Справа № 216/7835/24
провадження №2/216/974/25
17 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,
за участі секретаря судового засідання: Смолдирева М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними свого повноліття, посилаючись на те, що вона з відповідачем 23.11.2018 року зареєструвала шлюб, від якого у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що відповідач є фізично здоровий та працездатний, не є інвалідом, матеріально забезпечений, інших утриманців не має, а тому зобов'язаний утримувати дітей. Оскільки діти проживають разом із позивачкою, остання прохала стягнути з відповідача на свою користь на утримання неповнолітніх дітей аліменти у розмірі 1/3 з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Згідно з автоматизованої системи документообігу суду цивільну справу було розподілено та передано судді ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 року, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу № 423/24 від 19.12.2024 року, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, в зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_5 з посади судді Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03.12.2024 року № 3509/0/15-24, справу передано для розгляду судді Чирському Г.М.
Ухвалою судді від 06.01.2025 року цивільну справу прийнято до свого провадження, постановлено розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі та не заперечуючи проти заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву (заперечень) на позовну заяву, клопотань до суду не подав.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280, 282 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, позивач та відповідач 23 листопада 2018 року зареєстрували шлюб, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 961.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи, виданими відділом реєстрації місця проживання громадян Виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно із ч.1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (абз. 1 ч.2 ст.182 СК України).
Так, відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст.183СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно із абз. 3 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Приймаючи рішення по справі суд виходить з того, що обов'язок нести витрати на дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання відповідача окремо, не звільняє його від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та догляду за дитиною пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатнім.
Також при вирішенні справи суд враховує позицію Верховного Суду викладену у Постанові КЦС ВС від 11.03.2020 № 759/10277/1 (61-22317св19) про те, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітк,у позивач посилається на те, що відповідачфізично здоровий та працездатний, не є інвалідом, матеріально забезпечений, інших утриманців не має, натомість доказів, що підтверджують вказаного факту не надано.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Під час судового розгляду встановлений та доведений доказами той факт, що неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_3 проживають з матір'ю (позивачем у справі), знаходяться на її утриманні. Мати дитини має право на стягнення аліментів, а батько дитини зобов'язаний та може надавати таку допомогу.
За встановлених обставин справи, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо утримання дітей, що змусило позивача звернутись до суду з відповідним позовом, суд, з урахуванням наявних відомостей про дітей, виходячи із засад розумності і справедливості, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, обов'язок обох батьків утримувати дитину, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з останнього на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 06.11.2024 року і до досягнення дітьми повноліття, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, та обов'язку обох батьків по утриманню дітей.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині виплати аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 5-8, 10,11, 12,13,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , громадянина України, уродженця с. Володимирівка Апостолівського району Дніпропетровської області, (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , громадянки України, уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06 листопада 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Чирський