Рішення від 14.05.2025 по справі 460/4359/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Рівне №460/4359/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Мальована В.А. в режимі відеоконференції,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доМіністерства освіти і науки України

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі по тексту також МОН України, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства освіти і науки України, відображене в пункті 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 25 жовтня 2023 року № 1309 «Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023», про позбавлення ОСОБА_2 наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.14.14 «Теплові та ядерні енергоустановки», шляхом скасування рішення про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради Д 41.052.04 Державного університету «Одеська політехніка» від 27 квітня 2021 року, протокол №16, прийняте відповідно до пункту 1 наказу Міністерства освіти і науки України від 27.09.2021 №1017 «Про рішення з питань присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 29 червня 2021 року №735» та про визнання недійсним диплому кандидата технічних наук НОМЕР_1 недійсним.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказує, що Атестаційна колегія МОН України на засіданні 25.10.2023 розглядала рішення НАЗЯВО від 25.10.2022, яким за результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння фрагментів збігів встановлено факт наявності академічного плагіату у дисертації позивача. Відповідне рішення НАЗЯВО прийняло за результатом розгляду подання Комітету з питань етики, яке затверджене на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21.06.2022. Прийняттю рішення Комітетом з питань етики про внесення на розгляд НАЗЯВО подання про виявлення в дисертації академічного плагіату передує здійснення секретаріатом НАЗЯВО перевірки викладених у скарзі відомостей. Як вбачається з «Таблиці текстових запозичень без посилань на джерела у дисертації кандидата технічних наук ОСОБА_1 », що є Додатком 14 до Звіту, через застосування програмного забезпечення Strike Plagarism.com 22.09.2022 виявлено використання фрагментів із таких джерел:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Арматура атомных электростанций: Справочное пособие. - М.: Энергоиздат, 1982 - на сторінках 19, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 28, 29, 30, 31 32, 33, 34, 35 36, 37, 38 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45 Дисертації;

ОСОБА_6 . Ремонт трубопроводной арматуры электростанций: Учеб. Пособие для проф. обучения рабочих на производстве. - М.: Высшая школа, 1986. - 144 с., ил. - на сторінках 26, 28 Дисертації;

ОСОБА_7 Атомные электрические станции: Учебник для вузов. -3-е изд.,перераб. и доп.-М.: Высшая школа, 1978. -360 с. с ил. - на сторінках 23, 24 Дисертації.

Позивач наголосив, що усі вказані фрагменти використані у розділі 1 Дисертації, який у змісті має назву «АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ РОЗРОБОК РОБОТИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ АРМАТУРИ». У цьому розділі він висвітлював уже існуючі напрацювання у сфері енергетичної арматури атомних станцій. Зокрема, використав певні фрагменти із хрестоматійного підручника, навчального та довідкового посібника широковідомих авторів у галузі атомної енергетики. Вказав, що ці підручники та посібники були і є базовими у навчальній програмі профільних навчальних закладів, тобто ці джерела є загальновідомими у сфері конструювання та роботи атомних станцій. Позивач звертав також особливу увагу, що використані у дисертації фрагменти не пов'язані із запозиченням ідей, теорій, наукових результатів досліджень чи експериментів, що додатково підтверджується Висновком від 05.02.2025 щодо оцінки використаних текстових фрагментів без належного оформлення цитування у дисертації. При цьому відповідні джерела вказані ним у Списку використаних джерел, які він використовував при підготовці своєї дисертації. Тобто суть виявлених порушень у дисертації зводиться до незазначення у тексті 1-го розділу (опис існуючих розробок) дисертації посилання на загальновідомі підручники та посібники 70-х, 80-х років минулого століття, вказівка на які є у переліку використаних джерел. А виявлені збіги стосуються загальновідомої інформації, дефініцій, класифікацій тощо, які не є плагіатом. Зауважив, що він нічого не приховував та не мав наміру видати чиїсь результати наукового дослідження за свої. Власне результати наукового та експериментального дослідження, розробок описані у розділах 2-4 Дисертації, текстових збігів та запозичень у яких Комітет з питань етики НАЗЯВО не виявив. Отже єдиною причиною виявлених порушень є помилка у виконанні вимог щодо належного оформлення цитування у дисертації, що не може вважатися академічним плагіатом в контексті застосування крайньої і найсуворішої санкції - позбавлення наукового ступеню. Крім цього, позивач зазначив, що дія статті 42 Закону України «Про освіту» на нього не поширюється.

За таких фактичних обставин, покликаючись до чинного законодавства України, а також до національної та міжнародної практики щодо правовідносин, пов'язаних із дотриманням академічної доброчесності, позивач вважає оскаржений наказ МОН України необґрунтованим, непропорційним допущеному порушенню, та відсутніми підстави для позбавлення його наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.14.14 «Теплові та ядерні енергоустановки».

Ухвалою від 12.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено на 09.04.2025 підготовче засідання. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, а також витребувано від відповідача додаткові докази.

Ухвалою від 27.03.2025 задоволено заяву представника позивача про участь в підготовчому та судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Відповідач 01.04.2025 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому позов заперечив повністю. Зазначив, що позивач 27.04.2021 у спеціалізованій вченій раді Д 41.052.04 ДУ «Одеська політехніка» захистив дисертацію «Підвищення надійності роботи енергетичної арматури» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.14.14 «Теплові та ядерні енергоустановки». 25.10.2022 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти за результатами розгляду звернення ОСОБА_8 прийняло рішення про наявність в дисертації позивача фактів академічного плагіату. До розгляду було залучено експертну раду МОН з питань атестації наукових кадрів з електричної інженерії, електроніки та телекомунікацій, яка вирішила: зазначити, що використані у дисертації позивача наукові тексти і матеріали інших авторів без відповідного посилання стосуються лише першого, оглядового розділу та не пов'язані із запозиченням нових наукових результатів, ідей і розробок; визначити, що викладений вище факт не ставить під сумнів актуальність, положення наукової новизни, практичну цінність і основний зміст роботи та самостійно отримані результати дисертації, пов'язані з важливими для енергетики держави проблемами надійності обладнання АЕС, зокрема, надійності арматури у тепловій схемі АЕС, а також продовження строків експлуатації устаткування; рекомендувати Атестаційній колегії МОН залишити у силі раніше прийняте рішення щодо дисертації позивача та видачу йому диплома кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.14 «Теплові та ядерні енергоустановки».

Атестаційна колегія на засіданні 23.12.2022 вирішила залучити трьох вчених та призначити їх експертами щодо дисертації позивача для розгляду питання про позбавлення його наукового ступеня кандидата наук. Група експертів вважає, що наявність запозичень без належних посилань в дисертації позивача свідчить радше про безвідповідальність і нехлюйське ставлення дисертанта до необхідності дотримуватися всіх вимог щодо належного цитування використаних джерел та рекомендувала підтримати висновок експертної ради МОН і залишити у силі раніше прийняте рішення щодо дисертації позивача та видачу йому диплома кандидата технічних наук.

Атестаційна колегія МОН на засіданні 25.10.2023, розглянувши висновок групи експертів та зважаючи на те, що факт наявності текстових запозичень без посилання на джерело у розділі І дисертації позивача не заперечується, прийняла рішення позбавити позивача наукового ступеня кандидата технічних наук. Рішення затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 25 жовтня 2023 року № 1309.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.12.2024 № 1721 було прийнято рішення відмовити у задоволенні апеляції позивача та залишити в силі рішення МОН, відображене в абзаці третьому пункту 9 наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023 № 1309 «Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023», про позбавлення позивача наукового ступеня кандидата технічних наук.

Відповідач зазначив, що відповідно до підпункту 7 пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту», підготовка кандидатів та докторів наук, розпочата до 1 вересня 2016 року, здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом. Атестація позивача здійснювалася згідно з вимогами Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 567, відповідно до пункту 14 якого: якщо у дисертації використано ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в такі праці або розробки; у разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту; виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня.

Зазначив, що законодавством до набрання чинності Законом України «Про освіту» встановлено основний критерій правомірного використання наукових текстів інших авторів - посилання на використане джерело. Ця вимога є чіткою, зрозумілою і прогнозованою. Розділ І дисертації позивача містить аналіз наукових розробок з напряму, який досліджувався позивачем. У цьому розділі наукові тексти можуть належати або вченим, науковий доробок яких аналізується позивачем і на праці яких обов'язково мають бути посилання, або позивачу в частині обґрунтування вибору теми дослідження та висновків за цим розділом. Наукових текстів, які нікому не належать, у цьому розділі бути не може.

Відповідач вказав, що згідно з абзацом третім частини другої статті 42 Закону України «Про освіту» дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає, зокрема дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; абзацом другим частини четвертої цієї ж статті 42 Закону України «Про освіту» порушенням академічної доброчесності вважається, зокрема, академічний плагіат в частині відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства. Закон України «Про освіту» в новій редакції набрав чинності в 2017 році і на момент захисту позивачем своєї дисертації наведені правові норми статті 42 були чинними, а від позивача вимагалося неухильне їх дотримання. Доводи позивача в частині того, що дія статті 42 Закону України «Про освіту» не поширюється на позивача, відповідач вважає недостатніми. Також звертає увагу на те, що позивач рішення Національного агентства щодо своєї дисертації не оскаржував і до суду за захистом своїх прав не звертався. За наведеного, вважає, що рішення МОН, відображене в абзаці третьому пункту 9 наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023 № 1309 «Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023», про позбавлення позивача наукового ступеня кандидата технічних наук прийнято правомірно. Відповідач просив суд поновити строк для подання відзиву та відмовити в позові повністю.

Витребуваних ухвалою суду від 12.03.2025 доказів відповідач суду не надав без повідомлення причин.

Ухвалою від 09.04.2025 продовжено строк для подання відзиву та прийнято поданий Міністерством освіти і науки України відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 09.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.05.2025.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Повістка про виклик до суду доставлена в електронний кабінет відповідача в підсистемі «Електронний суд» 10.04.2025 (а.с. 193 т. 2). Участі уповноваженого представника в судовому розгляді справи відповідач не забезпечив. Будь-яких клопотань в цій справі відповідач не подавав.

В судовому засіданні 05.05.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просила позов задовольнити.

Протокольною ухвалою від 05.05.2025 оголошено перерву до 14.05.2025.

В судове засідання 14.05.2025 представник відповідача не прибув без повідомлення причин. Судову повістку про виклик до суду доставлено в електронний кабінет відповідача 05.05.2025, отже відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. У зв'язку з відсутністю представника відповідача, зміст заперечень проти позову, викладений у відзиві, оголошено судом.

В судовому засіданні 14.05.2025 закінчено судовий розгляд справи проголошенням вступної та резолютивної частини судового рішення.

Встановлені судом обставини справи.

ОСОБА_1 27.04.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.052.04 Одеського національного політехнічного університету Міністерства освіти і науки України захистив дисертацію «Підвищення надійності роботи енергетичної арматури» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.14.14 «Теплові та ядерні енергоустановки» (а.с.33-90 т. 1).

Рішенням спеціалізованої вченої ради Д 41.052.04 Одеського національного політехнічного університету Міністерства освіти і науки України від 27.04.2021 протокол № 16 стверджуються, зокрема, такі обставини щодо дисертації позивача.

Офіційні опоненти: Доктор технічних наук ОСОБА_9 , Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, завідувач відділення атомної енергетики, та кандидат технічних наук Балашевський Олександр Сергійович, ВП «Науково-технічний центр» ДП «НАЕК Енергоатом», Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, керівник відділення; на дисертацію подали позитивні відгуки із зауваженнями. Зокрема, ОСОБА_9 було зауважено, що в розділі І дисертації практично відсутні посилання на джерела інформації, які було проаналізовано.

На автореферат дисертації надійшло 5 відгуків: відгук з університету Західної Богемії, Чеська Республіка, голова Ядерної секції Ян Здебор, із зауваженням; відгук з Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного регулювання, директор Інюшев В., із зауваженням; відгук НАЕК «Енергоатом» ВП ЗАЕС, начальник експлуатаційного відділу Дударь О.Г., із зауваженням; відгук НАЕК «Енергоатом» ВП ХАЕС, головний інженер Клепов О.В., із зауваженням; відгук Національного університету «Львівська політехніка», завідуючий кафедрою теплоенергетики, теплових та атомних електростанцій, професор Семерак М.М., без зауважень. Усі відгуки позитивні. У відгуках зазначено, що наведені зауваження істотно не порушують логіку та цілісність дисертаційної роботи.

За результатами проведеного після дискусії таємного голосування виявилося, що із 19 членів спеціалізованої вченої ради, які взяли участь у голосуванні (з них 9 докторів наук за профілем дисертації), проголосували: «За» - 14 членів ради, «Проти» - немає, недійсних бюлетенів немає.

У Висновку спеціалізованої вченої ради Д 41.052.04 Одеського національного політехнічного університету щодо дисертації позивача зазначено:

1. Найсуттєвіші наукові результати, які здобувач одержав особисто:

- виконано аналіз статистичного матеріалу про пошкодження енергетичної арматури і аналіз сучасних ГОСТ з її випробування;

- запропоновано використовувати крутний момент на валу шпинделя арматури одним з визначальних критеріїв;

- запропонована конструкція ерозійно-стійкого клапана і проведені його гідравлічні випробування.

2. Достовірність наукових результатів дисертації:

Достовірність наукових результатів дисертації забезпечується коректною постановкою завдань дослідження, вибором апробованих методів дослідження, використанням експериментальних методів та сучасної обчислювальної технік.

3. Новизна одержаних наукових результатів полягає в наступному:

- На основі аналізу статистичного матеріалу показано, що основні ушкодження арматури обумовлені більшою частиною ерозійним зносом і фабричним браком;

- Вперше отримано параметричне рівняння, яке зв'язує герметичність арматури з крутним моментом на штоку, показано, що тренд цієї залежності типовий для різної арматури;

- Отримане параметричне рівняння, яке дозволяє діагностувати якість арматури після ремонту;

- Розроблений пристрій діагностики крутного моменту арматури з підвищеною стійкістю до ерозії, що дозволило встановити її гідравлічні характеристики.

4. Значення для теорії і практики результатів дисертаційних досліджень:

Використані в роботі експериментальні та теоретичні методи підвищення надійності енергетичної арматури знайдуть широке застосування в сучасній енергетиці, зокрема вже застосовується на АЕС пристрій діагностики крутного моменту, передбачається широке використання діагностичних методів, розроблених в роботі, також представляється реальним впровадження ерозійно-стійкого клапана, після додаткових досліджень. Удосконалені методи підвищення надійності арматури впроваджені в рамках робіт з продовження строку експлуатації енергоблоку № 3 Рівненської АЕС, про що є відповідний акт.

5. Рекомендації щодо впровадження результатів дисертаційних досліджень:

Розроблені науково-технічні основи дозволяють вважати, що результати роботи можуть бути застосованими для підвищення надійності роботи енергетичної арматури.

6. Відповідність дисертації вимогам Порядку присудження наукових ступенів:

Дисертаційна робота ОСОБА_1 «Підвищення надійності роботи енергетичної арматури» є завершеною науковою роботою, яка за своєю актуальністю, науковим рівнем, новизною, обґрунтованістю наукових результатів і висновків, їх практичною цінністю відповідає п.п. 1, 6 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 567 від 24.07.2013 та чинним вимогам МОН України.

На підставі результатів таємного голосування та прийнятого висновку спеціалізована вчена рада присуджує ОСОБА_1 науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.14 «Теплові та ядерні енергоустановки» (а.с. 93-99 т. 1).

Атестаційним висновком експертної ради, протокол № 4 від 15.09.2021, за розглядом атестаційної справи здобувача наукового ступеня кандидата технічних наук ОСОБА_1 , який 27.04.2021 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.052.04 Одеського національного політехнічного університету захистив дисертацію «Підвищення надійності роботи енергетичної арматури» за спеціальністю 05.14.14 «Теплові та ядерні енергоустановки» вирішено:

1) тема і зміст дисертації відповідає паспорту спеціальності Розробка технологічних основ контролю, діагностики та автоматизації технологічних процесів теплових і ядерних енергоустановок;

2) актуальність теми дисертації, відповідність сучасному рівню науки і техніки: Підвищення надійності роботи енергетичної арматури енергоблоків з ВВЕР шляхом розробки і впровадження методології налагодження електроприводу арматури, а також розробка ерозійно-стійкої арматури;

3) найбільш суттєві наукові результати, їх новизна: вперше отримано рівняння, яке зв'язує герметичність арматури з крутним моментом на штоку; розроблено та створено пристрій діагностики крутного моменту арматури, який дозволив встановити різницю в зусиллях налаштування електроприводу; розроблено конструкцію арматури з підвищеною стійкістю до ерозії;

4) обґрунтованість та достовірність отриманих результатів забезпечена коректним використанням сучасних експериментальних і аналітичних методів моделювання та дослідження. Обґрунтування отриманих результатів здійснено на основі загальноприйнятного підходу щодо моделювання процесів, які базуються на основних положеннях гідравліки. Оцінка обґрунтованості і адекватності отриманих результатів у висновку спеціалізованої вченої ради та відгуках опонентів є адекватною;

5) основні результати дисертаційної роботи достатньо повно викладено у 9-ти наукових публікаціях дисертанта, зокрема: 6 статей - у провідних фахових виданнях (1 стаття у фаховому періодичному виданні, що входить до бази цитування SCOPUS).

6) Призначені опоненти є відомими фахівцями в галузі ядерної енергетики;

7) Оцінка рівня теоретичної підготовки здобувача задовільна.

Оцінка експертної ради задовольняє вимогам Порядку.

Пропозиція експертної ради: затвердити рішення спеціалізованої вченої ради та видати ОСОБА_1 диплом кандидата технічних наук.

Результати голосування: "за" видачу диплома 24, "проти" немає, утримались немає (а.с. 91-92 т. 1).

Дослідивши Рішення комітету з питань етики за скаргою на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 від 26.07.2022 № 4, суд встановив, що до Міністерства освіти і науки України 31.01.2022 надійшла скарга від голови Ради Центру академічної етики та досконалості в освіті «Етос» Сингаївської А.М. щодо виявлення в захищеній 27.04.2021 дисертації ОСОБА_1 текстових запозичень без посилань на джерела. МОН своїм листом від 02.05.2022 надіслало скаргу для розгляду Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (далі - Національне агентство) в межах наданих законодавством повноважень. Комітетом з питань етики було прийнято до уваги, зокрема, й те, що у листі до МОН № 16-АД від 31.01.2022 ОСОБА_8 вказує на порушення у вигляді «текстових запозичень без посилань на джерела», яке відсутнє у діючому законодавстві, зокрема, у статті 42 ЗУ «Про освіту».

На підставі наданих документів та інформації доповідача Комітет з питань етики встановив: 1) Скарга не відповідає вимогам пункту 6 Порядку. 2) Вказане ОСОБА_8 у листі до МОН порушення академічної доброчесності у вигляді «текстових запозичень без посилань на джерела» відповідно до діючого законодавства вважати порушенням академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату.

Комітет з етики ухвалив: зважаючи на те, що скарга надіслана до МОН, а потім до Національного агентства до затвердження Порядку, у порядку виключення прийняти скаргу до розгляду, незважаючи на невідповідність вимогам пункту 6 Порядку; … здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації фактів академічного плагіату (а.с. 100-102 т. 1).

ОСОБА_1 надав пояснення під час перевірки від 12.10.2022 на ім'я голови НАЗЯВО, в якому зазначив, що в науковій новизні та практичному значенні його дисертації плагіату нема; при оформленні першого розділу, який присвячений літературному огляду, було допущено похибки: не проставив посилання на літературу, яка є класичною та базовою для підготовки кожного спеціаліста галузі. У списку літератури ці джерела вказані (а.с. 103 т. 1).

Під час проведення перевірки на ім'я голови НАЗЯВО надійшло звернення директора науково-навчального інституту енергетики Національного університету «Одеська політехніка» лауреата Державної премії доктора технічних наук професора А.С. Мазуренка та завідувача кафедри атомних електростанцій Національного університету «Одеська політехніка» доктора технічних наук професора ОСОБА_10 , в якому зазначено, зокрема, що на засіданні 27.04.2021 спеціалізованої вченої ради Д.41.052.04 були висвітлені всі недоліки та переваги розглянутої дисертації. Основна увага при розгляді кваліфікаційних робіт, до яких відносяться дисертації на звання кандидата технічних наук, приділяється аналізу наукової новизни та практичного значення. До цих характеристик у скарзі претензій нема. За присудження наукового ступеня здобувачу проголосували всі присутні члени спецради… Експертна рада підтвердила кваліфікацію здобувача, наукову новизну та практичне значення дисертації. На засіданні експертної Ради були присутні такі відомі вчені, як директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України доктор технічних наук ОСОБА_11 та директор Теплоенергетичного факультету НТТУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» доктор технічних наук ОСОБА_12 . Щодо зауважень, які приводяться у скарзі, треба відмітити, що вони відносяться тільки до матеріалів першого розділу, де наводиться огляд літератури. Дійсно, в тексті цього розділу відсутні посилання на відомі підручники ( ОСОБА_7 ) та довідник ( ОСОБА_3 ), але посилання на них є у списку літератури. Це дійсно підтверджується і є похибкою оформлення. ОСОБА_1 пройшов трудовий шлях від оператора реакторного відділення до генерального директора АЕС та Президента ДП НАЕК «Енергоатом», став дійсно високо кваліфікованим фахівцем. На базі накопиченого досвіду виконав дисертаційну роботу з унікальними експериментальними дослідженнями в напрямку забезпечення надійної роботи регулюючого устаткування, кількість якого вимірюється тисячами на кожному енергоблоці і тому є важливими для безпечної експлуатації АЕС. Результати цих досліджень відрізняються наявністю наукової новизни, мають велике практичне значення для всієї атомної енергетики України (а.с. 104-105 т.1).

18.10.2022 Комітет з питань етики ухвалив рішення № 7, в якому Комітет встановив:

1. У дисертації ОСОБА_1 «Підвищення надійності роботи енергетичної арматури» виявлено порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату, що підтверджується результатами проведеного аналізу виявлених, у тому числі за допомогою відповідного програмного забезпечення, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів.

Комітет ухвалив внести на розгляд Національного агентства подання про наявність в дисертації ОСОБА_1 фактів академічного плагіату (а.с. 106, 107-108 т. 1).

В таблиці текстових запозичень без посилань на джерела у дисертації ОСОБА_1 (Додаток 14 до Звіту) із застосуванням програмного забезпечення StrikePlagiarism.com зафіксовані виявлені фрагменти «збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання», а саме:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Арматура атомных электростанций: Справочное пособие. - М.: Энергоиздат, 1982 - на сторінках 19, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 28, 29, 30, 31 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45 Дисертації;

ОСОБА_7 Атомные электрические станции: Учебник для вузов. -3-е изд., перераб. и доп.-М.: Высшая школа, 1978. -360 с. с ил. - на сторінках 23, 24 Дисертації (а.с. 109-170 т. 1).

25.10.2022 Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти прийнято рішення, яким визнано необґрунтованими пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , директора науково-навчального інституту енергетики Національного університету «Одеська політехніка» д.т.н. проф. ОСОБА_14 та завідувача кафедри атомних електростанцій Національного університету «Одеська політехніка» д.т.н. проф. ОСОБА_10 щодо правомірності використання наукових текстів інших авторів без відповідного посилання. Встановлено наявність в дисертації ОСОБА_1 «Підвищення роботи енергетичної арматури», поданій на здобуття наукового ступеню кандидата технічних наук, фактів академічного плагіату. Відповідно до п. 41 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, вирішено надіслати до Міністерства освіти і науки рішення разом із результатами проведеного аналізу (а.с. 171-172 т. 1).

Відповідно до протоколу № 1/22 від 14.12.2022 засідання Експертної ради Міністерства освіти і науки з питань атестації наукових кадрів з електричної інженерії, електроніки та телекомунікацій, за розглядом подання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про позбавлення наукового ступеня ОСОБА_1 . Експертна рада вважає за потрібне:

взяти до уваги факт використання наукових текстів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання у дисертації ОСОБА_1 , викладений у поданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;

зазначити, що використані у дисертації наукові тексти і матеріали інших авторів без відповідного посилання стосуються лише першого, оглядового розділу та не пов'язані із запозиченням нових наукових результатів, ідей і розробок;

визначити, що викладений вище факт не ставить під сумнів актуальність, положення наукової новизни, практичну цінність і основний зміст роботи та самостійно отримані результати дисертації, пов'язані з важливими для енергетики держави проблемами надійності обладнання АЕС, зокрема, надійності арматури у тепловій схемі АЕС, а також продовження строків експлуатації устаткування.

Вирішили: Експертна рада вважає за потрібне рекомендувати Атестаційній колегії МОН залишити у силі раніше прийняте рішення щодо дисертації позивача за спеціальністю 05.14.14 «Теплові та ядерні енергоустановки». Результати голосування: «за» - 18, «проти» - 0, «утримались» - 0 (а.с. 178-179 т. 1).

Відповідно до протокольного рішення Атестаційної колегії МОН на засіданні 23.12.2022 № 6 створено групу експертів з метою розгляду питання про позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук (а.с. 180-181 т. 1).

Згідно з Рішенням групи експертів щодо дисертації ОСОБА_1 від 12.09.2023 у складі: ОСОБА_15 , доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, член Атестаційної колегії МОН України (голова групи експертів), Литвиненко Володимир Вікторович, доктор технічних наук, директор Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України, Павлович Володимир Миколайович, доктор фізико-математичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу теоретичної фізики Інституту ядерних досліджень НАН України, ОСОБА_16 , доктор технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач сектору Інституту проблем атомних електростанцій НАН України, за результатами обговорення зазначеного питання експертна група дійшла таких висновків:

Підтвердити факт використання наукових текстів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання у дисертації, що є ознакою академічного плагіату;

Вважати, що використані у дисертації наукові тексти і матеріали інших авторів без відповідного посилання містяться головним чином у першому оглядовому розділі і стосуються лише фактів, формулювань і тверджень загальновідомого характеру та не пов'язані із запозиченням нових наукових результатів, ідей, розробок;

Дисертант не запозичив жодного з результатів своєї роботи і не використав чужих результатів, формулюючи висновки;

Таким чином, наявність запозичень без належних посилань свідчить радше про безвідповідальність і нехлюйське ставлення дисертанта до необхідності дотримуватися всіх вимог щодо належного цитування використаних джерел. Це повною мірою стосується також наукового керівника, голови та ученого секретаря спеціалізованої ради при Одеському національному політехнічному університеті, а також всіх інших осіб, причетних до попередньої експертизи дисертації.

Вирішили: Група експертів вважає за можливе підтримати висновок Експертної ради МОН, яка звернулася з пропозицією до Атестаційної колегії МОН залишити в силі раніше прийняте рішення щодо дисертації ОСОБА_1 (одноголосно). Звернутися до Атестаційної колегії МОН з пропозицією вказати голові, вченому секретареві спеціалізованої вченої ради при Одеському національному політехнічному університеті на необхідність суворого контролю за дотриманням всіх чинних вимог до процедури попереднього розгляду дисертацій (а.с. 176-177 т. 1).

Вищевказані обставини також відображені в Узагальненому висновку, що подається на розгляд атестаційної колегії МОН щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата технічних наук (а.с. 173-175 т. 1).

Суд встановив, наказом Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023 № 1309 «Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023, відповідно до статті 54, підпункту 7 пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту», Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 656 (із змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1197 «Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів», Тимчасового порядку присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.03.2019 № 167 (із змінами), Положення про спеціалізовану вчену раду з присудження наукового ступеня доктора наук, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.12.2021 № 1359, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2022 за № 460/37796, Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 148/31600 (зі змінами), та на підставі рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023, наказано:

3. Позбавити:

ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.14.14 "Теплові та ядерні енергоустановки", скасувавши рішення про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради Д 41.052.04 Державного університету "Одеська політехніка" від 27 квітня 2021 року, протокол № 16, прийняте відповідно до пункту 1 наказу Міністерства освіти і науки України від 27 вересня 2021 року № 1017 "Про рішення з питань присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 29 червня 2021 року № 735", у зв'язку з порушенням вимог абзацу третього частини другої, абзацу другого частини четвертої статті 42 Закону України "Про освіту" в частині дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права, наявності в дисертації академічного плагіату та пункту 14 Порядку присудження наукових ступенів, як такого, що діяв до набрання чинності Законом України "Про вищу освіту", в частині наявності в дисертації текстових запозичень без посилання на джерело, та визнати диплом кандидата технічних наук НОМЕР_1 недійсним (а.с. 186 т. 1).

Позивач подав апеляцію на рішення про позбавлення його наукового ступеня кандидата технічних наук, відображене в пункті 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023 № 1309.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 24.04.2024 № 582 було утворено апеляційну комісію для розгляду апеляції ОСОБА_1 (а.с.187-191 т. 1).

Апеляційною комісією МОН, утвореною для розгляду апеляційної заяви ОСОБА_1 , складено Висновок, в якому зазначено, що «наявність текстових збігів з іншими джерелами інформації в дисертації обсягом більш ніж 10 % загального тексту без посилання в тексті на першоджерела ніяк не можна назвати недбалою дослідницькою практикою чи помилкою цитування» і рекомендовано Атестаційній колегії МОН залишити своє рішення в силі (а.с.17-21 т. 2).

Відповідно до Протоколу № 5 засідання атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 10.12.2024 прийнято рішення: відмовити у задоволенні апеляції ОСОБА_1 та залишити в силі рішення МОН, відображене в абзаці третьому пункту 9 наказу Міністерства освіти і науки України від 25.10.2023 № 1309 про позбавлення його наукового ступеня кандидата технічних наук на підставі висновку (а.с. 22-24 т. 2).

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся з позовом до адміністративного суду.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи в розрізі норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини сторін, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, визначено, що МОН України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, забезпечує формування та реалізації державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Закон України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 року № 1556-VII (тут і далі по тексту судового рішення - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про вищу освіту", академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень (п. 1-1).

якість вищої освіти - відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, що забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості (п. 23).

Частиною 1 ст. 2 цього Закону встановлено, що законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про вищу освіту" підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень;

другий (магістерський) рівень;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.

Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв'язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про вищу освіту" система забезпечення якості вищої освіти в Україні складається із:

1) системи забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості);

2) системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти;

3) системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.

В ч. 2 ст. 16 цього Закону передбачено, що система забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів, зокрема:

8) забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.

Відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону України "Про вищу освіту" у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Підпунктом 7 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що підготовка кандидатів та докторів наук, розпочата до 1 вересня 2016 року, здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук у спеціалізованих вчених радах, утворених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", здобувачам наукових ступенів присуджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності, ступінь кандидата або доктора наук відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, та видається диплом кандидата або доктора наук.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 р. № 567 "Деякі питання діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти" установлено, що дія Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 64, ст. 2328; 2015 р., № 73, ст. 2401), поширюється на осіб, які продовжують здобувати наукові ступені відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про вищу освіту».

Порядок присудження наукових ступенів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567 (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 567 від 27.07.2016, водночас дія Порядку, затвердженого цією Постановою, поширюється на осіб, які продовжують здобувати наукові ступені відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про вищу освіту», згідно з Постановою КМ № 567 від 27.07.2016). Цим Порядком установлено, зокрема, що:

Спеціалізована вчена рада несе відповідальність за обґрунтованість прийнятих нею рішень і забезпечує високий рівень вимогливості під час розгляду дисертацій та проведення їх захисту.

У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради (пункт 7).

Дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. Підготовлена до захисту дисертація повинна містити висунуті здобувачем науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку.

До дисертації, що містить науково-прикладні результати, повинні додаватися документи, що підтверджують практичне використання отриманих здобувачем результатів - впровадження у виробництво, достатню дослідно-виробничу перевірку, отримання нових кількісних і якісних показників, суттєві переваги запропонованих технологій, зразків продукції, матеріалів тощо, а до дисертації, що містить теоретичні наукові результати, - рекомендації щодо їх використання.

Дисертація виконується з галузі науки та за науковою спеціальністю відповідно до переліку, який затверджує МОН, і повинна відповідати паспорту наукової спеціальності, затвердженому МОН.

Теми дисертацій пов'язуються, як правило, з основними науково-дослідними роботами, що виконуються закладами вищої освіти або науковими установами і затверджуються вченими (науково-технічними) радами для кожного здобувача окремо з одночасним призначенням наукового консультанта в разі підготовки докторської чи наукового керівника в разі підготовки кандидатської дисертації (пункт 9).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук повинна мати обсяг основного тексту 4,5-7, а для суспільних і гуманітарних наук - 6,5-9 авторських аркушів, оформлених відповідно до вимог, установлених МОН.

Кандидатська дисертація:

може бути подана до захисту у вигляді опублікованої монографії;

повинна містити нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, які розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки;

подається до захисту лише за однією спеціальністю (пункт 11).

Якщо у дисертації використано ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в такі праці або розробки.

У разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня (пункт 14).

28.09.2017 набрав чинності Закон України "Про освіту" від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII, який регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Відповідно до статті 42 Закону України "Про освіту":

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

об'єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ'єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ'єктивного оцінювання результатів навчання.

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у присудженні ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєнні вченого звання;

позбавлення присудженого ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєного вченого звання;

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);

позбавлення академічної стипендії;

позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

Отже, з набранням чинності Законом України "Про освіту" (з 28.09.2017) законодавець в статті 42 цього Закону не лише навів дефініцію "академічної доброчесності", як мало місце в ст. 1 Закону України "Про вищу освіту", а також визначив, що дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає: посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; об'єктивне оцінювання результатів навчання;

дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей); посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Таким чином, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей, а також дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права є визначеними Законом України "Про освіту" умовами дотримання академічної доброчесності.

Окрім цього, законодавець у статті 42 цього Закону унормував, що порушенням академічної доброчесності вважається, зокрема, академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

З огляду на проаналізовані приписи чинного законодавства України, суд висновує, що ні Закон України "Про вищу освіту", ні Закон України "Про освіту" не відносять до порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату таку поведінку учасника освітнього процесу, яка виразилась "у текстових запозиченнях без посилання на джерела", якщо при цьому не порушуються авторське право і суміжні права.

Водночас, визначені Законом України "Про освіту" види академічної відповідальності, зокрема, у вигляді позбавлення присудженого ступеня освітньо-наукового чи освітньо-творчого рівня чи присвоєного вченого звання, можуть бути застосовані саме за порушення академічної доброчесності, до яких, як зазначено вище, законом не віднесено "наявність текстових запозичень без посилання на джерела".

Як встановлено судом, в дисертації ОСОБА_1 "Підвищення надійності роботи енергетичної арматури" за спеціальністю 05.14.14 "Теплові та ядерні енергоустановки" в першому розділі "Аналіз особливостей роботи енергетичної арматури" посилання на джерела наведеної інформації відсутні, аркуші дисертації 19-49 (а.с.42-57 т.1).

Разом з тим, через застосування програмного забезпечення ОСОБА_17 com 22.09.2022 виявлено використання в дисертації фрагментів із таких джерел:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Арматура атомных электростанций: Справочное пособие. - М.: Энергоиздат, 1982 - на сторінках 19, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , 29, 30, 31 32, 33, 34, 35 36, 37, 38 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45 Дисертації;

ОСОБА_7 Атомные электрические станции: Учебник для вузов. -3-е изд.,перераб. и доп.-М.: Высшая школа, 1978. -360 с. с ил. - на сторінках 23, 24 Дисертації (а.с.109-170 т. 1).

Дослідженням розділу дисертації позивача "Список використаних джерел" встановлено зазначення:

3. ОСОБА_7 Атомные электрические станции. - М.: Атомиздат, 1985. - с. 289.

18. ОСОБА_3 . Арматура атомных электростанций: Справочное пособие./ ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - М.: Энергоиздат, 1982. 312 с.

42. ОСОБА_6 Ремонт трубопроводной арматуры атомных станций. - М. Энергоиздат, 1981. - 103 с.

За встановлених обставин, суд погоджується з доводами відповідача про те, що в першому розділі дисертації позивача відсутні посилання на джерела використаної інформації. Однак фактичне відображення відповідної навчальної та довідкової літератури із зазначенням авторів в Списку використаних джерел свідчить на користь висновку, що в даному випадку відсутній академічний плагіат, оскільки відсутній факт оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

Аналіз та оцінка обставин справи в розрізі норм чинного законодавства України, а саме Законів України "Про вищу освіту" та "Про освіту", а також підзаконних нормативно-правових актів, згаданих вище по тексту судового рішення, вказує на відсутність чітко визначених критеріїв академічного плагіату на нормативному рівні.

У зв'язку з цим у контексті спірних правовідносин суд вважає застосовним правовий висновок Великої палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27.06.2024 у справі № 990/305/23:

95. ...Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що категорія «якість закону» (quality of law) або «принцип зрозумілих правил» (understandable rules) є основою правового порядку, що ґрунтується на принципі правовладдя (верховенстві права) (rule of law), однією з вимог якого є юридична визначеність (legal certainty).

96. У контексті статті 8 Конституції України юридична визначеність забезпечує адаптацію суб'єкта правозастосування до нормативних умов правової дійсності та його впевненість у своєму правовому становищі, а також захист від свавільного втручання з боку держави.

97. Юридичну визначеність потрібно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування).

98. Отже, юридична визначеність передбачає, що законодавець повинен прагнути до чіткості та зрозумілості у викладенні норм права. Кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується в певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права.

99. Подібні висновки зробив Конституційний Суд України у рішеннях від 20 червня 2019 року № 6-р/2019 та від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.

100. Водночас брак правової визначеності зумовлює порушення законності судового рішення, самого адміністративного судочинства, ставить під сумнів легітимність мети адміністративного судочинства і його результату, а також порушує баланс приватних та публічних інтересів, унаслідок чого до приватної особи можуть бути застосовані обмеження її прав, свобод, інтересів, які є більш обтяжливими, неспівмірними, нелегітимними за своєю метою, без достатніх підстав та мотивів застосування; за умови порушення правової визначеності порушується «розумний баланс інтересів», відповідно до якого цілі обмежень прав повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.

101. Для публічно-правових спорів, що вирішуються адміністративними судами, властивим є принцип легітимних очікувань, який у сукупності з принципами правової визначеності та належного урядування створює надійну основу для гарантування реалізації в Україні основної ідеї / мети системи адміністративних судів, а саме захист «малої людини» від «великої держави» в особі її численних суб'єктів владних повноважень, які наділені множинністю повноважень та низкою механізмів владного примусу.

102. Наведене переконливо доводить, що кожна особа має бути впевненою у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте нею на законних підставах право, його зміст та обсяг буде нею реалізовано. Установивши невідповідність акта законодавства критерію «якість закону», суд, за загальним правилом, повинен тлумачити законодавство так, щоб результат цього тлумачення відповідав верховенству права з урахуванням усіх складових цього принципу, зокрема справедливості та розумності.

103. Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовний орган у разі неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта. Тож у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основоположних свобод органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

104. Отже, у взаєминах із державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи - суб'єкта приватного права".

Як встановлено в цій справі, відповідач при прийнятті спірного наказу керувався пунктом 14 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567, а також статтею 42 Закону України "Про освіту". Однак, такі правові норми по різному визначають як порушення академічної доброчесності, так і наслідки порушення академічної доброчесності у вигляді академічної відповідальності.

Так, в першому випадку йдеться про те, що виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня.

В статті 42 Закону України "Про освіту" порушенням академічної доброчесності вважається, зокрема, академічний плагіат, який не містить такої ознаки як виявлення текстових запозичень без посилання на джерело.

На переконання суду, в даному випадку підлягають застосуванню норми закону, які мають перевагу над нормами підзаконного нормативно-правового акту.

Разом з тим, таке правове регулювання спірних правовідносин уможливило довільне тлумачення правових норм суб'єктами владних повноважень, які в силу наявних владних повноважень були залучені до вирішення питань, пов'язаних з академічним плагіатом в дисертації позивача.

Так, суд встановив, що Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, після отримання від Міністерства освіти і науки України надісланої листом від 02.05.2022 № 1/4716-22 скарги ОСОБА_8 щодо виявлених в дисертації ОСОБА_1 текстових запозичень без посилань на джерела, також звернув увагу на те, що порушення у вигляді "текстових запозичень без посилання на джерела" відсутнє у діючому законодавстві, зокрема, у статті 42 Закону України "Про освіту".

Разом з тим, Комітет з питань етики встановив, що:

скарга не відповідає вимогам пункту 6 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженому на засіданні Національного агентства 21.06.2022, протокол № 10 (15);

вказане ОСОБА_8 у листі до МОН № 16-АД від 31.01.2022 порушення академічної доброчесності у вигляді "текстових запозичень без посилань на джерела" відповідно до діючого законодавства вважати порушенням академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату;

у порядку виключення прийняти скаргу до розгляду, незважаючи на невідповідність вимогам пункту 6 Порядку (а.а. 100-102 т. 1).

Суд підкреслює, що положення Законів України "Про освіту" та "Про вищу освіту" не ототожнюють поняття "текстові запозичення без посилань на джерела" та "академічний плагіат", навпаки, в статті 42 Закону України "Про освіту" ці поняття законодавець розмежував.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 19 Закону України "Про вищу освіту" у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Отже Комітет з питань етики Національного агентства є уповноваженим органом на розгляд питань академічного плагіату.

Відповідно до пункту 9 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженому на засіданні Національного агентства 21.06.2022, протокол № 10 (15), у разі невідповідності скарги/повідомлення вимогам пункту 6 Порядку Національне агентство повертає скаргу/повідомлення особі без розгляду.

Тому, на переконання суду, прийняття Комітетом з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти до розгляду скарги, після констатації її невідповідності вимогам пункту 6 Порядку, свідчить про порушення уповноваженим суб'єктом владних повноважень на стадії прийняття до розгляду скарги власної процедури, позаяк така скарга підлягала поверненню без розгляду.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти не є учасником цієї справи, а його рішення не є предметом цього судового спору. Водночас, суд вважає необхідним звернути увагу на процедурні порушення на стадії прийняття до розгляду скарги, позаяк в подальшому рішенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 25.10.2022 було встановлено факт наявності в дисертації ОСОБА_1 академічного плагіату та надіслано його до Міністерства освіти і науки України.

Як встановлено судом, МОН України при прийнятті оскарженого наказу керувалося, зокрема, Порядком присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів" від 17 листопада 2021 р. № 1197 (далі - Порядок № 1197).

В частині позбавлення наукових ступенів Порядок № 1197 передбачає таку процедуру:

38. Особа, якій за рішенням МОН (МОНмолодьспорту, ВАК) видано диплом доктора (кандидата) наук, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН (МОНмолодьспортом, ВАК) про видачу відповідного диплома або затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії.

39. Для розгляду питання про позбавлення наукового ступеня до МОН подають звернення (скарги, заяви, клопотання):

фізичні (юридичні) особи з інформацією про виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів;

рада, в якій проводився захист докторської (кандидатської) дисертації, про позбавлення відповідного наукового ступеня цього порядку;

Національне агентство про позбавлення відповідного ступеня.

Звернення повинно містити:

посилання на вимоги, порушення яких виявлено заявником;

інформацію, яка підтверджує факт фабрикації, фальсифікації;

наведення джерел неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.

40. У МОН розглядаються звернення щодо:

порушення процедури попередньої експертизи докторської дисертації, процедури розгляду в докторській раді - протягом року після прийняття МОН рішення про видачу диплома доктора (кандидата) наук;

порушення кваліфікаційних вимог - протягом десяти років після прийняття МОН рішення про видачу диплома доктора (кандидата) наук;

порушення вимог з питань авторського права, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації - безстроково.

41. Звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до законодавства.

Національне агентство надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації:

з результатами проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації;

з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання;

з посиланням на норми законодавства.

42. Для розгляду питання щодо позбавлення особи наукового ступеня МОН може залучати:

експертні ради з питань атестації наукових кадрів;

працівників закладів вищої освіти (наукових установ) шляхом утворення групи експертів;

окремих вчених шляхом призначення їх експертами.

Залучений суб'єкт розглядає обґрунтованість наданих у зверненні доказів, підтверджує/не підтверджує наведені у зверненні факти і надає МОН рекомендації щодо позбавлення особи наукового ступеня, про що готує висновок і подає його МОН.

У разі виявлення обставин, що є підставами для проведення повторної, додаткової та контрольної експертизи відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу», МОН проводить відповідного виду експертизу.

43. У МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН.

Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок і приймає рішення щодо позбавлення особи наукового ступеня.

МОН на підставі рішення атестаційної колегії позбавляє особу наукового ступеня, скасовує своє рішення про видачу особі відповідного диплома та визнає диплом недійсним (скасовує своє рішення про затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії) або залишає в силі рішення, обґрунтованість прийняття якого переглядалося.

Як встановлено судом, МОН України, отримавши від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти рішення щодо дисертації ОСОБА_1 , залучило до розгляду цього питання Експертну раду з електричної інженерії, електроніки та телекомунікацій, відповідно до рішення якої, оформленого протоколом № 1/22 від 14.12.2022, Експертна рада вважала за потрібне рекомендувати Атестаційній колегії МОН України залишити в силі раніше прийняте рішення щодо дисертації ОСОБА_1 та видачу йому диплома кандидата технічних наук. При цьому Експертна рада вважала за потрібне взяти до уваги факт використання наукових текстів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання у дисертації; зазначити, що використані у дисертації наукові тексти і матеріали інших авторів без відповідного посилання стосуються лише першого, оглядового розділу, і не пов'язані із запозиченням нових наукових результатів, ідей і розробок; визначити, що викладений вище факт не ставить під сумнів актуальність, положення наукової новизни, практичну цінність і основний зміст роботи та самостійно отримані результати дисертації, пов'язані з важливими для енергетики держави проблемами надійності обладнання АЕС, зокрема, надійності арматури у тепловій схемі АЕС, а також продовження строків експлуатації устаткування. Таке рішення підтримали одноголосно всі 18 членів експертної ради (а.с. 178-179 т. 1).

Окрім цього, в подальшому, на засіданні Атестаційної колегії МОН України, оформленому протоколом № 6 від 23.12.2022, було прийнято рішення залучити трьох вчених та призначити їх експертами щодо дисертації ОСОБА_1 для розгляду питання про позбавлення його наукового ступеня кандидата наук (а.с. 180-181 т. 1).

Утворена група експертів, очолювана академіком НАН України ОСОБА_18 , 12.09.2023 за результатами обговорення зазначеного питання дійшла таких висновків: підтвердити факт використання наукових текстів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання у дисертації, що є ознакою академічного плагіату; вважати, що використані у дисертації наукові тексти і матеріали інших авторів без відповідного посилання містяться головним чином у першому оглядовому розділі і стосуються лише фактів, формулювань і тверджень загальновідомого характеру та не пов'язані із запозиченням нових наукових результатів, ідей і розробок; дисертант не запозичив жодного з результатів своєї роботи і не використав чужих результатів, формулюючи висновки. Таким чином, наявність запозичень без належних посилань свідчить радше про безвідповідальність і нехлюйське ставлення дисертанта до необхідності дотримуватись всіх вимог щодо належного цитування використаних джерел.

Вирішили: Експертна група вважає за можливе підтримати висновок Експертної ради МОН України, яка звернулася з пропозицією до Атестаційної колегії МОН України залишити в силі раніше прийняте рішення щодо дисертації ОСОБА_1 (одноголосно) (а.с. 176-177 т. 1).

Таким чином, усі залучені МОН України в порядку, передбаченому Порядком № 1197, суб'єкти до вирішення питання щодо дисертації ОСОБА_1 надали МОН України висновки з рекомендаціями залишити в силі раніше прийняте рішення та видачу диплома кандидата технічних наук, при цьому звертали увагу на неналежне цитування використаних джерел в першому оглядовому розділі дисертації, що жодним чином не мало наслідком запозичення результатів роботи та використання чужих результатів при формулюванні висновків.

Разом з тим, на засіданні Атестаційної колегії МОН України, оформленому протоколом № 5 від 25.10.2023, було прийнято рішення про позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата технічних наук, у зв'язку з порушенням вимог абзацу третього частини другої, абзацу другого частини четвертої статті 42 Закону України "Про освіту" в частині дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права, наявності в дисертації академічного плагіату та пункту 14 Порядку присудження наукових ступенів, як такого, що діяв до набрання чинності Законом України "Про вищу освіту", в частині наявності в дисертації текстових запозичень без посилання на джерело.

Суд звертає увагу на те, що Атестаційна колегія МОН України, приймаючи таке рішення, не проаналізувала доводи та аргументи ні членів Експертної ради, ні залучених вчених-експертів, як і не навела переконливих мотивів неврахування отриманих висновків.

У цій справі суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36, відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Встановлені судом фактичні обставини дають суду підстави для висновку, що відповідач, приймаючи оскаржений наказ на підставі рішення атестаційної колегії МОН України від 25.10.2023, діяв необґрунтовано, нерозсудливо, без урахування всіх обставин.

Окрім наведеного вище, суд підкреслює, що за приписами статті 42 Закону України "Про освіту" метою академічної доброчесності є забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Відповідно до визначень, наведених в статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року № 848-VIII,

12) наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;

15) наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату. Основними видами наукової (науково-технічної) роботи є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання.

У справі, що розглядається, стороною відповідача не ставляться під сумнів результати наукового дослідження позивача. Ба більше, досліджені судом докази поза всяким сумнівом підтверджують як новизну дисертації, так і високу практичну цінність її результатів для економіки України в галузі атомної енергетики.

А відтак, на переконання суду, відповідач необґрунтовано надав перевагу пуризму в оформленні наукової роботи, змістив акценти на необхідність зазначення посилань на джерела, при цьому не врахував новизни та практичної важливості результатів наукової роботи, що не узгоджується з визначеною законодавцем метою академічної доброчесності. Отже відповідач діяв непропорційно, порушивши не лише баланс між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також не врахувавши суспільний інтерес в застосуванні практичних результатів досліджуваної наукової роботи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Підсумовуючи наведене у сукупності, оцінивши основні вагомі аргументи учасників справи, які мають значення для правильного вирішення судового спору, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності оскарженого наказу. Суд вважає, що наказ Міністерства освіти і науки України № 1309 від 25 жовтня 2023 року в частині пункту 3 про позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, не враховує всіх обставин, що мають значення для його прийняття, є непропорційним, а тому підлягає скасуванню як протиправний.

Отже позовні вимоги слід задовольнити.

Враховуючи результати судового розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України № 1309 від 25 жовтня 2023 року в частині пункту 3 про позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.14.14 "Теплові та ядерні енергоустановки", скасування рішення про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради Д 41.052.04 Державного університету "Одеська політехніка" від 27 квітня 2021 року, протокол № 16, прийняте відповідно до пункту 1 наказу Міністерства освіти і науки України від 27 вересня 2021 року № 1017 "Про рішення з питань присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 29 червня 2021 року № 735", та визнання диплома кандидата технічних наук НОМЕР_1 недійсним.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135, ЄДРПОУ/РНОКПП 38621185)

Повний текст рішення складений 28 травня 2025 року

Суддя Н.О. Дорошенко

Попередній документ

127722496

Наступний документ

127722498

Інформація про рішення:

№ рішення:	127722497
№ справи:	460/4359/25
Дата рішення:	14.05.2025
Дата публікації:	02.06.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (18.09.2025)
Дата надходження:	16.06.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

09.04.2025 14:00	Рівненський окружний адміністративний суд
05.05.2025 14:30	Рівненський окружний адміністративний суд
14.05.2025 11:00	Рівненський окружний адміністративний суд
18.09.2025 12:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд