Ухвала від 22.10.2012 по справі 2-437/11

Справа № 2-437/11

2/0418/233/2012

УХВАЛА

22 жовтня 2012 року Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого - судді Підберезного Г.А.

при секретарі - Макаренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МКП «Дніпропетровський електротранспорт», про поновлення на роботі, оплати вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем пропущений строк для звернення до суду.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував,посилаючись на його необгрунтованність.

Вислухавши сторін, які беруть участь у справі суд вважає заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 124 Конституції України, встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно ст. ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Правилами ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином, оцінка доказів наданих сторонами у справі відноситься виключно до компетенції суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 208 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача - МКП «Дніпропетровський електротранспорт», про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Підберезний