Справа № 495/2354/25
Номер провадження 3/495/924/2025
28 травня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
04.04.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №613395 від 02.04.2025 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 184 із таким формулюванням: вона 19.03.2025 року о 17:00 год. за своїм місцем мешкання, не виконувала своїх зобов'язань стосовно виховання дітей, залишила без догляду, голодних, чим порушила вимоги ст. 150 СК України. В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.
02.04.2025 ст. інспектор ЮП ВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення склав протокол серії ВАД №613395.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про місце слухання справи повідомляласьпід час складання адміністративного протоколу про що у протоколі наявний її особистий підпис, причини неявки суду невідомі, клопотань або заперечень на адресу суду не надала.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 184 Кодексу, не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , яка сповіщена про час, дату і місце розгляду справи.
Відтак, розгляд справи здійснений судом на підставі наявних у матеріалах доказів.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №613395 від 02.04.2025 року; заявами; рапортами; поясненнями; довідкою.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в її діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до санкції ч.2 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП, ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 184, 221, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 184 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 1700 грн (одна тисяча сімсот грн) на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Згідно ст. 307 КУпАП - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя С.В. Гелла