Справа № 515/1666/24
Провадження № 2/513/402/25
Саратський районний суд Одеської області
28 травня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденко Костянтина Вікторовича до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,
29 жовтня 2024 року представник позивачки адвокат Давиденко К.В. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача, ОСОБА_2 , у віці 55 років в місті Татарбунари, Білгород-Дністровського району Одеської області. За життя після смерті чоловіка, залишився житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,9205 га, кадастровий номер - 5125085200:01:001:0203, яку вона фактично прийняла у спадщину на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 червня 2022 року серії НСВ №039039. Вищезазначений житловий будинок позивачка має право успадкувати після смерті чоловіка, як спадкоємець першої черги за законом відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України. Після смерті ОСОБА_2 , для видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений житловий будинок вона звернулась до Саратської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено з причини відсутності правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності на житловий будинок. Нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане майно і роз'яснив їй право звернення до суду для захисту своїх майнових прав. Факт того, що житловий будинок належав спадкодавцю підтверджує довідка Виконавчого комітету Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 12 жовтня 2023 року №286.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2024 року зазначена цивільна справа в порядку п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області.
Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду, головуючою суддею у справі визначено суддю Саратського районного суду Одеської області Бучацьку А.І.
Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 05 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження усправі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Саратского районного суду Одеської області від 10 березня 2025 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 587/0/15-25 від 20 березня 2025 року суддя ОСОБА_3 звільнена з посади судді Саратського районного суду Одеської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Розпорядженням керівника апарату Саратського районного суду Одеської області № 20 від 15 квітня 2025 року справу передано на повторний автоматизований розподіл справ.
Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 22 квітня 2025 року цивільна справа прийнята до провадження та призначене судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Давиденко К.В., яких належним чином повідомили про розгляд справи, до суду не з'явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача Лиманська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність представника.
Дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов до таких висновків.
Згідно технічного паспорту, спірний будинок з господарськими будівлями був збудований до введення в дію ЦК України, рік побудови 1955, тому право власності на вказаний житловий будинок було набуте спадкодавцем в порядку, який існував на час його будівництва.
Згідно ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", що втратив чинність, на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-Х), кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності житловий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. № 45/5, яка діяла на час виникнення правовідносин щодо права власності на спірний будинок, та втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5), визначала, що підтвердженням належності житлового будинку (частки будинку) відчужувачу, розміру будинку та земельної ділянки, на який він розташований, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету селищної, сільської ради народних депутатів.
Пункти 4, 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачали обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Отже, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.
Згідно з виписок з погосподарських книг за адресою: АДРЕСА_1 за 2001-2005, 2006-2010, 2011-2015 роки головою домогосподарства записаний ОСОБА_2 , разом з цим, у графі - місце роботи (заняття) та його адреса, ким працює зазначено ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка.
Згідно довідки про оціночну вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами сформованої 11 жовтня 2024 року складає 114778,16 гривень.
Статті 1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частинами 1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пункт 9 частини 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця (постанова Верховного Суду від 10 січня 2022 року у справі № 577/2233/20 (провадження № 61-2722св21)).
Як видно з паспорту серії НОМЕР_1 виданого 16 січня 1997 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, прізвище, ім'я та по батькові позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого повторно 29 березня 2023 року Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), 28 листопада 1981 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрував шлюб ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 30 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області.
24 червня 2022 року державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю, було видане свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку, розташовану на території Трапівської сільської ради (за межами населеного пункту) Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 3,9205 га, в межах згідно з планом, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ОД №056925, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 23 травня 2003 року на підставі розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області від 07 березня 2003 року №86/А та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №7600, кадастровий номер земельної ділянки: 5125085200:01:001:0203.
Постановою державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісника Д.Ю. від 10 жовтня 2024 року №831/02-31, відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_8 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 286 від 12 жовтня 2023 року виданої виконкомом Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за даними що містяться в книзі по господарського обліку № 7 села Новоселиця Лиманської сільської ради власником будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші особи, які зареєстровані за даною адресою: ОСОБА_9 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки № 911 виданої ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН», згідно архівних даних БТІ станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 на зареєстроване. При проведенні поточної інвентаризації самочинного будівництва не виявлено.
Згідно довідки №210 від 28 травня 2025 року виданою Лиманською сільською радою, за даними, що містяться в книгах погосподарського обліку №7 с.Новоселиця Лиманської сільської ради власником будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 1980 року по день смерті значиться ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші особи, які зареєстровані за даною адресою: ОСОБА_1 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до технічного паспорту реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТI01:2800-4707-5682-0263, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 побудований у 1955 року.
Судом була також досліджена спадкова справа №127/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з якої вбачається що 17 травня 2016 року із заявою до Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), інформація відсутня. 24 червня 2022 року державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю, були видані свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_10 , а саме: на 1/2 частки земельної ділянки, розташованої на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, площею 0,5998 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5125085200:01:001:1378; на 1/2 частки земельної ділянки, розташованої на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, площею 3,9203 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5125085200:01:001:0177; на 1/2 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2204 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5125085200:04:001:0019.
Судом встановлено, що правовстановлюючий документ на спірний будинок відсутній, право власності не зареєстровано, будинок збудований у 1955 році і право власності набуто в порядку, який існував на час його будівництва, шляхом внесення запису до погосподарської книги. Згідно довідки № 911 виданої ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН», при проведенні поточної інвентаризації самочинного будівництва не виявлено, згідно довідки 28 травня 2025 року №210 власником будинку по АДРЕСА_1 у період з 1980 року по день смерті значиться ОСОБА_2 .
За частиною 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до частин 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , а тому є власником спадщини з часу відкриття та може захищати свої порушені права володіння та користування успадкованим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
За частиною 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За встановлених обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 15,16, 1216, 1217, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 2-13, 81, 89, 258 - 259, 263 - 265, 273, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденко Костянтина Вікторовича до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 28 травня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 16 січня 1997 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД № 002979, видане Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення № 58 від 19 квітня 2017 року, вул. Центральна, 37, м. Татарбунари, Білгород-Дністровського району Одеської області.
Відповідач: Лиманська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, адреса: вул. Героїв України, 47, с. Лиман, Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04379404.
Суддя К. Ю. Рязанова