ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 травня 2025 року Справа № 924/636/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Садівничого товариства "Дружба"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2025
(ухвалене о 17:27 год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 20.01.2025)
у справі № 924/636/24 (суддя Гладій С.В.)
за позовом Садівничого товариства "Дружба"
до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10
про знесення АТ "Хмельницькобленерго" самочинно збудованої споруди лінії електропостачання, за власний рахунок та стягнення 65 000 грн шкоди
за участю представників учасників справи:
від позивача - Созанська І.В.;
від відповідача - Чуловський В.В.;
від третіх осіб на стороні позивача - не з'явилися;
від ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - Андрійчук І.В.;
від ОСОБА_10 - не з'явився.
Садівниче товариство "Дружба" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Аакціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в якому просило зобов'язати відповідача знести самочинну збудовану лінію електропостачання Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" за власний рахунок та стягнути 65 000 грн шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на землях загального користування, котрі перебувають в постійному користуванні позивача, на замовлення окремих членів товариства було самовільно, за відсутності згоди загальних зборів СТ "Дружба", збудовано лінію електропередачі.
Вказує, що здійснення самочинного будівництва призвело до зменшення ширини дороги та пошкодження цілісності дорожнього полотна, у зв'язку із чим матеріальні збитки позивача складають 65 000 грн.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 09.01.2025 у справі № 924/636/24 в позові відмовив.
При ухваленні вказаного рішення, в частині відмови в позові про знесення АТ "Хмельницькобленерго" самочинно збудованої споруди лінії електропостачання, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено порушення його прав, розміщення самочинно збудованої лінії електропередачі, зокрема її розміщення на земельній ділянці (її частині), котра перебуває в постійному користуванні позивача, а також не доведено, що саме відповідач є особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Розглядаючи спірні правовідносини в цій частині, місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 15, 16, 328, 329, 331, 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 95, 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. ст. 25, 26, 31, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 26, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 9, 10, 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. 7 Закону України "Про основи містобудування".
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Садівниче товариство "Дружба" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2025 у справі № 924/636/24 скасувати в частині відмови в позові про знесення АТ "Хмельницькобленерго" самочинно збудованої споруди лінії електропостачання та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Позивач не мав законодавчих підстав звертатись до органу державного архітектурно - будівельного контролю щодо проведення перевірки з питання порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
При цьому, СТ "Дружба" звернулось до суду з позовом про порушення своїх прав, як постійного землекористувача земель загального користування.
Висновки суду, що позивач не надав доказів, що саме відповідач АТ "Хмельницькобленерго" є особою, який здійснив самочинне будівництво спростовуються наданими до суду та в ході судових дебатів документальними доказами.
Представником третіх сторін на стороні відповідача адвокатом Андрійчук І.В. до пояснення долучено копії технічних рішень №№ 0806-19, 0806-22, 0806-20, 0806-20 від 28.05.2024 виданих замовникам. Таким чином, надані суду документальні докази достеменно підтверджують, що саме відповідачем АТ "Хмельницькобленерго" побудована ЛЕП потужністю 0,38 кВ на землях загального користування Садівничого товариства Дружба" та відповідач як ОРС є власником даної місцевої локальної мережі.
Суду надавалась на ознайомлення Схема розміщення колективного саду із номерами земельних ділянок, затвердженого виконкомом Хмельницької районної ради народних депутатів, рішення від 19.01.1989 №7-а, погоджений головним архітектором району Дехтяруком М.І. На схемі графічно виділені дороги загального користування та прилеглі за них номера земельних ділянок. Вказаний документ графічно підтверджує ділянку дороги загального користування СТ "Дружба", відносно номерів земельних ділянок, в якій саме розміщене самочинне будівництво.
Також, в проекті Реконструкція зовнішніх електричних мереж для приєднання садового будинку ОСОБА_10 на території Ружичнянської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, наданих АТ "Хмельницькобленерго", наявна картографічна схема будівництва лінії електропостачання, на якій зображено конфігурацію лінії електропостачання та її розміщення відносно доріг загального користування Садівничого товариства "Дружба". Така картографічна схема доведена до суду на судовому засіданні 07.01.2025, та дає змогу достовірно встановити на якій саме частині земель загального користування СТ "Дружба" встановлена ЛЕП та її конфігурацію.
За висновками суду не вбачається встановити, що самочинно побудована лінія електропостачання розміщена на земельній ділянці площею 0,14 га, якою користується позивач, однак в матеріалах справи наявний Державний акт серії Б № 042195 від 1989 року.
Судом першої інстанції не врахований факт, що цей позов має широкий публічний інтерес в спільноті СТ "Дружба", що нараховує 109 членів садівничого товариства, так як будівництво нової лінії електропостачання, від'єднання 5 електроспоживачів від вже існуючої внутрішньої лінії електропостачання, суттєво зменшило надходження оплати за електроенергію, у зв'язку із чим СТ "Дружба буде змушено збільшити тариф.
Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає її доводи необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами з огляду на таке.
Відповідно до довідки виданої Розсошанською сільською радою, всі землі загального користування в СТ "Дружба" є землями комунальної власності, що належать Розсошанській сільській раді. А тому, будь-які порушення прав СТ "Дружба" щодо володіння земельними ділянками відсутні.
Сама земельна ділянка площею 0,14 га, яка розташована в Садівничому товаристві "Дружба" на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, однак, до справи не додано доказів того, що відповідач самочинно побудував лінію електропостачання і вона розміщена на вказаній земельній ділянці площею 0,14 га, якою користується позивач.
Окрім того, позивачем, в передбачений законом спосіб, не подано доказів на якій частині земельної ділянки розміщене самочинне будівництво, розміри та конфігурація такої забудови.
Позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, про які зазначено в позові, та які доводять наявність порушення прав позивача відповідачем що підлягають захисту в судовому порядку.
За наведеного, відповідач вважає, що вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Від представниці ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких представниця вказує таке.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про самочинне будівництво лінії електропередачі, як АТ "Хмельницькобленерго", так і ПП "Вектор-А" чи замовниками будівництва, оскільки сам позивач під час розгляду справи так і не надав будь-яких доказів хто ж саме здійснював будівництво спірної лінії електропередачі.
Оскільки на теперішній час технічні рішення до проектно-кошторисних документацій чинні та ніким не скасовані, побудована лінія електропередачі відповідає технічним умовам, відсутні будь-які докази, які б свідчили про неправомірне будівництво лінії електропередачі чи будівництво лінії електропередачі з порушенням технічних умов чи чинного законодавства, тому підстав для знесення спірної лінії електропостачання немає.
Зауважує, що точне місце розташування об'єктів на земельній ділянці із зазначенням поворотних точок та координат, відносно меж земельної ділянки, що перебуває у користуванні СТ "Дружба", може бути встановлено виключно сертифікованим інженером-землевпорядником або під час проведення земельно-технічної експертизи, однак матеріали справи не містять таких даних.
Графічні зображення, які додані Садівничим товариством "Дружба" до апеляційної скарги не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки на вказаних схемах відсутні будь-які відомості, які притаманні документам, а саме: хто їх створив, дата створення, джерело їх походження, підписи осіб, які створили вказані схеми чи їх затвердили, погодили, будь-які дані, які б дали можливість ідентифікувати приналежність вказаних зображень до СТ "Дружба".
Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні СТ "Дружба" відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б №042195 від 1989 року є несформованою та не внесеною до Державного земельного кадастру, тому фактично встановити розміщення спірної лінії електропередачі є неможливо.
Власник вказаної земельної ділянки - Розсошанська сільська рада правомірно надала довідку про належність земельних ділянок, на яких були розміщені електроопори у тому числі і які ведуть до садового будинку ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та немає жодних претензій до замовників вказаних електроопор, виконавців робіт або АТ "Хмельницькобленерго".
Продовжує, що суд правомірно не прийняв до уваги пояснення третіх осіб на стороні позивача, оскільки, всі електроопори знаходяться за межами приватних земельних ділянок третіх осіб та не перешкоджають здійсненню їхнього користування належними на праві приватної власності земельними ділянками, оскільки, як і зазначає сам позивач у позовній заяві, що електроопори знаходяться на землях загального користування. Додані до матеріалів справи фотознімки не дають можливості ідентифікувати місце створення вказаних фотознімків, дату їх створення та особу, якою вони були створені.
За наведеного просить відмовити Садівничому товариству "Дружба" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2025 у справі №924/636/24 залишити без змін.
Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 25.03.2025 представники скаржника підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджували, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Просили задовольнити апеляційну скаргу, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2025 у справі № 924/636/24 скасувати в частині відмови в позові про знесення АТ "Хмельницькобленерго" самочинно збудованої споруди лінії електропостачання та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.03.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вказав, що не погоджується із позицією скаржника та вважає оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представниця ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала подані пояснення, заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги. Просила рішення суду першої інстанцій залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
За результатами судового засідання, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.03.2025, у складі колегії суддів: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є., відклав розгляд справи №924/636/24 на 29.04.2025 о 10:00 год.
25.04.2025 від скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документальних доказів, а саме: карту-схему Садівничого товариства "Дружба"; пояснювальну записку до карти-схеми.
Вказане клопотання обґрунтовано таким:
- Господарським судом Хмельницькій області судова експертиза з питання визначення фактичного розташування лінії електропередачі відносно меж земельних ділянок її розташування, її розмір та конфігурацію призначена не була;
- позивач, в ході судового розгляду самостійно звертався до спеціалізованих установ, що знаходяться у м. Хмельницькому, щодо проведення земельної експертизи з питання визначення фактичного розташування лінії електропередачі відносно меж приватизованих земельних ділянок членів садівничого товариства, її розмір та конфігурацію;
- позивача повідомили, що у них відсутній доступ до кадастрових карт. Необхідно направляти запити до Держгеокадастру про надання електронних файлів кадастрових номерів приватизованих земельних ділянок, які знаходяться на масиві садівничого товариства або таку файлову інформацію може витребувати суд. Термін проведення експертного дослідження склав від 3 до 6 місяців.
- тому до завершення розгляду справи СТ "Дружба" неможливо було надати суду першої інстанції документальні докази на якій саме частині земель загального користування СТ "Дружба" розміщена самочинно збудована лінія електричної передачі, її розмір та конфігурацію з причин, що об'єктивно не залежали від СТ "Дружба".
У зв'язку із відпусткою судді-члена колегії Мельника О.В. 29.04.2025 судове засідання у справі № 924/636/24 29.04.2025 не відбулося.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.04.2025 призначив розгляд апеляційної скарги на 27.05.2025 о 10:40 год.
В судовому засіданні 27.05.2025 представниця скаржника підтримала позицію, викладену в апеляційній скарзі. Просила рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2025 у справі № 924/636/24, в оскарженій частині, скасувати та ухвалити нове в цій частині, яким позов задовольнити. Крім того, просила долучити нові докази, подані раніше та надати їм оцінку.
Представник відповідача 27.05.2025 в судовому засіданні вказав про те, що не погоджується із доводами скаржника. Не погодився із долученням нових доказів, як таких, що подані з недотриманням процесуального законодавства. Просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представниця ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , Кривонос І.І., ОСОБА_8 категорично заперечила проти долучення нових доказів. Просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржене рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
В судове засідання 27.05.2025 представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_10 не з'явилися.
Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що такі учасники були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені їм (т. 3, а. с.125-138), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника згаданих учасників справи.
Щодо клопотання позивача про долучення нових доказів, зокрема карти-схеми Садівничого товариства "Дружба" та пояснювальної записки до карти-схеми, суд вказує таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Частинами 1, 4 ст. 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Системний аналіз положень ст. ст. 80, 269 ГПК України свідчить, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Апеляційний господарський суд відмічає, що нові докази, котрі скаржник просить долучити до матеріалів цієї господарської справи виготовлені вже після ухваленні рішення суду першої інстанції в цій справі.
Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом в постанові від 19.10.2021 у справі № 903/533/21 така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом (заявою про забезпечення позову) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Тому, враховуючи викладене, в суду апеляційної інстанції відсутня можливість для прийняття та надання оцінки новим доказам, котрі долученні скаржником під час апеляційного провадження.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, представниці ОСОБА_9 , Міняйло К.Л., Кривонос І.І., Штефуца В.І., перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що рішенням Хмельницької районної ради народних депутатів №7-а від 19.01.1989 "Про затвердження проектів організації забудови території садівничих товариств та реєстрацію їх статутів" затверджено проекти організації території під колективні сади для підприємств і організацій та установ, та зареєстровано статути новостворених садівничих товариств, згідно додатку (т. 1, а. с. 10-11).
Відповідно до додатку до рішення Хмельницької районної ради народних депутатів №7-а від 19.01.1989 затверджено список підприємств, організацій та установ м. Хмельницького, яким затверджено проект організації території колективних садів та зареєстровано статути садівничих товариств, а саме товариство "Дружба", загальною площею 14 га.
В подальшому, виконавчим комітетом Хмельницької районної Ради народних депутатів Хмельницької області Хмельницької області видано Державний акт на право користування землею серії Б № 042195 від 1989 року. Акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за №117 (т. 1, а. с. 12-13).
Рішенням Ружичанської сільської ради виконавчого комітету Хмельницького району Хмельницької області №2 від 26.02.2004 "Про реєстрацію садівничого товариства "Дружба" та його Статуту" зареєстровано садівниче товариство "Дружба" як юридичну особу та його Статут, прийнятий загальними зборами товариства 17.01.2004 та погоджений з Хмельницькою обласною спілкою садівничих товариств 20.01.2004 (т. 1, а. с. 17).
Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України садівниче товариство "Дружба" зареєстровано 26.02.2004. згідно рішення №2 (т. 1, а. с. 18).
Відповідно до п. 1 Статуту Садівничого товариства "Дружба", зареєстрованого в Ружичанській сільській раді Хмельницького району на підставі рішення №2 від 26.02.2004, Садівницьке товариство "Дружба" є первинним громадським осередком Товариства садівників і городників України, що добровільно об'єднує громадян України на засадах спільності їх інтересів для реалізації мети та завдань Статуту Всеукраїнської громадської організації і цього Положення (т. 1, а. с. 14-16).
Відповідно до п. 1.3 Статуту СТ "Дружба" (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів Садівничого товариства "Дружба" №1 від 14.05.2016, СТ "Дружба" здійснює свою діяльність на земельній ділянці, загальною площею 14 га, яка 15.09.1988 рішенням Хмельницького райвиконкому № 118 відведена Товариству для організації колективного садівництва, Державний акт на право користування землею Б №0422195, виданий 1989 році. Товариство розташоване за адресою: Розсошанська сільська рада, Хмельницький район, Хмельницька область, має в своєму складі 178 ділянок розмірами до 0,06 га. (т. 1, а. с. 19-21).
Згідно п. 1.4 Статуту, СТ "Дружба" зареєстровано рішенням Ружичнянської сільської ради №2 від 26.02.2004, включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України 15.03.2004, код 2651480. Товариство є юридичною особою, діє на основі самостійності, самоуправління і самофінансування, має самостійний баланс, печатку. Може мати бланк із своєю назвою, а також у встановленому порядку відкривати рахунки в установах банку на території України. Юридична адреса СТ "Дружба": Хмельницька область, Хмельницький район с. Ружичанка. Для листування, отримання кореспонденції може користуватися домашніми адресами Голови або членів правління Товариства.
Відповідно до п. 1.6 Статуту позивача, земельна ділянка СТ "Дружба" загальною площею 14 га, яка складається із: земель загального користування, що знаходиться у колективній власності Товариства; земель, що знаходяться у приватній власності членів Товариства; земель, що знаходяться у користуванні членів Товариства (державний акт на землю не оформлений).
Згідно п. 1.7 Статуту позивача, члени Товариства зобов'язані виконувати обов'язки власників земельних ділянок та землекористувачів згідно з вимогами Земельного кодексу України та земельного законодавства.
Відповідно до п. 5.1 Статуту позивача земля Товариства складається із земельних ділянок, наданих йому в користування (землі загального призначення, земельні ділянки землекористувачів) та придбані ним у власність. Товариство користується, володіє і розпоряджається землями відповідно до Земельного кодексу України, іншого діючого законодавства України та Статуту.
18.04.2024 СТ "Дружба" звернулося з листом №15 до АТ "Хмельницькобленерго", в якому просило розірвати, укладений з громадянами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 господарський правочин на будівництво лінії електропостачання, оскільки згідно ст. 376 Цивільного кодексу таке будівництво є самочинним, з підстави, що земельна ділянка не належить замовникам на праві власності та не перебуває у комунальній власності, зобов'язати підрядну організацію ТОВ "Вектор-А" демонтувати електроопори в кількості 13 штук та привести дороги садівничого товариства до початкового стану; відшкодувати СТ "Дружба" нанесені збитки від пошкодження земель загального користування в сумі 65 000 грн, а саме: 13 шт. по 5 000 грн (т. 1, а. с. 99-106).
08.05.2024 АТ "Хмельницькобленерго" надіслано листа №4-2769-0801/24 голові СТ "Дружба" щодо приєднання електроустановки, згідно якого повідомило, що АТ "Хмельницькобленерго" розглянуло звернення стосовно приєднання електроустановок споживачів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 і ОСОБА_14 , та повідомило що приєднання електроустановок споживачів було виконано згідно вимог Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану затвердженого Постановою НКРЕКП № 352 від 26.03.2022 "Про особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану", зі змінами, і Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, зі змінами. Лінії електропередач 0,4кВ побудовано відповідно до розробленої проектної документації погодженої з усіма зацікавленими сторонами. Відповідно до довідки виданої Розсошанською сільською радою, всі землі загального користування в СТ "Дружба" є землями комунальної власності, що належать Розсошанській сільській раді. А тому, будь-які порушення прав СТ "Дружба" щодо володіння земельними ділянками відсутні (т. 1, а. с. 8).
09.05.2024 Приватне підприємство "Вектор-А" листом №227 надіслало голові Садівничого товариства "Дружба" повторну відповідь на лист - претензію щодо незаконного будівництва ПП "Вектор-А" лінії електропостачання на землях садівничого товариства та зберігання будматеріалів (електроопор) №9 від 05.04.2024 та доповнення до листа - претензії від 05.04.2024 №9, №11 від 10.04.2024, згідно якого повідомило, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею Б№042195 від 1989 року, на який посилається в своїх листах позивач, право постійного користування землею надано Хмельницькому управлінню виробничо-технологічної комплектації тресту "Сільбуд", яке ліквідоване. Документів підтверджуючих обставину про те що, СТ "Дружба" є правонаступником Хмельницького управління виробничо-технологічної комплектації тресту "Сільбуд" надано не було. Згідно інформації наданої Розсошанською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області, земельні ділянки загального користування (дороги, вулиці), які розташовані в Садівничому товаристві "Дружба" на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області відносяться до комунальної власності. Отже з огляду до вищезазначене, Приватне підприємство "Вектор-А" здійснює повністю законно та правомірно будівництво лінії електропостачання на підставі робочого проекту (з отриманням необхідних дозволів та погоджень у всіх відповідних інстанціях, в тому числі Розсошанською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області власником земель), технічних умов та Договору про тимчасове приєднання електроустановки замовника (т. 1, а. с. 9).
14.05.2024 Садівниче товариство "Дружба" звернулося з листом №16 до управління державної міграційної служби у Хмельницькій області в якому просить скасувати реєстрацію громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_15 та інших громадян (у випадку їх реєстрації на СТ "Дружба"), оскільки органом місцевого самоврядування - Розсошанською ОТГ така реєстрація проведена в порушення вимог Постанов КМУ від 07.02.2022 №265, від 27.03.2019 №367, від 25.05.2011 №559, Закону України №3038 від 17.02.2011 (т. 1, а. с. 80-81).
19.06.2024 Садівниче товариство "Дружба" звернулося з листом №29 до голови Розсошанської сільської ради, в якому просить відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" надати Садівничому товариству "Дружба" дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки - землі загального користування (внутрішніх доріг) в натурі (на місцевості), яка за адміністративно-територіальним поділом розташовувалась на території колишньої Ружичнянської сільської ради, а в даний час на території Розсошанської сільської ради (т. 1, а. с. 46).
25.06.2024 Управління державної міграційної служби у Хмельницькій області листом №6801.5-2741/68.02-24 повідомило Садівниче товариство "Дружба" про те, що в ході перевірки з'ясовано та 25.06.2024 на адресу Розсошанської територіальної громади скеровано лист щодо скасування реєстрації місця проживання громадян: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 82).
Рішенням Розсошанської сільської ради 35 сесії сільської ради VIII скликання "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за межами населеного пункту с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області СТ "Дружба" №37-35/2024 від 19.07.2024р. відмовлено садівничому товариству "Дружба" у надані дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за межами населеного пункту с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області, у зв'язку із відсутністю необхідних документів, для розгляду, невідомим місцем розташування земельних ділянок загального користування (внутрішніх доріг) (т. 1, а. с. 47).
Крім того, матеріали господарської справи містять:
фотознімки, зроблені під час будівництва електроопор, а також самих опор (т. 1, а. с. 75-79, 153-157);
заяви про прийняття в члени СТ "Дружба" - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_6 , ОСОБА_17 (т. 1, а. с. 83-87);
рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі №560/9365/24 за позовом Садівничого товариства "Дружба" до Розсошанської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АТ "Хмельницькобленерго" про визнання протиправним індивідуального акту та зобов'язання винити дії, яким в позові відмовлено (т. 1, а. с. 126-28),
- лист Садівничого товариства "Дружба" №60 від 04.10.2024 адресований АТ "Хмельницькобленерго" про надання копій документів, а саме проекту будівництва лінії електропостачання, погоджений з усіма зацікавленими сторонами, довідки виданої АТ "Хмельницькобленерго" Розсошанською сільською радою, що всі землі загального користування СТ "Дружба" є землями комунальної власності (т. 1, а. с. 134-135);
- заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_8 від 06.07.2024 про прийняття оплати за показами лічильника та надання підтвердження про відсутність заборгованості та про відключення від електромережі СТ "Дружба" (т. 1, а. с. 159-160);
- звіти по електроенергії за червень та жовтень 2024 року (т. 1, а. с. 161-162);
- титульні робочі проекти: "Реконструкція зовнішніх електричних мереж для приєднання садового будинку Вікторова О.І. к.н. 6825087300:03:005:0092 на території Ружичнянської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області", "Реконструкція зовнішніх електричних мереж для приєднання садового будинку ОСОБА_9 в СТ "Дружба" (к.н. 6825087300:03:005:0026) Розсошанської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області", "Реконструкція зовнішніх електричних мереж для приєднання садового будинку ОСОБА_8 в СТ "Дружба" (к.н. 6825087300:03:005:0026) Розсошанської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області" (т. 2, а. с. 4-6);
- технічні рішення №0806-19 до проектно-кошторисної документації Чінік М.І., технічні рішення №0806-22 до проектно-кошторисної документації ОСОБА_6 , технічні рішення №0806-20 до проектно-кошторисної документації Кривонос І.І., технічні рішення №0806-21 до проектно-кошторисної документації ОСОБА_8 (т. 2, а. с. 26-29).
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
В силу ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки позивач - Садове товариство "Дружба" оскаржує рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2025 у справі № 924/636/24 лише в частині відмови в позові про знесення АТ "Хмельницькобленерго" за власний рахунок самочинно збудованої споруди лінії електропостачання, то суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції саме в цій частині.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст. 396 ЦК України).
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до приписів ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.
Як свідчить аналіз вказаних норм, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Зміст негаторного позову становлять вимоги позивача (власника або іншої особи, уповноваженої законом, статутом чи договором) про усунення порушень, не пов'язаних з позбавленням права володіння. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17.
Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17).
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 05.01.2024 у справі № 367/7905/18, від 27.05.2020 у справі № 909/392/19, дійшов висновку, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб (звільнення та приведення у попередній стан самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта), є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку.
Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Правовий аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва:
- об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;
- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;
- створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв'язку з будівництвом на земельній ділянці об'єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів і документів про виділення земельної ділянки.
Вказаний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.07.2019 у справі №910/10932/17.
Згідно з пп "ґ" ч. 1 ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
За положеннями ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Частиною 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Власники або користувачі земельних ділянок здійснюють проектування та будівництво об'єктів у порядку, визначеному ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно із ст. 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" унормовано, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
За змістом положень статей 25, 26, 31, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження у галузі будівництва - щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища - щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що передумовою для висновку позивача про здійснення відповідачем самочинного будівництва є відповідна перевірка у випадку виявлення факту самовільного будівництва, складення протоколу про виявлення порушень та видача відповідачу припису на їх усунення.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2, 4 7 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Системний аналіз зазначених положень свідчить про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 725/5630/15-ц, постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 909/1218/15, від 05.10.2021 у справі № 910/14139/20, від 13.07.2022 у справі №591/5429/18.
При цьому, головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості в правовому полі дії статей 328, 329, 331 ЦК України.
Як судом встановлено вище, що 08.05.2024 АТ "Хмельницькобленерго" надіслано листа №4-2769-0801/24 голові СТ "Дружба" щодо приєднання електроустановки, згідно якого повідомило, що АТ "Хмельницькобленерго" розглянуло звернення стосовно приєднання електроустановок споживачів Вікторова О. І., ОСОБА_9 і ОСОБА_14 , та повідомило що приєднання електроустановок споживачів було виконано згідно вимог Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану затвердженого Постановою НКРЕКП № 352 від 26.03.2022 "Про особливості тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану", зі змінами, і Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, зі змінами. Лінії електропередач 0,4кВ побудовано відповідно до розробленої проектної документації погодженої з усіма зацікавленими сторонами. Відповідно до довідки виданої Розсошанською сільською радою, всі землі загального користування в СТ "Дружба" є землями комунальної власності, що належать Розсошанській сільській раді. А тому, будь-які порушення прав СТ "Дружба" щодо володіння земельними ділянками відсутні.
Крім того, 09.05.2024 Приватне підприємство "Вектор-А" листом №227 надіслало голові Садівничого товариства "Дружба" повторну відповідь на лист - претензію щодо незаконного будівництва ПП "Вектор-А" лінії електропостачання на землях садівничого товариства та зберігання будматеріалів (електроопор) №9 від 05.04.2024 та доповнення до листа - претензії від 05.04.2024 №9, №11 від 10.04.2024, згідно якого повідомило, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею Б№042195 від 1989 року, на який посилається в своїх листах позивач, право постійного користування землею надано Хмельницькому управлінню виробничо-технологічної комплектації тресту "Сільбуд", яке ліквідоване. Документів підтверджуючих обставину про те що, СТ "Дружба" є правонаступником Хмельницького управління виробничо-технологічної комплектації тресту "Сільбуд" надано не було. Згідно інформації наданої Розсошанською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області, земельні ділянки загального користування (дороги, вулиці), які розташовані в Садівничому товаристві "Дружба" на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області відносяться до комунальної власності. Отже з огляду до вищезазначене, Приватне підприємство "Вектор-А". здійснює повністю законно та правомірно будівництво лінії електропостачання на підставі робочого проекту (з отриманням необхідних дозволів та погоджень у всіх відповідних інстанціях, в тому числі Розсошанською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області власником земель), технічних умов та Договору про тимчасове приєднання електроустановки замовника.
Як зазначено вище, звертаючись до суду із цим позовом, позивач вимагає відповідача за свій власний рахунок знести самовільно побудовану лінію електропередачі, яка побудована на земельній ділянці площею 14 га, яка надана в постійне користування Садівничому товариству "Дружба".
Однак, із наявних у матеріалах справи доказів не можливо встановити, що спірна лінія електропередачі, котра за позицією позивача збудована самочинно, розміщена на вищевказаній земельній ділянці площею 0,14 га, якою користується позивач та що саме відповідач є особою, який здійснив самочинне будівництво.
Також, матеріалами справи не підтверджено на якій частині земельної ділянки розміщене таке будівництво, розміри та конфігурація такої забудови.
Тобто, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин того, що саме відповідачем були порушені будівельні норми та здійснено будівництво без отримання відповідних дозволів, не доведено належними і допустимими доказами обставин щодо розташування такого об'єкта (саме на якій частині земельної ділянки його розмір та конфігурація), а як наслідок не доведено порушення відповідачем прав позивача.
За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).
Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Тобто, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 зазначила, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
При цьому колегія суддів зважає на те, що відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі №904/5480/19.
Підсумовуючи усе викладене в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суд про відмову у задоволенні позову в частині відмови про знесення АТ "Хмельницькобленерго" за власний рахунок самочинно збудованої споруди лінії електропостачання, у зв'язку із його передчасністю, необґрунтованістю та недоведенням.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2025 у справі № 924/636/24 в частині відмови в позові про знесення АТ "Хмельницькобленерго" за власний рахунок самочинно збудованої споруди лінії електропостачання слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Садівничого товариства "Дружба" - без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Садівничого товариства "Дружба" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2025 у справі № 924/636/24 в частині відмови в позові про знесення АТ "Хмельницькобленерго" за власний рахунок самочинно збудованої споруди лінії електропостачання - без змін.
2. Справу №924/636/24 надіслати Господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "29" травня 2025 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.