28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/2876/24 пров. № А/857/24657/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, що ухвалила суддя Нор У.М. у м. Рівне за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін у справі № 460/2876/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справи України, оформлене листом від 18.05.2023 № 1/97 Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням позивачу ІІ групи інвалідності;
зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України та Ліквідаційну комісію УМВС України в Рівненській області вчинити дії щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням двадцятивідсоткової втрати працездатності при виконанні службових обов'язків та ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ в порядку та в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
03 вересня 2024 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення за матеріалами, поданими 18.05.2023 Ліквідаційною комісією УМВС в Рівненській області листом № 1/97, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Зобов'язав Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, у зв'язку з втратою професійної працездатності.
Зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення відповідно до вимог пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, за наслідками розгляду матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою професійної працездатності.
У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і Управління пожежної охорони, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України «Про міліцію» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850. При цьому, суд зобов'язав МВС повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення за наслідками розгляду матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не прийняв з цього приводу жодного рішення.
Не погодившись із рішенням суду в частині задоволення позову, його оскаржило Міністерство внутрішніх справ України, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги, Міністерство внутрішніх справ України зазначає, що суд першої інстанції неправильно розтлумачив норми матеріального права, оскільки працівники Управління пожежної охорони, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням ними служби не належать до працівників органів внутрішніх справ, а тому вони не мають права на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України «Про міліцію» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач звільнений з органів МВС у відставку (за ст.65 п. «б» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України через хворобу) з 07.12.1998.
Відповідно до пенсійного посвідчення від 27.05.2020 позивач отримує пенсію за вислугу років та має ІІ групу інвалідності.
Відповідно до постанови медичної (військово-лікарської) комісії від 28.05.2020 № 8 позивачу встановлено ряд захворювань, які пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ на момент звільнення (07.12.1998).
Згідно із довідкою серії АГ № 0025298 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданої 27.08.2020 Рівненською обласною МСЕК № 1, ступінь втрати професійної працездатності у позивача становить 20%.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 460/17929/21, зокрема, зобов'язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Рівненській області скласти та подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою професійної працездатності.
На виконання цього рішення суду, листом № 1/97 від 18.05.2023, Ліквідаційна комісія УМВС України в Рівненській області надіслала до Міністерства внутрішніх справ України для розгляду висновок та матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015.
Листом № 1/120 від 29.06.2023 Ліквідаційна комісія УМВС України в Рівненській області повідомила про те, що Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України повернув матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Підставою для повернення матеріалів заяви про призначення позивачу одноразової грошової допомоги є те, що на дату звільнення позивача зі служби в державній пожежній охороні була чинною стаття 23 Закону України «Про пожежну безпеку», яка регулювала питання призначення одноразової грошової допомоги, а не Порядок № 850. Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України зробив висновок, що немає підстав для розгляду матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти рішення згідно з Порядком № 850.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, то апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.
Апеляційний суд встановив, що 20.06.2023 Департамент пенсійних питань та соціального захисту направив Ліквідаційній комісії УМВС України в Рівненській області лист № 39742/49-10620-2023, яким Ліквідаційній комісії повернув документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги при встановленні втрати працездатності.
У листі відповідач зазначив, що відмовив позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги з тих підстав, що Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 не поширюється на працівників державної пожежної охорони. Питання про призначення працівникам державної пожежної охорони регулюється статтею 23 Закону України «Про пожежну безпеку».
Що стосується вказаної підстави для відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, то апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 460/17929/21, яке набрало законної сили 21.01.2023 року, встановлена та обставина, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ, а обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому, на думку апеляційного суду, відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги з тієї підстави, що на позивача не поширюється Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, оскільки, ця обставина встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що відповідно до приписів п. 9 Порядку № 850, МВС у місячний строк після надходження зазначених вище документів зобов'язане прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та надіслати таке рішення (разом із зазначеними документами) керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач.
Всупереч наведеному положенню, МВС листом № 39742/49-10620-2023 від 20.06.2023 повернуло заяву (висновок та матеріали) позивача про призначення одноразової грошової допомоги без прийняття жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме - про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України здійснило розгляд заяви та документів щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги ні Законом № 565-ХІІ, ні Порядком № 850 не передбачений.
Враховуючи те, що відповідач жодного рішення у відповідності до п. 9 Порядку № 850 не прийняв, натомість надав лише відповідь, викладену в листі щодо повернення матеріалів, суд дійшов висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка виявилася у не прийнятті жодного рішення за матеріалами, поданими Ліквідаційною комісією УМВС в Рівненській області листом № 1/97 від 18.05.2023 щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
З огляду на відсутність будь-якого рішення компетентного органу з вирішення питання про призначення та виплату позивачу спірної грошової допомоги, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Ліквідаційну комісію УМВС в Рівненській області повторно направити до МВС України матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 та прийняття рішення відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 850 за наслідками розгляду матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, в частині задоволення позову, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, в частині задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції, в цій частині, без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року в справі № 460/2876/24, в частині задоволення позову, без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель