про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2025 р. № 400/1970/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В. В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19,м. Миколаїв,54001, Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Морехідна, 9/2,м. Миколаїв,54008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленого статтею 12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із ст. 7 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум; 2) зобов'язати Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити нарахування і виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2022 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплаченої суми, а саме в розмірі 8179 гривень.
Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження у справі №400/1970/25 за цим позовом.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Звернувшись з цим позовом, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік.
Про розмір нарахованої, а відтак і виплаченої суми допомоги позивач дізнався у день її фактичного отримання у 2022 році, а до суду позивач звернувся лише 27.02.2025.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вже зазначалось вище, правовідносини щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року, виникли у травні 2022 року, а до суду позивач звернувся лише в лютому 2025 року, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
За таких обставин, відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої суми разової грошової допомоги.
Право на доступ є одним з аспектів права на суд, не є абсолютним, воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні з положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня1998 року в справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» («Perez De Rada Cavanilles v Spain», заява № 28090/95).
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зауважив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи («Ilhan v. Turkey», заява № 22277/93).
Враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2022 рік, суд доходить висновку про відсутність поважних причин для його поновлення та про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Аналогічну позицію викладено у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2021 по справі № 540/1602/21, від 21.07.2021 № 540/2454/21, від 28.07.2021 № 540/2361/21, від 29.07.2021 № 420/6687/21, від 16.08.2021 № 540/1787/21, від 16.07.2021 № 540/2197/21, від 08.07.2021 № 540/1435/21 та ін.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Для ухвалення судом рішення про поновлення строку звернення до суду, необхідно навести реальні фактичні обставини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду.
Згідно ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, у відповідності з ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123,160, 161, ч. 13- 15 ст. 171 КАС України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя В. В. Біоносенко