73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"06" вересня 2006 р. Справа № 8/207-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона
до Центрального конструкторського бюро "Ізумруд"
про стягнення 4273грн. 55коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Горбань В.В. - завідувач юридичним відділом, дор. від 12.01.2006р., гол. спец. відділу Трубаєва І.В., дов. №9363-07 від 28.08.06., зав. юр. сектором Штуца О.М., дов. №2240/06 від 28.08.06.
від відповідача - Савченко Ю.П. - заступник директора, дор. № 1 від 31.08.2005р.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненнями управління Пенсійного фонду України про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків підвідомчі адміністративним судам. До початку діяльності адміністративних судів, адміністративні справи вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства.
Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Центрального конструкторського бюро “Ізумруд» (відповідач) 4273грн. 55 коп.. заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою наукової пенсії, призначеної Степанову Г.О. відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період січень 2004 року -січень 2006 року.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на відсутність обґрунтувань розмірів наукової пенсії та пенсії за віком за спірний період. Вважає неправильними розрахунки призначених пенсій та неправильним визначення різниці між науковою пенсією та звичайною за віком.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Статтею 6 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, за їх вибором призначається будь-яка з цих пенсій. Відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність (в редакції від 20.11.2003р.) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.
Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність» надає право на призначення наукової пенсії особам, які працюють (працювали) в наукових установах усіх форм власності.
Громадянин Степанов Григорій Олександрович (1929 року народження) працював з 22 липня 1970 року до 1 вересня 1994 року провідним інженером ЦКБ “Морсудпроект», яке в 1972 році було перейменоване у ЦКБ “Ізумруд», потім він працював на інших посадах та за своєю спеціальністю виконував наукові та науково-технічні роботи. Центральне конструкторське бюро “Ізумруд» є державним підприємством.
За заявою Степанова Г.О. від 4 січня 2002 року йому було здійснено перерахунок пенсії як науковому працівнику. Загальний стаж трудової діяльності склав 56 років 6 місяців 10 днів, тривалість наукового стажу визначено в розпорядженні управління ПФУ в Суворовському районі м. Херсона № 134897 від 23 червня 2004 року 36 років 2 місяці, 22 дні, розпорядження № 134897 від 23 квітня 2005 року - 38 років 3 місяці 19 днів, з них 33 роки 10 місяців 22 дні на підприємстві відповідача.
Розмір наукової пенсії за січень 2004 року складав 545 грн. 30 коп., за лютий 2004 року -921 грн. 87 коп., за період березень 2004 року -лютий 2005 року - 935 грн. 32 коп. щомісячно, з березня 2005 року по січень 2006 року -986 грн. 31 коп.
Перерахунки пенсії позивач здійснював або за заявою Степанова з більшого заробітку за інший період роботи, або відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших Законів», п. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії, яка обчислена відповідно до загальних законодавчих актів, складала в січні 2004 року -384 грн. 51 коп., в лютому 2004 року -499 грн. 18 коп., з березня 2004 року по грудень 2004 року -503 грн. 27 коп., в січні-лютому 2005 року -612 грн. 71 коп., з березня 2005 року -639 грн. 87 коп., за січень 2006 року -645 грн. 87 коп. Стаж роботи Степанова Г.О. у ЦКБ “Ізумруд» становить 33 роки 10 місяців 22 дні, що складає станом на 88, 49 % від загального наукового стажу. Розмір наукової пенсії, який позивач просить стягнути з відповідача складає 88, 49 відсотка загального розміру наукової пенсії. Загальна сума різниці між пенсією, призначеної Степанову Г.О. як науковому працівнику, та пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів складає за 2004 рік -2292 грн. 60 коп., за 2005 рік 1980 грн. 95 коп. , усього 4273 грн. 55 коп.
Суд вважає доводи позивача щодо фінансування наукових пенсій підставними, для наукових працівників державних бюджетних установ, організацій та вищих навчальних закладів Ш-1У рівнів акредитації різниця між сумою пенсії, призначеною згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" №1977-12, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Що стосується наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІ1-ІУ рівнів акредитації, до яких відноситься відповідач, то ця різниця фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, призначеної згідно із Законом №1977.
Зокрема, п.6 статті 24 Закону №1977 передбачено, що різниця між сумами пенсій, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом №1977 та сумою пенсії обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Відповідно до п. 2 цього Порядку фінансування 50 % різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІП-ІУ рівнів акредитації та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, відбувається за рахунок коштів державного бюджету, інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Згідно з пунктом 5 Порядку, розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних підприємств і організацій, визначається із розрахунку на рік органами ПФУ до 20 січня поточного року та протягом 10 днів після призначення пенсії згідно із Законом №1977, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації.
Стаття 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ (затверджено постановою правління ПФУ 19.12.2003р. №21-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) передбачає відшкодування фактичних витрат на виплати і доставку пенсій.. Управлінням ПФУ надсилались повідомлення про розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсій, але відповідачем відшкодувань не проводилось.
Посилання відповідача на неправильне обчислення розмірів наукової пенсії та пенсії за віком суд вважає безпідставними, оскільки розмір пенсії визначається розпорядженнями управління ПФУ, які відповідачем не оскаржені.
Позов підтверджений належними доказами і підлягає задоволенню в повному обсязі. судові витрати не стягуються відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 159 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити. Стягнути з Центрального конструкторського бюро “Ізумруд» (м. Херсон, Карантинний острів, 1, р/р 26009257 АКБ Укрсоцбанк, МФО 352015, код 14306917) на користь управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона (м.Херсон, вул.Комкова, 76-А, р/р 256063011201 в ХОУ ВАТ "ДОБУ" м.Херсон, МФО 352457, код 21294879) 4273 грн. 55 коп. заборгованості по виплаті різниці між науковою пенсією та пенсією, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, виконавчий лист надіслати позивачеві після набрання постановою законної сили.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом"якова
Постанова підписана
________вересня 2006 року