ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2025Справа № 910/1263/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/1263/25
за позовом
позивача Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційні інженерні мережі» (03035, м. Київ, вул. Мокра, 16; код ЄДРПОУ 41472423)
про стягнення 1 855 032, 23 грн.
за участю представників:
від позивача: Роєнко Є.В.,
від відповідача: не з'явився,
1. Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі" про стягнення грошових коштів в загальному розмірі 1 855 032,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору про закупівлю послуг №31.23-Д від 08.05.2023, а саме не сплатив на користь позивач вартість наданих послуг з технічного огляду та випробувань у розмірі 1 620 000,00 грн. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 28 979,85 грн., 3% річних у розмірі 40 096,98 грн. та інфляційних у розмірі 165 955,40 грн.
2. Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: уточнення змісту позовних вимог; зазначення відомостей про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
12.02.2025 через систему «Електронний Суд» Акціонерне товариство «Укртрансгаз» сформовано заяв про усунення недоліків позовної заяви. Дана заява надійшла до суду 13.02.2025 та зареєстрована за № 07-11/13089/25.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 була направлена учасникам справи в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми 21.02.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.03.2025.
У судове засідання 19.03.2025 з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідачем клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 19.03.2025, до суду не подано.
Ухвалою Господарського районного суду міста Києва від 19.03.2025 відкладено підготовче засідання у справі на 23.04.2025.
22.04.2025 через «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про долучення документів.
У судове засідання 23.04.2025 з'явився представник позивача.
У судове засідання 23.04.2025 відповідач не з'явився. Ухвала суду від 19.03.2025 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача (представника відповідача) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або за відсутності відповідача (представника відповідача), призначене на 23.04.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, та клопотань, заяв відповідача (представника відповідача) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2025.
У судове засідання 21.05.2025 з'явився представник позивача
У судове засідання 21.05.2025 відповідач не з'явився. Ухвала суду від 23.04.2025 була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача (представника відповідача) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або за відсутності відповідача (представника відповідача), призначене на 21.05.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, та клопотань, заяв відповідача (представника відповідача) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засіданні 21.05.2025 з'явився представник позивача.
У судове засідання 21.05.2025 не з'явився відповідач (представник відповідача). Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав.
У судовому засіданні 21.05.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні 21.05.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
08.05.2023 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунікаційні інженерні мережі» (замовник) було укладено договір про надання послуг №31.23-Д (надалі - «Договір»), відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з технічного огляду та випробувань (Технічне діагностування надземних переходів газопроводів) (послуги), а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що вартість послуг наведена в прейскуранті вартості послуг з технічного діагностування надземних переходів газопроводів (додаток 2 до цього договору).
За змістом п. 2.1 Договору ціна договору згідно з прейскурантом вартості послуг з технічного діагностування надземних переходів газопроводів додаток 2 до цього договору) становить 2 851 200,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 3.1 Договору оплата послуг за цим договором проводиться поетапно, за фактом надання послуг, на підставі підписаного уповноваженими представниками сторін акта наданих послуг за Етапом 1 та акта наданих послуг за Етапом 2 для кожного з об'єктів діагностування:
- оплата після прийняття замовником послуг за Етапом 1 - «Підготовчі роботи, польові роботи, надання звіту з польових робіт» становить 60% вартості послуг;
- оплата після прийняття замовником послуг за Етапом 2 - «Складання технічного звіту» становить 40% вартості послуг.
Відповідно до п. 3.2 Договору оплата наданих послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, зазначений в розділі 16 цього договору, не пізніше 45 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін акта наданих послуг за Етапом 1 та акта наданих послуг за Етапом 2.
За змістом п. 5.2 Договору виконавець складає, оформлює та надсилає замовнику акти наданих послуг, за формою, що наведена у додатку 3 до договору, на адресу, зазначену в розділі 16, за умови попереднього надання замовнику звіту з польових робіт за Етапом 1 та Технічного звіту за Етапом 2 у терміни, передбачені договором на їх приймання замовником.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що замовник розглядає та приймає послуги за Етапом 1 протягом 7 календарних днів з дня отримання замовником звіту з польових робіт за Етапом 1 та за Етапом 2 протягом 14 календарних днів з дня отримання замовником технічного звіту за Етапом 2 та повертає підписані акти наданих послуг виконавцю на адресу, зазначену в розділі 16. У разі наявності зауважень, замовник у такий самий строк повинен надати мотивовану відмову від його підписання шляхом надсилання листа на адресу виконавця, вказану в розділі 16 договору, з переліком недоліків, які виконавець зобов'язаний усунути за власний рахунок у строк, який не може перевищувати 20 календарних днів.
Відповідно до п. 5.4 Договору протягом 5 календарних днів після усунення недоліків, зазначених в листі замовника, виконавець повторно надсилає замовнику акт наданих послуг разом з виправленим звітом з польових робіт за Етапом 1 та/або технічним звітом за Етапом 2 для його підписання замовником.
згідно з п. 11.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024 (включно). В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
На виконання умов Договору позивачем надані послуги з технічного діагностування надземних переходів магістральних газопроводів, на підтвердження чого складені акти наданих послуг №02/УДД від 22.12.2023, №03/УДД від 22.12.2023, №03/ІФТЦ від 05.01.2024, №04/ІФТЦ від 29.03.2024, №05/ІФТЦ від 29.03.2024, №06/ІФТЦ від 06.05.2024, №02/УДД від 08.07.2024, №03/УДД від 08.07.2024, №04/УДД від 25.07.2024 на загальну суму 1 620 000,00 грн.
ТОВ «Комунікаційні інженерні мережі» було підписано акти наданих послуг №02/УДД від 22.12.2023 та №03/УДД від 22.12.2023, а всі інші акти - отримані, проте не підписані.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги у повному обсязі. Таким чином, заборгованість ТОВ «Комунікаційні інженерні мережі» перед позивачем складає 1 620 000,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд також стягнути з ТОВ «Комунікаційні інженерні мережі» пеню у розмірі 28 979,85 грн., 3% річних у розмірі 40 096,98 грн. та інфляційні у розмірі 165 955,40 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: договору №31.23-Д від 08.05.2023 з додатками; актів наданих послуг №02/УДД від 22.12.2023, №03/УДД від 22.12.2023, №03/ІФТЦ від 05.01.2024, №04/ІФТЦ від 29.03.2024, №05/ІФТЦ від 29.03.2024, №06/ІФТЦ від 06.05.2024, №02/УДД від 08.07.2024, №03/УДД від 08.07.2024, №04/УДД від 25.07.2024; листа №1009ВИХ-24-147 від 20.02.2024 з доказами направлення; листа №1009ВИХ-24-167 з доказами направлення; листа №1009ВИХ-24-198 від 12.03.2024 з доказами направлення; претензії №2 від 27.09.2024 з доказами направлення; листа №1009ВИХ-24-402 від 06.05.2024 з доказами направлення; листа №1009ВИХ-24-342 від 11.04.2024 з доказами направлення; листа №1009ВИХ-24-310 від 02.04.2024 з доказами направлення; листа №1009ВИХ-24-531 від 28.06.2024 з доказами направлення; листа №1009ВИХ-24-624 від 25.07.2024 з доказами направлення; листа №1009ВИХ-24-474 від 04.06.2024 з доказами направлення; листа №1009ВИХ-24-549 від 09.07.2024 з доказами направлення, судом надається оцінка доказам, які містяться в матеріалах справи.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджено, що 08.05.2023 між позивачем як виконавцем та відповідачем як замовником було укладено Договір, за змістом якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з технічного діагностування надземних переходів газопроводів, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.
На підтвердження факту виконання зобов'язань за Договором позивачем було складено та підписано акти наданих послуг №02/УДД від 22.12.2023, №03/УДД від 22.12.2023, №03/ІФТЦ від 05.01.2024, №04/ІФТЦ від 29.03.2024, №05/ІФТЦ від 29.03.2024, №06/ІФТЦ від 06.05.2024, №02/УДД від 08.07.2024, №03/УДД від 08.07.2024, №04/УДД від 25.07.2024.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Отже, згідно умов погодженого сторонами Договору, у відповідача виник обов'язок оплачувати надані позивачем послуги у порядку та строки, визначені п. 3.2 Договору.
Так, ТОВ «Комунікаційні інженерні мережі» було підписано акти наданих послуг №02/УДД від 22.12.2023 та №03/УДД від 22.12.2023 без жодних зауважень.
В той же час, на виконання умов п. 5.3 Договору позивач склав та направив на адресу відповідача акти №03/ІФТЦ від 05.01.2024, №04/ІФТЦ від 29.03.2024, №05/ІФТЦ від 29.03.2024, №06/ІФТЦ від 06.05.2024, №02/УДД від 08.07.2024, №03/УДД від 08.07.2024, №04/УДД від 25.07.2024 для їх підписання, проте у зазначений вказаним пунктом Договору строк від відповідача не надійшло жодних письмових зауважень щодо обсягу та переліку наданих послуг.
Зокрема, на підтвердження факту направлення відповідачу вказаних актів наданих послуг позивачем долучено до матеріалів справи листи: №1009ВИХ-24-147 від 20.02.2024, №1009ВИХ-24-167, №1009ВИХ-24-198 від 12.03.2024, №1009ВИХ-24-402 від 06.05.2024, №1009ВИХ-24-342 від 11.04.2024, №1009ВИХ-24-310 від 02.04.2024, №1009ВИХ-24-531 від 28.06.2024, №1009ВИХ-24-624 від 25.07.2024, №1009ВИХ-24-474 від 04.06.2024 та №1009ВИХ-24-549 від 09.07.2024 з доказами направлення.
Вказані докази приймаються судом в якості належних та допустимих на підтвердження факту направлення позивачем та отримання відповідачем актів наданих послуг №03/ІФТЦ від 05.01.2024, №04/ІФТЦ від 29.03.2024, №05/ІФТЦ від 29.03.2024, №06/ІФТЦ від 06.05.2024, №02/УДД від 08.07.2024, №03/УДД від 08.07.2024, №04/УДД від 25.07.2024.
Відповідач не скористався своїм правом на спростування тверджень позивача про виконання ним своїх зобов'язань за Договором з надання відповідачу послуг на загальну суму 1 620 000,00 грн.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки у суду відсутні підстави ставити під сумнів твердження позивача з приводу факту та обсягів наданих послуг, а відповідачем дані обставини не заперечуються, суд вважає, що позивачем доведено надання ТОВ «Комунікаційні інженерні мережі» послуг з технічного діагностування надземних переходів газопроводів на загальну суму 1 620 000,00 грн. згідно наявних у матеріалах справи актів наданих послуг №02/УДД від 22.12.2023, №03/УДД від 22.12.2023, №03/ІФТЦ від 05.01.2024, №04/ІФТЦ від 29.03.2024, №05/ІФТЦ від 29.03.2024, №06/ІФТЦ від 06.05.2024, №02/УДД від 08.07.2024, №03/УДД від 08.07.2024, №04/УДД від 25.07.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем належними та допустимими доказами факту та обсягів невиконання своїх зобов'язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за Договором з оплати наданих йому послуг на загальну суму 1 620 000,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було оплачено не лише послуги позивача, перелік яких міститься в актах №03/ІФТЦ від 05.01.2024, №04/ІФТЦ від 29.03.2024, №05/ІФТЦ від 29.03.2024, №06/ІФТЦ від 06.05.2024, №02/УДД від 08.07.2024, №03/УДД від 08.07.2024, №04/УДД від 25.07.2024 (які не були підписані відповідачем), а і в актах №02/УДД від 22.12.2023 та №03/УДД від 22.12.2023, які підписані відповідачем без зауважень.
Тобто, поведінка відповідача явно свідчить про відсутність наміру останнього належним чином виконувати умови Договору в частині своєчасної оплати наданих послуг, попри належне виконання позивачем власних зобов'язань з надання таких послуг та направлення відповідних актів на адресу відповідача.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючий зазначений у пункті 3.2 Договору термін оплати надання послуг: «Оплата наданих послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений в розділі 16 цього Договору не пізніше 45 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками Сторін акта наданих послуг за Етапом 1 та акта наданих послуг за Етапом 2», означає, що відповідачем ТОВ «Комунікаційні інженерні мережі» прострочено виконання своїх грошових зобов'язань за Договором.
Відтак, вимога АТ «Укртрансгаз» про стягнення з ТОВ «Комунікаційні інженерні мережі» боргу з оплати наданих послуг у розмірі 1 620 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційного збільшення боргу,· суму нарахованих 3% річних та суму пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Таким чином, враховуючи наявний факт порушення відповідачем грошового зобов'язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.
Відповідачем заперечення щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат подано не було.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 165 955,40 грн. сума інфляційного збільшення боргу, 40 096,98 грн. - сума нарахованих 3% річних.
Щодо стягнення з відповідача суми пені за несвоєчасну сплату відповідачем заборгованості з оплати наданих послуг у розмірі 28 979,85 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з чч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом п. 8.1 Договору при несвоєчасній оплаті наданих послуг за договором замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.
Отже Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17.
Також подібні за змістом до даних правовідносин є висновки у ряді інших постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.06.2019 по справі №910/23911/16, у постанові від 13.09.2019 по справі №902/669/18, від 12.06.2018 по справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 по справі № 903/962/17, у яких висловлено позицію про те, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції".
Перевіривши відповідні розрахунки пені, суд дійшов висновку, що розрахунок пені позивача є вірним, зробленим з дотриманням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині пені в розмірі 28 979,85 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційні інженерні мережі» (03035, м. Київ, вул. Мокра, 16; код ЄДРПОУ 41472423) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) заборгованість за надані послуги у розмірі 1 620 000 (один мільйон шістсот двадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 28 979 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 85 коп., 3% річних у розмірі 40 096 (сорок тисяч дев'яносто вісім) грн. 98 коп. та інфляційні у розмірі 165 955 (сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 40 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційні інженерні мережі» (03035, м. Київ, вул. Мокра, 16; код ЄДРПОУ 41472423) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) судовий збір у розмірі 22 260 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят) грн. 38 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА