29 травня 2025 рокум. Рівне№460/1644/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у звільненні позивача з військової частини, викладену в правовому висновку від 25.12.2024; зобов'язати відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби згідно пп. "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" за сімейними обставинами, у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 , яка має ІІ групу інвалідності; виключити позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 , провести виплати грошового забезпечення на день звільнення.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 (відповідача) на посаді курсанта 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки. З метою постійного догляду за своєю матір'ю ОСОБА_2 , позивач в грудні 2024 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами долучивши підтверджуючі документи, проте 25.12.2024 позивач отримав правовий висновок помічника командира ВЧ НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні позивача з військової служби у зв'язку з тим, що до рапорту не додано висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді та документи про відсутність в матері інших членів сім'ї першого ступеня споріднення. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, а тому просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 31.01.2025 позивачем у паперовій формі шляхом направлення засобами поштового зв'язку, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 03.02.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 07.02.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив учасникам справи строки на подання заяв по суті спору та витребував у відповідача докази.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свій відзив на позов до суду не подав.
Ухвалою від 13.05.2025 суд витребував у відповідача та позивача належним чином завірені копії рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 з долученими до нього документам.
21.05.2025 на виконання ухвали суду від 13.05.2025 позивач звернувся до суду з заявою, в якій зазначив про відсутність у нього додаткових доказів, окрім вже наданих суду до його позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 13.05.2025 відповідач подав 28.05.2025 та 29.05.2025 до суду витребувані докази.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
В грудні 2024 позивач ОСОБА_1 - курсант 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки подав до командира військової частини НОМЕР_1 свій рапорт (з додатками) про звільнення з військової служби у зв'язку із сімейними обставинами, у якому позивач просив командира військової частини НОМЕР_1 звільнити його з військової служби згідно підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю, яка є інвалідом ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду у відповідності до пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно долучених відповідачем на виконання ухвали суду від 13.05.2025 доказів, які знаходяться в розпорядженні ВЧ НОМЕР_1 , позивачем було надано до рапорту наступні документи: заява ОСОБА_2 від 24.12.2024, акт обстеження житлово-побутових умов проживання гр. ОСОБА_2 №81 від 23.10.2024, паспорт та картку платника податків на ім'я ОСОБА_1 , паспорт та картку платника податків на ім'я ОСОБА_2 , висновок ЛКК №454 від 26.08.2024, що ОСОБА_2 потребує сторонньої допомоги довічно, довідку до акта огляду МСЕК, в якій зазначено, що ОСОБА_2 є інвалідом II групи по зору з дитинства, свідоцтво про народження ОСОБА_1 , витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , довідка від 16.12.2024 №469 на ім'я ОСОБА_3 про перебування на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області, витяг з реєстру територіальної громади від 02.01.2025.
За результатами вивчення службових матеріалів щодо наявності підстав звільнення позивача з військової служби помічником командира ВЧ НОМЕР_1 з правової роботи 25.12.2024 сформовано правовий висновок, згідно якого подані службові матеріали не відповідають вимогам додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII) та не підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби ОСОБА_1 . Зокрема до матеріалів не було долучено: один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків), один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Вважаючи таку відмову відповідача у задоволенні рапорту позивача протиправною, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є відмова відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язу із сімейними обставинами та у зв'язку з цим зобов'язання відповідача звільнити позивача з військової служби на підставі пп. «г» п.2 ч.4, п.3 ч.12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю II групи та виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 з одночасним проведенням виплати грошового забезпечення на день звільнення.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
В силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон №2232-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону України №2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Підстави звільнення з військової служби передбачено статтею 26 Закону №2232-XII, а порядок звільнення з військової служби визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Порядок №1153). Відповідно до ст. 233 Порядку №1153 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.
Загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними в паперовій та електронній формі в Апараті Головнокомандувача Збройних Сил України, Генеральному штабі Збройних Сил України, командуваннях видів, родів військ (сил) Збройних Сил України, органах військового управління, штабах угруповань військ (сил), військових частинах (установах) Збройних Сил України (далі - військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням визначені Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України, затвердженою наказом Головнокомандувача Збройних Сил України 31.01.2024 №40, (далі - Інструкція з діловодства у Збройних Силах України).
Так пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України визначено, що одним з видів документів, які створюються у Збройних Силах України є рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Згідно з абзацом 2 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10 квітня 2009 року №170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за №438/16454 (далі - Інструкція №170 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Згідно з абзацом 13 пункту 14.10 Розділу XIV Інструкції №170 документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Отже, звільнення військовослужбовців з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або наявність інших поважних причин здійснюється шляхом подання військовослужбовцем, який не висловив бажання продовжувати військову службу, рапорту та документів, які підтверджують наявність правових підстав для звільнення його з військової служби, і такий рапорт має бути адресований вищій посадовій особі.
Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 26.06.2024 у справі №420/23353/23, розгляд рапорту про звільнення з військової служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність, зокрема, сімейних обставин або інших поважних причин, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
З наявних матеріалів справи суд встановив, що позивач звернувся з рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 про його звільнення з військової служби на підставі пп., «г» п. 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII. В матеріалах справи наявна копія рапорту від грудня 2024 із вимогою про звільнення позивача з військової служби.
Суд вважає, що оскільки рапорт є по суті письмовим зверненням військовослужбовця до керівництва військової частини, то до спірних правовідносин також застосовуються норми Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735 (далі - Інструкція №735).
Так за змістом приписів Розділу ІІІ Інструкції №735 звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення. Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини. Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.
Також згідно з пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
Так з наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що за результатами вивчення службових матеріалів щодо наявності підстав звільнення позивача з військової служби помічником командира ВЧ НОМЕР_1 з правової роботи 25.12.2024 сформовано правовий висновок та зазначено, що подані службові матеріали не відповідають вимогам додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII) та не підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби ОСОБА_1 .
Суд також зауважує, що на виконання ухвали суду від 13.05.2025 про витребування додаткових доказів, відповідачем серед іншого було надано відповідь командира ВЧ НОМЕР_1 за результатами розгляду рапорту позивача, яка оформлена листом від 04.03.2025 №1/2753 та отримана позивачем 05.03.2025, про що свідчить власноручний підпис позивача та зазначення напису наступного змісту «лист отримано солдат ОСОБА_1 ».
У вказаному листі йдеться про відмову в задоволенні рапорту позивача з тих підстав, що позивачем не було долучено до рапорту акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, у процесі розгляду рапорту позивача відповідачем дотримано вимог щодо його розгляду, а також щодо форми та порядку надання відповіді на звернення як того вимагають приписи Розділу ІІІ Інструкції №735.
Повертаючись до підстав звільнення з військової служби, суд зазначає таке. Відповідно до пп. «г» п. 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Отже, однією з підстав для звільнення військовослужбовця (як такого, що висловив своє небажання продовжувати проходження військової служби) з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини є необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Суд зауважує, що для звільнення з військової служби саме за такою сімейною обставиною військовослужбовець має довести такі факти:
- наявність у члена сім'ї статусу особи з інвалідністю I або II групи;
- необхідність здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
- відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім'ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Лише за умови підтвердження таких взаємопов'язаних між собою обставин військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ.
Судом встановлено, що відповідач відмовляючи позивачу у звільненні з військової служби посилається на відсутність акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що у цій справі не є спірними ті обставини, що позивач та його матір ОСОБА_2 є родичами першого ступеня споріднення, а також те, що остання потребує постійного стороннього догляду, оскільки є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії РВН №161116 від 02.07.2009 та висновком ЛКК №494 від 26.08.2024 про потребу в сторонній допомозі довічно.
Спірним питанням у цій справі є доведення (не доведення) позивачем відсутності в особи з інвалідністю ІІ групи інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею, або інші члени сім'ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
На підтвердження відсутності родичів першого та другого ступеня споріднення у ОСОБА_2 , позивач до рапорту додав: заяву ОСОБА_2 від 24.12.2024 згідно якої ОСОБА_2 висловила бажання про здійснення за нею догляду саме ОСОБА_1 (позивачем), акт обстеження житлово-побутових умов проживання гр. ОСОБА_2 №81 від 23.10.2024, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Однак на переконання суду, вищевказані документи посвідчують певні юридичні факти, однак не підтверджують відсутність в особи з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_2 інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею, або інші члени сім'ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Зокрема, позивачем до рапорту не додано документів на підтвердження наявності (або відсутності) в особи, яка потребує постійного стороннього догляду, а саме ОСОБА_2 рідних братів та сестер, онуків, які згідно з законодавством є членами сім'ї другого ступеня споріднення і також (за їх наявності) могли б здійснювати догляд за нею, а також наявність чи відсутність інших дітей в такої особи.
Відповідно до 1.3 розділу I Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 24.07.2008 №1269/5 на запити фізичних осіб та державних органів, органів місцевого самоврядування (їх посадових осіб), а також шляхом безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, нотаріусів до Реєстру у випадках, передбачених законом, з Реєстру видаються (отримуються) такі форми витягів:
а) витяг з Реєстру, що містить окремі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію внесену до нього, або відомості про відсутність такого запису;
б) повний витяг з Реєстру, що містить усі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію внесену до нього, або відомості про відсутність такого запису.
З огляду на вищевказане, відсутність або наявність інших осіб, які можуть бути членами сім'ї ОСОБА_2 першого та другого ступенів споріднення повинна бути підтверджена відповідними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, зокрема:
- відсутність у ОСОБА_2 інших дітей може бути підтверджено повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (додаток 15 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян);
- відсутність рідних братів/сестер у ОСОБА_2 , може бути підтверджено повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (додаток 15 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян) зробленим на ім'я її матері;
- відсутність у ОСОБА_2 онуків може бути підтверджено повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (додаток 15 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян) зробленого на кожну дитину ОСОБА_2 (за наявності)
Крім того суд зауважує, що 02.10.2024 набрали чинності Зміни до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція), внесені наказом Міністерства оборони України №495 від 23.07.2024.
Додатком 19 до Інструкції, в редакції із внесеними змінами та станом на дату звернення позивача з рапортом про звільнення з військової служби, визначено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зокрема у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Суд також вказує на те, що для звільнення з військової служби за вищевказаною підставою військовослужбовцю до рапорту в обов'язковому порядку необхідно надати акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, такого акту позивачем до його рапорту не було долучено, що і слугувало підставою для відмови у звільненні позивача з військової служби.
Суд також зауважує на тому, що матеріали справи містять докази звернення відповідача з запитом від 14.01.2025 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням провести відповідне обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд та скерувати його на адресу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.01.2025 №752 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не провів такого обстеження з огляду на відсутність чіткого механізму оформлення акту обстеження сімейного стану військовослужбовця, а норми Закону №2232-ХІІ якими визначено підстави звільнення з військової служби не дають правових підстав на складання такого акту, а лише уповноважує керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 на його затвердження.
Водночас правомірність та обґрунтованість відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 на звернення ВЧ НОМЕР_1 не є предметом розгляду у даній справі і при цьому наявними в матеріалах справи доказами та долученими позивачем до рапорту документами не підтверджено тієї обставини, що його мати ОСОБА_2 (як особа з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійного догляду) не має інших, окрім позивача, членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею, або ж що такі інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Окрім того, до рапорту про звільнення самим позивачем не було додано акта обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 як і ініціювання позивачем питання перед керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання такого акту.
З огляду на встановлені обставини справи та вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про правомірність відмови відповідача у звільненні позивача з військової служби. У цих спірних відносинах військова частина НОМЕР_1 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас суд зазначає, що позивач за наявності у нього інших документів, окрім тих, які були додані до рапорту про звільнення з військової служби, не позбавлений права звернення до військової частини з рапортом про звільнення з військової служби на підставі статті 26 Закону №2232-ХІІ.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене та оцінюючи надані учасниками справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
6. Розподіл судових витрат.
Приписами пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК