29 травня 2025 року
м. Київ
справа № 552/2486/22
провадження № 61-5963ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 травня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах Харківської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України до Харківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятниченко Ірина Вікторівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гнилицька Тетяна Вікторівна про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,
08 травня 2025 року через підсистему Електронний судзаступник керівника Харківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу нарішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 травня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 552/2486/22.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У червні 2022 року прокурор в інтересах Харківської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просив суд:
1) визнати незаконним і скасувати рішення 17 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 25 грудня 2007 року за № 294/07 «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів відведення земельних ділянок» в частині (п.п. 1.61 п. 1 Додатку 1) щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 1000,0 кв.м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 ;
2) визнати незаконним і скасувати рішення 33 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 29 квітня 2009 року № 95/09 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок» в частині
(п. 80 Додатку 1) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1000,0 кв.м на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);
3) визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0174, площею 1000,0 кв.м, серії ЯЕ № 512283, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 510970800165 від 26 листопада 2009 року та 31 травня 2010 року в Поземельній книзі за реєстровим № 708130010174001, скасувавши його державну реєстрацію;
4) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17 березня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Десятниченко І. В. (номер у реєстрі нотаріальних дій 386), згідно з яким ОСОБА_4 , діючи від імені
ОСОБА_1 за довіреністю, посвідченою 11 листопада 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 3323, передав у власність покупцю - ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель
та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6310137200:13:001:0174, з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0174;
5) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 жовтня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гнилицькою Т. В. (номер у реєстрі нотаріальних дій 2433) згідно з яким ОСОБА_2 відчужено
ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,1 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим
номером 6310137200:13:001:0174, з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0174;
6) зобов'язати ОСОБА_3 повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0174.
7) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6310137200:13:001:0174, шляхом скасування кадастрового номеру та перенесення відомостей про неї до архівного шару даних геоінформаційної системи.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08 травня 2024 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0174, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення. Апеляційні скарги Харківської міської ради та ОСОБА_3 задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 травня 2024 року в частині вирішення спору про повернення земельної ділянки скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги щодо повернення земельної ділянки залишено без задоволення. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання судових витрат.
В касаційній скарзі прокурор просить постанову апеляційного суду в частині вирішення вимог про повернення ділянки скасувати та залишити в цій частині в силі рішення районного суду. В іншій частині скасувати оскаржені судові рішення, ухваливши нове - про задоволення позову.
Таким чином прокурор оскаржує судові рішення щодо всіх заявлених вимог, а тому судовий збір за подану касаційну скаргу має бути сплачено за шість вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (повернення земельної ділянки).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір», в редакції на момент подання позову у цій справі, за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2022 року - 2 481 грн.
Судами встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки та звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки її вартість становила 78 440 грн.
Відомості про іншу вартість спірного майна у розпорядженні Верховного Суду наразі відсутні.
За цих обставин розмір судового збору за подану касаційну скаргу:
- в частині майнових вимог становить 3 969,60 грн (2 481 грн х 200% х 0,8)
- в частині немайнових вимог - 23 817,60 грн (2 481 грн х 6 х 200% х 0,8),
а усього 27 787,20 грн (3 969,60 грн + 23 817,60 грн).
Натомість прокурором сплачено судовий збір в сумі 23 817,60 грн.
Розмір недоплати складає 3 969,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду документу, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 3 969,60 грн.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 183, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 травня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у цивільній справі № 552/2486/22 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення прокурору копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович