Справа № 0418/7766/2012
2/0203/808/2013
08 квітня 2013 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Ткаченко А.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , співвідповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 21.12.2011 року відбулась дорожньо-транспортна пригода під час якої ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21102 д/н НОМЕР_1 скоїв зіткнення з іншими автомобілями, у тому числі автомобілем Деу Нексія д/н НОМЕР_2 , який належить йому (позивачу). В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю було завдано значні технічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у СК ТД ВСК «Плюс», до якої ним було направлено необхідний пакет документів для виплати страхового відшкодування. Проте, на теперішній час останнє не виплачено. Вартість відновлювального ремонту згідно акту прийому-передачі виконаних робіт ТОВ фірма «Бріз» складає 14940 грн. Також ним було придбано запчастини на суму 5860 грн. Отже всього збитки становлять 20800 грн. Франшиза в сумі 1000 грн. була йому повернута відповідачем. В зв'язку з погіршенням здоров'я, перенесеним шоком, вважає. що йому також було заподіяно моральну шкоду. На підставі викладеного просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 19800 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позов та просив задовольнити, наполягаючи та стягненні заподіяної шкоди з відповідача ОСОБА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що відшкодовувати заподіяну позивачу шкоду повинна страхова компанія та, що позивачем не надано належних доказів заподіяння йому моральної шкоди.
Представник співвідповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП» в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.12.2011 року відбулась дорожньо-транспортна пригода під час якої ОСОБА_2 , керуючи на підставі довіреності від 21.08.2010 року автомобілем ВАЗ 21102 д/н НОМЕР_1 скоїв зіткнення з іншими автомобілями, у тому числі автомобілем Деу Нексія д/н НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 .
Постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25.01.2012 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.7).
Як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт №16 від 05.04.2012 року ТОВ фірма «Бріз», товарного чеку від 04.03.2012 року та касових чеків, на проведені ремонті роботи та придбання запасних частин позивачем було витрачено 20800 грн. (а.с.6,9,10).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТД ВСК «Плюс» (на теперішній час Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП»), якою за зверненням позивача виплата страхового відшкодування до теперішнього часу не проведена (а.с.23,27).
Як вбачається з полісу №АА/3654554 від 26.03.2011 року останнім було визначено ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну в розмірі 50000 грн. та встановлено франшизи в розмірі 1000 грн.
Згідно розписки від 27.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_2 позивачу у рахунок відшкодування заподіяної шкоди було сплачено 1000 грн.
В судовому засіданні позивач зазначив, що вказана сума була сплачена відповідачем є визначеною у полісі сумою франшизи. Відповідач в судовому засіданні зазначив, що вказану суму ним було сплачено у рахунок відшкодування завданих позивачу збитків.
Таким чином, суд вважає сплачену відповідачем на користь позивача суму в розмірі 1000 грн., як компенсацію суми франшизи, здійснену відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити
пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до п.п.22.1-22.2 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Виходячи з зазначених положень закону вбачається, що виплату заподіяної позивачу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди повинен здійснювати страховик, тобто співвідповідач по справі - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП».
В зв'язку з цим, в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, заявлених до ОСОБА_2 позивачу слід відмовити, як таких, що не ґрунтуються на законі.
При вирішенні питання щодо стягнення матеріальної шкоди з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП» суд враховує зазначені вище положення ст.ст.22,29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які передбачають виплату страхового відшкодування страховиком у вигляді витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованих в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінка майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом». Така оцінка проводиться в порядку, передбаченому «Методикою товарознавчою експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зі змінами, внесеними наказом №1335/5/1159 від 24.07.2009 року.
Разом з тим, позивачем до позову не було надано документу щодо проведення оцінки належного йому транспортного засобу з визначення вартості заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, як це передбачено зазначеними вище положеннями закону.
Не заявляв позивач клопотань про призначення судової автотоварознавчої експертизи і під час судового розгляду справи.
В зв'язку з цим, суд позбавлений можливості визначити суму страхового відшкодування, що підлягає стягненню з співвідповідача на користь позивача з урахуванням вимог ст.ст.22,29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також визначити суму завданої шкоди, що може бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 на підставі ст.1194 ЦК України в разі недостатності виплати страхового відшкодування.
В зв'язку з цим, позивачу слід відмовити і в задоволенні повних вимог про відшкодування матеріальної шкоди з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП», як таких, що не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.ч.1, п.3 ч.2 ст.23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п.22.3 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пп.1,2 ч.2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пп.3,4 ч.2 ст.23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу була заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, які він пережив внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; пошкодження його майна; додатковому емоційному навантаженні та необхідності витрачати додатковий час з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків; збором необхідних документів, здійсненні незапланованих матеріальних витрат в зв'язку з цим, що завдавало йому незручності у повсякденному житті, необхідність вишукування додаткового часу і додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідне визначити суму заподіяної позивачу моральної шкоди в розмірі 500 грн., яку слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 , задовольнивши позов в цій частині частково.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп. за задоволену вимогу немайнового характеру.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23,988,990,1167,1187,1192,1994 ЦК України, ст.ст.22,29,37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ст.ст.10,11,27,31,33,58-61,88,169,212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , співвідповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «РАЙП» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.Ю.Казак