20.05.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1589/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ярошенко В.І.) від 05.08.2024р. у справі № 904/1589/24
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Техноекс", м. Дніпро
про стягнення
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Техноекс", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ
про стягнення, -
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Техноекс", в якому просило суд стягнути штраф за договором поставки № 23/1916-МТР від 11.09.2023 у розмірі 160 533, 80 грн.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Техноекс" надійшла зустрічна позовна заява, в якій останній просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Техноекс" грошову суму у розмірі 339 840, 04 грн, з яких: заборгованість за договором поставки № 23/1916-МТР від 11.09.2023 у розмірі 209 614, 33 грн, пеня на суму боргу, відповідно до п. 7.4. договору поставки № 23/1916-МТР від 11.09.2023 у розмірі 112 007, 37 грн, 3% річних від простроченої суми, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 9 184, 80 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 033, 54 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі № 904/1589/24:
- первісний позов задоволено частково;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче-підприємство "Техноекс" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" штраф в розмірі 27 867, 13 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 420, 51 грн.;
- в іншій частині позову відмовлено;
- зустрічний позов задоволено частково;
- закрито провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 209 614,33 грн.;
- стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче-підприємство "Техноекс" пеню в розмірі 91 377,08 грн., 3% річних у розмірі 9 184,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 033,54 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 534,87 грн.;
- в іншій частині позову відмовлено.
В частині задоволення первісного позову суд зазначив про неналежне виконанням зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Техноекс" за договором поставки № 23/1916-МТР щодо своєчасної поставки товару.
Частково задовольняючи зустрічний позов суд послався на обставини неналежного виконання зобов'язань Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" за вказаним договором щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар. Судом закрито провадження за основним боргом у зв'язку його оплатою під час розгляду справи. Пеня, передбачена умовами договору, задоволена судом частково з огляду на необхідність її обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ. Інфляційні втрати на 3% річних нараховані на підставі ст. 625 ЦК України.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі № 904/1589/24 в частині часткового задоволення зустрічного позову та стягнення з ПАТ "Укрнафта" на користь ТОВ НВП "Техноекс" пені в розмірі 91377,08 грн, 3% річних у розмірі 9 184, 80 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 033,54 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 1534,87 грн.; ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ НВП "Техноекс" в задоволенні зустрічного позову у повному обсязі; в іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що Договором передбачалось право ПАТ "Укрнафта" здійснити оплату за поставлений товар, за умови, що ТОВ НВП "Техноекс" зареєстровано суму ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем за зустрічним позовом не заперечується факт невчасної реєстрації (зупинки реєстрації) певних виписаних ним податкових накладних. А отже зобов'язання щодо оплати коштів за поставлений товар не можуть вважатись простроченими до моменту реєстрації відповідних податкових накладних.
Незважаючи на відсутність підстав для стягнення з ПАТ "Укрнафта" пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, у зв'язку із обставинами зазначеними вище, апелянт вказує, що при стягненні пені судом було помилково задоволено пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. За згодою сторін у Договорі було обмежено максимальний розмір пені - розміром облікової ставки НБУ.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Техноекс" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що частина податкових накладних була зареєстрована вчасно (№1319 від 03.10.2023, №1641 від 18.12.2023, №1651 від 20.12.2023), що не заперечується ПАТ "Укрнафта", а реєстрацію іншою частини вчасно поданих податкових накладних (№1520 від 16.11.2023, №1621 від 11.12.2023, №1624 від 12.12.2023) було зупинено через дії податкового органу, які від ТОВ НВП "Техноекс" не залежали. Також звертає увагу, що ПАТ "Укрнафта" частково здійснювало оплату за поставлений Товар не зважаючи на факт відсутності реєстрації податкової накладної.
Відсутність незареєстрованої податкової накладної не є правопорушенням у сфері господарювання, а відтак посилання на відсутність порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати за Товар через невчасно зареєстровані податкові накладні є безпідставним.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Техноекс" не вчиняло неправомірних дій з приводу реєстрації податкових накладних, оскільки податковий орган самостійно зареєстрував спірні податкові накладні на підставі свого ж рішення і з тими ж реквізитами накладних, не застосовуючи санкції.
Реєстрація податкових накладних є елементом податкових правовідносин, оскільки у даному випадку повністю залежить від поведінки податкового органу та реалізації ним своїх контролюючих повноважень, на вчасне та належне виконання яких не може впливати суб'єкт господарювання, що подає таку накладну для реєстрації.
Щодо розміру пені зазначає, що законодавством не передбачена можливість для сторін коригувати граничну межу, яка не може перевищувати ставку пені. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено таку граничну межу, що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 18.03.2025р. о 11:30 год.
У судовому засіданні 18.03.2025р. оголошено перерву до 20.05.2025 о 15:00 год.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Техноекс" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (Покупець) було укладено договір поставки № 23/1916-МТР (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору на умовах цього Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Деталі трубопроводів відповідно до коду ДК 021:2015: 44160000-9 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (надалі за текстом - "Товар"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий Товар.
Згідно з пунктом 2.1 договору номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки Товару визначені у Специфікації до даного Договору, яка підписується уповноваженими представниками Сторін, що є Додатком № 1 до цього Договору, його невід'ємною частиною (надалі - "Специфікація").
Загальна сума Договору становить 3 999 999, 60 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 666 666, 60 грн (пункт 3.2 договору).
Пунктом 4.2 договору сторони встановили, що авансовий платіж в розмірі 25 (двадцяти п'яти) % вартості Товару здійснюється Покупцем після надання банківської гарантії повернення авансового платежу, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати надання Постачальником банківської гарантії на підставі отриманого рахунку (рахунку-фактури) Постачальника.
Подальші розрахунки здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) або акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) по кожній окремій партії Товару у разі партійної поставки (пункт 4.3 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС-2020", місце, умови та строки поставки визначаються в Специфікації до даного Договору.
Приймання Товару Покупцем (в тому числі кожної частини/партії Товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень). Датою поставки Товару та моментом отримання Покупцем Товару від Постачальника вважається дата підписання Сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) (пункти 5.3 - 5.4 договору)
У разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0, 1 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 7.4 договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31 грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 11.1 договору).
Відповідно до пункту 14.9 Договору поставки зміни або розірвання Договору вчиняються шляхом укладання додаткових угод та набирають чинності з моменту укладання цих додаткових угод, окрім випадків, передбачених Договором.
11.09.2023 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору № 23/1916-МТР від 11.09.2023, відповідно до якої Сторони дійшли взаємної згоди викласти Додаток 1 та Додаток 2 до Договору в новій редакції.
Також Сторони погодили викласти пункт 3.2 договору у такій редакції: "Загальна сума Договору становить 3 826 798, 92 грн. (три мільйони вісімсот двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 92 коп), у тому числі ПДВ (20%) - 637 799, 82 грн (шістсот тридцять сім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень 82 коп.).
Всі інші умови Договору Сторони залишили без змін.
В матеріалах справи наявний додаток № 1 (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.08.2023) до Договору № 23/1916-МРТ від 11.09.2023 - Специфікація Додаток № 1 та "Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики Товару", який виходячи із змісту Договору та додаткової угоди № 1 є додатком № 2 до Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 11.09.2023.
Додатком до додаткової угоди № 1 є Специфікація, якою сторони встановили кількість, ціну та плановий графік поставки товару.
Сума договору становить 3 826 798, 92 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 637 799, 82 грн.
Додаткові відомості про товар:
1.1 Тара і упаковка згідно Додатку № 2;
Комплектність товару згідно Додатку № 2;
Гарантійні умови згідно Додатку № 2;
Додаткові умови: згідно Додатку № 2;
Місце поставки: згідно Додатку № 2;
Строк поставки: згідно Додатку № 2;
Умови поставки: згідно Додатку № 2.
Додатком № 2 до Специфікації (Додатку № 1) додаткової угоди № 1 є "Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики Товару", в якому визначено:
Умови поставки: DDP- згідно з "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2020 року)".
Умови оплати:
Авансовий платіж в розмірі 25 (двадцяти п'яти) % вартості Товару здійснюється Покупцем після надання банківської гарантії повернення авансового платежу, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором, протягом 10 (Десяти) календарних днів з дати надання Постачальником банківської гарантії на підставі отриманого рахунку (рахунку-фактури) Постачальника.
Банківська гарантія повернення авансового платежу надається Постачальником протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Постачальником письмового повідомлення Покупця про початок виконання Договору.
Подальші розрахунки здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дата підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) або акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) по кожній окремій партії Товару у разі партійної поставки.
Строк поставки товару: протягом 90 календарних днів з моменту отримання передоплати 25%.
03.10.2023 Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Техноекс" попередню оплату в сумі 956 699, 73 грн без ПДВ, що становить 25 % вартості всього Товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 55579УГ23 від 03.10.2023.
Таким чином, останнім днем поставки Товару за умовами Договору поставки є 01.01.2024 (90 календарних днів з моменту отримання передоплати 25%).
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Техноекс" поставляло Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" Товар партіями на загальну суму 2 870 099, 19 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № 1533 від 03.11.2023 на суму 41 008, 56 грн, дата підписання покупцем Товару - 08.11.2023;
- № 1560 від 10.11.2023 на суму 482 885, 28 грн, дата підписання покупцем Товару - 17.11.2023;
- № 1561 від 10.11.2023 на суму 84 626, 04 грн, дата підписання покупцем Товару - 16.11.2023;
- № 1585 від 16.11.2023 на суму 620 857, 44 грн, дата підписання покупцем Товару - 17.11.2023;
- № 1584 від 16.11.2023 на суму 982 676, 16 грн, дата підписання покупцем Товару - 27.11.2023;
- № 1583 від 16.11.2023 на суму 2 332, 20 грн, дата підписання покупцем Товару - 17.11.2023;
- № 1672 від 11.12.2023 на суму 164 721, 60 грн, дата підписання покупцем Товару - 12.12.2023;
- № 1681 від 12.12.2023 на суму 157 808, 16 грн; дата підписання покупцем Товару - 19.12.2023;
- № 1680 під 12.12.2023 на суму 260 500, 92 грн, дата підписання покупцем Товару - 25.12.2023;
- № 1691 від 18.12.2023 на суму 36 920, 88 грн, дата підписання покупцем Товару - 08.01.2024;
- № 1690 від 18.12.2023 на суму 520 421, 64 грн, дата підписання покупцем Товару -08.01.2024;
- № 1709 від 20.12.2023 на суму 1 17 891, 60 грн, дата підписання покупцем Товару -25.12.2023;
- № 1710 від 20.12.2023 на суму 354 348, 44 грн, дата підписання покупцем Товару - 25.12.2023.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Техноекс" зазначає, що постачальник не виконав своєчасно своїх зобов'язань з оплати товару. Тому продавець, посилаючись на умови пункту 7.4 договору, звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення суми основного боргу в розмірі 209 614, 33 грн, пені в розмірі 112 007, 37 грн, 3 % річних в розмірі 9 184, 80 грн та інфляційні втрати в розмірі 9 033, 54 грн.
Причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода апелянта з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.
За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.ч.1 - 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Місцевим господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, прострочення оплати товару у сумі 209 614, 33 грн. Зазначена сума основного боргу була сплачена Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" після звернення позивача до суду з даним позовом, у зв'язку з чим провадження у справі у цій частині закрито.
Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що оскільки податкові накладні не були вчасно зареєстровані, строк оплати визначений договором не настав, а отже відсутнє прострочення оплати.
Однак з таким висновком не погоджується апеляційний суд.
Пунктом 6.7. Договору передбачено, що у випадку, якщо ціна і загальна сума поставленого Товару включають ПДВ, оплата таких Товарів здійснюється за умови, що суму ПДВ зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо відповідну суму ПДВ не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, Покупець має право здійснити оплату поставлених Товарів після реєстрації ПДВ.
Частина податкових накладний була зареєстрована вчасно (№1319 від 03.10.2023, №1641 від 18.12.2023, №1651 від 20.12.2023), що не заперечується ПАТ "Укрнафта", а реєстрацію іншої частини вчасно поданих податкових накладних (№1520 від 16.11.2023, №1621 від 11.12.2023, №1624 від 12.12.2023) було зупинено через дії податкового органу, які від ТОВ НВП "Техноекс" не залежали.
Позивач за зустрічним позовом належним чином виконав умови Договору поставки та мав право розраховувати на оплату вартості поставленого товару з боку відповідача за зустрічним позовом.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Техноекс" не вчиняло неправомірних дій під час реєстрації податкових накладних, не порушило вимог податкового законодавства, оскільки податковий орган самостійно зареєстрував спірні податкові накладні на підставі свого рішення і з тими ж реквізитами накладних.
Таким чином, реєстрація податкових накладних є елементом податкових правовідносин, оскільки у даному випадку повністю залежала від поведінки податкового органу та реалізації ним своїх контролюючих повноважень.
Виходячи з положень статей 173 174 ГК України, не здійснення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, оскільки обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 913/272/18, а також у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Так, частинами першої, другої статті 613 ЦК України, серед іншого, визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Тобто, відстрочення виконання зобов'язання боржником можливе лише за умов невчинення кредитором дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
У зв'язку з викладеним, ненадання податкової накладної не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за отриманий товар.
Окрім того, суд звертає увагу на суперечливу поведінку ПАТ "Укрнафта", який в частині боргу здійснював його оплату незалежно від факту реєстрації податкових накладних.
За приписами ст. 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність прострочення оплати основного боргу, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9 184, 80 грн за загальний період з 09.12.2023 по 09.05.2024 та інфляційні втрати у розмірі 9 033, 54 грн за вказаний період, які підставно задоволено судом.
В апеляційній скарзі не наведено доводів щодо неправильності розрахунку вказаних складових.
Як зазначено вище, ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 7.4. Договору за згодою сторін було встановлено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми прострочення платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Таким чином, за згодою сторін у Договорі було обмежено максимальний розмір пені - розміром облікової ставки НБУ, що не заборонено законом. Законодавством встановлено лише розмір який не може перевищувати пеня, однак встановлення його у меншому розмірі не суперечить жодному законодавчому та нормативно-правовому акту.
Однак, суд першої інстанції безпідставно здійснив обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ та стягнув пеню у сумі 91 377, 08 грн. за загальний період з 09.12.2023 по 09.05.2024, що не узгоджується з умовами договору.
За перерахунком апеляційного суду, правомірно заявлена пеня, обмежена розміром облікової ставки НБУ, за загальний період прострочення з 09.12.2023 по 09.05.2024 складає 45 688, 54 грн.
За викладеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження, оскаржуване рішення слід змінити в частині стягнутого розміру пені та розподілу судового збору за зустрічним позовом пропорційно до задоволених вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача за зустрічним позовом на користь апелянта пропорційно задоволеним вимогам за скаргою.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі № 904/1589/24 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі № 904/1589/24 - змінити в частині стягнутого розміру пені та розподілу судового збору за зустрічним позовом.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче-підприємство "Техноекс" (49008, м. Дніпро, вул. Литовська, буд. 1, оф. 2; ідентифікаційний код 31540641) пеню в розмірі 45 688, 54 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 958,60 грн.
В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі № 904/1589/24 - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче-підприємство "Техноекс" (49008, м. Дніпро, вул. Литовська, буд. 1, оф. 2; ідентифікаційний код 31540641) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 514,79 грн.
Видачу наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана 28.05.2025
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков