номер провадження справи 19/141/24
13.05.2025 Справа № 908/2131/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227)
до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ідентифікаційний код 00130872)
про стягнення 414 539 895,21 грн
представники сторін
від позивача: Шатарська Т.Н., довіреність б/н від 12.08.2022 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Дворніков А.О., довіреність № 18- ДнЕ/25 від 20.01.2025 (в режимі відеоконференції)
До Господарського суду Запорізької області через підсистему “Електронний суд» 06.08.2024 надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про стягнення з Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 285 154 014,86 грн, з яких: 275 840 375,18 грн основного боргу за надані послуги, 2 492 047,85 грн 3 % річних, 7 821 591,83 грн втрат від інфляції.
Позов заявлено на підставі ст. 193, ГК України, ст..ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» і обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з січня 2024р. по червень 2024р., в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 274 840 375,18 грн, також до стягнення заявлено 2 492 047,85 грн 3% річних та 7 521 591,83 грн - втрат від інфляції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.08.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2131/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2131/24, присвоєно справі номер провадження 19/141/24, підготовче засідання призначено на 05.09.2024.
Ухвалою суду від 05.09.2024 відкладено підготовче засідання на 03.10.2024 та продовжено відповідачу строк для подачі відзиву до 10.09.2024.
10.09.2024 до суду через підсистему “Електронний суд» надійшов відзив на позов. Відповідач обґрунтовує заперечення наступним.
Згідно з п. 3.6 Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 з ідентифікатором № 0421-03015-ПД, плановий обсяг Послуги що використовується для визначення планової вартості Послуги визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну декаду розрахункового періоду. Пунктом 3.7 передбачено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Так, відповідно до ЗУ «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки. Згідно з абз. 2 пункту 2.1 Договору ОСП (Позивач) надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме: управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки. Оперативне управління складається з комплексу дій, спрямованих на зміну технологічних режимів роботи та/або оперативного стану обладнання енергооб'єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за його виконанням.
На думку відповідача, послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління включає в себе ще декілька підвидів послуги, що відрізняються між собою. З наданих в матеріали справи актів наданих послуг встановлено, що не конкретизовано який саме підвид послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління було надано Відповідачу та в якому фактичному обсязі було надано той чи інший вид послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідач стверджує, що Позивач не міг безперервно за весь спірний період надати всі підвиди послуги, що включає в себе послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на вказаний фактичний обсяг МВт·год. За твердженням відповідача, з поданих в матеріали справи актів наданих послуг за спірний період неможливо достовірно встановити на який обсяг МВт·год. був наданий кожний підвид послуги що включає в себе послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що в свою чергу виключає можливість встановити достовірну суму заборгованості за спірний період 2024 року. Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (п. 3.6. Договору), проте Позивачем не надано доказів, які містять дані АКО, що унеможливлює перевірку інформації на підставі якої складено акти наданих послуг та не дає можливості встановити фактичний обсяг МВт·год. та суму заборгованості. На думку відповідача, позивач не довів поданими у матеріали справи доказами наявність заборгованості Відповідача за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за спірний період, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
12.09.2024 через підсистему “Електронний суд» надійшов зустрічний позов Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про визнання права не сплачувати вартість послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за Договором про надання послуг від 01.01.2024 р. № 0421-03015-ПД.
Ухвалою суду від 13.09.2024 зустрічну позовну заяву повернуто Акціонерному товариству “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».
До суду електронною поштою з КЕП надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 про витребування у Господарського суду Запорізької області матеріалів справи № 908/2131/24, у зв'язку із надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.09.2024 у справі № 908/2131/24 про повернення зустрічної позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.09.2024 зупинено провадження у справі № 908/2131/24 до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.09.2024 про повернення зустрічної позовної заяви та повернення матеріалів справи № 908/2131/24 до Господарського суду Запорізької області.
24.10.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ПрАТ «НЕК «Укренерго» про збільшення позовних вимог, якою позивач просить стягнути з АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» заборгованість за договором за період з січня 2024 по вересень 2024 на загальну суму 373 919 841,04 грн, а також 4591481,21 грн- 3% річних та 13 537 130,95 грн-втрат від інфляції, 847840,00 грн - судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» залишено без задоволення, ухвалу суду від 13.09.2024 без змін.
20.12.2024 матеріали справи № 908/2131/24 повернулись до Господарського суду Запорізької області.
Ухвалою суду від 23.12.2024 поновлено провадження у справі №908/2131/24, підготовче засідання призначено на 15.01.2025.
21.01.2025 від представника Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання, в якому зазначає, що на даний час в провадженні знаходиться справа № 910/16105/24 з позивними вимогами АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго», що дає підстави стверджувати, що у випадку задоволення позовних вимог у справі №910/16105/24 та виключення з актів надання послуг 3 156,35 МВт*г електричної енергії, розмір заборгованості АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» перед ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» за договором про надання послуг зменшиться, що матиме вирішальний вплив на прийняття законного та об'єктивного рішення у справі №908/2131/24, враховуючи вищезазначене, представник відповідача просить суд зупинити провадження у справ № 908/2131/24 до набрання законної сили рішення у справі №910/16105/24.
22.01.2025 від представника Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про долучення копії ухвали про відкриття провадження № 910/16105/24 до матеріалів справи.
Враховуючи неможливість проведення судового засідання, призначеного на 15.01.2025, у зв'язку з перебуванням суді на лікарняному, судове засідання було призначене на 22.01.2025.
Відповідно до ухвали суду від 22.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 19.02.2025, 10-00.
04.02.2025 через підсистему “Електронний суд» від ПрАТ “НЕК “Укренерго» надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, яке обґрунтовано збільшенням періоду розрахунку для нарахування інфляційних втрат та 3% річних за невиконання основного зобов'язання за договором, а саме з 23.10.2024 по 31.01.2025. Станом на 04.02.2025 позивач просить: стягнути з акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0421-03015-ПД основний борг у розмірі 373 919 841,04 грн, три відсотка річних у розмірі 7 689 650,15 грн, інфляційні втрати в розмірі 32 930 404,02 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 847 840 грн.
12.02.2025 через підсистему “Електронний суд» від ПрАТ “НЕК “Укренерго» надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, якими позивач просить: визнати клопотання від 21.01.2025 про зупинення провадження у справі № 908/2131/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/16105/24 зловживанням процесуальними правами, спрямованим на перешкоджання розгляду справи, та повернути його у встановленому порядку; застосувати до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК “ДНІПРОЕНЕРГО» заходи процесуального примусу; відмовити у задоволені клопотання від 21.01.2025 про зупинення провадження у справі № 908/2131/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/16105/24, у разі подальшого розгляду.
18.02.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю участі в судовому засіданні за станом здоров'я, до клопотання долучено копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого.
Відповідно до ухвали суду від 19.02.2025 заява позивача про збільшення позовних вимог (вх. 2464/08-08/25 від 04.02.2025) прийнята судом, ухвалено розглядати позовні вимоги про стягнення з акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0421-03015-ПД основного боргу в розмірі 373 919 841,04 грн, три відсотки річних у розмірі 7 689 650,15 грн, інфляційні втрати в розмірі 32 930 404,02 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 847 840 грн.
Також, ухвалою суду від 19.02.2025 у задоволенні клопотання АТ “ДТЕК Дніпроенерго» про зупинення провадження у справі відмовлено, підготовче засідання відкладено на 18.03.2025 об 11 год. 30 хв.
До суду через підсистему “Електронний суд надійшли:
-12.03.2025 від АТ “ДТЕК Дніпроенерго» додаткові пояснення у справі з клопотанням про поновлення строку для їх подання.
- 13.03.2024 від ПрАТ “Укренерго» заперечення на пояснення та приєднання доказів.
- 14.03.2024 від АТ “ДТЕК Дніпроенерго» клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 910/16105/24.
- 17.03.2025 від ПрАТ “Укренерго» заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
- 17.03.2025 від АТ “ДТЕК Дніпроенерго» клопотання про витребування доказів у справі, яким просить витребувати у ПрАТ “Укренерго» належним чином завірені копії записів з журналу диспетчерських команд за періоди січень-вересень 2024 року, які надавалися АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в межах договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 з ідентифікатором № 0421- 03015-ПД.
Ухвалою господарського суду від 18.03.2025 у клопотанні АТ “ДТЕК Дніпроенерго» про зупинення провадження у справі, клопотанні про витребування доказів відмовлено. Підготовче засідання закрито, призначено справу до розгляду по суті на 15.04.2025.
08.04.2025 від Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» через підсистему “Електронний суд» надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, відповідно до якої просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі за позовом ПрАТ “НЕК “Укренерго» до АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про стягнення заборгованості на один рік з дня ухвалення рішення.
08.04.2025 від Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» через підсистему “Електронний суд» надійшла заява про зменшення 3% річних, відповідно до якої останній, просить суд зменшити проценти річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України на 90%.
11.04.2025 від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» через підсистему “Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання від 08.04.2025 про зменшення 3% річних, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зменшення 3% річних.
11.04.2025 від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» через підсистему “Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання від 08.04.2025 про відстрочку рішення суду.
В судовому засіданні 15.04.2025 прийнято до розгляду клопотання та заперечення сторін, розгляд справі викладено на 13.05.2025,11-40.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 13.05.2025 заслухано вступне слово представників сторін.
Позивач позов підтримав, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг, 3% річних та втрати від інфляції.
Відповідач заперечив проти заявленого позову, в разі задоволення просить зменшити розмір 3% та відстрочити виконання рішення на рік.
В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.
У судовому засіданні 13.05.2025, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.
Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2025 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, 3% не зменшувати, відстрочку виконання рішення не надавати.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», Позивач, ОСП, Виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП «НЕК «Укренерго») відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго» (публічно доступний за адресою https://ua.energy/wp-content/uploads/2021/09/Statut-Minenergo-2021-1.pdf ).
НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії» (Закон України № 2019-VIII від 13.04.2017), диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;
Оператор ринку - юридична особа, яка забезпечує функціонування ринку “на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках;
Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (позивач);
Учасник ринку електричної енергії (часник ринку) виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом;
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України 2019-VIII від 13.04.2017, Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок надання послуг із зменшення навантаження виробником, якому встановлено "зелений" тариф, якщо об'єкт електроенергетики або черга його будівництва (пусковий комплекс) такого виробника включений до балансуючої групи гарантованого покупця, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до правил ринку, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в ОЕС України.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України 2019-VIII від 13.04.2017, Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.
Функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-, правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.
За змістом п. 10. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» ОСП надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом та кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг. Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління.
Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.
Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі (ч. 4 ст. 33 Закону «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 гл. 1 р. XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП «Про затвердження Кодексу системи передачі» від 14.03.2018 №309 (далі - КСП) послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим Кодексом.
Послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.
Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього Кодексу відповідно. Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - ДТЕК Дніпроенерго, Відповідач, Користувач) подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління (копія додається), у якій надано письмову згоду на приєднання до умов договору. Позивач підтвердив акцептування заяви і приєднання Відповідача до договору.
Таким чином, 01.01.2024 між Акціонерним товариством “ДТЕК Дніпроенерго» (Користувач) та Приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго» (Оператор системи передачі) укладено договір № 0421-03015-ПД про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (договір).
Згідно з п. 1.1, п. 1.2 договору, цей договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 (далі - КСП), та є однаковими для всіх Користувачів.
Відповідно до з абз. 2 пункту 2.1 Договору ОСП (Позивач) безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга). Користувач (Відповідач) зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору, відповідно до пункту 2.2 Договору
Згідно з п. 3.1 Договору, ціна Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
За змістом п. 3.3 Договору обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Пунктом 3.4 чинного Договору передбачено, що планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/ або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 3.5. Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Згідно з п.3.6 Договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі-АКО) за кожну декаду розрахункового періоду
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих СП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Згідно з п.3.8 Договору, Користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Пунктом 11.5 Договору сторони узгодили, що будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).
Відповідно до пункту 11.6 Договору рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Згідно з підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 Договору ОСП (Позивача) має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу.
Відповідне право кореспондується із установленим в підпункті 4.2.1 пункту 4.1 Договору обов'язком Відповідача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим Договором.
Позивач - ОСП надав відповідачу - Користувачу послуги та надіслав відповідні акти приймання-передачі послуг.
Так, на виконання умов Договору, протягом січня 2024 - вересня 2024, Позивач надав, а Відповідач отримав Послугу на загальну суму 373 919 841,04 грн, що підтверджується актами надання Послуги, які підписані Позивачем та Відповідачем електронними підписами без жодних зауважень:
- Акт № ДУА-0003986 за січень 2024, фактичний обсяг - 520 602,980 МВт*год., ставка тарифу - 104,57 грн/МВт*год., вартість з ПДВ 65 327 218,86 грн;
- Акт № ДУА-0004751 за лютий 2024 (з урахуванням акту коригування від 13.06.2024), фактичний обсяг - 429 905,973 МВт*год., ставка тарифу - 104,57 грн/МВт*год., вартість з ПДВ 53 946 321,12 грн;
- Акт № ДУА-0005497 за березень 2024 (з урахуванням акту коригування від 25.06.2024), фактичний обсяг - 449 843,932 МВт*год., ставка тарифу - 104,57 грн/МВт*год., вартість з ПДВ 56 448 215,96 грн;
- Акт № ДУА-0006276 за квітень 2024 (з урахуванням акту коригування від 04.07.2024), фактичний обсяг - 276 832,247 МВт*год., ставка тарифу - 104,57 грн/МВт*год., вартість з ПДВ 34 738 017,68 грн;
- Акт № ДУА-0007019 за травень 2024 (з урахуванням акту коригування від 09.07.2024), фактичний обсяг - 261 861,634 МВт*год., ставка тарифу - 104,57 грн/МВт*год., вартість з ПДВ 32 859 696,25 грн;
- Акт № ДУА-0007784 за червень 2024, фактичний обсяг - 251 203,455 МВт*год., ставка тарифу - 104,57 грн/МВт*год., вартість з ПДВ 31 522 014,35 грн;
- Акт № ДУА-0008549 за липень 2024, фактичний обсяг - 223 715,768 МВт*год., ставка тарифу - 104,57 грн/МВт*год., вартість з ПДВ 28 072 749,43 грн;
- Акт № ДУА-0009315 за серпень 2024, фактичний обсяг - 276 254,331 МВт*год., ставка тарифу - 104,57 грн/МВт*год., вартість з ПДВ 34 665 498,47 грн;
- Акт № ДУА-0010089 за вересень 2024, фактичний обсяг - 289 542,410 МВт*год., ставка тарифу - 104,57 грн/МВт*год., вартість з ПДВ 36 332939,77 грн;
Відповідно до умов Договору позивачем направлені відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг:
- №ДУ-0013524/0421-03015-ПД від 15.01.2024 на суму 19 321 744,36 грн;
- №ДУ-0014266/0421-03015-ПД від 25.01.2024 на суму 22 809 32632 грн;
- №ДУ-0015011/0421-03015-ПД від 05.02.2024 на суму 23 196 148,19 грн;
- №ДУ-0017268/0421-03015-ПД від 15.02.2024 на суму 20 739 406,502 грн;
- №ДУ-0018651/0421-03015-ПД від 05.03.2024 на суму 15 862 785,43 грн;
- №ДУ-0020096/0421-03015-ПД від 15.03.2024 на суму 20 170 899,23 грн;
- №ДУ-0020830/0421-03015-ПД від 25.03.2024 на суму 20 054 143,52 грн;
- №ДУ-0021571/0421-03015-ПД від 05.04.2024 на суму 16 248 177,04 грн;
- №ДУ-0023059/0421-03015-ПД від 15.04.2024 на суму 10 693 899,95 грн;
- №ДУ-0023790/0421-03015-ПД від 25.04.2024 на суму 13 964 050,51 грн;
- №ДУ-0024516/0421-03015-ПД від 06.05.2024 на суму 10112 051,47 грн;
- №ДУ-0025890/0421-03015-ПД від 15.05.2024 на суму 10 438 695,11 грн;
- №ДУ-0026706/0421-03015-ПД від 25.05.2024 на суму 8 929 928,94 грн;
- №ДУ-0027434/0421-03015-ПД від 05.06.2024 на суму 13 482 794,02 грн;
- №ДУ-0028904/0421-03015-ПД від 15.06.2024 на суму 14 396 008,60 грн;
- №ДУ-0029634/0421-03015-ПД від 25.06.2024 на суму 12 173 687,96 грн;
- №ДУ-0030366/0421-03015-ПД від 05.07.2024 на суму 4 946 881,57 грн;
- №ДУ-0031838/0421-03015-ПД від 15.07.2024 на суму 10 890 094,06 грн;
- №ДУ-0032574/0421-03015-ПД від 25.07.2024 на суму 9 0377 727,74 грн;
- №ДУ-00333310/0421-03015-ПД від 05.08.2024 на суму 8167 811,41 грн;
- №ДУ-0034785/0421-03015-ПД від 15.08.2024 на суму 11 150 519,92 грн;
- №ДУ-0035519/0421-03015-ПД від 25.08.2024 на суму 12 521799,40 грн;
- №ДУ-0036245/0421-03015-ПД від 05.09.2024 на суму 10 987589,86 грн;
- №ДУ-0037712/0421-03015-ПД від 15.09.2024 на суму 10 657 907,24 грн;
- №ДУ-0038441/0421-03015-ПД від 25.09.2024 на суму 11 736 143,70 грн;
- №ДУ-0039171/0421-03015-ПД від 05.10.2024 на суму 13 923 687,44 грн;
Вказані акти та рахунки направлялися на адресу відповідача електронною поштою у відповідності до п.3.7 Договору за допомогою сервісу АСКОД, що підтверджено витягами з відповідного онлайн сервісу.
Матеріали справи не містять оформлених відповідачем зауважень до актів наданих послуг за спірний період січень-вересень 2024року.
З наведеного слідує, що рахунки на оплату та акти надання послуг за спірний період за своїм змістом засвідчують факт отримання споживачем послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та зобов'язують останнього сплатити грошові кошти за отримані послуги відповідно до укладеного договору.
Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання надав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на загальну суму 337 919 841,04 грн, що підтверджується актами надання послуг за січень-вересень 2024 року.
У зв'язку із невиконання відповідачем взятих на себе за умовами договору зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за отримані послуги, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за отримані послуги за Договором протягом січня-вересня 2024 року в розмірі 373 919 841,04 грн
Пунктом 7.8 Договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті за надані послуги позивачем, на підставі ст.625 ЦК України, також нараховано суму 3 % річних та втрат від інфляції.
З урахуванням зазначеного та заяв про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 373 919 841,04 грн основного боргу за період січень 2024р.-вересень 2024р., 7 689 650,15 грн - 3% річних, 32 930 404,02 грн - інфляційні втрати.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
З урахуванням наведених норм та за встановлених судом обставин між позивачем, який виконує функції оператора системи передачі, та відповідачем існують договірні відносини на умовах договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління від 01.01.2024 з ідентифікатором № 0421-03015-ПД.
Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Між цим, ч. 3 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п'ята статті 633 ЦК України).
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії", основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно із п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії» визначено, що диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
У відповідності до п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії» об'єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом.
Відповідно до ст. 44 цього ж Закону в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії. Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.
Відповідно до п. 1.1.4 Правил ринку затверджених постановою від 14.03.2018 № 307 “Про затвердження Правил ринку» (Правила ринку) визначено наступні терміни:
АР - адміністратор розрахунків; АКО - адміністратор комерційного обліку; аРВЧ - автоматичний резерв відновлення частоти; балансуючий ринок - балансуючий ринок електричної енергії; ВДЕ - виробники, що здійснюють виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії; ВДР - внутрішньодобовий ринок; ДД - двосторонні договори; ДП - допоміжні послуги; ідентифікатор - ідентифікаційний номер учасника ринку; надзвичайна ситуація - надзвичайна ситуація в ОЕС України; ОЕС України - об'єднана енергетична система України; ОМСР - оператор малої системи розподілу; ОРЧ - одиниця реального часу; ОР - оператор ринку; ОСП - оператор системи передачі; ОСР - оператор системи розподілу; ОУЗЕ - оператор установки зберігання енергії; ПДП - постачальник допоміжних послуг; ППБ - постачальник послуг з балансування; ППВДЕ - постачальник послуг із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою; ППДП - потенційний постачальник допоміжних послуг; режим СК - режим синхронного компенсатора; РЗ - резерв заміщення; РДД - ринок двосторонніх договорів; РДН - ринок "на добу наперед"; РПЧ - резерв підтримки частоти; рРВЧ - ручний резерв відновлення частоти; САРЧП - система автоматичного регулювання частоти та потужності; СВБ - сторона, відповідальна за баланс; ТКО - точка комерційного обліку; СКО - система керування обмеженнями навантаження одиниць відпуску ППВДЕ, що є складовою СУР; СУР - система управління ринком; УЗЕ - установка зберігання енергії; ФПП - фізичне право на передачу; ЦР САРЧП - центральний регулятор системи автоматичного регулювання частоти та потужності; EIC-код - ідентифікаційний номер учасника ринку; ENTSO-E - європейська мережа операторів системи передачі електричної енергії.
Згідно із п., п.1.1-1.5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління ( далі - диспетчерське управління ). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України “Про ринок електричної енергії» та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.
Як встановлено судом, укладений сторонами Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного ) управління № 0421-03015-ПД від 01.01.2024 за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з частиною 2 ст. 193 ГК України сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як вже зазначалося судом, згідно із п. 3.5 Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Згідно з п.3.6 Договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі-АКО) за кожну декаду розрахункового періоду
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих СП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015-ПД від 01.01.2024 ПрАТ “НЕК “Укренерго» надало послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління АТ “ДТЕК Дніпроенерго», що підтверджується актами наданих послуг з урахуванням актів коригування, які знаходяться в матеріалах справи.
Вказані акти надання послуг та акти коригування підписані уповноваженими представниками сторін у відповідності до умов Договору про надання послуг з диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління № 0421-03015-ПД від 01.01.2024.
З урахуванням викладеного, доводи відповідача щодо неможливості встановити на який обсяг МВт·год. був наданий кожний підвид послуги що включає в себе послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що в свою чергу виключає можливість встановити достовірну суму заборгованості за спірний період 2024 року, судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.
Акти надання послуг, акти коригувань сторонами підписано без зауважень.
Відповідачем не представлено доказів оскарження зазначених актів, як визначено п.3.8 Договору (У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.).
Позивачем у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати за надані послуги за січень - вересень 2024 року також заявлені вимоги про стягнення з Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго»7 689 650,15 грн - 3% річних та 32 930 404,02 грн інфляційних втрат.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Приймаючи до уваги встановлений факт порушення відповідачем грошових обов'язків з оплати за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період січень - вересень 2024 року по Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015-ПД від 01.01.2024, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.
Відповідно до розрахунку позивача сума 3 % річних за неналежне виконання АТ “ДТЕК Дніпроенерго» зобов'язань з оплати за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період січень - вересень 2024 року становить 7 689 650,15 грн, яка розрахована за загальний період з 19.01.2024 по 31.01.2025.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство» наданий позивачем розрахунок річних відсотків, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильним.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 7 689 650,15 грн є доведеними та обґрунтованими.
Разом з тим, АТ “ДТЕК Дніпроенерго» заявлено клопотання про зменшення 3% річних, оскільки від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України підприємство піддавалося систематичним ворожим обстрілам, що є загальновідомим фактом.
Через ракетні та дронові удари у 2024 році руйнації зазнало електроенергетичне обладнання, а також трансформатори, генератори, повітряні лінії електропередач тощо, що призвело до відключення енергоблоків та повного зупинення роботи ТЕС, 80% генеруючих потужностей АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не доступно, з роботи виведено більшість енергоблоків, значна кількість обладнання на ТЕС не підлягає відновленню. Підвищення інтенсивності ворожих обстрілів в період 2023 - 2024 роках спричинило суттєвий негативний вплив на роботу Товариства, провокуючи матеріальні збитки, що полягають не тільки у вартості пошкодженого та зруйнованого обладнання, а й у втраченій вигоді через неможливість відпуску електроенергії та понесені небаланси електроенергії. З посиланням на позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 просить зменшити розмір 3% річних на 90%.
ПрАТ “НЕК “Укренерго» заперечило щодо зменшення 3% річних, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє від відповідальності. Відсотки розраховані з урахуванням ч. 2 ст. 625 ЦК України. Вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, який останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Нормами чинного законодавства не передбачено можливості зменшення як інфляційних втрат так і 3% річних, а інститут зменшення нарахувань, визначених ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України стосується лише зменшення штрафних санкцій.
Також позивач вважає, що подаючи заяву відповідач не навів та не довів існування встановлених відповідно до справи № 902/417/18 обставин очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних (40% і 96% річних), справа № 902/417/18 жодним чином не є подібною до справи, що розглядається, оскільки в обох справах мають місце різні фактичні обставини при зменшенні розміру відсотків річних. Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи № 902/417/18, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40% та 96% і її явної невідповідності принципу справедливості. Підстави для зменшення 3% річних відсутні.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення 3% річних суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора під знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Суд зауважує, що відповідна позиція Великої Палати Верховного Суду inter alia вказує на однопорядковість правової природи трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
В ухвалі Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2025 у справі № 922/444/24 визначено, що як вже неодноразово наголошував Верховний Суду зменшення розміру штрафних санкцій та/або відсотків річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України обумовлено індивідуальним характером правовідносин. У кожній конкретній справі, де постає питання про зменшення відсотків річних, суд має враховувати унікальні обставини, що супроводжують невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання. Суд, керуючись статтею 625 ЦК України, має свободу у визначенні необхідності зменшення відсотків річних, якщо це відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності. При цьому у вирішенні питання наявності чи відсутності підстав для зменшення розміру відсотків річних правовідносини у кожному спорі про їх стягнення є відмінними. Кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних фактичних обставин, які встановлені у справі та якими обумовлене таке зменшення і які підлягають дослідженню та оцінці судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» є енергогенеруючим підприємством, об'єктом критичної інфраструктури та стратегічним об'єктом в економіці України.
Загальновідомим фактом є, те, що від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України генеруючі підприємства піддаються систематичним ворожим обстрілам. З кінця 2023 спостерігається підвищення їх інтенсивності та прицільності, що обумовлює більш суттєві негативні наслідки для енергетичних об'єктів Товариства. Підвищення інтенсивності ворожих обстрілів в період 2023 - 2024 роках спричинило суттєвий негативний вплив на роботу Товариства та матеріальні збитки, які полягають не тільки у вартості пошкодженого та зруйнованого обладнання, а й у втраченій вигоді через неможливість відпуску електроенергії та понесені небалансів електроенергії. У 2023 році українська енергосистема зазнала руйнівних атак. Ворогом були застосовані комбіновані засоби ураження: ракети різних типів та артилерія, які атакували теплову електростанцію, що спровокувало сталий дефіцит доступних генеруючих потужностей в ОЕС України, як через вимушені аварійні зупинки енергоблоків ТЕС, так і через пошкодження обладнання видачі потужності та систем зв'язку ТЕС із енергосистемою. У 2024 в результаті численних атак руйнації зазнало електроенергетичне обладнання, а також трансформатори, генератори, повітряні лінії електропередач тощо, що призвело до відключення енергоблоків та повного зупинення роботи ТЕС. Внаслідок ворожих атак також пошкоджені адміністративні та виробничі приміщення, будівлі та споруди, які використовуються для діяльності станцій. У зв'язку з наведеним, відповідач відчуває суттєві складнощі та дефіцит обігових коштів, що впливає на можливість виконання договірних, фінансових та податкових зобов'язань, позбавляє можливості повноцінно здійснювати свою виробничу діяльність.
Також ракетними та дроновими обстрілами 22, 28, 29 березня, 27 квітня 2024 року завдано значних руйнувань та пошкоджень будівлі, спорудам та обладнанню ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС та ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС, що призвело до відключення енергоблоків та повної або часткової зупинки роботи станцій. На ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС пошкоджено будівлю головного корпусу ТЕС та обладнання енергоблоків, через що виведено з роботи 3 (три) енергоблоки ТЕС. Відбувалось повне припинення генерації електричної енергії (посадка станції на « 0»). Зазнала пошкоджень і адміністративна будівля ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС, пошкоджено будівлю головного корпусу та обладнання енергоблоків, через що виведено з роботи 2 (два) енергоблоки ТЕС. Відбувалось повне припинення генерації електричної енергії (посадка станції на « 0»). Зазнали пошкоджень і інші будівлі та споруди станції, що використовувались для виробничої діяльності. 80% генеруючих потужностей АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не доступно, з роботи виведено більшість енергоблоків, значна кількість обладнання на ТЕС не підлягає відновленню.
Суд вважає, що зазначене у своїй сукупності є винятковими обставинами, що надає можливість зменшити проценти річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.
З урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, враховуючи наведені загальновідомі факти, баланс інтерсів сторін у справі та те, що 3% річних мають компенсаційний характер, суд вважає за можливе зменшити, заявлений до стягнення розмір 3% річних на 50 відсотків, до 3 844 825,08 грн.
Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Згідно з розрахунком позивача за неналежне виконання за неналежне виконання АТ “ДТЕК Дніпроенерго» зобов'язань з оплати за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період січень - вересень 2024 року за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0421-03015-ПД від 01.01.2024 стягненню з відповідача підлягає 32 930 404,02 грн інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з лютого 2024 року по грудень 2024 року.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний правильно.
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача 32 930 404,02 грн інфляційних втрат заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Додатково АТ “ДТЕК Дніпроенерго» подано клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив наступне.
АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» є енергогенеруючим підприємством, об'єктом критичної інфраструктури та стратегічним об'єктом в економіці України. Місцезнаходженням Товариства, за яким здійснюється основна господарська діяльність, є місто Дніпро Дніпропетровської області.
Так, від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України генеруючі підприємства піддавалися систематичним ворожим обстрілам, починаючи з 10.10.2022.
З кінця 2023 спостерігається підвищення їх інтенсивності та прицільності, що обумовлює більш суттєві негативні наслідки для енергетичних об'єктів Товариства. Підвищення інтенсивності ворожих обстрілів в період 2023 - 2024 роках спричинило суттєвий негативний вплив на роботу Товариства, провокуючи матеріальні збитки, що полягають не тільки у вартості пошкодженого та зруйнованого обладнання, а й у втраченій вигоді через неможливість відпуску електроенергії та понесені небаланси електроенергії.
Так, у 2023 році українська енергосистема зазнала руйнівних атак. Ворогом були застосовані комбіновані засоби ураження: ракети різних типів та артилерія, які атакували теплову електростанцію, що спровокувало сталий дефіцит доступних генеруючих потужностей в ОЕС України, як через вимушені аварійні зупинки енергоблоків ТЕС, так і через пошкодження обладнання видачі потужності та систем зв'язку ТЕС із енергосистемою.
У 2024 в результаті численних атак руйнації зазнало електроенергетичне обладнання, а також трансформатори, генератори, повітряні лінії електропередач тощо, що призвело до відключення енергоблоків та повного зупинення роботи ТЕС.
Також пошкоджені адміністративні та виробничі приміщення, будівлі та споруди, які використовуються для діяльності станцій. Перелік пошкоджень та розмір завданих збитків внаслідок обстрілів наразі уточняється, але за попередніми даними розмір вартості відновлювальних робіт може сягати декілька мільярдів гривень. У зв'язку з чим Товариство відчуває суттєві складнощі та дефіцит обігових коштів, що впливає на можливість виконанні своїх договірних, фінансових та податкових зобов'язань та позбавляє можливості повноцінно здійснювати свою виробничу діяльність.
Відповідні фото-матеріали, в якості доказів наведених обставин, додаються до заяви.
За кожним фактом обстрілу та пошкодження обладнання, Товариством подавались заяви про вчинення кримінального правопорушення, відповідно отримані витяги з ЄДР кримінальних проваджень (як приклад додаються за 2024 рік).
Внаслідок ракетних та дронових обстрілів 22, 28, 29 березня, 27 квітня 2024 року суттєвих руйнувань та пошкоджень зазнали будівлі, споруди та обладнання ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС та ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС, що призвело до відключення енергоблоків та повної або часткової зупинки роботи станцій. Також пошкоджено адміністративні приміщення, інше майно та будівлі, які використовувалися Товариством для господарської діяльності.
Зокрема, на:
- ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС пошкоджено будівлю головного корпусу ТЕС та розташоване в ній обладнання енергоблоків, через що виведено з роботи 3 (три) енергоблоки ТЕС. Відбувалось повне припинення генерації електричної енергії (посадка станції на « 0»). Зазнали пошкоджень і інші будівлі та споруди станції, що використовувались для виробничої діяльності, у т.ч. адміністративна будівля ТЕС;
- ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС пошкоджено будівлю головного корпусу ТЕС та розташоване в ній обладнання енергоблоків, через що виведено з роботи 2 (два) енергоблоки ТЕС. Відбувалось повне припинення генерації електричної енергії (посадка станції на « 0»). Зазнали пошкоджень і інші будівлі та споруди станції, що використовувались для виробничої діяльності. 80% генеруючих потужностей АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не доступно, з роботи виведено більшість енергоблоків, значна кількість обладнання на ТЕС не підлягає відновленню.
Збройна агресія російської федерації проти України триває, а отже зберігається висока ймовірність суттєвого пошкодження майна підприємства, що в умовах дефіциту обігових коштів унеможливить оперативне відновлення енергетичного обладнання.
АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» також зазначило, що має на обліку дебіторську заборгованість інших контрагентів, якої достатньо для погашення заборгованості перед ПрАТ «НЕК «Укренерго». Так, Відповідач планує провести протягом періоду відстрочки претензійно позовну роботу для повернення дебіторської заборгованості, її накопичення, та розрахуватися з Позивачем. Підприємство намагається відновити свою діяльність, кожного дня проводяться роботи, направлені на ремонт енергетичного обладнання, тож надання відстрочки виконання рішення суду створить відповідний баланс між відновленням виробництва електричної енергії, проведенням претензійно-позовної роботи та накопиченням грошових коштів і погашенням заборгованості.
Пунктом 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також: враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Разом із тим, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
ПрАТ “НЕК “Укренерго» заперечило з приводу відстрочення виконання рішення з наступних підстав.
В провадженнях судів знаходяться справи за позовами акціонерного товариства ДТЕК до НЕК «Укренерго», зокрема: справа № 910/3231/24, за якою ухвалено рішення про стягнення з НЕК «Укренерго» основного боргу у розмірі 1 562 356 480,85 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 127 530,59 грн, 3% річних у розмірі 13 843 917,68 грн. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118921535); справа № 910/2132/25, за якою ухвалено рішення про стягнення з НЕК «Укренерго» 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 171 680 801, 12 грн; справа № 910/10946/24, за якою ухвалено рішення про стягнення з НЕК «Укренерго» 457 245 274,56 грн основного боргу, 19 438 479,94 грн, інфляційних втрат, 7 275 707,66 грн 3% річних (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126286356). В жодній зі справ судами не надавалась НЕК «Укренерго» відстрочка, а відповідно рішення суду підлягали негайному виконанню.
На думку позивача, обставини воєнного часу, які унеможливлюють виконання рішення суду підлягають відхиленню, оскільки обидві сторони цього спору здійснюють діяльність у критичному секторі інфраструктури, відтак наслідки військової агресії є відчутними також і для Позивача. Так на сьогодні численні пошкодження об'єктів об'єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів держави-агресора вимагають додаткових витрат НЕК «Укренерго» для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим для національної безпеки і життєзабезпечення населення.
Позивач також вважає, що, відповідачем не наведено жодного обґрунтування, що рішення суду дійсно буде виконання після року відстрочки. В той час, як заборгованість відповідача рахується з січня 2024 року та протягом тривалого часу не сплачена.
У даному випадку, режим воєнного стану свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладняється виконання судового рішення боржником.
Інститут відстрочення судового рішення існує як раз для того, щоб з урахуванням фінансового стану боржника та стягувача, пропорційності їх інтересів, об'єктивності та винятковості обставин, що ускладнюють або виключають можливість негайного виконання судового рішення, надати можливість боржнику виконати свій обов'язок не ставши при цьому банкрутом у силу тих скрутних форс-мажорних обставин, які наразі виникли через війну.
Суд вважає, що відстрочення виконання судового рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а є лише намаганням відповідача через існування певних обставин забезпечити повне виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості перед стягувачем в спосіб, який є найбільш реальним та можливим для відповідача.
З урахуванням наведених вище обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.
Виконання даного рішення у справі відстрочується строком на 12 місяців з дня його ухвалення.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в наступному розмірі : 373 919 841,04 грн основного боргу за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, 3 844 825,08 грн - 3% річних, 32 930 404,02 грн - інфляційні втрати.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго» (вул. Добролюбова 20, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00130872) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (вул. Симона Петлюри 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) суму заборгованості в розмірі 373 919 841,04 грн (триста сімдесят три мільйони дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок одна гривня 04 коп.), 3% річних у розмірі 3 844 825,08 грн (три мільйони вісімсот сорок чотири тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 08 коп.), інфляційні втрати у розмірі 32 930 404,02 грн (тридцять два мільйони дев'ятсот тридцять тисяч чотириста чотири гривні 02 коп.), судовий збір у розмірі 847 840,00 грн (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок гривень).
3.Відстрочити виконання судового рішення на строк дванадцять місяців з дня ухвалення даного рішення.
4.В іншій частині позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці, рішення складено та підписано 29.05.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.