про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2025 року м. Київ № 320/19473/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягненнясереднього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора та просить суд:
стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 640/22750/19, зміненої в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в решті залишеної без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі № 640/22750/19 за період з 30.03.2023 по 21.04.2024 у сумі 565 376,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3 028,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання постанови суду у розмірі 565 376,00 грн, однак доказів справи судового збору до суду не подав.
Суд зауважує, що позивачу необхідно подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 5 653,76 грн (1% від 565 376,00 грн).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Щодо клопотання позивач про звільнення його від сплати судового збору, оскільки спір про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за своєю суттю є спором про стягнення заробітної плати на який поширюються положення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI щодо звільнення від сплати судового збору, однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача та вважає за можливе вказати наступне.
Суд вважає, що і вимога про стягнення з суб"єкта владних повноважень середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені є вимогами майнового характеру, а ціною позову у згаданих спорах є обчислений позивачем розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
З огляду на зміст ст. 2 Закону України "Про оплату праці" (де визначено структуру заробітної плати) та рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 і від 22.02.2012 № 4-рп/2012 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не може бути кваліфікований як заробітна плата, адже має зовсім іншу правову природу ніж винагорода за працю, позаяк є компенсаційною санкцією до роботодавця за несвоєчасний розрахунок.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 згадано, що за змістом норм ст. 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та ст. 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 сформульовано правову позицію, що середній заробіток за ст. 117 Кодексу законів про працю України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати".
Наведений правовий висновок відображено і в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.07.2023 у справі №522/16890/20.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є правовим аналогом платежу з оплати праці (служби), тому у задоволенні клопотання про звільнення позивачу від сплати судового збору слід відмовити.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 5 653,76 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - залишити без руху.
Протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 5 653,76 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.