Справа № 461/4886/24
Провадження № 1-кс/461/3398/25
28.05.2025 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000570 від 31.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України, у якому просить скасувати арешт мобільного телефону марки "IPHONE 14 Pro" ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , ноутбуку HP PRO BOOK 650 G2 s/n 5C6813018Q, ноутбуку ASUS s\n RGNRKDO 10034220 із зарядним пристроєм та повернути їх ОСОБА_3 .
В обгрунтування заявленого клопотання вказує на те, що вилучене майно, а саме мобільний телефон, два ноутбуки належать їй, не мають значення для кримінального провадження №12024140000000570, не отримані злочинним шляхом та не є предметом, знаряддям чи об'єктом вчинення злочину. Заявниця зазначає, що вона не являється підозрюваною чи обвинуваченою по даному кримінальному провадженні. Крім цього, вказує, що вищевказане арештоване майно не відповідає критеріям майна, визначеним у статті 98 КПК України, оскільки не може бути предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення та не підлягає спеціальній конфіскації у відповідності до ст. 96 -2 КК України. За таких обставин вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Заявниця ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, клопотання підтримала.
Слідчий СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна за її відсутності. Крім цього, у даній заяві слідча зазначила про те, що у вирішенні клопотання про скасування арешту майна покладається на розсуд суду.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 31.05.2024 до ЄРДР за № 12024140000000570, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.03.2025 року у справі № 461/4886/24 (провадження № 1-кс/461/1556/25) накладено арешт з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, на майно, а саме:
-мобільний телефон марки "IPHONE 14 PRO" IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ;
-ноутбук HP PRO BOOK 650 G2, s/n 5C6813018Q;
-?ноутбук ASUS, s/n RGNRKDO10034220 із зарядним пристроєм.
Відповідно до приписів статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності, оскільки у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення необхідних слідчих дій з вищевказаним майном, а тому подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч. 3 ст. 132 КПК України.
При цьому враховую, що орган досудового розслідування наділений відповідними повноваженнями та зобов'язаний вживати заходи щодо збереження речового доказу або передачу його на відповідальне зберігання.
Також, слідчий суддя враховує позицію слідчої СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , яка наведена у поданій нею до суду заяві з приводу розгляду даного клопотання про скасування арешту майна.
Таким чином, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 березня 2025 року на:
-мобільний телефон марки "IPHONE 14 PRO" IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ;
-ноутбук HP PRO BOOK 650 G2, s/n 5C6813018Q;
-?ноутбук ASUS, s/n RGNRKDO10034220 із зарядним пристроєм.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.05.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_6