29 травня 2025 року м. Київ № 320/3938/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про стягнення пені,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про стягнення з Державного бюджету України за порушення строків бюджетного відшкодування за червень 2018 року пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з з 04.10.2018 по 04.07.2019 у сумі 32181,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що сума податку на додану вартість в передбачений законодавством строк не була відшкодована позивачу з бюджету, що призвело до виникнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ перед позивачем, тому у зв'язку з порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідно до вимог п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України нарахувало на суму такої бюджетної заборгованості пеню, що підлягає стягненню з бюджету на користь товариства.
19.08.2019 до суду від ГУ ДФС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що що сума бюджетного відшкодування, яка заявлена позивачем, не набула статусу узгодженої, а відповідно, до цього не була відображена в реєстрі заяв на бюджетне відшкодування. Аналіз п. 200.23 ст. 200 ПК України свідчить, що обов'язковою передумовою нарахування пені на суму невідшкодованого ПДВ, є наявність факту не погашення заборгованості з такого бюджетного відшкодування, однак, оскільки на теперішній час сума бюджетного відшкодування позивачеві повернута, вимогу про стягнення пені контролюючий орган вважає необґрунтованою.
За результатами перевірки, контролюючим органом суму відщкодування у розмірі 198470,00 грн узгоджено не було. Таким чином, коли позивач не погодився з рішенням контролюючого органу, виник спір. Врегулювання спірних відносин стосовно підтвердження заявленої суми відшкодування було покладено на суд. Ріщенням Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 позовні вимоги ТОВ «Васт-Транс» було задоволено в повному обсязі. Зобов'язання контролюючого органу за спірними відносинами виникає виключно після винесення ріщення та набрання ним законної сили. Таким чином, на переконання відповідача, позивач невірно визначає дату, якою він повинен був отримати бюджетне відщкодування ПДВ та від якої розпочинає відлік розрахунку пені.
Третя особа своїм правом, передбаченим на надання пояснень, не скористалась, із поясненнями по суті справи до суду не зверталась.
30.08.2019 до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зауважено, що доводи відзиву не спростовують доводів, покладених в основу позовної заяви. Зауважено, що в основу позовної заяви покладено преюдиційні обставини, що були встановлені у судовому рішенні під час розгляду справи № 320/5364/18 між тими самими сторонами.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024, суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
З урахуванням положень ст. 52 КАС України, суд дійшов висновку про заміну відповідача ГУ ДФС у Київській області його правонаступником - ГУ ДПС у Київській області.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-ТРАНС» 19.07.2018 подало до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника.
Відповідно до квитанції № 2, податкову декларацію ТОВ «Васт-Транс» за червень 2018 року разом з вказаними додатками було прийнято Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.07.2019 та зареєстровано за № 9149418137.
Відповідачем у період з 17.08.2018 по 31.08.2018 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Васт-Транс» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення ПДВ.
Результати перевірки оформлені актом від 05.09.2018 № 1131/10-36-54-01/30367782 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Васт-Транс" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2018 року, яка виникла за рахунок поточного від'ємного значення ПДВ».
На підставі акта перевірки, відповідачем ухвалено податкове повідомлення-рішення від 20.09.2018 № 0095555401 (ВЗ), яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за перід червень 2018 року та відсутність права на врахування такої суми відємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартсть на рахунок платника податку у банку у розмірі 198470 грн.
Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 20.09.2018 № 0095555401 до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 320/5364/18 визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 20.09.2018 № 0095555401 та зобов'язано відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію щодо дати узгодження повернення суми бюджетного відшкодування інформацію щодо дати узгодження 26.09.2018 та зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування 198470,00 грн, що була додана до податкової декларації з ПДВ за червень 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс».
Згідно ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 та 20.05.2019 апеляційна скарга відповідача поверталась апелянту.
13.06.2019 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі № 320/5364/18.
Судовим рішенням у справі № 320/5364/18 було підтверджено правомірність декларування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2018 року у розмірі 198470,00 грн та зазначено, що датою узгодження є 26.09.2018.
04.07.2019 позивач отримав відшкодування ПДВ за червень 2018 року у розмірі 198470,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 39373008 від 26.06.2019.
Відповідач вніс до реєстру дані щодо бюджетного відшкодування позивачу за червень 2018 року, в тому числі інформацію про скасування податкового повідомлення-рішення та щодо суми бюджетного відшкодування - 198470,00 грн та дату її узгодження органом ДФС- 26.06.2019.
З урахуванням вимог п. 200.13 ст. 200 ПК України та п. 7 Порядку № 26 позивач вважає, що мав отримати бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2018 року значно раніше, проте, фактично бюджетне відшкодування за червень 2018 року надійшло на банківський рахунок позивача - 04.07.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 39373008 від 26.06.2019 та інформацією у Реєстрі заяв на відшкодування ПДВ.
Згідно з п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
За доводами позивача, терміном узгодження суми бюджетного відшкодування за червень 2018 року у розмірі 198470,00 грн відповідно до судового рішення, що набрало законної сили є 26.09.2018, граничним терміном для перерахування такої суми з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку - 04.10.2018.
Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактовий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п. п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з п. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
У відповідності до п. 200.12. ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 ст. 200 ПК України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Таким чином, ПК України визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
У свою чергу, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, що зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.
Згідно з п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
При цьому, невідшкодовані платнику податку протягом встановленого строку суми, вважаються бюджетною заборгованістю, за стягненням яких платник податку має право в будь-який момент після виникнення такої бюджетної заборгованості звернутися до суду та нарахувати пеню на суму такої заборгованості. Непогашення заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Відтак, відповідачем процедура адміністративної перевірки наявності у позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у строки, визначені законом, закінчена не була, будь- яких доказів вчинення дій щодо повернення позивачу суми податку на додану вартість, так само як і нарахування пені за таке прострочення, відповідачем не надано.
Враховуючи те, що позивачу не було відшкодовано відповідні суми бюджетного відшкодування, у встановлені законом строки, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 ПК України.
При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Більше того факт наявності заборгованості на момент звернення з позовною заявою, не заперечується самим відповідачем.
Так, в основу позовної заяви покладено преюдиційні обставини, що були встановлені у судовому рішенні під час розгляду справи № 320/5364/18 між тими самими сторонами.
Відповідно до п. 3 рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 Головне управління ДФС у Київській області зобов'язано ГУ ДФС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію щодо дати узгодження 26.09.2018 та зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування 198470 грн, що була додана до податкової декларації з ПДВ за червень 2018 року ТОВ «Васт-Транс».
Згідно з ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 та 20.05.2019 у справі № 320/5364/18 апеляційна скарга відповідача поверталась апелянту.
Ухвалою Верховного суду від 13.06.2019 у справі № 320/5364/18 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі № 320/5364/18.
Під час розгляду справи № 320/5364/18 було встановлено, що заявлена до відшкодування сума ПДВ у розмірі 198 470,00 грн є узгодженою з 26.09.2018.
Проте, позивач отримав суму бюджетного відшкодування за червень 2018 року на банківський рахунок позивача - 26.06.2019.
З урахуванням обставин, що були встановлені у судовому рішенні у справі № 320/5364/18, що набрало законної сили 14.03.2019, граничним терміном для перерахування такої суми з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку - 04.10.2018.
Таким чином, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що право на нарахування пені у позивача за сумою ПДВ, що підлягає відшкодуванню згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2018 р., виникло з 04.10.2018.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку розмір пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за червень 2018 року за період з 04.10.2018 по 26.06.2019 складає 32181,51 грн.
Після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набуває статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.
Суд звертає увагу, що пеня за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість повинна бути розрахована з облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення такої пені.
Ураховуючи наведене в сукупності, а також те, що суми податку на додану вартість позивачу у визначені податковим законодавством строки відшкодовані не були, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення сум пені відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України у судовому порядку.
Слід звернути увагу суду, що право на бюджетне відшкодування, є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантовано ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В контексті наведеного суд вважає релевантними для цієї справи висновок Європейського суду з прав людини в рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України". В цьому рішенні Суд зазначив, що юридична особа-платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у справі за позовом СП "Інтерсплав" про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ, з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володінню майном.
Відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами того, що заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ товариству, зумовлена саме виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та наведено доводи, які не відповідають дійсним обставинам справи та судовому рішенню, а також не спростовують наявність у позивача права на нарахування пені на суму заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тож, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідач, у свою чергу, доводи позивача не спростував. Відповідачем не було також спростовано розрахунку пені до стягнення, яка належним чином обґрунтована та наведена у позовній заяві (не заперечено правильність методики здійснення такого розрахунку та його результатів, натомість, заперечено по суті наявність підстав для здійснення такого нарахування).
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Щодо вимог ТОВ "Васт-Транс" про відшкодування витрат на правову допомогу з ГУ ДПС у Київській області, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як убачається з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно із з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ст. 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 КАС України щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Судом досліджено, що 08.07.2019 позивач уклав договір № 136 про надання правничої допомоги з адвокатом Рибченко Наталією Миколаївною. Згідно з п. 5 даного договору, позивач зобов'язаний оплатити адвокату гонорар за надання правничої допомоги, в тому числі з надання правової інформації у вигляді консультацій, аналізу на,даних замовником документів, в тому числі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року та рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 320/5364/18, з розрахунку пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2018 року у розмірі 198470,00 грн, підготовку та виготовлення адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2018 року у розмірі 198470,00 грн. за тарифом 1000,00 грн за годину, але не менше 10000,00 грн за даним договором та додатково за участь у кожному судовому засіданні - 1500,00 грн та виконані інші роботи згідно даного Договору у розмірі 1000,00 грн за кожну годину.
Згідно акта виконаних робіт (наданих послуг) від 15.07.2019 до договору про надання правничої допомоги № 136 від 08.07.2019 позивачу була надана правнича допомога у вигляді надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань протягом 1 години; здійснення аналізу податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2018 року та інформації щодо позивача у Реєстрі заяв на відшкодування ПДВ протягом 1 години; здійснення аналізу рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 320/5364/18 - 1 годин; розрахунок пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2018 року у розмірі 198 470,00 грн протягом 1 години; складання та виготовлення позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2018 року у розмірі 198 470,00 грн протягом 6 годин , всього надано послуг на загальну суму 10 000,00 грн, за що позивач сплатив адвокату 10 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 15122 від 11.07.2019.
У зв'язку з тим, що ТОВ "Васт-транс" надано до суду документальне підтвердження витрат на правову допомогу, проте беручи до уваги, що розгляд справи здійснювався у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, а предмет доказування не є складним та не потребував додаткових зусиль, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до відшкодування суми стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн до 5 000,00 грн, що є співмірним та пропорційним. З огляду на що, заява в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 132, 134, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про стягнення пені - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (ЄДРПОУ 30367782) пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за червень 2018 року за період з 04.10.2018 по 04.07.2019 на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 32181,51 грн (тридцять дві тисячі сто вісімдесят одна гривня 51 коп)
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" судові витрати на надання правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.