номер провадження справи 15/23/25
30.05.2025 Справа № 908/641/25
м. Запоріжжя Запорізької області Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Коммодіті Снаб», 03035, м. Київ, пров. Хомова Ярослава, буд. 14А
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс», 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8
про стягнення коштів
установив
17.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Коммодіті Снаб» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» про стягнення заборгованості за договором поставки № СК/369 від 01.05.2024 в розмірі 728 554,97 грн, з яких: попередня оплата в розмірі 585 891,52 грн, пеня в розмірі 81 423,92 грн, 3% річних в розмірі 9037,70 грн, інфляційні втрати в розмірі 52 201,83 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025, справу № 908/641/25 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
27.03.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Коммодіті Снаб» про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/641/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/23/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Запропоновано відповідачу в строк не пізніше 30.04.2025 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 15.05.2025 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 30.05.2025 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Позов заявлено з тих підстав, що між сторонами у справі було укладено договір поставки. На виконання умов договору позивачем перераховані кошти за товар. Між сторонами підписані видаткові накладні щодо поставки товару. Відповідачем порушено зобов'язання щодо своєчасної передачі товару на загальну суму 585 891,52 грн. Разом з сумою основного боргу просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідач заяви по суті справи та докази в їх обґрунтування не надіслав. Клопотання, заяви не надходили.
Відповідно до Відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» є: Україна, 69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Каховська будинок 11А, кабінет № 8.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена відповідачу в його електронний кабінет 01.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
З урахуванням ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд щодо спору зазначає наступне.
01 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Коммодіті Снаб» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (постачальник) укладено договір поставки № СКЗ/369 (договір).
Пунктами 1.1-1.5. договору встановлено, що постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару: згідно накладних на товар. Одиниця вимірювання: літр. Кількість: згідно накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року.
Згідно з п. 2.1 товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Розділом 4 договору встановлено порядок оплати та отримання довірчих документів, відповідно до якого умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунок-фактур і та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 4.1. договору).
Постачальник зобов'язується видати довірчі документи представнику покупця за умови:
- надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису; номенклатура та кількість ТМЦ; що скріплена підписом керівника покупця та печаткою (за умови її наявності у сторони) покупця та при наявності в нього паспорту;
- представника покупця вказано у додатку 1 до договору та при наявності в нього паспорту;
- підписання видаткових накладних з використанням електронного документообігу програмного комплексу M.E.Doc та цифрового підпису постачальника та покупця.
Договором передбачено отримання довірчих документів - скретч-карток двома способами: на торгівельній точці та доставкою «Нова Пошта».
Після отримання оплати товару, постачальник зобов'язаний на протязі 5-ти робочих днів передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару (п. 4.5.1 договору).
Після отримання оплати товару, постачальник впродовж одного робочого дня відправляє покупцю скретч-картки, видаткові накладні та специфікації. Номер експресс- накладної (ТТН) покупець отримає по електронній пошті, п. 4.6.3 договору.
Відповідно до п. 4.6.10 договору, в разі підписання видаткових накладних з використанням електронного документообігу та цифрового підпису Постачальника та Покупця, Постачальник активує довірчі документи (скретч-картки) після підписання видаткової накладної.
Сторони передбачили можливість підписання видаткової накладної в електронному вигляді з використанням КЕП.
Постачальником на підставі договору було виставлено рахунки на оплату, а саме: рахунок-фактура № 0003/1002572 від 28 серпня 2024 року на суму 533 390,00 грн; рахунок-фактура № 0003/1624324 від 28 серпня 2024 року на суму 619 880,00 грн.
Зазначені рахунки сплачені покупцем, що підтверджується платіжною інструкція № 1099 від 28 серпня 2024 року на суму 533 390,00 грн та платіжною інструкцією № 1100 від 28 серпня 2024 року на суму 619 880,00 грн.
Постачальником здійснено часткову поставку товару, що підтверджується підписаними між сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису видатковими накладними: видаткова накладна № 0003/1001124 від 30 вересня 2024 року на суму 187 816,97 грн; видаткова накладна № 0003/1001209 від 31 жовтня 2024 року на суму 253 118,27 грн; видаткова накладна № 0003/1001363 від 30 листопада 2024 року на суму 124 883,54 грн; видаткова накладна № 0003/1001579 від 31 грудня 2024 року на суму 1559,70 грн.
На час звернення позивача до суду заборгованість з вартості непоставленого товару становить 585 891,52 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, ст. 509 Цивільного кодексу України.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України.
Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше, ч. 3 ст.173 Господарського кодексу України.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України.
Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського Договору поставки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (зі змінами) затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (АЗС), абзац 2 п. 3 Правил.
Згідно з п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери, п. п. 10.3.3.1; заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП, п.п.10.3.3.2.
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Із змісту зазначеної норми права, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань підтверджується наданими позивачем доказами.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 81 423,92 грн за період з 05.09.2024 по 11.03.2025, 3% річних у сумі 9037,70 грн за період з 05.09.2024 по 11.03.2025, інфляційні втрати у сумі 52 201,83 грн за період вересень 2024 року по лютий 2025 рік.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.2 договору поставки, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Позивач на підставу застосування штрафних санкцій та нарахування пені посилається на п. 4.5.1 договору в якому зазначено, що після отримання оплати товару, постачальник зобов'язаний протягом 5-ти робочих днів передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (скретч-карти) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.
Вказаний пункт договору передбачає умову щодо передачі довірчих документів (сркетч-карток) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару, а не фізичну передачу самих ПММ, оскільки передача ПММ відбувається пізніше у різний проміжок часу - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки), як це передбачено п. 5.1 договору щодо строку поставки товарів. Скрет-картка є підтвердженням здійснення оплати товару, однак не його одержання.
Відповідно до п. 5.1 договору поставки, строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Відповідно до п. п. 5.2.1, 5.2.2 договору поставки, передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скетч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Між позивачем та відповідачем підписано видаткові накладні на загальну суму 567 378,48 грн. Кошти перераховані на загальну суму 1 153 270,00 грн. Сума залишку оплаченого товару, але невиданих скретч-карток і як наслідок неотриманого товару становить 585 891,52 грн.
Ані позивачем ані відповідачем не надано доказів передачі та отримання скрет-карток на загальну суму 1 153 270,00 грн.
Позивачем не надано копій скетч-карток. Однак з урахуванням оформлення видаткових накладних, як це передбачено умовами договору поставки, позивач частково скористався переданими відповідачем картками, позивачем паливо мастильні матеріали одержано. Спочатку підписуються видаткові накладні з використанням електронного документообігу програмного комплексу М.Е.Doc та цифрового підпису постачальника та покупця, та лише потім видаються довірчі документи - скретч-картки на суму видаткових накладних, п. 4.4 договору.
Відповідно до п. 5.3 договору поставки, умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Відповідно до п. 6.3 договору постачання, постачальник ТОВ «Інкам Фінанс» зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору поставки, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки товару на суму 585 891,52 грн.
З урахуванням суті та умов погоджених між сторонами договору поставки № СК/369, обов'язку відповідача поставити товар, суд вважає, що відповідачем допущено порушення умов договору щодо поставки товару.
Датою початку перебігу невиконання відповідачем зобов'язання позивач зазначив 04.09.2024, однак суму на яку здійснюється нарахування позивач визначає виходячи з підписаних видаткових накладних, остання з яких датована 31.12.2024, що свідчить про помилковість розрахунку, наведеного позивачем.
Враховуючи не надання позивачем скетч-карток, якими визначається строк поставки товарів, визначити початок порушення відповідачем строку поставки товару не вбачається можливим. Здійснення розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушенням умов договору з передачі товару з урахуванням 5-ти робочих днів встановленого для передачі скрет-карток є також помилковим, оскільки пунктом 4.5.1 договору визначено строк для передачі скрет-карток, а не самого товару - паливо мастильних матеріалів. Одержання товару на АЗС відбувається до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі, і які сторонами у справі не надано.
Нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням п. 4.5.1 договору на суму заборгованості, суд вважає безпідставним та таким, що суперечить умовам договору поставки та чинному законодавству України.
Доказів листування між сторонами щодо неналежного виконання умов договору поставки, не надано.
Відповідачем з урахуванням ст. ст. 73, 76, 77, 80 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів повного виконання умов договору поставки, доводи та докази наведені позивачем в обґрунтування позову не спростовані.
З урахуванням наведеного, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (вул. Каховська буд. 11А, кабінет № 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69096, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Коммодіті Снаб» (пров. Хомова Ярослава, буд. 14А, м. Київ, 03035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 45534568) заборгованість в розмірі 585 891,52 грн (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня 52 коп.). Видати наказ.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (вул. Каховська буд. 11А, кабінет № 8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69096, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Коммодіті Снаб» (пров. Хомова Ярослава, буд. 14А, м. Київ, 03035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 45534568) судовий збір у розмірі 8788,37 грн (вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 37 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 30 травня 2025 року.
Суддя І. С. Горохов