номер провадження справи 5/136/24
14.05.2025 Справа № 905/1028/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (електронна пошта: irina.stadnik@zzrk.com.ua; пр.Соборний, буд. 158, офіс 210, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 00191218)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" (електронна пошта: minespecialbuild@corum.com; юридична адреса: пров. Будівельний, буд. 2, м. Добропілля, Донецька область, 75004; адреса для листування: вул. Якова Гніздовського, буд. 1-А, м. Київ, 02112; код ЄДРПОУ 36103076)
про стягнення 155 429,32 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Стаднік І.О. (в режимі відеоконференції) - довіреність б/н від 23.07.2024;
від відповідача: Самусь М.В. (в режимі відеоконференції) - довіреність №6-ШСБ/25 від 28.04.2025;
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.07.2024 № 905/1028/24 позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" про стягнення 155 429,32 грн. на підставі статті 31 ГПК України передано на розгляд до Господарського суду Запорізької області.
02.09.2024 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №905/1028/24 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 9051028/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, розгляд справи по суті розпочато з 02.10.2024, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
26.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" до суду надійшла зустрічна позовна заява до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про визнання зобов'язання щодо сплати 155 429,32 грн. за договором оренди № 20/943 від 22.10.2020 припиненим.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.09.2024, зазначена зустрічна позовна заява передана на розгляд судді Проскурякову К.В., в провадженні якого перебуває справа № 905/1028/24.
Ухвалою суду від 26.09.2024 № 905/1028/24 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про визнання зобов'язання щодо сплати 155 429,32 грн. за договором оренди № 20/943 від 22.10.2020 припиненим на підставі п.п. 2, 8, 10 ч. 3 ст. 162 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу суду та іншим сторонам письмової інформації щодо відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів позивача за зустрічним позовом та відповідача, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.
Ухвалою суду від 10.10.2024 № 905/1028/24 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про визнання зобов'язання щодо сплати 155 429,32 грн. за договором оренди № 20/943 від 22.10.2020 припиненим - повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 04.11.2024 розгляд справи № 905/1028/24 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Відкрито провадження у справі № 905/1028/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.12.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано сторонам подати письмові пояснення по суті спору та усі наявні докази, які стосуються предмету спору.
Ухвалою суду від 27.11.2024 задоволено заяву Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" про забезпечення проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та вирішено судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 02.12.2024 провадження у справі № 905/1028/24 зупинено до завершення апеляційного перегляду Центральним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 у цій справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум шахтспецбуд" та повернення матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2025 № 905/1028/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум шахтспецбуд" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 у справі № 912/1028/23 залишено без змін.
28.02.2025 матеріали справи № 905/1028/24 надійшли до Господарського суду Запорізької області.
Ухвалою суду від 03.03.2025 провадження у справі №905/1028/24 поновлено з 19.03.2025 та підготовче засідання призначено на 19.03.2025 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка у судове засідання представників сторін визнана обов'язковою. Судове засідання вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд".
Ухвалою суду від 19.03.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.04.2025 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 16.04.2025 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 07.05.2025 об 10 год. 30 хв. У судовому засіданні 07.05.2025 судом було оголошено перерву з розгляду справи по суті до 14.05.2025 об 11 год. 30 хв.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 14.05.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми «Електронний суд».
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги пояснивши, що 22.10.2020 між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» (далі - Відповідач) укладено договір оренди №20/943 від 22.10.2020. На виконання умов вказаного договору та додатків до нього Позивач передав Відповідачу за актом приймання - передавання в строкове платне користування будівлю-склад, що знаходиться за адресою Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область. Позивачем були виставлені Відповідачу рахунки на оплату за період з вересня 2021 по 16 червня 2022 року в загальній сумі 155 429,32 грн. Однак, відповідач за вказаний період заборгованість за користування приміщенням не сплатив. Позивачем на адресу Відповідача були направлені відповідні вимоги про сплату заборгованості. Однак, Відповідач відповіді на претензії не надав та суму боргу в розмірі 155 429,32 грн. не сплатив. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 15, 16, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву від 25.09.2024 пояснивши, що на виконання п. 2.1 Договору оренди згідно акту приймання - передавання орендованого майна за адресою ПрАТ «ЗЗРК», Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, Позивач згідно з Договором оренди №20/943 від 22.10.2020 передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування майно - будівлю складу № 13 (інв. № 01817) ПрАТ «ЗЗРК» загальною площею 392 кв.м., що розміщене за адресою: Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область, територія якого згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 визнана тимчасово окупованою РФ територією України з 26.02.2022. Позивачем були виставлені Відповідачу рахунки на оплату за період з вересня 2021 по 16 червня 2022 року в загальній сумі 155 429,32 грн. Відповідач вважає, що ПрАТ «ЗЗРК» невірно оцінює обставини, які існували на день укладення договору та обставини, які склалися згодом. Зміна обставин полягає у тому, що в результаті дії непереборної сили для Відповідача настала неможливість виконання зобов'язання, що тягне за собою припинення зобов'язань. Неможливість виконання зобов'язань полягає в наступному: а) на день укладення договору ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» здійснювало господарську діяльність використовуючи для цього як власне так і орендоване майно. Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 встановлено, що на території деяких районів Донецької та Луганської областей проводиться антитерористична операція. Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , а саме статтею 1 встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України на якій розташовані населені пункти, визначені в затвердженому КМУ переліку де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 квітня 2014. Згідно розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015, затверджений перелік населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція, зокрема в цьому переліку зазначено місцезнаходження Позивача - м. Добропілля (Добропільська міська рада). Виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» знаходилась у переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, отже така форс-мажорна обставина, як антитерористична операція почала впливати на господарську діяльність Відповідача починаючи з 14.04.2014, а строк її закінчення буде встановлений, згідно ст. 1 закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в майбутньому Указом Президента. Тобто відомо про початок дії непереборної сили, а її закінчення пов'язане з подією, яка станеться в майбутньому (указ Президента про закінчення антитерористичної операції). За умовами розділу 13 Договору, обставини форс-мажору роблять неможливими виконання сторонами зобов'язань за Договором. Стаття 607 ЦК України передбачає припинення зобов'язання в зв'язку з неможливістю його виконання в зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає. Відповідач вважає, що нормативні акти, які прийняті в зв'язку з проведенням антитерористичної операції, насильницьке захоплення майна Відповідача свідчать про настання обставини за яку жодна зі сторін Договору не відповідає, що тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення зобов'язання в т.ч. по оплаті послуг.
Крім того, заборгованість у розмірі 155 429,32 грн. утворилась через несплату Відповідач наданих Позивачем послуг з оренди за період з 01.09.2021 по 16.06.2022, проте з 26.02.2022 територія на якій знаходиться об'єкт оренди визнана тимчасово окупованою. Також ПрАТ «ЗЗРК» стверджує, що 155 429,32 грн. заборгованості нараховано ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» з 01.09.2021 по 16.06.2022 згідно виставленим рахункам, але не додає на підтвердження наданих послуг копії актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за цей період. ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» визнає, що Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором за період з 01.09.2021 по 31.01.2022 підписано з сторони ПрАТ «ЗЗРК» належним чином, а саме: у «підписі» присутня посада особи та ії власне ім'я та прізвище. У той самий час «підпис» Замовника за договором немає усіх необхідних реквізитів для визначення первинного документа оформленого належним чином. На актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2021 від 30.09.2021, №2250 від 31.10.2021, №2466 від 30.11.2021, №2649 від 31.12.2021, №235 від 31.01.2022 від Замовника наявна лише печатка товариства та фізична відмітка (особистий підпис) особи, але відсутня посада особи, власне ім'я і прізвище особи яка підписувала такі акти приймання-передачі. Отже, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначені вище акти не мають усіх необхідних реквізитів для визначення актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2021 від 30.09.2021, №2250 від 31.10.2021, №2466 від 30.11.2021, №2649 від 31.12.2021, №235 від 31.01.2022 первинними документами. Щодо актів надання послуг за період лютий - червень 2022 року, то такі акти взагалі відсутні адже надання послуг на окупованій території неможливе. На підставі викладеного, Відповідач вважає, що треба визнати такими, що припинилися зобов'язання за договором 20/943 від 22.10.2020 щодо сплати за рахунками на загальну суму 155 429,32 грн. та просить суд в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача підтримав доводи, викладені у письмовій відповіді на відзив від 01.10.2024 вказавши, що навіть за настання форс-мажорної обставини, такої як антитерористична операція відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Відповідачем повинно бути доведено, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, а також підтверджено належними та допустимими доказами, які визначені в п. 10.2. Договору оренди № 20/943 від 22.10.2024, ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». З відзиву на позовну заяву ПрАТ «ЗЗРК» до ТОВ «Корум Шахтспецбуд» про стягнення заборгованості у розмірі 155429,32 грн. доведеності форс-мажорної обставини не вбачається. Крім того, посилання відповідача на правову позицію викладену ВГСУ у Постанові від 08.04.2015 по справі № 910/19704/14 є не доречним, оскільки у даній постанові зазначено, що Відповідачем в якості доказів на підтвердження настання форс - мажорних обставин непереборної сили суду було надано повідомлення щодо форс-мажорних обставин, а також сертифікат Торгово - промислової палати України, які у справі № 905/1028/24 за позовною заявою ПрАТ «ЗЗРК» до ТОВ «Корум Шахтспецбуд» про стягнення заборгованості в розмірі 155429,32 грн. - відсутні. Більше того, Відповідач на обґрунтування неможливості виконання сторонами зобов'язань за Договором посилається на не існуючий розділ 13 договору.
Крім того, Позивач зазначив, що територія Малобілозерської територіальної громади Василівського району з 26.02.2022 згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 визнана тимчасово окупованою територією України. До 15.06.2022 на територію де фактично розташовувалось орендоване майно, а сааме Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км незаконні збройні формування РФ не втручались, як і не втручались в господарську діяльність підприємства. 16.06.2022 збройні формування РФ зайшли на територію Комбінату та захопили виробничі та адміністративні приміщення, внаслідок чого контроль над ПрАТ «ЗЗРК» був втрачений про що було зроблено відповідні заяви до державних органів та розміщено інформацію на сайті ПрАТ «ЗЗРК» https://www.zgrk.com.ua/. Підтвердженням факту захвату промислових потужностей є витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082040000429 від 23.06.2022, а також оголошення в ЗМІ «Голос України» №127(7877) від 21.06.2022 про втрату контролю над виробничими потужностями Комбінату, майном та документами. Однак, Відповідач не передав обладнання, що є предметом договору оренди в строк до 16.06.2022 Позивачу за актом приймання-передачі з оренди, як це передбачено п. 2.5 договору оренди № 20/943 від 22.10.2020. Таким чином, на наступний день після захоплення виробничих та адміністративних приміщень ПрАТ ЗЗРК», Позивач припинив нарахування орендної плати Відповідачу. Щодо підтвердження наданих послуг оренди актами приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) Позивач зазначив, що умовами договору складання вказаних актів не передбачено. Відповідно акти приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) справа суто добровільна та обумовлена бухгалтерськими та податковими обліками. На реальність/нереальність оренди відсутність цих актів ніяк не впливає, оскільки важливим є лише акт приймання - передачі майна.
Отже, Акт приймання-передачі майна з оренди між Позивачем та Відповідачем не складався та рахунки виставлені по дату захвату країною агресором промислових потужностей Позивача - 16.06.2022 року. Таким чином, виставлені ПрАТ «ЗЗРК» та не оплачені ТОВ «Корум Шахтспецбуд» рахунки є належним та допустимим доказом на підтвердження виникнення заборгованості за договором оренди № 20/943 від 22.10.2020 на суму 155 429,32 грн. На підставі викладеного, Позивач просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у запереченнях на відповідь на відзив від 29.04.2025 пояснивши, що широкомасштабне вторгнення в Україні, що розпочалося 24 лютого 2022 року о 3:40 є загальновідомим фактом та не заперечується сторонами. ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов'язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором. Довідка ТПП про яку зазначав позивач не є єдиним доказом підтвердження форс-мажорних обставин. Малобілозерська територіальна громада офіційно визнана тимчасово окупованою з 26.02.2022 року. Сам факт того, що на цій території збройні формування рф не «втручались» до 15.06.2022 року, аж ніяк не заперечує факту окупації території. Нормативне визнання території тимчасово окупованою є юридичним фактом, а не питанням суб'єктивної оцінки ступеня бойової активності чи інтенсивності втручання окупаційних сил. Отже, саме з 26.02.2022 Відповідач втратив можливість використовувати орендоване приміщення. З огляду на викладене, Відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.
Суд зазначає, що Відповідачем подавались до справи письмові клопотання про поновлення процесуальних строків для подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь щодо відзиву на позовну заяву, та Позивачем заперечення щодо клопотання про поновлення вказаних процесуальних строків, проте у ч. 5 ст. 119 ГПК України передбачено, що пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Суд зазначає, що всі доводи наведені у письмовому відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь щодо відзиву на позовну заяву стосуються загальновідомих обставин, пов'язаних із вторгненням військами російської федерації на територію України у зв'язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено на території України воєнний стан з 24.02.2022, а отже вказані обставини відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребують доказуванню.
Таким чином, враховуючи положення ч. 5 ст. 119 ГПК України та навіть пропустивши відповідні процесуальні строки Відповідач був зобов'язаний виконати вимоги ухвал суду щодо надання відповідних письмових пояснень по суті спору, а тому з огляду на принципи господарського судочинства: рівності перед законом і судом (ст. 7 ГПК України), змагальності сторін (ст. 13 ГПК України), диспозитивності господарського судочинства (ст. 14) та враховуючи, що особа не може бути обмежена в доступі до правосуддя, суд вважає за необхідне долучити до матеріалів справи та повно і всебічно дослідити усі подані сторонами письмові пояснення по суті справи та додані до них докази.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2020 між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» (далі - Орендар) укладено договір оренди №20/943, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди будівлю складу № 13 (інв. № 01817) ПрАТ «ЗЗРК».
У пункті 1.2. договору вказано, що об'єкт, що орендується являє собою будівлю, що стоїть окремо: адреса: ПрАТ «ЗЗРК», Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область.
Відповідно до п. 2.1 договору надання Орендарю у користування Об'єкту оренди відбувається одночасно з підписанням Сторонами Акту про його прийом - передачу.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк оренди починається з моменту передачі об'єкту оренди по акту прийому-передачі та діє протягом 35 місяців.
Згідно п. 4.1. Договору за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, відповідно до розрахунку орендної плати (Додаток № 1 до Договору оренди).
В пункті 4.2 Договору передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом перерахування суми, визначеної відповідно до п. 4.1 цього Договору на поточний рахунок Орендодавця, вказаний в розділі 12 договору, щомісячно не пізніше 10 робочих днів з дати виставлення Орендодавцем рахунку про сплату орендної плати.
Також до вказаного договору сторонами укладено Додаток № 1 «Розрахунок орендної плати» Будівля складу № 13 в якому визначено, що сума місячної орендної плати становитиме 16 418, 49 грн. та Додаток №2 Акт приймання - передавання орендованого майна до Договору оренди.
07.04.2021 між ПрАТ «ЗЗРК» та ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору оренди № 20/943 від 22.10.2020, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни в Розділ 12 Договору оренди, а саме змінено реквізити ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД».
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 статті 283 Господарського кодексу України).
У ч. 3 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1,2,5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На виконання умов п. 2.1 договору оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування майно - будівлю складу № 13 (інв. № 01817) ПрАТ «ЗЗРК» загальною площею 392 кв.м., що розміщене за адресою: Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область (далі - Об'єкт оренди), що підтверджується Актом приймання - передавання орендованого майна за адресою ПрАТ «ЗЗРК», Веселівське шосе, 7 км, с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область (Додаток № 2 до Договору оренди).
Отже, враховуючи положення п. 2.1. договору, вказаний Акт підписаний сторонами - 22.10.2020 та скріплений печатками обох підприємств.
31.08.2021 Відповідачу було виставлено рахунок № № 972 від 31.08.2021 про сплату орендної плати за Договором оренди на суму 164 185,90 грн.
14.01.2022 на підставі норм статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України між Позивачем та Відповідачем підписано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2022, відповідно до якої відбулося погашення зустрічних вимог за Договором оренди на суму 164 185,90 грн. за серпень 2021 року.
В подальшому на виконання пункту 4.2. договору Позивачем виставлені Відповідачу наступні рахунки на загальну суму 155 429,32 грн., а саме: № 1101 від 30.09.2021 на суму 16 418,59 грн. разом з ПДВ, № 1240 від 31.10.2021 на суму 16 418,59 грн. разом з ПДВ, № 1363 від 30.11.2021 на суму 16 418,59 грн. разом з ПДВ, № 1477 від 31.12.2021 на суму 16 418,59 грн. разом з ПДВ, № 58 від 31.01.2022 на суму 16 418,59 грн. разом з ПДВ, № 134 від 28.02.2022 на суму 16 418,59 грн. разом з ПДВ, № 201 від 31.03.2022 на суму 16 418,59 грн. разом з ПДВ, № 225 від 30.04.2022 на суму 16 418,59 грн. разом з ПДВ, № 244 від 31.05.2022 на суму 16 418,59 грн. разом з ПДВ, № 262 від 16.06.2022 на суму 7 662,01 грн. разом з ПДВ.
Однак, Відповідач в визначений пунктом 4.2. Договору оренди строк виставлені Позивачем рахунки не сплатив, у зв'язку з чим порушив умови Договору оренди та Додатків до нього в частині оплати орендної плати за користування Об'єктом оренди, що спричинило, виникнення у нього перед ПрАТ «ЗЗРК» заборгованості за договором оренди, на думку позивача, в сумі 155 429,32 грн.
03.05.2024 ПрАТ «ЗЗРК» направило на поштову адресу ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» претензію від 29.04.2024 за вих. № 20/49 про сплату заборгованості за платне користування майном - будівлею складу № 13 (інв. № 01817) ПрАТ «ЗЗРК» згідно Договору оренди № 20/943 від 22.10.2020 в сумі 155 429,32 грн. Також до вказаної претензії додано Акт звірки взаємних розрахунків за Договором оренди № 20/943 від 22.10.2020.
Факт направлення зазначеної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 03.05.2024 та поштовою накладною №5800505121796 від 03.05.2024.
Також 05.06.2024 ПрАТ «ЗЗРК» направило на поштову адресу ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» лист від 04.06.2024 за вих. № 20/81 з дублікатами зазначених вище рахунків, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 05.06.2024 та поштовою накладною №5800505133832 від 05.06.2024.
Зазначений лист ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» згідно даних трекінгу АТ «Укрпошта отримано не було.
13.06.2024 на електронну поштову скриньку ПрАТ «ЗЗРК» отримало лист від ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» без номеру та дати, в якому ПрАТ «ЗЗРК» запропоновано для розгляду претензії від 29.04.2024 за вих. № 20/49 направити документи, що підтверджують вимоги ПрАТ «ЗЗРК». Також у листі вказано, що ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» зареєстровано за адресою: 85004, Донецька область, м. Добропілля, пров. Будівельний, на території Добропільської міської територіальної громади, яка входить до переліку територій можливих бойових дій, визначених наказом Мінреінтеграції України від 22.12.2022 №309. Частково бухгалтерський, податковий, управлінський облік здійснювався за місяцем ведення виробничої діяльності, для чого власне і орендувалися будівлі і споруди у ПрАТ «ЗЗРК» в Василівському районі Запорізької області. В зв'язку з окупацією Василівського району Запорізької області доступ до первинних документів, необхідних для розгляду даної претензії унеможливлено з надзвичайних, невідворотних та об'єктивних обставин.
14.06.2024 ПрАТ «ЗЗРК» направило на поштову адресу ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» претензію за вих. № 20/93 від 14.06.2024 з відповідними документами, що підтверджують вимоги ПрАТ «ЗЗРК», а саме: копію договору оренди № 20/943 від 22.10.2020 з додатком № 1 до договору оренди № 20/943 від 22.10.2020 «Розрахунок орендної плати»; копію акту прийому - передачі за договором оренди № 20/943 від 22.10.2020; акт звірки взаєморозрахунків за Договором оренди № 20/943 від 22.10.2020; дублікати рахунків за період з вересня 2021 по 16.06.2022.
Факт направлення вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 17.06.2024 та поштовою накладною №5800505137188 від 17.06.2024.
Однак, відповіді на претензію від 14.06.2024 за вих. № 20/93 Позивач не отримав, Відповідачем суму заборгованості за платне користування майном - будівлею складу № 13 (інв. № 01817) ПрАТ «ЗЗРК» згідно Договору оренди № 20/943 від 22.10.2020 у розмірі 155 429,32 грн. не сплачено.
Твердження Відповідача про те, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2021 від 30.09.2021, №2250 від 31.10.2021, №2466 від 30.11.2021, №2649 від 31.12.2021, №235 від 31.01.2022 не мають усіх необхідних реквізитів для визначення їх первинними документами, та щодо актів надання послуг за період лютий - червень 2022 року, то такі акти взагалі відсутні адже надання послуг на окупованій території неможливе, судом до уваги не приймаються, оскільки Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог не посилається на вказані Акти та ці Акті не додані до позову. Крім того, умовами договору оренди №20/943 від 22.10.2020 взагалі не передбачено обов'язку сторін складати відповідні Акти.
Враховуючи положення пункту 4.2 вказаного договору підставою для здійснення Відповідачем оплати з орендних платежів є виставлений Позивачем рахунок про сплату орендної плати.
Також Відповідач посилаючись на Указ Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 згідно якого встановлено, що на території деяких районів Донецької та Луганської областей проводиться антитерористична операція; статтю 1 Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» згідно якої встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України на якій розташовані населені пункти, визначені в затвердженому КМУ переліку де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14квітня 2014; Розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015, яким затверджений перелік населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція, зокрема в цьому переліку зазначено місцезнаходження Позивача - м. Добропілля (Добропільська міська рада), вважає, що вказані обставини вплинули на господарську діяльність Відповідача починаючи з 14.04.2014, а строк її закінчення буде встановлений, згідно ст. 1 закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в майбутньому Указом Президента, тобто для ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» виникли форс-мажорними обставини згідно розділу 10 договору, які роблять неможливими виконання сторонами зобов'язань за Договором.
Стаття 607 ЦК України передбачає припинення зобов'язання в зв'язку з неможливістю його виконання в зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає. Також Відповідач вважає, що нормативні акти, які прийняті в зв'язку з проведенням антитерористичної операції, насильницьке захоплення майна Відповідача свідчать про настання обставини за яку жодна зі сторін договору не відповідає, що тягне за собою правові наслідки у вигляді припинення зобов'язання в т.ч. по оплаті послуг.
Вказані твердження відповідача не приймаються судом до уваги та є безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ухваленого 2 вересня 2014 № 1669-VII період проведення АТО визначався як час між датою набрання чинності вищевказаного Указу Президента України щодо рішення Ради національної безпеки і оборони України та датою набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення АТО або воєнних дій на території України. Антитерористична операція тривала з 14 квітня 2014 до 30 квітня 2018, коли був запроваджений новий формат правового регулювання ситуації на Сході України.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 встановлено, що на території деяких районів Донецької та Луганської областей проводиться антитерористична операція.
Місцем укладання договору оренди № 20/943 від 22.10.2020, а також місцем знаходження об'єкту оренди, яке передалося у платне володіння та користування є село Мала Білозерка, Запорізької області, яке відсутнє у затвердженому переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015.
Фактичне місцезнаходження відповідача на дату укладання договору оренди № 20/943 від 22.10.2020 є 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 15, про що зазначено в договорі.
Суд встановив, що договір оренди № 20/943 від 22.10.2020 укладено між ПрАТ «ЗЗРК» та ТОВ «Корум Шахтспецбуд» у 2020 році, тобто вже після офіційного завершення Антитерористична операції (АТО) на сході України (30 квітня 2018 року), а отже посилання відповідача на вказані обставини як на підставу настання для Товариства форс-мажорних обставин є недоречним.
Також відповідач посилається на настання форс - мажорних обставин для товариства у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, оскільки з 26.02.2022 територія на якій знаходиться об'єкт оренди визнана тимчасово окупованою, а тому відсутні підстави для нараховування заборгованості за надані ПрАТ «ЗЗРК» послуги з оренди за період з 01.09.2021 по 16.06.2022 в загальній сумі 155 429,32 грн.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан, який не одноразово було продовжено і наразі триває.
У ч. 1 ст. 75 ГПК визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Отже, широкомасштабне вторгнення в Україні, що розпочалося 24 лютого 2022 року о 3:40 є загальновідомим фактом та не заперечується сторонами.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов'язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими
доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.
Колегія суддів у Постанові ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 зазначає, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб'єкта господарювання у конкретному зобов'язанні. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарську-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Вказані приписи кореспондуються зі ст. 218 Господарського кодексу України.
У пункті 10.1 Розділу 10 договору визначено, що при настанні виняткових погодних умов або стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, торнадо, буреломи, снігові замети, ожеледь, град, руйнування в результаті блискавки, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, пожежі, посухи, просідання або зсув ґрунтів тощо), лих техногенного та антропогенного походження (аварії, вибухи, пожежі, хімічне або радіаційне забруднення територій тощо), обставин соціального, політичного та міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, обурення, акти тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, революції, повстання, обмеження комендантської години, експропріації, примусові вилучення, захоплення підприємств, реквізиції, громадські демонстрації або хвилювання, протиправні дії третіх осіб, тривалі перерви в роботі транспорту, епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, закриття морських проток, заборони (обмеження) експорту / імпорту, інші, в т. ч. міжнародні санкції, рішення, акти або дії органів державної влади або місцевого самоврядування і т. п.), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними і нездоланними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або в повній мірі виконання зобов'язань за цим Договором, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов'язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (за винятком зобов'язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин), відповідно до часу дії форс-мажорних обставин, при цьому, строк виконання всіх зобов'язань за цим Договором збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов'язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.
Згідно п. 10.2 Розділу 10 договору сторона для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов'язана протягом 3 робочих днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити у письмовій формі іншу сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню довідкою Торгово-промислової палати України за місцем знаходження сторони, у якої наступили форс-мажорні обставини. Після її отримання, але не пізніше 20 календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення про настання форс-мажорних обставин, вона направляється іншій стороні.
Судом встановлено, що ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» в порядку та строки передбачені у п. 10.2 Розділу 10 договору у письмовій формі не повідомляло ПрАТ «ЗЗРК» про настання для товариства форс-мажорних обставин та не отримувало відповідної довідки Торгово-промислової палати України.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Малобілозерська сільська територіальна громада Василівського району Запорізької області з 26.02.2022 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
В обґрунтування нарахування орендних платежів до 16.06.2022 позивач посилається на те, що до 15.06.2022 на територію де фактично розташовувалось орендоване майно, а сааме Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, Веселівське шосе, 7 км незаконні збройні формування РФ не втручались, як і не втручались в господарську діяльність підприємства. 16.06.2022 збройні формування РФ зайшли на територію Комбінату та захопили виробничі та адміністративні приміщення, внаслідок чого контроль над ПрАТ «ЗЗРК» був втрачений про що було зроблено відповідні заяви до державних органів та розміщено інформацію на сайті ПрАТ «ЗЗРК» https://www.zgrk.com.ua/. Підтвердженням факту захвату промислових потужностей є витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082040000429 від 23.06.2022, а також оголошення в ЗМІ «Голос України» №127(7877) від 21.06.2022 про втрату контролю над виробничими потужностями Комбінату, майном та документами. Таким чином, на наступний день після захоплення виробничих та адміністративних приміщень ПрАТ ЗЗРК», Позивач припинив нарахування орендної плати Відповідачу.
Суд зазначає, що доводи позивача відносно того, що на територію на якій розташовано орендоване приміщення збройні формування рф не втручались до 15.06.2022 року, не спростовує самого факту окупації вказаної території.
Крім того, перебування працівників позивача на вказаній території не зобов'язує працівників відповідача користуватися орендованим приміщенням за вказаних обставин. Отже, сам факт ускладненої логістики для перебування працівників відповідача у вказаному приміщенні створює загрозу їх життю, що є найважливішою цінністю у порівнянні з майновими відносинами, які склались між позивачем та відповідачем.
Отже, окупація РФ території України сама по собі є обставиною непереборної сили (форс-мажору), яка унеможливила для сторони договору виконувати взяті на себе зобов'язання, зокрема - отримувати чи надавати послуги, здійснювати господарську діяльність, забезпечити доступ до об'єкта оренди тощо.
Згідно з ч. 5 статті 762 Цивільного кодексу України Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
З огляду на те, що факт військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022, є загальновідомим, а також перебування орендованого приміщення, що є предметом оренди за Договором оренди № 20/943 від 22.10.2020 у селі Мала Білозерка Запорізької області, яке з 26.02.2022 року по теперішній час перебуває в тимчасовій окупації, тому використання орендованого приміщення як за його цільовим призначенням, так і будь-яке інше фактичне використання цього майна підприємством, яке знаходиться на підконтрольній Україні території та веде господарську діяльність відповідно до законодавства України є неможливим фізично.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з 26.02.2022 року через повномасштабне вторгнення військами російської федерації на територію України, ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» втратив можливість використовувати орендоване приміщення на підставі договору оренди № 20/943 від 22.10.2020, за наявності обставин, за які він не відповідає.
Суд зазначає, що порушення відповідачем умов п. 10.2 Розділу 10 договору оренди № 20/943 від 22.10.2020 щодо письмового повідомлення позивача про настання для товариства форс-мажорних обставин не спростовує самого факту неможливості безперешкодного користування орендованим приміщенням внаслідок загальновідомого факту початку збройної агресії РФ.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» не повернуло орендоване приміщення ПрАТ «ЗЗРК» за Актом приймання-передачі.
Також Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів погашення заборгованості перед ПрАТ «ЗЗРК» по сплаті орендної плати за період з вересня 2021 року по 16.06.2022 року.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів за договором оренди № 20/943 від 22.10.2020 задовольнити частково, а саме: стягненню з ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» підлягає заборгованість з орендних платежів за період з вересня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 98 508,96 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" (юридична адреса: пров. Будівельний, буд. 2, м. Добропілля, Донецька область, 75004; адреса для листування: вул. Якова Гніздовського, буд. 1-А, м. Київ, 02112; код ЄДРПОУ 36103076) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (пр.Соборний, буд. 158, офіс 210, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 00191218) суму основного боргу в розмірі 98 508 (дев'яносто вісім тисяч п'ятсот вісім) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 919 (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 10 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено: 26.05.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.