29 травня 2025 рокусправа № 380/4966/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просить:
- Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.02.2025року, про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.02.2025 позивачем у відповідності до приписів абзацу 10 п. 60 Постанови №560 від 16.05.2024, за формою №4 особисто направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки відповідно до п.13 ч.1 ст.13 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої долучено документи, які підтверджують право позивача на відстрочку. Однак, за наслідком розгляду поданої заяви, жодних рішень не прийнято, що, на думку позивача, свідчить про протиправність дій суб'єкта владних повноважень. Крім цього, позивач вказав, що він особисто направив до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову, що відповідає вимогам чинного законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ( Вх.32625 від 18.04.2025) у якому заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування вказує, що заява позивача від 07.02.2025 розглянута ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно вимог Постанови №560 від 16.05.2024. За результатом розгляду заявнику ОСОБА_1 надано відповідь вих.№2895 від 19.02.2025, яка послугами АТ «Укрпошта» надіслана на адресу позивача листом. Відтак, просить відмовити у задоволені позовних вимог.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 07.02.2025 року засобами поштового зв'язку направив відповідачу заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону (форма передбачена Додатком 4 до Постанови №560), оскільки матір позивача- ОСОБА_2 , інвалід 2 групи, а позивач, як дитина зобов'язаний у відповідності до чинного в Україні законодавства її утримувати, зважаючи на відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
До такої заяви позивач долучив :
1. копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
2. копію ІПН позивача.
3. витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання позивачча;
4. копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 .
5. копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 .
6. копія довідки МСЕК про встановлення матері ОСОБА_2 . ІІ групи інвалідності.
7. копія довідки МСЕК про встановлення батька ОСОБА_3 ІІІ групи інвалідності.
8. висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Золочівської міської ради від 19.07.2024 №36 про призначення ОСОБА_1 помічником ОСОБА_2 .
9. рішення виконкому Золочівської міської ради від 19.07.2024 №2598 про призначення ОСОБА_1 помічником ОСОБА_2 .
10. Довідка від 19.07.2023 №471 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснює постійний сторонній догляд за мамою інвалідом ІІ групи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ..
11. Довідка про склад сім'ї від 16.07.2024 №430 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_4 , ОСОБА_2 - матір та ОСОБА_3 - батько.
Відповіді на дану заяву позивач не отримав.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні, в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» №2232-ХІІІ військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття у добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХII).
Відповідно з абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють командири військових частин.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Згідно з вимогами абз. 2 п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) ТЦК та СП.
Відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року районні ТЦК та СП, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024 року, яка набрала чинності 18.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
« 56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) ТЦК та СП (відокремлених відділах) утворюються комісії.
58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) ТЦК та СП або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Предметом позовної заяви є бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, передбачених пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка має одного із батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 07.02.2025, у відповідності до приписів абзацу 10 п. 60 Постанови №560 від 16.05.2024, за формою №4 подав заяву про надання відстрочки разом з долученими до неї документами.
Разом з цим, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянув заяву позивача від 07.02.2025 та надав відповідь від 19.02.2025 №2895, яка послугами АТ «Укрпошта» надіслана на адресу позивача.
Згідно вимог Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Постанова), зокрема п. 50 Постанови вимагає, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов?язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім?я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов?язаного підлягає обов?язковій реєстрації.
Пунктом 58 Постанови, вимагається, що районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов?язаного під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого
військовозобов?язаного військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов?язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов?язаний утримувати військовозобов?язаний, або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов?язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Відтак, як вбачається з вище зазначеного, територіальний центр комплектування діяв згідно чинного законодавства та в межах своєї компетенції. Дії, ІНФОРМАЦІЯ_4 були вчинені з дотриманням норм вище зазначених нормативно правових актів.
Крім цього суд зазначає, що предметом спору у даній справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, враховуючи, що відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 на надав відповідь від 19.02.2025 №2895, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 3 та 4 статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Так, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.
Проте, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Відтак суд висновує, що позовні вимоги є необґрунтованими, відтак у задоволенні позову відмовити.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії- відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна