Єдиний унікальний номер справи 752/7488/25
Номер провадження 2/211/2872/25
про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гонтар А.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Дружківської міської ради, про встановлення юридичного факту та зобов'язання внести відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно., -
з Голосіївського районного суду міста Києва до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровької області за підсудністю передана позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Дружківської міської ради, про встановлення юридичного факту та зобов'язання внести відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви без руху, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;ь 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачка ОСОБА_1 просить встановити факт належності на праві власності 1/3 частки права власності у ОСОБА_1 , 1/3 частки права власності у ОСОБА_3 , 1/3 частки права власності у ОСОБА_2 , на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язати Виконавчий комітет Дружківської міської ради внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на вказану квартиру.
У позовній заяві позивачкою ОСОБА_1 не визначено ціни позови, натомість вказано, що це позов немайного характеру. За змістом позовних вимог вбачається, що позивачка просить визнати право власності на приватизовану квартиру за нею та її дітьми. Цей спір є майновим та таким, що виник з приводу нерухомого майна.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 76 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомЦПК Українитакий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік", з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлюється 3028 гривень.
Разом із позовною заявою позивачкою ОСОБА_1 подану документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422, 40 грн., однак у зв'язку з відсутністю у позовній заяві ціни позову, суддя позбавлена можливості встановити розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу за подання позовної заяви до суду.
Також, на виконання вимог п.9 ч.3 Ст.175 ЦПК України, позивачка ОСОБА_1 визначила орієнтовну суму судових витрат у розмірі 20 000 грн, не зазначивши підстави такого розрахунку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається із позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 звертається до суду одноособово, однак просить визнати право власності на квартиру ще і у відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що не узгоджується з положеннями ЦПК. З вимогою про визнання права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вони мають звертатись до суду за захистом своїх невизнаних або оспорюваних прав самостійно як позивачі.
Таким чином, позивачці необхідно зазначити ціну позову, тобто вартість квартири (або її частки), виходячи із дійсної ринкової вартості майна, а також врахувати ціну позову при визначенні суми судового збору, яка підлягає сплаті, а також визначитись зі змістом позовних вимог та складом учасників для усунення неузгодженостей.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя
позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Дружківської міської ради, про встановлення юридичного факту та зобов'язання внести відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. - залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання позивачем зазначеної ухвали для усунення недоліків.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Гонтар А.Л.