Справа № 750/7154/25
Провадження № 1-кс/750/2165/25
29 травня 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання представника потерпілого ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270340003414 від 21.10.2024, -
28.05.2025 засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання представника потерпілого ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 , в якому заявник просить накласти арешт на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7425587400:01:000:0219, що належать ОСОБА_4 .
Вивчивши клопотання про арешт майна з доданими до нього документами, приходжу до наступних висновків.
У клопотанні представником потерпілого зазначено про його подання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270340003414 від 21.10.2024, однак до матеріалів клопотання додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за заявою ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за іншим номером - № 12024270340003434 від 21.10.2024, і всі додані матеріали стосуються саме кримінального провадження з останнім зазначеним номером, а не тим, що зазначено в клопотанні про арешт майна.
За змістом абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для забезпечення цивільного позову. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися, у тому числі, цивільний позивач (ч. 1 ст. 171 КПК України). Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Постановою слідчого від 24.01.2025 ОСОБА_3 визнано цивільним позивачем у цьому кримінальному провадженні; як зазначено в цій постанові потерпілим ОСОБА_3 подано заяву про визнання його цивільним позивачем і надано цивільний позов про відшкодування йому шкоди.
Так, до клопотання додано документ на ім'я слідчого від потерпілого ОСОБА_3 , який названо «Цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України (про відшкодування майнової шкоди)», в прохальній частині якого потерпілий просить слідчого визнати його цивільним позивачем; у разі встановлення осіб, які вчинили щодо нього кримінальне правопорушення, притягнути їх як цивільних відповідачів у даному кримінальному провадженні; стягнути з цивільних відповідачів на його користь майнову шкоду в розмірі 15000 грн.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства, тобто статтям 175-177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; прізвище, ім'я та по батькові сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності; зазначення ціни позову; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, тощо.
Даним вимогам пред'явлений ОСОБА_3 документ, названий «цивільний позов», не відповідає. Зокрема, його подано на ім'я слідчого, відсутні відомості про відповідача, не зазначено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тощо. Отже, вказаний документ не є позовною заявою.
Згідно з доданими до клопотання матеріалами кримінального провадження жодній особі про підозру в указаному кримінальному провадженні не повідомлено, що унеможливлює на цей час пред'явлення цивільного позову під час кримінального провадження. Під час досудового розслідування цивільний позивач має право звернутися з клопотанням про арешт майна особи, яка у кримінальному провадженні набула процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
У клопотанні ОСОБА_2 просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 , однак, усупереч зазначеним вимогам ст.ст. 128, 171 КПК України, до клопотання не додано жодних документів щодо процесуального статусу останньої у кримінальному провадженні, зокрема повідомлення про підозру або доказів, що вказана особа несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 є особою, на яку ОСОБА_3 вказує як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення, однак не має жодного процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні.
У клопотанні про арешт майна має бути зазначено індивідуально визначене майно, натомість представник потерпілого просить накласти арешт у тому числі на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 , не зазначаючи місцезнаходження цього будинку (ні вулиці, ні населеного пункту).
За змістом ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, його слід повернути цивільному позивачу та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172 КПК України, -
Клопотання представника потерпілого ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270340003414 від 21.10.2024, повернути заявнику для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення недоліків 72 години.
Ухвала не може бути оскаржена.
Слідчий суддя ОСОБА_1