Справа № 175/1316/25
Провадження № 1-кп/175/135/25
про продовження строку запобіжного заходу
29 травня 2025 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засідання клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краматорська Донецької області, неодруженого, працюючого неофіційно, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України,
Дніпровським районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження №22024050000003406 від 09.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтовано тим, що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час встановлені ризики, передбачені ч.ч. 1,2,3,4,5 ст. 177 КПК України не зменшились. Зазначені ризики були встановлені з огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, продовження на теперішній час дії воєнного стану та фактичне проживання обвинуваченого у прифронтовому м. Краматорську, на території якого розміщуються підрозділи ЗСУ, що дозволить обвинуваченому продовжити свою протиправну діяльність.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, а захисник ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного, однак просила визначити йому розмір застави на підставі ч.3 ст..183 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду. Крім того, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 здійснював свою протиправну діяльність, передбачену ч.2 ст.114-2 КК України на території м. Краматорська, який є прифронтовим, в якому на теперішній час розміщуються підрозділи ЗСУ та інші військові формування, що з урахуванням характеру пред'явленого обвинувачення може свідчити про продовження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи сторони обвинувачення про продовження існування ризиків, передбачених п.2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, впливати на експерта та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню належним чином не обґрунтовано і з цих підстав судом до уваги не приймаються.
Згідно частини 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Таким чином, врахувавши наявність заявлених ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України та неможливість завершити судове провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов до висновку про необхідність продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Абзацом 8 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Тобто, визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.114-2 КК України є дискреційним повноваженням суду.
Разом з цим, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "Piruzyan v. Armenia" п. п. 104-105).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Буров проти України" п. 51).
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість та обставини вчиненого ОСОБА_4 злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, працює неофіційно, має в м. Краматорську постійне місце проживання, а також його майновий стан та вік, суд вважає за необхідне визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в максимальному розмірі, передбаченому для тяжких злочинів - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченої, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
У разі внесення обвинуваченою застави, суд вважає за необхідне покласти на неї певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.183, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27 липня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 (восьмидесяті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі протягом її дії, тобто до 27 липня 2025 року.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту звільнення з під-варти, у зв'язку із внесенням застави, обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримується обвинувачений.
Копію ухвали направити в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1