Провадження №2-а/760/95/25
Справа №760/25210/19
29 травня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Зеленчуку М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Караулова Віталія Дмитровича, Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Караулова В.Д., ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві у якому просив: визнати протиправними дії в.о. начальника ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві Караулова В.Д. щодо складення постанови № 288 від 22.08.2019 без фактичного розгляду справи та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; встановити відсутність у діях позивача як події, так і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП, а також і порушення відповідачем положень, передбачених ст. 9, 10, 268, 278, 279 КУпАП; скасувати постанову № 288 від 22.08.2019, складену в.о. начальника ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві Карауловим В.Д., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155 КУпАП.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 26.08.2019 він отримав постанову № 228 по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2019, яка складена в.о. начальника ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві Карауловим В.Д.
Цією постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 153 грн.
Вказує, що відповідно до змісту постанови: 05.08.2019 о 13 годині 50 хвилин гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці (фізична особа-підприємець) за адресою: АДРЕСА_1 , порушив вимоги пункту 4.2 Правил користування готельними й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 19.03.2004 № 19, а саме: не повернув кошти гр. ОСОБА_2 за фактично ненадані послуги відповідно до товарного чеку на оплату послуг № 4905 від 25.05.2019 на суму 750 грн., що 05.08.2019 зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення № 180 від 05.08.2019.
Зазначає, що гр. ОСОБА_2 ще 05.06.2019 звернулась з письмовою заявою до ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві у якій зазначила про порушення з боку працівників хостелу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який діє під керуванням суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 , щодо неповернення їй коштів за невикористані послуги.
Реагуючи на вказану заяву на місце проведення підприємницької діяльності (Хостелу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») прибула головний спеціаліст контролю у сфері робіт та послуг Головного управління Держдродспоживслужби в м. Києві Бойченко М.М., яка остаточно не розібравшись у цій ситуації, неправовірно склала на нього протокол про адміністративне правопорушення № 180 від 05.08.2019.
Під час підписання цього протоколу він вказав про свою незгоду з ним, та зазначив, що він особисто не обслуговував вказаного клієнта, а це робила інша особа, яка діяла у відповідності до п. п.4.1.5 - 4.1.6. Договору публічної оферти.
Посилається, що згідно запису у цьому протоколі розгляд справи про адміністративне правопорушення мав відбутися 22.08.2019 з 15-00 до 16-00 год. у приміщенні ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві за адресою м. Київ, вул. Некрасовська, 10/8, каб. 19.
Водночас, прибувши 22.08.2019 о 15-00 год. до приміщенні ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві, він дізнався, що розгляду його справи 22.08.2019 не відбудеться, а тому він був вимушений лише здати до канцелярії ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві свої додаткові письмові пояснення.
Вказує, що у додаткових письмових поясненнях він звертав увагу посадових осіб ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві на невідповідність фактів у заяві ОСОБА_2 , оскільки договірні стосунки ОСОБА_2 з працівниками хостелу «ІНФОРМАЦІЯ_2» відбувались виключно на підставі Договору публічної оферти з надання готельних послуг, розміщених як у публічному просторі мережі Інтернет (на сайті Хостелу «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) та у «Куточку споживача», який знаходиться на видному місці біля стійки адміністратора, де проводиться оформлення, та сплата готельних послуг.
Так, п. 3.7. цієї публічної оферти визначено, що у випадку, якщо Замовник або Гість при «Інтернет бронюванні», не скористався послугою проживання в зазначений день заїзду (не заїзд), або скасує, або змінить, або модифікує бронювання до передбачуваного дня заїзду, передоплата сплачена ним в розмірі 100% вартості проживання за весь період проживання або його частина, що фактично була проплачена Замовником, не підлягає поверненню та зараховується в якості штрафу, за невиконання Замовником умов цього договору. У такому випадку дане бронювання анулюється. Зазначена передоплата на розсуд Виконавця може бути повернута Замовнику у випадку фактичного заселення номеру, який було заброньовано Замовником, іншими відвідувачами, і якщо в ньому прожили не менше періоду замовленого Замовником...».
Окрім цього, згідно п. 3.12. вказаної публічної оферти порядок резервування такий самий, як і порядок бронювання.
У разі, якщо б вказані умови (фактичне заселення номеру іншими відвідувачами, який було заброньовано Замовником) були б здійснені, то гроші дійсно б були повернуті ОСОБА_2 , проте оскільки цього не відбулося, то у цьому випадку діють загальні норми передбачені у п.п. 3.7, 3.12, та 4.1.6. вказаної публічної оферти.
Згідно п. 6.1-6.2 вказаного Договору публічної оферти з надання готельних послуг у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом виконання. У випадку ненадання заброньованих та своєчасно оплачених Замовником готельних послуг з вини Виконавця, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі повної вартості бронювання...».
Згідно п. 8.4. Договору публічної оферти у випадку, якщо Замовник/Гість виявить бажання достроково розірвати договір або припинити проживання в Готелі раніше сплаченого терміну проживання грошові кошти за невикористаний період проживання не повертаються.
Тому позивач вважав, що резервуючи послугу з 25.05.2019 до 01.06.2019 та сплачуючи її вартість, ОСОБА_2 наперед погоджувалась з усіма вказаними умовами вказаного Договору публічної оферти з надання готельних послуг.
І це повністю співпадає з вимогами викладеним у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про захист справ споживачів», де вказано, що споживачі зобов'язані: (1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; (2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції.
У такому випадку порушення її прав як споживача не було, оскільки виконавець послуг у повному обсязі її проінформував щодо вказаних умов резервування послуг та у ОСОБА_2 на момент прийняття нею рішення про укладання вказаної угоди було право вибору, чи погодитись з вказаним умовами і оплатити послугу, або відмовитись від послуг Хостелу «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Стверджує, що за таких обставин жодного порушення норм Закону України «Про захист справ споживачів» з боку працівників Хостелу «ІНФОРМАЦІЯ_2» та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не було, а тому відсутні правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 155 КУпАП.
Водночас його все одно було притягнуто до адміністративної відповідальності без врахуванням наведених вище додаткових пояснень.
Вказує, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 155 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом і його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне порушення вимог правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг, а тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності зобов'язаний був довести наявність в діях саме особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на порушення вимог правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг.
Проте у цьому випадку, як це прямо вбачається з описової частини постанови № 228 по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2019, мова йде про те, що об'єктивною стороною інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення є не повернення коштів ОСОБА_2 за фактично ненадані послуги відповідно до товарного чеку на оплату послуг № 4905 від 25.05.2019 на суму 750 грн., тобто у цьому випадку мова йде виключно про ознаки зовсім іншого адміністративного правопорушення, що передбачено у іншій ст. 155-1 КУпАП. (Порушення правопорушення порядку проведення розрахунків), але ні як при цьому, не порушення правил, вказаних у п. 4.2 Правил користування готельними й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг.
Окрім цього, розгляд справи фактично відбувся формально, без з'ясування усіх обставин та визначеної правової процедури, без участі позивача, чим обмежено його права.
З огляду на це, просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 09.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21.10.2019 представником відповідача-1 було подано відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував.
Свої заперечення мотивував тим, що 05.06.2019 до ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві звернулась ОСОБА_2 із заявою про порушення прав споживачів.
У заяві зазначено, що в хостел « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ФОП ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 заселилась 25.05.2019 та оплатила 750 грн. за послуги проживання за тиждень з 25.05.2019 по 01.06.2019 згідно встановленого прайсу, що міститься на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3.
Наступного дня, 26.05.2019 ОСОБА_2 виїхала з хостелу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У зв'язку з тим, що строк проживання в хостелі склав 1 добу, а оплату послуг проживання було здійснено за тиждень, ОСОБА_2 звернулась до директора Хостелу «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_1. із заявою про повернення коштів за невикористаний період послуги.
Вказує, що відомості про вартість проживання містяться на сайті хостелу «ІНФОРМАЦІЯ_2» та вартість проживання за 1 добу становить 180 грн., а за тиждень - 750 грн. У своїй заяві ОСОБА_2 просила повернути різницю між сплаченою сумою і вартістю однієї доби проживання у сумі 570 грн.
Водночас заяву про повернення коштів задоволено не було та в поверненні коштів за невикористані послуги споживачу відмовили.
Зазначає, що згідно вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заява про порушення прав споживача, що надійшла до ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, є підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки ФОП ОСОБА_3 , який здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відповідно до абз. 5 п.1 Положення «Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України» затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2014 № 459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
12 червня 2019 року ГУ Держпродспоживслужби України в м. Києві для отримання погодження на проведення позапланового заходу у ФОП ОСОБА_3 направило лист № 06.5/10908 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Погодження на проведення позапланового заходу у ФОП ОСОБА_3 отримано 23.07.2019, лист Державної служби України з питань та захисту споживачів № Д-15.3/11399-19, лист Мінекономрозвитку від 08.07.2019 № 3633-06/27989-03.
Ha підставі наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 31.07.2019 № 3581 про проведення позапланового заходу (перевірки), Направлення на проведення перевірки від 31.07.2019 № 2862, фахівцями Головного управління в період з 02.08.2019 по 05.08.2019 здійснено перевірку ФОП ОСОБА_3 , в ході якої встановлено: прушення пункту 4.2. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19, згідно яких споживач має право розірвати договір про надання готельних послуг у будь- який час за умови оплати фактично наданих готелем послуг. Так, Споживач проживала в хостелі 1 добу згідно товарного чеку на оплату послуг № 4905 від 25.05.2019.
За результатами перевірки складено акт № 3581-1 від 05.08.2019 та винесено Припис № 704 від 05.08.2019 про усунення порушень вимог законодавства, яким приписано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме повернути споживачу, громадянці ОСОБА_2 кошти за ненадані послуги відповідно товарного чеку.
05.08.2019 складено протокол № 180 відносно ФОП ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 155 КУпАП, «Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю».
22.08.2019 за вх. № 14701/06-065 до Головного управління надійшли пояснення ОСОБА_4 від 20.08.2019, якими він оскаржує притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відмову споживачеві в поверненні коштів за ненадані послуги, а також, безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач обґрунтовував посилаючись на пункти договору 3.7, 3.12, 4.1.6, 6.1, 6.2, 8.4, які є підставою для відмови у поверненні коштів за не надані послуги.
Аналіз умов договору свідчить, що єдиною можливістю для замовника/гостя отримати кошти за неотримані послуги є п. 4.1.4 договору є варіант письмово повідомляти Виконавця про ануляцію та/або зміну замовлення заброньованих послуг не пізніше ніж за 21 (двадцять одну) добу до дати заїзду замовника або гостя (своєчасна ануляція).
Водночас у випадку ОСОБА_2 це було заздалегідь неможливо, оскільки договірні відносини з ФОП ОСОБА_1 укладені 25.05.2019, в день заїзду.
Таким чином, з моменту укладання договору у споживача не було можливості здійснити «своєчасну ануляцію» та повернути кошти за неотримані послуги. Відповідно, застосування штрафу, передбаченого пунктом 4.1.6 договору в розмірі 100% загальної вартості проживання за весь період проживання (1 день) є неправомірним.
Вказує, що статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, зокрема несправедливими є, зокрема, умови договору про: (3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; (5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором; (7) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника); (16) встановлення обов'язку споживача виконати всі зобов'язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх.
Зазначає, що статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Водночас, умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті на правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Тому відповідач вважав такі положення договору публічної оферти недійсними.
З огляду на це, за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи відносно позивача було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2019 № 228.
Тому адміністративними матеріалами повністю доведено вину позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП.
Враховуючи зазначене, ГУ Держпродспоживслужби м. Києві під час розгляду звернення ОСОБА_2 діяло в межах компетенції. У ході перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п. 4.2 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19. Відповідно постанова № 228 від 22.08.2019 по справі про адміністративне правопорушення є цілком правомірною. Правові підстави для задоволення позову відсутні.
30.10.2019 представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, у якому він здебільшого посилався на ті ж самі доводи, що й у позовній заяві.
19.11.2019 представником відповідача було подано до суду заперечення на відповідь позивача.
27.11.2019 представником позивача було подано до суду заяву з процесуальних питань, у якій викладено міркування щодо поданих раніше заперечень відповідача.
07.03.2023 до участі у справі було залучено співвідповідача Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві.
19.03.2023 представником відповідача-2 було подано до суду відзив на позовну заяву, який за своїм змістом ідентичний відзиву відповідача-1.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшло звернення громадянки ОСОБА_2 від 05.06.2019 з вимогою посприяти у поверненні їй коштів за невикористану послугу у сумі 570 грн.
Заява мотивована тим, що 26.05.2019 ОСОБА_2 виїхала з хостелу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У зв'язку з тим, що строк проживання в хостелі склав 1 добу, а оплату послуг проживання було здійснено за тиждень, ОСОБА_2 звернулась до директора Хостелу «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_1. із заявою про повернення коштів за не використаний період послуги. У своїй заяві ОСОБА_2 просила повернути різницю між сплаченою сумою і вартістю однієї доби проживання у сумі 570 грн. Водночас заяву про повернення коштів задоволено не було та в поверненні коштів за невикористані послуги ОСОБА_2 відмовили.
Ha підставі наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 31.07.2019 № 3581 про проведення позапланового заходу (перевірки), Направлення на проведення перевірки від 31.07.2019 № 2862, фахівцями Головного управління в період з 02.08.2019 по 05.08.2019 здійснено перевірку ФОП ОСОБА_3 , в ході якої встановлено: прушення пункту 4.2. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19, згідно яких споживач має право розірвати договір про надання готельних послуг у будь-який час за умови оплати фактично наданих готелем послуг. Так, Споживач проживала в хостелі 1 добу згідно товарного чеку на оплату послуг № 4905 від 25.05.2019.
За результатами перевірки було складено акт від 05.08.2019 №3581-1, в якому зафіксовано, що перевіркою встановлено порушення пункту 4.2. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19, оскільки споживач ОСОБА_2 в хостелі проживала один день та мала право на розірвання договору про надання готельних послуг у будь-який час за умов оплати фактично наданих послуг (товарний чек на оплату послуг № 4905 від 15.05.2019 на суму 750 грн).
Окрім цього, за результатами перевірки було складено припис № 704 про усунення порушень вимог законодавства.
05.08.2019 посадовою особою відповідача-2 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № 180, відповідно до якого 05.08.2019 о 13 год. 50 хв. при перевірці ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не повернув кошти споживачу ОСОБА_2 за невикористані дні (товарний чек на оплату послуг № 4905 від 15.05.2019 на суму 750 грн). Споживач має право на розірвання договору у будь-який час, за умови оплати фактично наданих послуг, чим порушено пункту 4.2. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 155 КУпАП, що зафіксовано в акті від 05.08.2019 №3581-1.
22.08.2019 відносно позивача було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 228 якою було встановлено порушення позивачем порушення пункту 4.2. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19, визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 153,00 грн.
Даною постановою було встановлено, що 05.08.2019 о 13 год 50 хв гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці (фізична особа-підприємець) за адресою: АДРЕСА_1 , порушив вимоги пункту 4.2 Правил користування готельними й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 19.03.2004 № 19, а саме: не повернув кошти гр. ОСОБА_2 за фактично ненадані послуги відповідно до товарного чеку на оплату послуг № 4905 від 25.05.2019 на суму 750 грн., що 05.08.2019 зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення № 180 від 05.08.2019.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 8 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017р. № 209, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння), зокрема, перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регламентуються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Судом установлено, що погодження на проведення позапланового заходу у ФОП ОСОБА_3 отримано відповідно до листа Державної служби України з питань та захисту споживачів від 23.07.2019 № Д-15.3/11399-19 та листа Мінекономрозвитку від 08.07.2019 № 3633-06/27989-03.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Частиною 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною 15 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Статтею 91 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, належать, зокрема, складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Наведені вище норми свідчать про те, що посадові особи були наділені повноваженнями проводити позаплановий захід (контроль) щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у сфері торгівлі з питань, викладених у зверненні ОСОБА_2 , за результатами здійснення позапланового заходу складати акт та протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У відповідності до вимог статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: час вчинення і суть адміністративного правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 4.2 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19, визначено, що споживач має право розірвати договір про надання готельних послуг у будь-який час за умови оплати фактично наданих готелем послуг. Порядок розірвання договору на надання готельних послуг з замовником визначається договором та чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 КУпАП, порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як на підставу для скасування постанови позивач вказує на те, що у ній не наведено дій, які свідчать про порушення ним пункту 4.2 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19.
Дійсно, положення п. 4.2 наділяють споживача правом розірвати договір про надання готельних послуг у будь-який час за умови оплати фактично наданих готелем послуг, що й було здійснено ОСОБА_2 та хостелом «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Тобто у цьому випадку таке право споживача було реалізоване, а тому доводи про порушення позивачем п. 4.2 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19 за наведених обставин є необґрунтованими.
Водночас дії позивача щодо повернення чи неповернення ОСОБА_2 сплачених їй коштів не можуть бути предметом оцінки суду у цій справі, оскільки не становлять об'єктивну сторону порушення пункту 4.2 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19, та як наслідок, вчинення адміністративного правопорушення, яке інкримінується позивачу.
Суд звертає увагу, що питання правомірності застосування позивачем штрафних санкцій до ОСОБА_2 за скасування бронювання, суперечності умов Договору публічної оферти з надання готельних послуг умовам Закону України «Про захист прав споживачів» не оцінюються судом під час розгляду цієї справи, оскільки не складають об'єктивної сторони порушення пункту 4.2 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 № 19, та як наслідок, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 ст.77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наявних у суду матеріалів, не вбачається сукупності доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП.
Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП, суд вважає недоведеним.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії № 3599033 від 22.08.2019 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155 КУпАП підлягає скасуванню, провадження у справі - закриттю.
Щодо позовних вимог до відповідача в.о. начальника ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві Караулова В.Д.
За визначенням, що міститься у п. 7 ч. 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами п. 5 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Приписами ч. 3 статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 155 КУпАП, службові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і її територіальних органів, зокрема ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві.
Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаних справах вказав, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Суд приходить до висновку, що органом суб'єктом владних повноважень у цьому випадку є ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві та судом було здійснено розгляд справи по суті заявлених вимог саме до відповідача ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві, як суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги до в.о. начальника ГУ Держдродспоживслужби в м. Києві Караулова В.Д. не підлягають задоволенню, оскілки пред'явлені до неналежного відповідача.
Керуючись ст.ст. 155, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову, складену в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Карауловим Віталієм Дмитровичем № 288 від 22.08.2019, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155 КУпАП - закрити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Караулова Віталія Дмитровича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Усатова І.А.