ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
28 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/683/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Колоколова С.І.,
секретар судового засідання Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Сімцис Ю.В., за ордером;
розглянувши в режимі відеоконференції заяву Приватного підприємства “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» про відшкодування судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ»
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 24 вересня 2024 року (повний текст складено 30.09.2024)
у справі №915/683/24
за позовом: Комунального підприємства “Служба комунального господарства»
до відповідача: Приватного підприємства “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ»
про: зобов'язання вчинити певні дії, -
суддя суду першої інстанції: Смородінова О.Г.
місце винесення рішення: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 28.05.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови.
У червні 2024 року Комунальне підприємство (КП) “Служба комунального господарства» (далі також - позивач, КП «СКГ») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства (ПП) «БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» (далі також - відповідач) про зобов'язання останнього виконати власними силами ремонт покрівлі Туалетної модульної кабіни МК2/2 у двомісячний строк після набрання законної сили рішенням у даній справі.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2024 у справі №915/683/24 (суддя Смородінова О.Г.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Приватне підприємство “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» виконати власними силами ремонт покрівлі туалетної модульної кабіни МК2/2 у двомісячний строк після набрання рішенням у справі № 915/683/24 законної сили. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 028,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2024 у справі №915/683/24 та ухвалити нове рішення, яким визнати позовні вимоги такими, що не підлягають виконанню відповідачем.
Крім того, апелянт просив стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ», які понесло останнє по розгляду даної справи, та складаються з: правової допомоги в суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн, витрат на експертне дослідження у розмірі 7 640,64 грн та судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 542,00 грн.
При цьому, під час судового засідання 14.05.2025 представником апелянта було підтримано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та зазначено, що докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат, у відповідності до положень ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, буде подано до суду не пізніше, ніж протягом п'яти днів після ухвалення відповідної постанови.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 апеляційну скаргу ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» - задоволено, рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2024 у справі №915/683/24 - скасовано, у задоволенні позову - відмовлено.
Крім того, вказаною постановою стягнуто з КП “Служба комунального господарства» на користь ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» 4 542,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Проте, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо розподілу витрат ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» на професійну правничу допомогу та відшкодування витрат на експертне дослідження.
Разом з тим, 16.05.2025 від ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» до суду апеляційної інстанції надійшли докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу за апеляційний перегляд справи №915/683/24 у розмірі 2 500,00 грн.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Тому, ухвалою суду від 19.05.2025 розгляд вищевказаних вимог відповідача з вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та відшкодування витрат на експертне дослідження за результатами розгляду апеляційної скарги ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» у справі №915/683/24 було призначено на 28.05.2025 о 10:15 год.
28.05.2025 від Комунального підприємства “Служба комунального господарства» до суду надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача, в яких останній вказує, що:
- відповідачем не надано доказів фактичної оплати послуг адвоката Сімцис Юлії Володимирівни;
- апелянтом порушено порядок процесуальних етапів відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ним не було надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла у зв'язку з апеляційним переглядом даної справи.
Враховуючи вказане, КП “Служба комунального господарства» просило відмовити в задоволенні заяви ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
Крім того, позивач просив провести судове засідання, призначене на 28.05.2025 без його участі, що було враховано судовою колегією.
28.05.2025 в судове засідання з'явився представник ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ», який підтримав свої вимоги про відшкодування відповідачу відповідних судових витрат.
У судовому засіданні 28.05.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції, було проголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови.
Розглянувши питання про розподіл судових витрат ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» щодо професійної правничої допомоги та експертного дослідження за результатом розгляду апеляційного перегляду справи №915/683/24, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
В силу дії п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Апеляційна колегія звертає увагу на те, що відповідач, звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відшкодування витрат на правничу допомогу, має на увазі адвокатську допомогу, яка була надана апелянту в суді першої інстанції.
У цьому контексті судова колегія зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які відповідач очікував понести в Господарському суді Миколаївської області дорівнював 10 000, 00 грн. витрат на правову допомогу, про що ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» було наведено у відзиві на позовну заяву.
Водночас, приймаючи до уваги те, що заява про розподіл судових витрат та докази їх понесення надані представником ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» разом з апеляційною скаргою, тобто до винесення постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає про дотримання позивачем строків, встановлених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20.
Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Разом з цим, судова колегія зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
У даному контексті судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.12.2018 у справі №826/856/18, згідно з якою розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Також апеляційна колегія звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.05.2019 у справі №922/576/18, де суд касаційної інстанції зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18.
Вказану правову позицію щодо застосування положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд, висловив, зокрема, у постановах від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 14.05.2019 у справі №922/576/18, від 29.05.2019 у справі №910/10483/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 25.06.2019 №916/1340/18.
Як зазначалось вище, відповідач просить стягнути з позивача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем було надано суду:
1) копію Договору про надання правничої допомоги від 12.06.2024 №12/6/24 (далі - Договір), укладеного між ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» (Клієнт) та адвокатом Орловським Михайлом Андрійовичем (Адвокат).
За умовами п. 2.2. Договору, Адвокат бере на себе зобов'язання виконувати наступні дій з надання правової допомоги, зокрема: представляти інтереси Клієнта в судових органах усіх рівнів, установах та організаціях; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у зв'язку з виконанням доручення; виконувати інші дії, передбачені законодавством (у тому числі, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, оскаржувати рішення і ухвали суду, отримувати необхідні довідки, документи, вести від імені Клієнта справи у всіх судових установах тощо).
Відповідно до 3.1. Договору, Клієнт зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені угодою гонорар Адвоката (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов'язані з виконанням Адвокатом угоди, зокрема: оплатити роботу фахівців, чиї висновки запитуються Адвокатом.
Розділом 4 Договору визначений порядок оплати послуг Адвоката.
Так, за надання правової допомоги Клієнт авансовано сплачує Адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 21 січня 2014 року (далі - Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для Клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі (п. 4.3. Договору).
Гонорар може бути в наступному змінений адвокатом у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено відповідно до даної угоди. Визначений сторонами гонорар не може бути меншим за мінімальний розмір гонорару, встановлений відповідно до Рекомендацій (п. 4.5. Договору).
Крім оплати гонорару, Клієнт відшкодовує Адвокату всі витрати, понесені ним у зв'язку з виконанням даної угоди (надалі - витрати), у тому числі - витрати на оплату праці експертів, консультантів із спеціальних питань (п. 4.6. Договору).
Згідно з п. 5.1. Договору, строк його дії - до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання Договору.
2) копію Акту від 11.07.2024 №1 виконаних робіт по Договору про надання правничої допомоги від 12.06.2024 №12/6/24, підписаний Адвокатом та ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ», згідно якого вартість наданої правової допомоги з підготування відзиву на позовну заяву у межах справи №915/683/24, який був поданий до Господарського суду Миколаївської області, складає 5 000,00 грн..
3) платіжну інструкцію від 16.07.2024 №195 на суму 5 000,00 грн., яка підтверджує оплату відповідачем наданої йому правової допомоги.
У матеріалах справи наявний відзив ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» на позовну заяву (т. 1 а.с. 111-149), підписаний та надісланий до суду директором відповідача - Сомик Н.Г.
Однак, судова колегія звертає увагу на те, що підписання заяв по суті керівником установи, а не адвокатом, не спростовує обставин надання адвокатом правової допомоги щодо підготовки відповідних документів (подібний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 28.12.2019 у справі №924/122/19).
Отже, відповідачем надано належні докази в підтвердження факту надання йому Адвокатом послуг в Господарському суді Миколаївської області на суму 5 000,00 грн., яка є фіксованим розміром адвокатської винагороди та узгодженою сторонами.
У зв'язку з цим, апеляційний суд наголошує на тому, фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених Договором умов платежу - конкретний склад дій Адвоката, що були вчинені на виконання цього Договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
У разі погодження між Адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та Клієнтом фіксованого розміру гонорару, такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого Адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги Клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Загальні правила розподілу судових витрат містяться у ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, розподіл цих витрат залежить безпосередньо від результату розгляду справи (з урахуванням апеляційного перегляду справи).
Як зазначалось вище, за результатами апеляційного перегляду даної справи у позові КП “Служба комунального господарства» було відмовлено.
Таким чином, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, судова колегія зазначає, що обов'язок з відшкодування понесених відповідачем відповідних судових витрат покладається у даному випадку саме на позивача
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість стягнення з позивача на користь ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» витрат на професійну правничу допомогу у заявленому останнім розмірі - 5 000,00 грн.
За аналогічних обставин підлягають відшкодуванню витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 500,00 грн.
Так, на підтвердження понесених витрат ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» надав суду апеляційної інстанції:
- Договір від 11.03.2025 №11.03.2025 про надання правничої допомоги, укладений між ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» (Клієнт) та адвокатом Сімцис Юлією Володимирівною (Адвокат), за пунктом 3.1 якого Сторони погодили фіксовану суму гонорару у розмірі 2 500,00 грн., який Клієнт сплачує Адвокату за надану правничу допомогу в межах цього Договору в Південно-західному апеляційному господарському суді по справі № 915/683/24;
- Актом від 14.05.2025 № 1 виконання робіт щодо надання правничої допомоги по Договору від 11.03.2025 №11.03.2025, відповідно до якого Адвокат забезпечив представництво прав і законних інтересів Клієнта в Південно-західному апеляційному господарському суді по справі № 915/683/24. Вартість наданих послуг склала 2 500,00 грн.;
- Ордер від 11.03.2025 серії ВЕ № 1149016, виданий на представництво інтересів ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» в Південно-західному апеляційному господарському суді на ім'я Сімцис Юлії Володимирівни;
- свідоцтвом від 14.12.2018р. серії МК № 001502 про право адвоката Сімцис Ю.В. на заняття адвокатською діяльністю.
При цьому, судова колегія враховує, що іншій стороні нормами чинного законодавства надано право заперечувати проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та на сторону, яка заявляє про неспівмірність вказаних витрат та просить зменшити останні, покладається обов'язок доведення неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Проте, судова колегія звертає увагу на те що заперечення щодо розміру адвокатських витрат в суді першої інстанції та клопотання про зменшення останніх від КП “Служба комунального господарства» до суду апеляційної інстанції не надійшло, водночас зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Наведена правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Щодо заперечення позивача проти стягнення суми у розмірі 2 500,00 грн, що підлягає відшкодуванню за апеляційний перегляд даної справи, то судова колегія критично ставиться до обґрунтування вимог КП “Служба комунального господарства», з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, позивач зауважує, що відповідачем не надано доказів фактичної оплати послуг адвоката Сімцис Юлії Володимирівни.
Проте, з цього приводу судова колегія зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 (пункт 6.5).
Вказане також унормовується з положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Тобто, визначальним у цьому випадку є саме доведений факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом конкретної справи, а відтак, докази, які у даному випадку підтверджують оплату ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» наданих Адвокатом послуг, не є визначальними для розгляду заяви відповідача.
Водночас, КП “Служба комунального господарства» вважає, що апелянтом порушено порядок процесуальних етапів відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ним не було надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла у зв'язку з апеляційним переглядом даної справи.
При цьому, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, наведену у постановах від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, від 14.02.2019 у справі №916/24/18 тощо, відповідно до якої відсутність такого розрахунку є підставою для відмови у компенсації судових витрат, навіть у разі задоволення скарги, а також, що особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені.
У даному контексті судова колегія зауважує, що за умовами ч. 1, ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Таким чином, зі змісту диспозитивної норми ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат, що свідчить про дискреційний характер відповідних повноважень суду. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Вказане цілком узгоджується з позицією Верховного Суду застосованою у постанові від 04.03.2025 у справі № 922/1341/22.
У вказаній постанові Верховний Суд наголосив на тому, що зазначений усталений правовий висновок, який викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18, від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19, від 10.12.2020 у справі № 922/3812/19, від 23.08.2022 у справі № 912/423/20, від 12.11.2024 у справі № 910/14863/22 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.10.2022 у справі №725/42/21-ц, жодним чином не суперечить викладеному в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18 (на якій посилається позивач у своїх запереченнях), від 21.06.2022 у cправі №908/574/20 та в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2023 у cправі №905/493/22 загальному висновку про те, що особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.
Більш того, виходячи з положень ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у додаткових постановах від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 06.12.2023 у справі №905/493/22, від 01.11.2023 у справі №911/1340/22 зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Разом з тим, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми відповідної заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21). Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
У даному випадку апеляційна колегія враховує те, що заяву про відшкодування 2 500,00 грн. в якості оплати професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції представник ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» заявив в судовому засіданні 14.05.2025 до закінчення судових дебатів, під час викладення своєї правової позиції, що унормовується з вищезазначеними положеннями чинного законодавства та практики Верховного Суду, яка є обов'язковою для врахування апеляційним судом в силу приписів ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає обґрунтованим та співмірним розмір заявлених відповідачем витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом справи №915/683/24 в суді першої інстанції та її апеляційним переглядом, у зв'язку з чим заява ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в Господарському суді Миколаївської області у сумі 5 000,00 грн. підлягає задоволенню, як і заява про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у Південно-західному апеляційному господарському суді у сумі 2 500,00 грн
Щодо відшкодування відповідачу витрат у розмірі 7 640,64 грн, які були понесені ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ», у зв'язку із замовленням останнім експертного дослідження.
Так, на підтвердження своєї правової позиції апелянтом до Південно-західного апеляційного господарського суду було надано Висновок експертного дослідження від 11.10.2024 №СЕ-19/115-24/18289-БТ, яке було проведено судовим експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Грищенко Є.В. на замовлення ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ».
Крім того, до апеляційної скарги також долучена платіжна інструкція від 07.10.2024 №227 на суму 7 640,64 грн, якою з боку відповідача було сплачено проведення будівельно-технічної експертизи.
Однак, апеляційна колегія відмовила у задоволенні клопотання ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» про прийняття Висновку експертного дослідження від 11.10.2024 №СЕ-19/115-24/18289-БТ та його врахування на стадії апеляційного перегляду справи №915/683/24, згідно з положеннями ст.ст. 80 ,81 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням того, що цього доказу взагалі не існувало на момент прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції.
Таким чином, підстави для стягнення з КП “Служба комунального господарства» на користь апелянта 7 640,64 грн вартості вищезазначеного експертного дослідження відсутні, оскільки відповідний експертний висновок не був прийнятим судом апеляційної інстанції до розгляду та, відповідно, не був врахований останнім при винесенні постанови за результатом розгляду апеляційної скарги ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ».
Відтак, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що витрати на проведення експертизи Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС (висновок експерта Грищенко Є.В. від 11.10.2024 №СЕ-19/115-24/18289-БТ за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження Туалетної модульної кабіни МК2/2) не підлягають відшкодуванню, а тому в задоволенні даної вимоги відповідачу слід відмовити.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів зазначає, що заява ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» про відшкодування судових витрат, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з КП “Служба комунального господарства» на користь ПП “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 500,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - за правничу допомогу в суді першої інстанції, 2 500,00 грн. - за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. У стягненні з позивача 7 640,64 грн вартості експертного дослідження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 169, 244, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Заяву Приватного підприємства “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» про відшкодування судових витрат за результатом апеляційного перегляду справи №915/683/24 - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Служба комунального господарства» на користь Приватного підприємства “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» витрати на професійну правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн.
Стягнути з Комунального підприємства “Служба комунального господарства» на користь Приватного підприємства “БЛОК-ЦЕНТР ЮГ» витрати на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 500,00 грн.
В іншій частині заяви - відмовити.
Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням повних реквізитів сторін.
Матеріали справи №915/683/24 повернути до Господарського суду Миколаївської області.
Додаткова постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 29.05.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Колоколов С.І.