ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2025Справа № 910/2639/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комлюкс Сервіс" про стягнення 23 792,64 грн., без виклику представників сторін,
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 23 792,64 грн., з яких: 19 649,15 грн. заборгованості, 2 583,88 грн. пені, 1 168,77 грн. інфляційних втрат та 390,84 грн. 3% річних за Договором № 520405 забезпечення постачання теплової енергії від 08.01.2020 року на підставі статей 525, 526, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України та статей 216, 230-232 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
18.03.2025 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
18.03.2025 року позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.01.2020 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (Енергопостачальна організація, сторона-1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комлюкс Сервіс" (сторона-2, відповідач) укладено Договір № 520405 забезпечення постачання теплової енергії (Договір), предметом якого є забезпечення постачання теплової енергії в гарячій воді тепловими мережами, зовнішньобудинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних теплових пунктів, вузлів обліку та вузлів приєднання, що знаходяться у власності, або на балансі, або експлуатації, або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні сторони-2 (теплове обладнання сторони-2) відповідно до Додатку № 5 до цього Договору на потреби об'єкту вул. Дж. Маккейна, 26 опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, шляхом грошової компенсації теплових втрат; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
Відповідно до пункту 2.2.1 Договору позивач зобов'язується підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток № 2 до цього Договору).
Згідно з пунктом 2.3.1 та 2.3.2 Договору відповідач зобов'язується дотримуватись умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатках № 1 та № 4 до цього Договору. Додержувати норми витоку мережної води, зазначеної в Додатку № 1 до цього Договору.
Пунктом 5.1.1 та 5.2.1 Договору сторони погодили, що сторона-1 та сторна-2 несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору.
У відповідності до пунктів 7.1 та 7.3 Договору питання пов'язані з укладанням, зміною, виконанням та розірванням цього Договору регулюються сторонами шляхом обміну листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод, а також іншими необхідними заходами. Після закінчення 30 днів, з моменту отримання претензії однією із сторін за Договором та недосягненні згоди, сторони мають право звернутися для вирішення спору до місцевого господарського суду.
Згідно з пунктом 8.1 та 8.2 Договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до дати передання теплових мереж до комунальної власності м. Києва або іншій стороні. Договір припиняє свою дію в випадках: закінчення строку, на який він був укладений; за взаємною згодою сторін; прийняття відповідного рішення місцевим господарським судом; передбачених пунктом 6.1 Договору; ліквідації сторін.
Пунктом 8.3 та 8.4 Договору визначено, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього Договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього Договору з 01.01.2020 року. Припинення дії Договору не звільняє сторону-2 від обов'язку повної сплати нарахувань за Договором.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору визначені орієнтовні обсяги теплової енергії із тепловими витратами на ділянці трубопроводів та в місцевій системі відповідача згідно схеми (Додаток № 5 до Договору) TQ втр. = 0,003065 Гкал/годину, в тому числі: а) з витіком GB = 0,001335 Тон/годину, Q втр. = 0,000080 Гкал/годину; б) з поверхні трубопроводів підводячих мереж Q втр. = 0,002985 Гкал/годину.
Згідно з пунктом 3 Додатку № 4 до Договору відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: вулиця Волоська, будинок 42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.
Схема балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін наведені в Додатку № 5 до Договору.
Відповідно до Додатку № 6 Договору сторони склали акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Поясненнями позивача, які викладені в позовній заяві, актами приймання-передавання товарної продукції з листопада 2023 року по березень 2024 року, корінцями нарядів, рахунками-фактур та довідкою про нарахування за спожиту теплову енергію за той самий період підтверджується факт того, що позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії за Договором у період з листопада 2023 року по березень 2024 року.
Акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період підписані тільки з боку позивача.
Водночас, доказів належного виконання відповідачем умов пункту 3 Додатку № 4 Договору матеріали справи не містять, як і не містять доказів мотивованої відмови споживача від підписання таких актів або ж заперечень щодо відомостей відображених у облікових картках фактичного споживання теплової енергії.
Отже, позивач виконав свої зобов'язання з поставки відповідачу теплової енергії відповідно до умов Договору, а відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання з оплати в повному обсязі її вартості у строк і визначений умовами Договору і має перед позивачем заборгованість в сумі 19 649,15 грн.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19 649,15 грн. суми основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати теплової енергії у строк визначений договором, позивачем нараховано відповідачеві 1 168,77 грн. інфляційних втрат та 390,84 грн. 3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 168,77 грн. інфляційних втрат та 390,84 грн. 3% річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону.
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 583,88 грн. пені на підставі статті 343 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з пунктом 6 Додатку № 4 до Договору відповідач на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за теплову енергію, проте при здійсненні розрахунку пені позивачем застосовано подвійну облікову ставку Національного банку України.
Позовні вимоги в частині стягнення 2 583,88 грн. пені також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Доводи, на які посилався відповідач у відзиві залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.
Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комлюкс Сервіс" (04114, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 45-А/4, офіс 34; ЄДРПОУ: 41824860) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; код: 40538421) 19 649 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 15 коп. заборгованості, 2 583 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 88 коп. пені, 1 168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) грн. 77 коп. інфляційних втрат, 390 (триста дев'яносто) грн. 84 коп. 3% річних та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна