18 лютого 2025 року, що підтверджується протоколом судового засідання, з якого вбачається, що судом з'ясовувалась думка сторони відповідача щодо заявленого клопотання (т. 3, а. с. 80, 81).
При цьому слід зазначити, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.
Посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Ткач О. С. на те, що апелянтом не оскаржено ухвалу суду першої інстанції про відмову у заміні сторони позивача правонаступником, не впливає на можливість вирішення питання правонаступництва судом апеляційної інстанції.
Як слідує зі змісту частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усталеною судовою практикою, сформованою щодо застосування указаних приписів закону, підтверджено, що питання правонаступництва підлягає вирішенню під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.
Крім того, відмова суду у задоволенні клопотання про заміну сторони правонаступником не перешкоджає заявнику повторно ініціювати розгляд аналогічного питання, оскільки ЦПК України відповідних обмежень не містить. При цьому, слід враховувати стадію судового процесу, оскільки належним судом для вирішення питання правонаступництва буде той, у провадженні якого перебуває на розгляді справа.
Оскільки ТОВ «ЮК «Скайлекс» ініціювало апеляційний перегляд справи щодо питання, відмінного від правонаступництва, та апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року про закриття провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду, тому подане ТОВ «ЮК «Скайлекс» на цій стадії клопотання правомірно вирішене саме судом апеляційної інстанції.
За фактичних обставин цієї справи, ТОВ «ЮК «Скайлекс» використало передбачений процесуальним законом спосіб реалізації права на правонаступництво, що, порівняно з оскарженням ухвали суду першої інстанції (яке передбачає новий розгляд справи), сприятиме врахуванню принципу процесуальної економії (ефективності, розумності та раціональності судового процесу), який у першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи (вирішення спору).
Крім того, відмовляючи у задоволенні клопотання голови ліквідаційної комісії ПрАТ СК «Теком» про заміну позивача з ПраТ СК «Теком» на ТОВ «ЮК «Скайлекс», Біляївський районний суд Одеської області в ухвалі від 25 квітня 2024 року надав оцінку поданим заявником доказам, які вважав недостатніми для здійснення правонаступництва учасника справи.
Звертаючись до апеляційного суду з клопотанням про заміну сторони правонаступником, ТОВ «ЮК «Скайлекс» подало нові докази, які підлягають оцінці саме судом, у провадженні якого перебуває справа.
Натомість у випадку апеляційного оскарження ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання голови ліквідаційної комісії ПрАТ СК «Теком» про заміну позивача з ПраТ СК «Теком» на ТОВ «ЮК «Скайлекс» заявник був би позбавлений можливості надати нові докази з огляду на зміст частини третьої статті 367 ЦПК України без зазначення поважних причин неподання цих доказів до суду першої інстанції.
Доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження не знайшли свого підтвердження, а отже, є необґрунтованими. Наведені заявником доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржуване рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.
Оскільки колегія суддів встановила, що ухвала Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року про заміну сторони у справі постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому її, відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України, необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Ткач Олена Сергіївна, залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович