19.05.2025 Справа № 914/771/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Зоряни Палюх, у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "БУК-ХОЛДІНГ",
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімаойл»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська рада,
про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою,
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія «Бук-Холдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімаойл», за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівської міської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімаойл» усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія "БУК-ХОЛДІНГ" в користуванні земельною ділянкою площею 5421 кв.м на вул. Курмановича, 2-а, у м. Львові кадастровий номер: 4610136300:05:017:0045 шляхом: звільнення земельної ділянки кадастровий номер: 4610136300:05:017:0045 по вул. Курмановича, 2-а, у м. Львові від: цистерни для зберігання та продажу дизельного пального; цистерни для зберігання та продажу зрідженого газу; газового насосу (колонка) для продажу зрідженого газу серійний номер 35440710083 (zapfsaule fur flussiggas); цистерни для зберігання та продажу бензину з колонкою синього кольору марки “Славутич» в сірому контейнері; колонки для продажу дизельного пального зеленого кольору марки “Славутич» тип NOVA 2 КЕД; біотуалету TOI; вагончика оператора розміром 2х3м; громовідводу; електрощитової; вивіски електронної з цінами на паливо.
Ухвалою від 03.07.2024 провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/910/24.
Зважаючи на прийняття в.о. голови Господарського суду Львівської області наказу №05-13/22 від 11.03.2025 про відрахування зі штату суду судді Кітаєвої С.Б., у зв'язку із звільненням її з посади судді (подання заяви про відставку), керівником апарату Господарського суду Львівської області прийнято розпорядження №96 від 17.03.2025, згідно із яким у справі №914/771/24 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 справу передано судді Зоряні Горецькій.
Згідно із ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Врахувавши зміст та характер спірних правовідносин, а також обсяг матеріалів справи, суд ухвалив проводити підготовче провадження у даній справі спочатку.
Ухвалою від 24.03.2025 справу прийнято до розгляду та поновлено провадження по справі.
За вх. №1582/25 від 14.04.2025 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.
Позивач проти зупинення провадження не заперечує.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Пов'язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили. Постанова КГС ВС від 28.01.2020 у справі № 917/31335/18
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у даній справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Неможливість обумовлюється тим, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Іншим судом, у свою чергу, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно зі ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №916/2739/19, від 06.07.2020 у справі №902/537/18, від 03.11.2020 у справі №908/2356/19.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Зазначене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття розумності строку розгляду справи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини слід розглядати як порушення не лише з точки зору довготривалості розгляду. Занадто швидкий розгляд справи також може свідчити про порушення розумності строку її розгляду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини оцінка у конкретній справі: обґрунтованість тривалості проваджень відповідно до статті 6 § 1 має бути оцінена окремо для кожної справи відповідно до обставин (Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43), що може встановити загальну оцінку (Obermeier v. Austria (Обермайєр проти Австрії, § 72).
Таким чином, розумний строк судового розгляду є оціночним поняттям та становить ідеальну часову модель відправлення правосуддя без визначення конкретних строків з огляду на ті дії (рішення), які суд ухвалює для справедливого та неупередженого розгляду справи з метою постановлення обґрунтованого, як це визначено в ст. 236 ГПК України, рішення, що повинно бути ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Суд зазначає, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Отже, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що справи №914/910/24 та №914/771/24 пов'язані між собою наявністю тісного матеріально-правового зв'язку, так як обставини встановлені рішенням у справі №914/910/24 матимуть преюдиціальне значення для розгляду справи №914/771/24, оскільки обставини, які є підставою позову, є предметом дослідження в іншій справі та рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Відтак, з врахуванням п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України наявні підстави для зупинення провадження у справі №914/771/24 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/910/24.
Керуючись статтями 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання відповідача вх. №1582/25 від 14.04.2025 про зупинення провадження у справі задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі №914/771/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/910/24.
3. Учасникам справи інформувати суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі №914/771/24.
Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.