29 травня 2025 року м. Рівне №640/6164/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доНаціонального агентства з питань запобігання корупції
про визнання дій протиправними та скасування рішення №3159 від 20.09.2019, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та скасування рішення №3159 від 20.09.2019.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалось про протиправність рішення Національного агентства з питань запобігання корупції про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, оскільки Національним агентством з питань запобігання корупції порушено строки проведення перевірки, та висновки щодо порушення вимог законодавства про запобігання корупції є безпідставними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.04.2020 від Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що повна перевірка декларації позивача відбувалася в межах повноважень, а також у порядку та спосіб визначений чинним законодавством, а під час проведення повної перевірки декларації позивача за 2015 рік було встановлено факти подання позивачем у декларації недостовірних відомостей, наявність яких не спростовується позивачем у позовній заяві. Твердження позивача про протиправність рішення спростовуються із посиланням на відповідні норми матеріального права, а оскаржуване рішення не може бути скасоване, оскільки прийняте без порушення вимог чинного законодавства.
Також від Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1. ч.1 ст.238 КАС України.
На виконання вимог частини третьої статті 29 КАС України, Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" від 16.07.2024 № 3863-IX та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, у зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва судову справу №640/6164/20 передано на розгляд та вирішення Рівненському окружному адміністративному суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2025, головуючою суддею для розгляду справи №640/6164/20 призначено суддю Борискіна С.А.
Ухвалою суду від 06.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження судді Борискіна С.А. та розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою суду від 29.05.2025 у задоволенні клопотання представника Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі відмовлено.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до рішень Національного агентства від 18.03.2019 №801 "Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання пункцій держави або місцевого самоврядування", від 17.05.2019 №1384 "Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» Національне агентство з питань запобігання корупції провело повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , першим заступником голови Житомирської обласної державної адміністрації.
За результатами перевірки винесено рішення від 20.09.2019 року №3159 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , першим заступником голови Житомирської обласної державної адміністрації».
Суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік зазначив недостовірні відомості про свою посаду, члена сім'ї (сина), загальну площу, місцезнаходження, дату набуття права щодо об'єктів нерухомості, які належать йому на праві власності, дату набуття права на об'єкти нерухомості, які належать члену сім'ї (дружині) на праві власності, розмір отриманих ним доходів, та не зазначив відомості про право користування об'єктами нерухомості, вартість на дату набуття об'єкта нерухомості, який належить йому на праві власності, право користування ним та членом сім'ї дружиною, об'єктами нерухомості, власником яких є третя особа, свою роботу з сумісництвом, чим не дотримав вимоги пунктів 1, 2, 7, 11 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції". Крім того, суб'єкт декларування подав недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів, що свідчить про наявність в діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України.
Позивач не погоджується із вказаним висновком, вважає що рішення прийняте всупереч законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому звернувся до суду із позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Так, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон - № 1700).
Відповідно до норм ч. ч. 1, 4 ст. 4 Закону № 1700 Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 45 Закону № 1700 особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 50 Закону № 1700 повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених ч. 7 ст. 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
У свою чергу, механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. ст. 48 та 50 Закону № 1700-VII, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 56 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб'єкта (суб'єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 56 початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття Рішення про проведення перевірки. Про прийняття Рішення про проведення перевірки Національне агентство письмово повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру не пізніше дня його прийняття.
Згідно з п. 12 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань; 2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
Пунктом 13 розділу ІІІ Порядку № 56 встановлено, що перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках: 1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця; 2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації. У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит). Зупинення перебігу строку повної перевірки декларації можливе в межах строків, визначених абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу.
Тож, з наведеного слідує, що повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки, у разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів, при цьому, завершальною стадією повної перевірки декларації є прийняття НАЗК рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Судом встановлено, що рішення Національного агентства про проведення перевірки декларації позивача за 2015 роки датоване 20.09.2019. Так, відповідачем прийнято рішення про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на 30 днів. Однак, по закінченню граничного, в даному випадку 90-денного строку, перевірка відповідачем не була завершена та, відповідно, рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, не було прийняте.
Тож, судом не встановлено, а відповідачем не доводилось та не наголошувалось, що в межах цієї справи мало місце зупинення перебігу строку призначеної відповідачем повної перевірки декларацій позивача у спірних перевіряємому періоді.
Відповідно до п. 5 розділу III Порядку № 56 повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 2) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; 3) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу.
Згідно п. 1 розділу IV Порядку № 56 за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Отже, проведення перевірки Національним агентством декларацій передбачає встановлену Порядком процедуру, яка визначає чітко визначену послідовність дій, результатом якої є обов'язкове прийняття рішення про проведення перевірки декларацій.
У даному випадку, Національним агентством за спливом визначеного законодавством строку для проведення повної перевірки декларацій, рішення прийнято не було, натомість, оскаржуване рішення прийнято лише 20.09.2019. Будь-яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларацій поза межами визначеного Порядком № 56 строку законодавством не передбачено.
У свою чергу, суд вважає помилковою позицію НАЗК про відсутність чітких строків прийняття рішення за результатами повної перевірки декларації та зазначає, що тривале неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки ставить суб'єктів декларування у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений у ст. 8 Конституції України.
Також, поміж іншого, верховенство права закріплює і принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Крім цього, цей принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Тому, доводи Національного агентства щодо необмеження будь-якими строками (або в межах поняття «розумного строку») компетенції на прийняття відповідного рішення щодо повної перевірки декларації, з урахуванням принципу верховенства права, не можуть бути прийняті до уваги. Національне агентство створюється відповідно до Закону № 1700-VII і зобов'язано діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, про що зазначено у ч. 2 ст. 19 Конституції України. Так, проведення перевірки відповідно до ст. ст. 48 та 50 Закону № 1700 визначено Порядком № 56. Згідно з цим порядком Національне агентство у особі відповідних структурних підрозділів за своїми обов'язками, які передбачені Законом № 1700 та Порядком № 56, повинне здійснювати контроль та повну перевірку декларації особи згідно з чітко встановленою правовою процедурою, визначеною у ньому.
Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура повної перевірки декларацій особи Національним агентством встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Визначена цим Порядком № 56 правова процедура проведення повної перевірки декларацій особи встановлює межі вчинення повноважень Національного агентства щодо проведення ним такої перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Отже, позивач, з урахуванням положень Закону № 1700 та Порядку № 56, проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Аналогічні висновки у подібних відносинах, висловлені в постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16495/17 та від 25.07.2019 у справі № 826/13000/18.
Зважаючи на те, що оскаржуване рішення прийнято поза межами законодавчо визначених строків, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено строки проведення перевірки декларацій, передбачені пунктом 12 Порядку № 56.
У свою чергу, таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки, без надання оцінки доводам сторін щодо наявності/відсутності в декларації позивача за 2015 рік зазначення недостовірних даних, позаяк, під час розгляду спору про оскарження індивідуального акта, першочергово судом перевіряється наявність порушеного права, як підстави для наявності права на звернення до суду за захистом та дотримання процедури прийняття такого рішення, вже після чого, суд перевіряє таке рішення на предмет відповідності Конституції України та Законам, іншим нормативно-правовим актам, що регулюють спірні правовідносини.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення НАЗК, з підстав, наведених вище.
Також, при вирішенні спору, суд керувався правової позицією, висвітленою в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 640/1221/19.
Щодо порушень, встановлених при перевірці декларацій слід зазначити, що встановивши порушення строків проведення повної перевірки декларації особи за відповідний рік, надання оцінки наявності/відсутності ознак порушення антикорупційного законодавства не є доцільним.
Національне агентство не є органом, до повноважень якого належить встановлення наявності умислу чи вини як суб'єктивної сторони злочину в діях суб'єкта декларування при заповненні декларації. Такими повноваженнями наділені спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
Таким чином, у разі скасування рішень НАЗК, прийнятих за результатом проведення повної перевірки декларації особи з підстав порушення строків проведення повної перевірки декларації особи, надання оцінки тим чи іншим порушенням при заповненні декларації щодо повноти та достовірності поданої декларантом інформації, не матиме юридичного змісту, аніж у випадках, якщо питання про встановлені НАЗК порушення є єдиною підставою звернення до суду.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 640/19806/18.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з підстав, наведених вище судом.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 20.09.2019 №3159 про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , першим заступником голови Житомирської обласної державної адміністрації.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 29 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,
Відповідач - Національне агентство з питань запобігання корупції (бульв.Дружби народів, 28,Київ 103,01103, ЄДРПОУ/РНОКПП 40381452)
Суддя С.А. Борискін