ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.05.2025Справа № 910/2979/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН»
про стягнення 70 768,95 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення 70 768,95 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до нього перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
Відповідач копію цієї ухвали Господарського суду міста Києва отримав 17.03.2025 в його електронному кабінеті, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення документа 18.03.2025.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги, що відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.03.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «АХА Страхування» (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АРКС») та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземного транспорту № 01/03/2018, відповідно до умов застраховано, зокрема, транспортний засіб Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ), номер додатку до Договору №255145ГаЗкп.
11.06.2024 о 08:50 в м. Одеса, шосе Тираспольське сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) участю застрахованого у позивача автомобіля Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 (власник автомобіля - ТОВ «УЛФ-ФІНАНС») та автомобіля Volkswagen (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 .
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ), механічні пошкодження ТЗ зафіксовані в відповіді від НПУ № 3024164456307238 про ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фотододатками.
Відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 15.07.2024 (справа № 521/10577/24) визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у вказаній вище ДТП, яка сталася 11.06.2024.
Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «АВТО ГРУП +» від 11.06.2024 № АГСЧ0005920 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ) склала 72 368,95 грн.
За наслідками розгляду заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування страховиком складено страховий акт № ARX4164346 від 18.06.2024, відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 72 368,95 грн.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 72 368,95 грн на рахунок станції технічного обслуговування, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.08.2024 № 1080442.
Оскільки станом на дату ДТП транспортний засіб Volkswagen (д.р.н. НОМЕР_2 ), з вини водія якого сталася ДТП, був застрахований у відповідача на підставі полісу серії СА № 000204572, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 72 368,95 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач залишив вказану претензію позивача без відповіді та задоволення, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулося із даним позовом до суду, у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» 70 768,95 грн шкоди (із вирахуванням від суми страхового відшкодування 1600,00 грн франшизи за полісом серії СА № 000204572).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, відшкодувати спричинений у ДТП збиток (компенсувати сплачене страхове відшкодування позивачу) має саме винна особа (особа, відповідальна за збиток).
Як вбачається з матеріалів справи, вина особи, яка керувала транспортним засобом Volkswagen (д.р.н. НОМЕР_2 ) встановлена постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.07.2024 у справі № 521/10577/24.
Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування».
Судом встановлено, що відносини між відповідачем як страховиком та власником транспортного засобу Volkswagen (д.р.н. НОМЕР_2 ) врегульовані полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії СА № 000204572.
Відповідно до вищевказаних норм, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором страхування до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу Volkswagen (д.р.н. НОМЕР_2 ).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування від 30.07.2024 № СУ/012644/3, у якій просив відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України перерахувати суму боргу в розмірі 72 368,95 грн.
За положеннями п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Будь-яких відповідей від відповідача на зазначену вище заяву матеріали справи не містять, як і не містять доказів її задоволення. Водночас, встановлений у наведеній вище нормі строк для прийняття відповідного рішення про виплату або невиплату страхового відшкодування є таким, що настав.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При визначенні розміру заподіяної шкоди у даному випадку суд виходить із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ), яка вказана у рахунку-фактурі ТОВ «АВТО ГРУП +» від 11.06.2024 № АГСЧ0005920.
Згідно з приписами абзацу 2 п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом СА № 000204572 становить 1600,00 грн.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (надалі - Методика).
Відповідно до п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ визначається за наступною формулою:
Сврз=Ср+см+Сс х(1-Ез), де:
Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів
Сс - вартість складників, що підлягають заміні під час ремонту.
Відповідно до п. 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
У п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, а саме: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 2 до цієї Методики.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ), вбачається, що рік випуску цього автомобіля - 2023, а тому станом на дату ДТП строк його експлуатації не перевищував 7 років, а тому у даному випадку коефіцієнт фізичного зносу не застосовується.
Отже, враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії СА № 000204572 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 70 768,95 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому піддягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2422,40 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (вул. Гарматна, 8, приміщення 6, м. Київ, 03067; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування у сумі 70 768 грн. 95 коп. та судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного рішення: 29.05.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко