Справа № 199/10217/24
(2/199/1196/25)
Іменем України
29.05.2025
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем має дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; шлюб між батьками дитини припинений в результаті його розірвання на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2024 р. (справа №199/2230/24).
02.11.2023 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ (справа №199/9260/23) про стягнення на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 до її повноліття в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 листопада 2023 р. Судовий наказ був пред'явлений до виконання до Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (ВП №73510395).
Відносно ОСОБА_1 наявне також ще одне рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, яке перебуває на виконанні в Індустріальному відділі Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса): виконавче провадження №54223399 з виконання виконавчого листа № 2/199/1856/17, виданого 29.06.2017 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 .
Отже, як зазначається позивачем при зверненні до суду, на даний час з нього стягуються аліменти на утримання двох доньок: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) на кожну.
Позивач зазначає, що відповідно до статті 183 СК України аліменти на двох дітей можуть бути стягнуті в розмірі однієї третини заробітку платника аліментів, у зв'язку з чим просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу по справі №199/9260/23 про стягнення на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 до 16 частини заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця.
Відповідач не скористалася правом надання відзиву на позовну заяву.
Процесуальні дії у справі:
-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2024 р. справа прийнята до розгляду та в ній відкрито провадження.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, позивач та відповідач є батьками неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.
Шлюб між батьками дитини припинений в результаті його розірвання на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.05.2024 р. (справа №199/2230/24).
02.11.2023 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ (справа №199/9260/23) про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01 листопада 2023 р.
Судовий наказ був пред'явлений до виконання до Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (ВП №73510395).
Позивач також є платником аліментів на утримання іншої дитини до досягнення нею повноліття, зокрема, відносно ОСОБА_1 наявне рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, яке перебуває на виконанні в Індустріальному відділі Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса): виконавче провадження №54223399 з виконання виконавчого листа №2/199/1856/17, виданого 29.06.2017 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 .
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.03.2025 р. у справі № 202/14393/24 (провадження № 2/202/1526/2025) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини задоволено: змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2017 року у справі № 199/3410/17 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно зазначеного вище судового рішення, з дня набрання законної сили цим судовим рішенням ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/6 (однієї шостої частини) всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127077942).
Спірні правовідносини між учасниками даної справи виникли з права платника аліментів на зменшення розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я та регулюються ст. 192 СК України.
Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.
Ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України та частини 1 статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, можна дійти висновку, що розмір та спосіб стягнення аліментів, які визначені рішенням суду, не вважаються незмінними та можуть бути змінені за позовом одержувача аліментів. Зокрема, суд може змінити за позовом платника або одержувача розмір аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
При цьому аналіз цієї норми права свідчить, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. Такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Зокрема у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 було викладено висновок, що зміна сімейного стану відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Водночас у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 р. у справі №565/2071/19 відзначено, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.
Тому зміна сімейного стану платника аліментів, а саме народження дитини в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц та від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20.
Відтак при вирішенні спору щодо аліментів, зокрема зменшення їх розміру, суд має виходити із закріплених у частині 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи не лише інтереси платника аліментів, сімейний або майновий стан якого змінився, а й з інтересів самої дитини та інтереси інших дітей платника аліментів.
Як зазначається позивачем при зверненні до суду, після видання судового наказу, яким стягнуто з позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), це впливає на майновий стан позивача, який став нести витрати на утримання обох дітей в розмірі половини свого заробітку (доходу (наказ Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2023 р. у справі №199/9260/23)), що, на думку позивача, є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 .
Втім, суд не погоджується зі слушністю доводів позивача в цій частині.
Судовий наказ - це спрощений вид судового рішення, який застосовується у певних цивільних справах, де вимоги позивача є беззаперечними та обґрунтованими, який видається судом без проведення судового засідання та без повідомлення сторони та має силу виконавчого документа, якщо боржник не подав заяву про його скасування.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 Сімейного кодексу України).
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина п'ята статті 183 того ж кодексу).
Судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункти 4 і 5 частини першої статі 161 ЦПК України).
У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України, для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів такими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі цього наказу та є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов'язки заявника й боржника; нововиявленими є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених. Необхідно розрізняти нові докази та докази, які підтверджують нововиявлені обставини. Перші не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, тоді як другі є даними, що підтверджують саме такі обставини (Постанова Верховного Суду від 2 травня 2024 року у справі №337/2451/23 (провадження №61-493св24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118820449 (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Як встановлено судом, судовий наказ про стягнення з позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був виданий судом 02.11.2023 р., тобто через 6 років після судового рішення у цивільній справі про стягнення аліментів на утримання іншої неповнолітньої доньки позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
На підтвердження доказів зміни майнового або сімейного стану позивача після 02.11.2023 р. суду доказів не надано.
Обов'язок доказування наявності наведених вище обставин в даній справі покладається на позивача.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України показами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
За ст. 81 (ч.ч. 1, 5, 6 ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, та у разі зміни матеріального або сімейного стану платника аліментів, погіршення його здоров'я та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, він має право подати до суду позов про зменшення розміру аліментів.
Втім, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, станом на час його звернення до суду з вказаним позовом, для суду відсутні підстави для визнання слушними доводів позивача щодо зміни його матеріального стану в бік погіршення.
Зміна сімейного стану позивача після 02.11.2023 р. не відбувалася; наявність іншої неповнолітньої дитини позивача - доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є безумною підставою для зміни розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , народженої пізніше ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі ст. 192 СК України: позивач має право на підставі ч. 8 ст. 170 ЦПК України на перегляд судового наказу від 02.11.2023 р., виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська (справа №199/9260/23), за нововиявленими обставинами.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Призверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок позивача.
Керуючись ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 34, ст. 89, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, ст. 273 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини відмовити повністю.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Дата складення повного судового рішення 29.05.2025 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Спаї