Справа №165/1159/25
Провадження №3/165/831/25
28 квітня 2025 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Василюк А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч.1 ст.51, ч.2 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
У протоколі серії ВАД №430221 від 24 березня 2025 року зазначено, що 21 лютого 2025 року о 13:30 год. ОСОБА_1 , вчинила дрібне викрадення чужого майна, а саме: перебуваючи в магазині «Сім-23» №1145 по проспекту Перемоги, буд. 2А у м. Нововолинську, таємно викрала одну шоколадку марки «Корона» вартістю 41,76 грн., одну шоколадку марки «Корона» Max Fun, масою 150 гр., вартістю 81,74 грн., одну шоколадку марки «Мілка», масою 90 гр., вартістю 59,82 грн., на загальну суму 244,17 грн., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП.
У протоколі серії ВАД №430222 від 24 березня 2025 року зазначено, що 08 березня 2025 року о 09:40 год. ОСОБА_1 , вчинила дрібне викрадення чужого майна, а саме: перебуваючи в магазині «Сім-23» №1145 по проспекту Перемоги, буд. 2А у м. Нововолинську, таємно викрала дві шоколадки марки «Світоч» Ексклюзив, масою 235 грам, вартістю 162,96 грн. за кожну, одну шоколадку марки «Мілка», масою 280 грам., вартістю 152,04 грн., на загальну суму 477,96 грн., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП.
У протоколі серії ВАД №430223 від 24 березня 2025 року зазначено, що 20 березня 2025 року о 12:00 год. ОСОБА_1 , вчинила дрібне викрадення чужого майна, а саме: перебуваючи в магазині «Сім-23» №1145 по проспекту Перемоги, буд. 2А у м. Нововолинську, таємно викрала чотири шоколадки марки «Мілка», масою 90 грам, вартістю по 51,24 грн., дві шоколадки марки «Міленіум», масою 85 грам, вартістю по 47,34 грн., дві шоколадки марки «Світоч» Ексклюзив, масою 135 грам, вартістю по 162,96 грн., дві шоколадки марки «Світоч» Авторський, масою 85 грам, вартістю по 60 грн., на загальну суму 908,52 грн., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.51 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їх правопорушень визнала повністю, у вччиненому щиро розкаялась.
Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, приходжу до наступного висновку.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Законом № 3886-IX у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У той же час визначення суми, яка дорівнює 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, здійснюється виходячи з розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Водночас майнова шкода спричинена потерпілій стороні, за епізодом 24.03.2025 - 908,52 грн.,
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2025 року становить 2684 грн.
Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст.5 КК України, на момент вчинення 20.03.2025 ОСОБА_1 діяння, за яке, розмір вартості викраденого майна, з якого настає адміністративна відповідальність за ч.2 ст.51 КК України, становить 1514,00 грн.
З огляду на наведене, вважаю необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №430223 від 24 березня 2025 року вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівниками поліції за ч.2 ст.51 КУпАП, проте, визначення суми, яка дорівнює 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не здійснювалось виходячи з розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що діяв на час вчинення відповідного діяння положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст.5 КК України, на момент вчинення 20.03.2025 ОСОБА_1 діяння, за яке, розмір вартості викраденого майна, з якого настає адміністративна відповідальність за ч.2 ст.51 КК України, становить 1514,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення невірно було кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 51 КУпАП, а відтак, дії ОСОБА_1 не можна визнати такими, необхідно кваліфікувати їх за ч.1 ст.51 КУпАП.
Разом з тим, Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відтак, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 за епізодом від 20.03.2025 слід перекваліфікувати з ч.2 ст.51 КУпАП на ч.1 ст.51 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Виходячи з положень зазначеної статті, вказані справи підлягають об'єднанню в одне провадження з наданням номеру справи - №165/1159/25.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаних правопорушень підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №430221 від 24 березня 2025 року, ВАД №430222 від 24 березня 2025 року, ВАД №430223 від 24 березня 2025 року (а.с.1), рапортом (а.с.2), відношенням (а.с.4), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.7).
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь її відповідальності за адміністративне правопорушення, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, наявність пом'якшуючої обставини - щире каяття, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» до стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає судовий збір в сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.36, ст.40-1, ст.283, ст.284 КУпАП, на підставі ч.1 ст.51 КУпАП
ухвалив:
Справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП (справа № 165/1159/25), за ч.1 ст.51 КУпАП (справа №165/1160/25), за ч.2 ст.51 КУпАП (справа № 165/1158/25) об'єднати в одне провадження, присвоївши номер справи №165/1159/25.
Дії ОСОБА_1 перекваліфікувати за епізодом від 20.03.2025 з ч.2 ст.51 КУпАП на ч.1 ст.51 КУпАП.
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення.
Постанову можна оскаржити в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.
Суддя А.В. Василюк