ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2025Справа № 910/1712/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про зобов'язання прийняти товар та стягнення 16 561 092,57 грн
При секретарю судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Киселиця Іван Юрійович - представник за ордером серії АЕ №1361646 від 12.03.2025;
від відповідача: Мясков Олексій Євгенійович - у порядку самопредставництва;
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром", яке пізніше змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС), в якому просило суд:
- зобов'язати Оператора ГТС прийняти від Товариства замовлений по Договору №4600006009 від 18.04.2022 товар: панель полімерну для будівництва тимчасових доріг (Ground-Mat K-mat Ocean-Land) у кількості 166 одиниць, загальною вартістю 12 847 511,57 грн;
- стягнути з Оператора ГТС на користь Товариства 16 561 092,35 грн, з яких: 12847511,57 грн - основна заборгованість, 698 904,63 грн - пеня, 1 914,81 грн -0,01% річних, 1 902 161,34 грн - інфляційні втрати, 1 110 600,00 грн - збитки за зберігання неприйнятого товару.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовився від прийняття замовленого за Договором №4600006009 від 18.04.2022 товару та не оплатив його вартість. Крім цього, внаслідок відмови у прийнятті товару, позивачем понесено збитки у формі орендної плати за зберігання неприйнятого товару, які відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 позовну заяву Товариства прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.03.2025. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
06.03.2025 через систему "Електронний суд" Оператор ГТС подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що позивачем порушено строки поставки товару за заявкою №1 від 26.04.2022 та не доведено наявності форс-мажорних обставин, які б унеможливлювали б належне виконання договірного зобов'язання, у зв'язку з цим в Оператор ГТС виникло право на одностороннє розірвання договору, шляхом направлення листа №ТОВ ВХ-23-6746 від 26.05.2023, відтак прийняття товару за закритим договором є неможливим, а тому й відсутній обов'язок по здійсненню оплати вартості такого товару. Оскільки вимога про сплату основного боргу є необґрунтованою, нараховані на таку суму штрафні санкції, компенсаційні виплати та проценти річних, з огляду на їх похідних характер, також не підлягають задоволенню.
11.03.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 12.03.2025) Товариство подало відповідь на відзив, в якій не погодилося із запереченнями відповідача, з огляду на те, що відзив було подано поза межами строку, встановленого судом, а тому має бути залишений без розгляду. Крім цього, доводи відповідача були спростовані в межах іншої господарської справи №904/5557/23.
12.03.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 13.03.2025) Товариство подало заяву про участь у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
17.03.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 18.03.2025) Оператор ГТС подав заперечення на відповідь на відзив, в якій просив відмовити у задоволенні позову з підставі зазначених у відзиві. Також відповідач вказав що відзив було подано в межах строку, встановленого судом.
Розглянувши клопотання Товариства про залишення відзиву без розгляду, суд вказує наступне.
За частиною 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 встановлено Оператору ГТС строк для подання заяви по суті справи: протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
За частиною 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Судом встановлено, що ухвала суду про відкриття провадження в цій справі від 18.02.2025 була доставлена в електронний кабінет відповідача 19.02.2025, що підтверджується відповідним повідомленням від 19.02.2025.
Оскільки ухвала суду була вручена відповідачу 19.02.2025, тому останнім днем для подання відзиву було 06.03.2025.
З огляду на зазначене, клопотання позивача про залишення відзиву без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки відзив було подано у межах строку, встановленого судом.
18.03.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав заяву про долучення доказів - копії постанови Верховного суду від 12.03.2025 у справі №904/5557/23.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 відкладено підготовче засідання на 14.04.2025.
14.04.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав заяву про зміну свого найменування: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрніхром" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром".
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2025.
17.04.2025 через систему "Електронний суд" відповідач подав клопотання про долучення доказів направлення електронною поштою письмової заявки №1 від 26.04.2022 №4600006009 від 18.04.2022.
Однак судом встановлено, що відповідних доказів вказане клопотання не містить.
Крім цього, за приписами частини 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Оскільки клопотання відповідача про долучення доказів було подано після закриття підготовчого провадження та не містить доказів поважності причин неможливості його заявлення в підготовчому провадженні, тому клопотання Оператора ГТС про долучення доказів судом залишено без розгляду.
13.05.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав письмові пояснення щодо клопотання відповідача про долучення доказів.
У судовому засіданні 13.05.2025 представник Товариства просив суд задовольнити позов.
Представник Оператора ГТС просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 13.05.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги Товариства частково обґрунтованими.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/5557/23 за позовом Оператора ГТС до Товариства про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 263 267,94 грн, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025, були встановлені такі обставини.
18.04.2022 між Оператором ГТС (за текстом договору - покупець) та Товариством (за текстом договором - постачальник) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006009, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався у визначений строк передати у власність покупця конструкційні матеріали (панель полімерна для будівництва тимчасових доріг, товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру. ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (пункт 1.2 договору).
Якість, комплектність, тара, упаковка та маркування товару погоджена сторонам в розділі 2 договору.
Згідно з пунктом 3.1. вказаного правочину ціна договору становить 12 847 511,57 грн (разом із ПДВ).
Порядок розрахунків узгоджений сторонами в розділі 4 договору - покупець зобов'язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 та не пізніше 30 календарних днів з дати поставки.
За умовами абзацу 1 пункту 5.1. договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.
Відповідно до пунктів 5.6., 5.7. договору право власності на товари переходять від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною. Приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов'язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством
Датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13. цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі документів: видаткової накладної; документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: технічна специфікація, сертифікат якості, сертифікат ISO 9001:2015; технічна специфікація продукції, схема кріплення; товарно-транспортна накладна; рахунок-фактура (пункт 5.8. договору).
Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю (пункт 5.13. договору).
Розділом 6 договору визначено, що покупець має право (поміж-іншим): відмовитися в односторонньому порядку від цього договору, якщо постачальник не виконує або виконує неналежним чином умови цього договору, а також передає неякісні товари на підставі частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України, повідомивши його про це у письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання договору на адресу постачальника, вказану у розділі 15 договору, та/або електронну адресу постачальника, вказану в пункті 14.12 цього договору. В цьому випадку договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні покупця (пункт 6.2.1 договору).
Вимагати від постачальника здійснення поставки товарів на умовах цього договору (пункт 6.2.6 договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (пункт 6.3.1 договору) .
Негайно письмово інформувати покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов'язань за договором, або про наявність обставин, що впливають на якість товарів, строки поставки товарів (пункт 6.3.6 договору).
За умовами пункту 7.2. договору у разі порушення покупцем строків оплати за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язання за цим договором.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що жодна із сторін не нестиме відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов цього договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, а саме: загрози війни, збройного конфлікту або серйозної погрози такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, блокади, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокаду, революцію, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантин, встановлений КМУ або уповноваженим органом країни виробника товару *, експропріацію, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізицію, громадську демонстрацію, блокаду, страйк, аварію, протиправні дії третіх осіб, пожеж, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборону (обмеження) експорту /імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (пункт 8.1 договору).
Сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом ТПП України та /або відповідним документом, виданим уповноваженим органом країни виробника товару*, де виникли дані обставини (пункт 8.2 договору).
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за цим договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або ненадання сертифікату Торгово-промислової палати України/відповідного документу уповноваженого органу країни виробника Товару*, не позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
*Відповідний документ повинен бути належним чином легалізовано на території України (наприклад, шляхом проставлення апостилю, легалізовано в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили) та мати нотаріально засвідчений переклад на українську мову (пункт 8.3 договору).
Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (пункт 8.4 договору).
Якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 календарних днів, кожна із сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 календарних днів до очікуваної дати розірвання (пункт 8.5 договору).
Відповідно до пункту 12.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.11.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Закінчення терміну (строку) дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків , взятих на себе за цим договором , та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 12.2 договору).
У розділі 13 договору сторони узгодили порядок здійснення електронного документообігу за договором та відповідні дефініції.
Відповідно до пункту 13.1. договору сторони домовилися про те, що з метою виконання умов договору будуть здійснювати обмін документами як електронними документами у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у п.13.6 договору.
Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа (пункт 13.2. договору).
У пункті 13.3. договору сторони встановили, що до електронних документів, обмін якими сторони зобов'язані здійснювати за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у пункті 13.6 договору, вони відносять первинні (бухгалтерські) документи (рахунок на оплату / рахунок-фактура, акт звірки взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо), а також будь-які інші документи, необхідні для виконання договору та/або які створюються у процесі його виконання.
Згідно з пунктом 13.4. договору кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Кваліфікована електронна печатка - удосконалена електронна печатка, яка створюється з використанням засобу кваліфікованої електронної печатки і базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов'язана (пункт 13.5. договору).
У пункті 13.6. договору сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп'ютерна програма "Система зовнішнього обігу електронних документів "DEALS", та відповідно до положень Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
У пункті 13.7. договору сторони домовилися, що створення електронного документа завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої на підписання такого документа особи (далі - КЕП). При цьому КЕП прирівнюється до власноручного підпису, якщо:
- КЕП підтверджено з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
- під час перевірки використовувався кваліфікований сертифікат відкритого ключа, чинний на момент накладення КЕП;
- особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Згідно з пунктом 13.8. договору КЕП може завірятися електронною печаткою, а електронний документ є дійсним як за умови його скріплення електронною печаткою, так і за умови нескріплення електронною печаткою.
У пункті 13.9. договору сторони погодили, що первинний електронний документ (акт виконаних робіт/наданих послуг, видаткова накладна тощо) складається в момент здійснення господарської операції. Дата складання, зазначена як обов'язковий реквізит в первинному електронному документі, вважається датою належним чином оформленого первинного документа для цілей бухгалтерського та податкового обліку, за умови його підписання стороною, яка отримала цей електронний документ. Датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ та складання податкової накладної буде вважатися дата складання первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання сторонами КЕП.
Відповідно до пункту 13.10. договору у випадку коли у договорі не встановлено строків підписання конкретного електронного документа, сторони погодили, що строк підписання такого документа у порядку, визначеному договором, становить 5 (п'ять) робочих днів з дати отримання електронного документа. У разі непідписання стороною електронного документа у строки, визначені відповідно до цього пункту договору, та ненадання мотивованої відмови у такий строк, електронний документ вважається підписаним такою стороною без зауважень. Мотивована відмова від підписання електронного документа надсилається через Систему електронного документообігу з використанням механізму відхилення електронного документа.
Згідно з пунктом 13.11. договору момент отримання електронного документа стороною фіксується Системою електронного документообігу шляхом присвоєння такому електронному документу відповідного статусу, що дозволяє стороні яка його отримала, прийняти і підписати електронний документ або ж відхилити його із зазначенням відповідних зауважень та надіслати мотивовану відмову від підписання цього електронного документу.
У пункті 13.12. договору сторони домовилися, що електронний документ, підписаний КЕП та відправлений за допомогою Системи електронного документообігу, має юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, може бути представлений до суду як належний доказ та визнається рівнозначним документу на паперовому носієві.
Відповідно до пункту 13.13. договору підтвердження передачі електронних документів (відправлення, отримання тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного приймання-передачі таких документів уповноваженими представниками сторін і не вимагає додаткового доказування.
Згідно з пунктом 13.14. договору сторони підтверджують, що всі КЕП, які використовуються ними для підписання електронних документів, належать їх уповноваженим представникам, та неправомірне чи помилкове накладання КЕП на електронний документ однією зі сторін не може бути підставою, для невизнання/оспорювання/невиконання нею таких підписаних електронних документів, що відправлені іншій стороні за допомогою Системи електронного документообігу. Усі ризики негативних наслідків неправомірного/помилкового накладання КЕП на електронний документ стороною покладаються на цю сторону.
Відповідно до пункту 13.15. договору у разі наявності створених ідентичних за документарною інформацією та реквізитами електронного документа та документа на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. У разі наявності розбіжностей за документарною інформацією або за реквізитами в електронному документі та в документі на папері, електронний документ має переважну силу.
У розділі 14 сторони погодили інші умови договору, зокрема що будь-які повідомлення за цим договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її адресу, зазначену в розділі 15 договору, рекомендованим або цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або доведені до відома іншої сторони кур'єром під розписку та/або на електронну адресу, зазначену в пункті 14.12 цього договору (пункт 14.9).
У пункті 14.12. договору сторони узгодили, що для надіслання повідомлення електронною поштою у випадках, передбачених цим договором, використовуються такі електронні адреси сторін: електронна адреса покупця: info@tsoua.com (підпункт 14.12.1); електронна адреса постачальника: inf@ukrnichrom (підпункт 14.12.2).
Відповідно до пункту 14.13. договору невід'ємною частиною цього договору є наступні додатки: додаток №1 - специфікація (пункт 14.13.1); додаток №2 - технічні та якісні характеристики товарів (пункт 14.13.2).
Згідно зі специфікацією (додатком №1 до договору) сторони погодили:
найменування товарів - панель полімерна для будівництва тимчасових доріг;
виробника товарів - Ground-Mat K Land;
технічні та якісні характеристики товарів - згідно з додатком №2 до договору;
одиниці виміру - шт.;
кількість - 166;
ціна за одиницю, без ПДВ, грн - 64 495,54;
загальна вартість без ПДВ, грн - 10 706 259,64;
строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладання договору) - згідно заявки протягом 90 днів;
місце поставки (відвантажувальні реквізити, поштова адреса місця поставки) - 08170, с. Юрівка, вул. Кооперативна, 37, Київська обл., Києво-Святошинський район;
гарантійний строк - 12 місяців.
Відповідно до технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі "Конструкційні матеріали (панель полімерна для будівництва тимчасових доріг (ДК 021-2015-44110000-4)" погоджена кількість - 166 шт.; найменування та характеристики комплектності; назва та ідентифікаційний код підприємства виробника - Ningjin Hongbao Chemscal Sndustry Co., Ltd, код 9137142277101753F; країна виробництва - Китай; документ, що підтверджує технічні характеристики предмету закупівлі - технічна специфікація товару, сертифікат якості, сертифікат ISO 9001:2015 тощо.
За твердженням Оператора ГТС, 26.04.2022 його представником - Чернявською М.В. на електронну адресу Товариства - inf@ukrnichrom.ua було направлено заявку на поставку №1 до договору від 18.04.2022 №4600006009 із супровідним листом, в якому пропонувалося відповідачу не пізніше 30.04.2022 надати контактні дані представника або адміністратора зазначеного договору зі сторони постачальника та повідомити про вдале отримання та прийняття в опрацювання цієї заявки.
До матеріалів справи долучено копію заявки на поставку №1 до договору від 18.04.2022 №4600006009, в якій вказано про необхідність постачання конструкційних матеріалів (панель полімерна для будівництва тимчасових доріг) в кількості 166 шт. за адресою поставки: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Кооперативна, 37; адміністратор договору - Чернявська М.В., e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; моб. тел. НОМЕР_1 та скріншот звіту про направлення електронного повідомлення: відправник - "info", відправлено - 26.04.2022 11:51; отримувач - inf@ukrnichrom.ua; копія - Чернявська М.В.; тема - "товвих - 22-4250", вкладення - "товвих-22-4250.pdf;_(5).zip".
21.11.2022 Товариство звернулося до Оператора ГТС з листом вихідний №21.11.22-1, в якому проінформувало покупця про стан виконання зобов'язань за вищенаведеним договором. Повідомило, що постачальник проходить процедуру засвідчення форс-мажорних обставин у ТПП України за проханням покупця; яка має бути розглянута у найближчий час. Окрім того, зазначило, що виробник товару вже прийняв замовлення і почав його виробництво, яке триватиме 40 днів, тобто до першої половини січня.
Оператора ГТС у відповіді від 21.11.2022 на вищезазначений лист Товариства вказало (поміж іншим) про те, що постачальник листом від 16.05.2022 №16.05.2022-2 інформував покупця про настання обставин непереборної сили, проте наразі документального підтвердження не отримано. Інформував про зміст пункту 8.2 договору щодо порядку та строків повідомлення про настання форс-мажорних обставин та пропонував укласти додаткову угоду про продовження строку дії договору до 31.03.2023.
30.11.2022 сторони уклали додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору, виклавши пункт 12.1 в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання".
27.12.2022 Оператор ГТС направив на адресу Товариства лист №ТОВВИХ-22-14154, в якому вказало, що покупцем було надано заявку на поставку (вих. від 26.04.2022 №ТОВВИХ-22-4250 ), проте Товариство листом від 16.05.2022 повідомило про настання форс-мажорних обставин та триваючий процес оформлення відповідного сертифікату в ТПП України. Інформував постачальника, що станом на 27.12.2022 не здійснено жодної поставки, не надано документального підтвердження настання обставин непереборної сили та попереджав, що термін договору спливає 31.12.2022, та у разі невиконання або неналежного виконання Товариством своїх зобов'язань за договором можливе стягнення банківської гарантії забезпечення договору та застосування штрафних санкцій. Одночасно, зазначало, що закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання обов'язків за договором.
03.05.2023 Оператор ГТС направило на адресу Товариства лист №ТОВВИХ-23-5655, в якому зазначило (поміж іншим), що заявка на поставку товару була направлена листом від 26.04.2022 №ТОВВИХ-22-4520 з направленням її копії на електронну пошту - inf@ukrnichrom.ua; надана відповідачем копія сертифікату не містить посилання на номер договору, укладений між сторонами; отже не може вважатися належним доказом настання форс-мажорних обставин.
26.05.2023 Оператор ГТС направило на адресу відповідача лист №ТОВВИХ-23-6746, в якому вказало про те, що станом на 26.05.2023 не здійснено жодної поставки товару та не надано належного підтвердження настання обставин непереборної сили, а тому відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" договір "буде закритий 26.05.2023 р.".
З урахуванням умов договору та вищенаведеної заявки кінцевим днем поставки товару, на переконання позивача, є 25.07.2022. Оскільки товар у вищезазначений строк не був поставлений, позивач надіслав відповідачу претензію від 01.06.2023 №1 №ТОВВИХ-23-7210 про сплату штрафних санкцій у розмірі 3 263 267,94 грн.
06.12.2021 між Товариством ( Україна, покупець ) та Qingdao Ocean Land Industry Co.Ltd. (Китай, продавець) укладено договір №87/1, за яким продавець зобов'язався поставити покупцю систему композитних плит Ocean - Land K-MAT. На підставі виставленого Qingdao Ocean Land Industry Co.Ltd. інвойсу ТОВ "ВКФ "Укрніхром" сплатило на користь продавця обумовлену суму грошових коштів в якості оплати за товар.
Однак на момент подачі позову до Господарського суду Дніпропетровської області товар не було поставлено.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/5557/23, яке набрало законної сили 13.11.2024, відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволені позивних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що (1) наявні докази свідчать про те, що відповідач отримав від позивача заявку на поставку товару, проте встановити коли саме ця заявка була отримана відповідачем не видається можливим оскільки позивач направляв її не в порядку, передбаченому умовами договору; (2) належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин в період часу, який покриває період часу, за який позивачем нараховані штрафні санкції, є наданий відповідачем сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати, що свідчить про те, що надані відповідачем докази є належним свідченням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору поставки, а саме стягнення неустойки та штрафу.
Залишаючи без змін вказане рішення, апеляційний суд зауважив, що за умовами пункту 8.2, 8.3 договору відповідачу достатньо було надати сам Сертифікат, що виданий на підставі сертифікату Китайської палати міжнародної торгівлі №234413ВО/000163, та фактично яким було легалізовано його дію на території України.
У той же час, судом в межах справи №910/1712/25 встановлено, що листом від 28.06.2023 №28/06-1 Товариство повідомило Оператора ГТС про необхідність прийняття замовленого товару 29.06.2023.
Однак листом від 28.06.2023 №ТОВВИХ-23-8740 Оператор ГТС повідомив про неможливість прийняття товару, оскільки договір №4600006009 від 18.04.2022 був закритий.
Крім цього, через безпідставну відмову Оператор ГТС від прийняття замовленого ним товару по Договору Товариство було змушене зберігати його в період з липня 2023 по грудень 2024 року в результаті чого ним було понесено додаткові витрати на відповідні послуги у загальному розмірі 1 110 600,00 грн (станом на 31.12.2024), як наслідок, відповідні кошти є прямими збитками Позивача, які, також, підлягають компенсації за рахунок Покупця.
Відповідні послуги надавалися Позивачу на підставі Договору відповідального зберігання товару від 01.07.2023 № 07-Х1, укладеного між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрі Сервіс" (далі - ТОВ "Петрі Сервіс"), відповідно до пункту 1.1. якого Товариство (за текстом договору - Поклажодавець) передає, а ТОВ "Петрі Сервіс" (за текстом договору - Зберігач) приймає на відповідальне зберігання Панелі полімерні для будівництва тимчасових доріг Ground-Mat K-Мat Ocean-Land (400 см х 200 см у кількості та вартості згідно з актом приймання-передачі (Додаток №1).
Сума відповідального зберігання становить 61 700,00 грн (без ПДВ на місяць) (пункт 1.2. договору зберігання).
Термін відповідального зберігання товару встановлюється з 01.07.2023 по 31.12.2025 (пункт 1.3. договору зберігання).
Плата за відповідальне зберігання Товару нараховується до моменту фактичного повернення Зберігачем Поклажодавцю Товару і підписання Акту-передачі (пункт 2.2. договору зберігання).
Поклажодавець здійснює оплату за відповідальне зберігання Товару згідно отриманого рахунку та підписання сторонами Акту (пункт 2.4. договору зберігання).
Згідно з актом приймання-передачі товару від 01.07.2023, товариство передало, а ТОВ "Петрі Сервіс" прийняло на відповідальне зберігання 166 шт. товару загальною вартістю 12847511,57 грн.
Вищезазначений товар зберігався у період з липня 2023 по грудень 2024 року, що підтверджується, виставленими ТОВ "Петрі Сервіс" рахунками на оплату, а також актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаними уповноваженими представниками сторін без жодних претензій та/або зауважень, копії яких містяться у матеріалах даної справи.
За розрахунком позивача, збитки, які є платою за зберігання безпідставно неприйнятого товару, становлять 1 110 600,00 грн (61 700,00 грн х 8).
З метою досудового врегулювання спору, 31.01.2025 Товариство звернулося до Оператора ГТС із вимогою №31/01-25 від 31.01.2025, в якій просило не пізніше 7 календарних днів з дня отримання даної вимоги прийняти обумовлений договором №4600006009 від 18.04.2022 товар, а також сплатити 16 561 092,35 грн, з яких: 12 847 511,57 грн - основна заборгованість, 698 904,63 грн - пеня, 1 914,81 грн -0,01% річних, 1 902 161,34 грн - інфляційні втрати, 1 110 600,00 грн - збитки за зберігання неприйнятого товару.
Однак зазначена вимога була залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з неправомірною відмовою Оператора ГТС у прийнятті товару, обумовленого договором №4600006009 від 18.04.2022, та понесенням Товариством збитків у формі плати за його зберігання, останнє звернулося з цим позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №4600006009 18.04.2022, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містяться також і в статті 265 ГК України.
Отже, укладення Товариством та Оператором ГТС договору №4600006009 18.04.2022 було спрямоване на отримання останнім товару та одночасного обов'язку по здійсненню його оплати.
Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до пункту 5.1. договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.
Згідно зі специфікацією (додатком №1 до договору) сторони погодили: строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладання договору) - згідно заявки протягом 90 днів.
Датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13. цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі документів: видаткової накладної; документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: технічна специфікація, сертифікат якості, сертифікат ISO 9001:2015; технічна специфікація продукції, схема кріплення; товарно-транспортна накладна; рахунок-фактура (пункт 5.8. договору).
Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю (пункт 5.13. договору).
Отже, сторонами погоджено, що поставка товару здійснюється за заявкою покупця протягом 90 днів, а підтвердженням такої поставки є оформлений сторонами акт приймання товарів.
Заперечуючи проти позову, Оператор ГТС вказав, що обумовлений договором товар не був поставлений Товариством за заявкою №1 (№ТОВВИХ-22-4250) від 26.04.2022, а тому покупцем було розірваного договір в односторонньому порядку на підставі пунктів 6.2.1. та 6.2.7. шляхом направлення листа №ТОВВИХ-23-6745 від 26.05.2023.
Суд не погоджується із наведеними запереченнями відповідача, виходячи з такого.
Згідно положень статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до частини 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За умовами пункту 6.2. договору Покупець має право, зокрема:
- відмовитися в односторонньому порядку від цього Договору, якщо Постачальник не виконує або виконує неналежним чином умови цього Договору, а також передає неякісні Товари (з відступленням від умов чинного законодавства та вимог Договору), на підставі частини 3 статті 651 ЦК України, повідомивши його про це у письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання Договору на адресу Постачальника, вказану в розділі 15 Договору, та/або електронну адресу Постачальника, вказану в п. 14.12 цього Договору. В цьому випадку Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні Покупця. При цьому будь-які витрати (збитки) Постачальнику не відшкодовуються. В цьому випадку Сторони до дати розірвання Договору проводять звірку взаєморозрахунків, яка оформлюється актом звірки. Покупець оплачує Постачальнику фактично прийняті Товари за умови відсутності зауважень щодо їх відповідності умовам Договору;
- в односторонньому порядку достроково розірвати цей Договір, повідомивши в письмовій формі не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання договору шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання Договору на адресу Постачальника, вказану в розділі 15 Договору, та/або електронну адресу Постачальника, вказану в пункті 14.12 цього Договору. Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні Покупця. В цьому випадку Сторони до дати розірвання Договору проводять звірку взаєморозрахунків, яка оформлюється актом звірки. Покупець оплачує Постачальнику фактично прийняті Товари за умови відсутності зауважень щодо їх відповідності умовам Договору.
Отже, умовами договору передбачено право Оператора ГТС на одностороннє розірвання умов договору як у випадку порушення Товариством своїх зобов'язань, так і безумовне право на таке розірвання. Однак такі повідомлення мають бути направлені у відповідності до розділів 13, 14 договору.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у справі №904/5557/23 за позовом Оператора ГТС до Товариства про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 263 267,94 грн, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025, було встановлено, що заявка на поставку товару №1 (вих. №ТОВВИХ-22-4250 від 26.04.2022) була направлена Товариству не в порядку, передбаченому умовами договору.
Інших заявок на отримання товару або інших доказів направлення заявки на поставку товару №1 (вих. №ТОВВИХ-22-4250 від 26.04.2022) матеріали справи №910/1712/25 не містять.
Таким чином, доводи Оператора ГТС про порушення Товариством умов договору в частині строку поставки товару є необґрунтованими, оскільки Покупцем не була направлено заявки у порядку встановленим договором, а тому в Оператора ГТС не виникло право на одностороннє розірвання договору на підставі підпункту 6.2.1.
Також, дослідивши матеріали справи, зокрема лист №ТОВВИХ-23-6745 від 26.05.2023, суд дійшов висновку про те, що вказаний документ не є належним доказом підтвердження припинення дії договору в односторонньому порядку, оскільки в ньому не йдеться про розірвання договору в односторонньому порядку (словосполучення "…договір буде закритий…" не відповідає ані приписам чинного законодавства, ані положенням договору), і матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа з дотриманням умов розділів 13, 14 договору.
Отже, доводи відповідача про розірвання договору на підставі підпункту 6.2.7. є необґрунтованими та безпідставними.
Доводи відповідача щодо недоведення позивачем наявності форс-мажорних обставин також не беруться судом до уваги, оскільки не входять до предмета доказування в межах даної справи, а настання обставин непереборної сили відносно Товариства під час виконання умов договору були встановлені судами в межах справи №904/5557/23.
Згідно з частиною 1 статті 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (частина 2 статті 689 ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 690 ЦК України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до пункту 12.1 (у редакції додаткової угоди №1 від 30.11.2022) цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Закінчення терміну (строку) дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором , та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 12.2 договору).
Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Отже, сплив дії договору не звільняє позивача від обов'язку здійснити поставку обумовленого договором товару.
Оскільки поставка твору здійснюється на підставі заявки покупця, а матеріали справи не містять ані належним чином направленої відповідної заявки, ані будь-яких інших доказів вчинення покупцем необхідних дій для забезпечення передання та одержання товару за договором, строк дії якого закінчився, суд вважає вимогу Товариства про зобов'язання Оператора ГТС прийняти товар та сплатити його вартість у розмірі 12 847 511,57 грн обґрунтованою, відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.
Також у зв'язку із неприйняттям товару, Товариством заявлено до стягнення 698 904,63 грн пені та 1 914,81 грн 0,01% річних, нарахованих у період з 30.07.2023 по 24.01.2025 на суму боргу у розмірі 12 847 511,57 грн, а також 1 902 161,34 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2023 року по грудень 2024 року.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
За умовами пункту 7.2. договору у разі порушення покупцем строків оплати за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язання за цим договором.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статі 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (частина 1 статті 693 ЦК України).
Відповідно до пункту 4.2. договору покупець зобов'язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 та не пізніше 30 календарних днів з дати поставки.
Отже, оплата вартості товару здійснюється після отримання товару.
Як було встановлено судом, листом від 28.06.2023 №28/06-1 Товариство повідомило Оператора ГТС про необхідність прийняття замовленого товару 29.06.2023.
Листом від 28.06.2023 №ТОВВИХ-23-8740 Оператор ГТС повідомив про неможливість прийняття товару, оскільки договір №4600006009 від 18.04.2022 був закритий.
Зі змісту розрахунку штрафних санкцій та компенсаційних виплат вбачається те, що Товариство обраховує кінцевий строк оплати товару від дня неприйняття товару - 29.06.2023 + 30 днів.
Однак суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки, як було раніше зазначено судом, згідно умов договору зобов'язання щодо поставки товару виникає лише на підставі заявки покупця, а зобов'язання щодо оплати товару виникає у покупця лише через 30 днів після отримання товару.
Оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару, вимоги про стягнення пені, процентів річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, відтак в цій частині позову необхідно відмовити.
Крім цього, у зв'язку із неприйняттям Оператором ГТС товару, за твердженнями Товариства ним було понесено збитки у формі плати за зберігання такого товару у період з липня 2023 по грудень 2024 року у розмірі 1 110 600,00 грн.
Згідно з частиною 3 статті 667 ЦК України витрати покупця у зв'язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві.
За умовами договору право власності на товари переходять від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною (пункт 5.6.).
Оскільки Оператор ГТС відмовився від прийняття товару та відсутня оформлена належним чином видаткова накладна, право власності на товар не перейшло від Товариства до Оператора ГТС.
Так, 01.07.2023 між Товариством та ТОВ "Петрі Сервіс" було укладено договір відповідального зберігання товару від № 07-Х1, відповідно до пункту 1.1. якого Товариство (за текстом договору - Поклажодавець) передає, а ТОВ "Петрі Сервіс" (за текстом договору - Зберігач) приймає на відповідальне зберігання Панелі полімерні для будівництва тимчасових доріг Ground-Mat K-Мat Ocean-Land (400 см х 200 см у кількості та вартості згідно з актом приймання-передачі (Додаток №1).
Сума відповідального зберігання становить 61 700,00 грн (без ПДВ на місяць) (пункт 1.2. договору зберігання).
Термін відповідального зберігання товару встановлюється з 01.07.2023 по 31.12.2025 (пункт 1.3. договору зберігання).
Згідно з частиною 1 статті 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Плата за відповідальне зберігання Товару нараховується до моменту фактичного повернення Зберігачем Поклажодавцю Товару і підписання Акту-передачі (пункт 2.2. договору зберігання).
Датою оплати є надходження грошових коштів на р/р зберігача (пункт 2.3. договору зберігання).
Поклажодавець здійснює оплату за відповідальне зберігання Товару згідно отриманого рахунку та підписання сторонами Акту (пункт 2.4. договору зберігання).
Згідно з актом приймання-передачі товару від 01.07.2023, Товариство передало, а ТОВ "Петрі Сервіс" прийняло на відповідальне зберігання 166 шт. товару загальною вартістю 12847511,57 грн.
Так, ТОВ "Петрі Сервіс" виставлялися Товариству рахунки на оплату і між позивачем та ТОВ "Петрі Сервіс" оформлені акти здачі-приймання робіт (надання послуг).
Однак суд зауважує, що рахунок на оплату, або рахунок-фактура, не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. При цьому, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є належним доказом, які підтверджують здійснення господарської операції щодо зберігання товару.
Однак, суд вважає, що реальним доказом понесення витрат за зберігання товару є відповідні платіжні документи (платіжні доручення, платіжні інструкції, чеки і т.д.), на підставі яких здійснюється оплата за зберігання товару на розрахунковий рахунок Зберігача.
Оскільки матеріали справи не містять відповідних платіжних документів, суд вважає, що позивачем не доведено понесення витрат за зберігання товару.
Крім цього, суд черговий звертає увагу Товариства на те, що зобов'язання щодо поставки товару виникає лише на підставі заявки покупця.
Оскільки Оператором ГТС не направлялося у відповідності до умов договору заявки на поставку товару, у Товариства не виникло обов'язку поставити товар 29.06.2023 (на наступний день після направлення листа №28/06-1 від 28.06.2023), а тому позивачем було здійснено доставку товару на власний ризик.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову Товариства в частині стягнення плати за зберігання товару у розмірі 1 110 600,00 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, позов Товариства підлягає частковому задоволенню.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якими передбачено коефіцієнт 0,8 для пониження відповідної ставки судового збору, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44; ідентифікаційний код 42795490) прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром" (49006, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Лесі Українки, будинок 40Б; ідентифікаційний код 40873173) замовлений товар по Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 18.04.2022 №4600006009, а саме: Панель полімерна для будівництва тимчасових доріг (Ground-Mat K-Мat Ocean-Land) у кількості 166 одиниць, загальною вартістю 12 847 511,57 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44; ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром" (49006, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Лесі Українки, будинок 40Б; ідентифікаційний код 40873173) 12 847 511 (дванадцять мільйонів вісімсот сорок сім тисяч п'ятсот одинадцять) грн 57 коп. вартості товару та судовий збір у розмірі 156 592 (сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн 54 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 29.05.2025.
СуддяСергій МУДРИЙ