28 травня 2025 року
м. Київ
справа № 128/2655/22
провадження № 61-1900ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Степанівський старостинський округ Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року вказану заяву повернуто з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року визнано неповажними підстави, зазначені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року. Апеляційну скаргу залишено без руху і надано строк для зазначення нових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення апеляційної без руху» від 24 січня 2023 року у справі № 128/2655/22 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 на електронну адресу, зазначену в апеляційній скарзі. Документ доставлено до електронної скриньки
24 січня 2023 року о 15 год 00 хв, проте станом на 23 березня 2023 року вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконано.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року.
У травні, червні, липні, вересні, жовтні, грудні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подавала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду
від 24 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження закрито.
11 лютого 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 вчергове подала касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду на направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року із зазначенням підстав для поновлення цього строку та надання суду доказів, які підтверджують ці обставини, та надання документу, що підтверджує його сплату у розмірі 605, 60 грн або документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати відповідно до закону.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк на виконання недоліків касаційної скарги.
08 травня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала заяву на виконання недоліків касаційної скарги визначених ухвалою Верховного Суду
від 06 березня 2025 року, до якої долучила повідомлення із Вінницького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2025 року № 128/2655/22/5988/2025, з якого вбачається, що в матеріалах справи міститься супровідний лист від 24 березня 2023 року щодо направлення копії ухвали Вінницького апеляційного суду
від 24 березня 2023 року заявнику, однак немає підтвердження щодо отримання заявником оскаржуваної ухвали.
Водночас, безпосередньо у касаційній скарзі заявник зазначила, що отримала зазначену ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року -
02 травня 2023 року.
Проаналізувавши матеріали, що на надійшли, Верховний Суд приходить до висновку, що обставини, зазначені в якості причини пропуску строку на касаційне оскарження, не є поважними, а отже недоліки касаційної скарги усунуто частково, з огляду на таке.
Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху, Верховний Суд констатував, що касаційна скарга подана з пропуском строку на оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року.
Процесуальні права та обов'язки учасників справи імперативно регламентовано Цивільним процесуальним кодексом України. Зокрема, вони мають такі права:
оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках (пункт 5 частини 1 статті 43 цього Кодексу);
апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина 1 статті 17 цього Кодексу).
В цій справі, ОСОБА_1 реалізувала своє право на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на оскаржуване рішення апеляційного суду закрито.
Водночас, процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження Верховним Судом перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново, як і не передбачено, що у такому разі (повторне подання касаційної скарги) учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 910/6673/19, відмовляючи ухвалою від 05 березня 2021 року у відкритті касаційного провадження вказав, що постановлення 10 червня 2020 року Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 січня 2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 22 серпня 2019 року жодним чином не впливає на перебіг строку касаційного оскарження. Закриття касаційного провадження не зумовлює початок відліку нового строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Доводи заявниці про те, що поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження зумовлено порушенням з боку апеляційного суду процедури надсилання та повідомлення учасника справи про ухвалене рішення, спростовуються наданими ОСОБА_1 доказами.
Водночас зважаючи на те, що Верховний Суд закрив касаційне провадження за її касаційною скаргою на вказане вище судове рішення апеляційного суду, відсутні підстави вважати, що строк на повторне касаційне оскарження пропущений з її сторони,може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції.
За приписами частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної норми процесуального права вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення законодавчо визначених процесуальних строків.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що у клопотанні про поновлення строку скаржником не наведено достатнього обґрунтування та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, суд касаційної інстанції визнає наведені у клопотанні підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у його задоволенні.
У контексті зазначеного Верховний Суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо вирішення питання про поновлення строку на оскарження, яке перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення
від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», рішення
від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»).
За наведених обставин, оскільки заявник не довів наявність поважних причин пропущення строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, відсутні підстави для поновлення строку на подання касаційної скарги, тому відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись частиною другою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Степанівський старостинський округ Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара