Справа №750/3811/25
Провадження №3/750/1419/25
28 травня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого налагоджувальником в «AB InBev Efes Україна», мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 11.03.2025 о 14:31 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Кільцева, 19-А, керував транспортним засобом ваз-21099, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в лікаря-нарколога, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився, надав письмове клопотання, яке підтримав, та пояснив, що мешкає в селі, приїхав у місто, привіз доньку влаштовуватись на роботу. Його зупинили працівники поліції, причини такої зупинки не назвали, а почали називати ознаки сп'яніння, яких не було. Колір обличчя у нього блідий через хворобу печінки, про що він надає суду довідку. Про таку причину, як звужені зіниці, які не реагують на світло, взагалі не можливо встановити чи дійсно це було так, оскільки йому цього не видно, і на відеозаписі таке не відображено. Він був згоден на проходження огляду у лікаря, але йому сказали, що його відсторонюють від керування, не пояснивши, на якій час. Він просив перегнати авто, але йому відмовили. Просив надати час, щоб вирішити питання з авто, дзвонив дружині і брату, щоб хтось під'їхав. А поліцейські відвели його в сторону, знявши при цьому камери і почали з ним спілкуватись. Потім під'їхав другий екіпаж, обшукали його, сказали, що автомобіль евакуюють. Він весь час наголошував, що не відмовляється від огляду, але протокол на нього склали. О 15:38 год. його відпустили і дружина відвезла його до лікаря, за результати огляду лікар надав виписку, що він тверезий. Після цього його почали постійно зупиняти працівники поліції і він їздив з ними до лікаря, здавав біологічне середовище, і результати завжди були негативні - він тверезий, наркотичного сп'яніння не виявлено. Права належним чином йому не роз'яснили. Він розумів, що треба їхати до лікаря і не відмовлявся від проходження огляду. Ознак сп'яніння не було, вони надумані. Він хвилювався за авто, адже живе у селі і треба їздити, а йому чітко не роз'яснили, що буде з автомобілем, не роз'яснили чітко порядок освідування, бо самі не знали, постійно консультувались по телефону.
Судом викликався для дачі пояснень в якості свідка інспектор взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенант поліції Ступаченко А.В., однак за повідомленням т.в.о. начальника УПП в Чернігівській області ДПП останній 01.04.2025 на підставі п.7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнений зі служби в поліції.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №7268590 від 11.03.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.03.2025, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4247483 від 11.03.2025, розписку ОСОБА_2 від 11.03.2025, рапорт інспектора взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції Андрія Ступаченка від 11.03.2025, відеозапис, а також долучене ОСОБА_1 письмове клопотання, копію виписки 187 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 18.03.2025 (звернення було 11.03.2025 о 17:17 год.), копію виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №25043 КНП «Чернігівська міська лікарня №2» ЧМР від 27.11.2023, копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №283 від 22.03.2025, суд приходить до наступного.
Відповідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Відповідно до положень ст. 130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так і керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (надалі - Інструкція).
Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП може проявлятися у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння, що і було поставлено у провину ОСОБА_1 . Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Аналіз зазначених вище нормативних документів дає підстави стверджувати те, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Між тим із матеріалів справи вбачається, зокрема відеозапису, долученого до протоколу вбачається, що зупинивши автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , поліцейські навіть не повідомили водію причину зупинки, перший вочевидь попросив надати документи, оскільки ОСОБА_1 через причинене вікно показує такі, а інший, підійшовши до автомобіля, одразу почав питати чи не перевозить водій щось заборонене і попросив вийти того з автомобіля, що ОСОБА_1 і зробив. Після того, як поліцейський подивився вміст багажнику, одразу почав питати у водія як він відноситься до наркотиків, на що отримав відповідь, що негативно. Далі поліцейський став питати, коли водій останній раз вживав наркотики, на що той повідомив, що взагалі їх не вживає. Після цього поліцейський спитав, чи готовий водій пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Водій вказує, що він не проти, бо не вживає, зараз одну доньку привіз, потім іншу, при цьому поліцейський вказує, що він пропонує, а його право погоджуватись чи ні. Після цього поліцейський один відходить, інший просить встати водія і перевіряє зіниці того, однак результати такої перевірки на відеозаписі не проглядаються, після цього просять виставити руку, однак суд тремтіння таких не побачив, а після цього ще раз запитує поліцейський чи готовий водій пройти огляд. Водій не заперечує, набирає телефон та повідомляє комусь, що не зможе приїхати. В цей час поліцейський знову повідомляє водію, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння і пропонує пройти огляд. Водій задає уточнюючі питання - де проходити огляд, яка саме лікарня, скільки це займе часу, при відповіді на які поліцейський ніби мимоволі знову вказує, що «дивіться ви можете погодитись, а можете відмовитись», однак водій відмову від проходження освідування не виказує, а продовжує розмову по телефону, стоячи поряд з поліцейськими. Водій перепитує, чи буде він відсторонений від керування, на що поліцейський каже, що в будь якому випадку він буде відсторонений від права керування чи якщо погодиться чи якщо ні на огляд. Після цього поліцейський в 14:38 год. знімає камеру, кладе її на службове авто і далі в полі зору немає нікого з осіб, якась розмова відбувається на задньому фоні, однак не зрозуміло про що особи говорять. Знову поліцейський каже: «дивіться, я вам запропонував, а ви…», водій перепитує чи нададуть йому тимчасовий дозвіл, якщо він здасть аналізи. Поліцейський каже, що тимчасовий дозвіл дадуть тоді, коли складуть адмін. матеріали і рішення буде приймати суд. Далі з розмови слідує, що водій перепитує, що буде з автомобілем, чи може дружина забрати авто. Далі поліцейський відходить від всіх, комусь телефонує і консультується з приводу подальших дій з авто. Повертається, і знову каже водію, що або ви відмовляєтесь або проходите, експрес тестів немає, результат буде діб за 10. Водій перепитує, які у нього ознаки, що саме він порушив, що зрозумів, що є два варіанти, які у нього ознаки. І знову поліцейський знімає камеру, кладе їх на авто, відходить до паркану і спілкується з водієм. Повернувшись, знову каже поліцейський «ну дивіться самі, я..». Водій не відмовляється, і поліцейський каже - тоді поїхали. Водій питає, а що буде з автомобілем, і поліцейський каже, що вона підлягає евакуації. Водій питає чи можна її відігнати, але йому вказують, що його відсторонено від керування. Після цього водій комусь телефонує і паралельно питає у поліцейського чи буде протокол за причину зупинки, поліцейський вказує, що звісно буде постанова і водій каже - складайте тоді і поїдемо. Поліцейській питає чи відмовляється водій від огляду, але водій вказує, що ні, складіть документи за порушення ПДР, а тоді поїдемо на огляд. Водій продовжує розмову по телефону, де повідомляє про те, що він поїде здавати аналізи, просить поліцейського поки скласти протокол за порушення ПДР, поліцейський нервує, питає чи згоден проходити водій огляд чи відмовляється, на що ОСОБА_1 повідомляє, що не відмовляється від огляду, але намагається вирішити питання з автомобілем. Поліцейський вказує, що вони довго чекати не будуть. В цей час водій питає у когось по телефону, що йому робити. Поліцейський вказує в цей час водію, що або їде водій на огляд, або він розцінює це як відмову. Поліцейський ще раз запитує, водій просить дати 2 хвилини, однак поліцейський каже, що він розцінить це як відмову, часу немає. Поліцейський після цього з'ясовує, чи надавав водій посвідчення водія, а потім телефонує комусь вочевидь із колег і радиться як йому бути в ситуації, коли водій не відмовляється від огляду, однак тягне час. Потім повертається, питає чи їде водій на огляд, інакше він розцінює це як ухилення. Водій просить скласти протокол за порушення ПДР, щоб він завтра знав, де шукати автомобіль. Поліцейський знову з кимось спілкується по телефону, консультується, і після повернення до водія вказує, що його дії оцінено як відмова від проходження огляду за пунктом 2.5 ПДР. Далі, о 15:01 під'їжджає на місце зупинки ще один екіпаж патрульної поліції, і незрозуміло з яких причин також починає поліцейський того екіпажу проводити огляд особи, проводить поверхневу перевірку, вміст чоловічої сумки. Далі поліцейський другого екіпажу перевіряє документи, заповнені працівником поліції першого екіпажу, який і зупиняв ОСОБА_1 . Далі працівники поліції складають протокол, заповнюють документи, зачитують все водію.
Тобто, з відеозапису слідує, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, жодного разу відмови від проходження того не висловлював. Ця обставина стверджується відеозаписом події, зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського. Суд звертає увагу на те, що наданий відеозапис не містить будь-яких даних, які би указували на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, яка би проявилась у його відповідних висловлюваннях, діях чи бездіяльності. Якби працівником поліції було повноцінно роз'яснено водію саму процедуру освідування, що після проходження такої у медичному закладі його повернуть на місце зупинки до автомобіля і він після цього матиме змогу вирішити питання щодо тверезого водія, оскільки його відсторонено від права керування, вказаних дій з боку ОСОБА_1 щодо прохання надання часу для вирішення цього питання до поїздки в медичний заклад можна було б уникнути. Водій, згідно пункту 2.5 ПДР має на вимогу працівника поліції пройти огляд, однак він не зобов'язаний знати досконало всю процедуру, і така не була роз'яснена йому працівником поліції.
Судом враховується, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду був озвучений виключно поліцейським.
Аналізуючи правові норми, суд звертається до ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, до яких відноситься і поліція, зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З доданих ОСОБА_1 до матеріалів справи документів, вбачається, що після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, він поїхав до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ЧОР, де був оглянутий лікарем та у останнього було відібрано біологічне середовище на аналіз. З копії виписки №187 від 18.03.2024 вбачається, що за результатами огляду ОСОБА_1 тверезий, результат лабораторних тестів - негативний.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення - суд оцінює критично з наведених вище обставин.
Тож, враховуючи викладене, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах, суд приходить до висновку, що вони не містять належних та достатніх даних, які б поза розумним сумнівом свідчили про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, в даному випадку, посадовими особами, які складали протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду переконливих доказів винуватості особи у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 284 п. 3 КУпАП
Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь