Провадження № 22-ц/803/3984/25 Справа № 183/111/25 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
28 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року в цивільній справі номер 183/111/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод», третя особа - Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання права власності на нерухоме майно,
У січні 2025 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовною заявою до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод», третя особа - Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод», третя особа - Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання права власності на нерухоме майно - визнано неподаною та повернуто позивачам.
Із вказаним судовим рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року по справі №183/111/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводами апеляційної скарги наведено, що ухвала суду першої інстанції є передчасною, незаконною та необґрунтованою.
08 січня 2025 року судом було постановлено ухвалу про усунення недоліків. Недоліками зазначено те, що не викладено окремо позовних вимог до одного з відповідачів, а саме до ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод». Ухвалою було встановлено термін у 10 днів для усунення недоліків.
Копію ухвали суду від 08 січня 2025 року позивач не отримував.
Разом з тим, на виконання вказаної ухвали суду у встановлений термін було подано позовну заяву у новій редакції, в якій окремо прописано вимоги до кожного з відповідачів. Документи були направлені по пошті на адресу суду 14.01.2025 року, тобто в термін передбачений ухвалою суду, які суд отримав 21 січня 2025 року.
21 січня 2025 року судом було постановлено ухвалу про визнання позовної заяви
неподаною та поверненні її позивачу.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з частиною 2 статі 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказану ухвалу суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Відповідно до частини 13 статі 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що у січні 2025 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовною заявою до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод», третя особа - Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання права власності на нерухоме майно (а.с. 1-4).
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року позовна заява була залишена без руху для надання позовної заяви в новій редакції, яка містить зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги до ВАТ «Сєвєродонецький приладобудівний завод» (а.с. 5-5зв).
Відповідно до довідки про доставку електронного документу ухвала про залишення позовної заяви без руху від 08 січня 2025 року була надіслана до електронного кабінету адвоката Чупілко М.В. та доставлена 08 січня 2025 року о 21:20 (а.с. 6).
14 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву у новій редакції (а.с. 20).
23 січня 2025 року позовна заява в новій редакції надійшла до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с. 9-12).
Постановляючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги ухвали суду від 08 січня 2025 року про залишення позовної заяви без руху не виконано.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов цього висновку з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 2 вказаної вище статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстав викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, суд в такій ухвалі повинен зазначити недоліки, які необхідно усунути.
Відповідно до частин 6, 7 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Згідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 6 статті 124 ЦПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року позовна заява була залишена без руху. Позивачу надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу ухвала про залишення позовної заяви без руху від 08 січня 2025 року була надіслана до електронного кабінету адвоката Чупілко М.В. та доставлена 08 січня 2025 року о 21:20.
Проте, апеляційний суд вважає помилковим посилання суду першої інстанції на зазначену довідку як на доказ вручення копії ухвали від 08 січня 2025 року, оскільки матеріали справи не містять документів, які підтверджують повноваження адвоката Чупілко М.В. щодо представлення інтересів позивачів у суді першої інстанції.
Крім того, 14 січня 2025 року, тобто через 6 днів після винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву у новій редакції.
Таким чином, позивачем було направлено позовну заяву у новій редакції в межах строку усунення недоліків позовної заяви відповідно до ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року, яку не було розглянуто судом першої інстанції.
За таких обставин, виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: