Іменем України
Справа № 285/1097/25
провадження у справі № 2/0285/908/25
28 травня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді…..…………...Літвин О. О.,
секретаря……….........................Клечковської М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
У лютому 2025 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила розірвати шлюб, укладений між ними 27.11.1998, від якого мають малолітню дитину, доньку ОСОБА_3 .
Стверджувала, що відносини з чоловіком не склались, між ними немає взаєморозуміння, мають різні погляди на сімейні відносини, ведення спільного господарства. Шлюбні стосунки припинені, вони проживають окремо близько 9 років, дитина поживає з матір'ю. Вважає, що поновлення подружніх відносин неможливе. При розірванні шлюбу просила відновити її дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Сторони до суду не прибули, надали заяви про розгляд справи без їх участі, позивач підтримала позовні вимоги, відповідач не заперечив щодо розлучення.
Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.112 СК України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім'ї неможливе.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.11.1998, від якого мають малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Різниця в поглядах на права та обов'язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків між сторонами. Перебуваючи у шлюбі, позивач та відповідач не змогли створити міцної сім'ї, про що свідчить той факт, що вони не підтримують шлюбних відносин, та не мають наміру їх поновлювати.
У сім'ї немає перспективи возз'єднання. До порозуміння сторони не прагнуть, у кожного сформувався свій погляд на життя та інтереси, а йти на поступки один одному подружжя не бажає.
Позивач наполягала на розірванні шлюбу, вважаючи примирення і збереження їх сім'ї неможливим, проти чого відповідач не заперечив та погодився із розлученням.
Згідно ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.
За таких обставин, суд приходить висновку, що сім'я розпалася остаточно. Шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін та їх дитини.
Питання щодо місця проживання спільної малолітньої дитини позивачем у позовних вимогах не ставилось.
Відповідно до ст.113 СК України вимога позивача про відновлення її дошлюбного прізвища підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги, зважаючи на їх обґрунтованість, підлягають задоволенню.
З відповідача також належить стягнути судовий збір, понесений позивачем при подачі позову.
Керуючись статтями 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між громадянами України
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
зареєстрований 27.11.1998 відділом реєстрації актів громадянського стану Новоград-Волинського міськвиконкому Житомирської області,
актовий запис №356.
Відновити дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_1 на ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя О. О. Літвин