Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4677/25
Номер провадження 1-кс/711/1267/25
27 травня 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000450 від 24.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про арешт майна, -
Прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про накладення арешту на VIN-код НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди загинув. Тимчасово, до скасування у встановленому законом порядку, заборонити власникам та іншим зацікавленим особам відчужувати, розпоряджатися або користуватися арештованим майном - автомобілем «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 . Місцем зберігання транспортного засобу «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 визначити територію ВПД№1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Герої України, 8, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000450 від 24.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24.05.2025 року близько 19 год. 10 хв. водій автомобіля «ВАЗ 21114», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ЗСУ (СЗЧ від 20.05.2025 року), в/ч НОМЕР_4 , солдат, рухаючись по автодорозі сполученням с. Тарнава- с.Терлиця в напрямку Вінницької області, не обрав безпечної швидкості, не був уважний до дорожньої обстановки, виїхав за межі проїзної частини, після чого здійснив наїзд на ростуче дерево. В наслідок ДТП водій отримав тілесні ушкодження від яких помер в приміщенні КНП «Монастирищенська БПЛ».
25.05.2025 під час проведення огляду місця події, автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_3 був оглянутий із застосуванням фотографування, в процесі чого на даному транспортному засобі були виявлені пошкодження і сліди, які виникли внаслідок ДТП та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Після завершення огляду місця події автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_3 був вилучений і направлений для подальшого зберігання на територію ВПД№1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Герої України, 8, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область.
Приймаючи до уваги, що оглянутий та вилучений 25.05.2025 автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_3 у даному кримінальному провадженні має значення речового доказу, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, постановою слідчого від 25.05.2025 вказаний транспортний засіб було визнано речовим доказом та місцем його зберігання було визначено територію ВПД№1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Герої України, 8, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область.
Під час досудового розслідування слідству необхідно перевірити технічний стан автомобіля «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що викликає необхідність проведення відповідних судових експертиз, методика проведення яких передбачає надання експертам для дослідження відповідних об'єктів, у даному випадку автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані, який він мав на момент вилучення.
З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому слідство вважає, що повернення речових доказів власникам жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені як самими власниками, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою (перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, відновлення транспортного засобу з метою його продажу, умисного пошкодження чи таємного викрадення майна і т.п.).
У процесі досудового розслідування встановлено, що автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди загинув.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_2 є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, під час досудового розслідування необхідно провести судові експертизи із його залученням у стані, який він мав на момент огляду місця події 25.05.2025, а також слідчі дії, в яких може виникнути необхідність, з метою забезпечення збереження указаних речових доказів та досягнення дієвості кримінального провадження, прокурор просить задовольнити клопотання.
До початку судового засідання прокурор ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив розгляд клопотання про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні розглядати без його участі. Клопотання підтримає повністю та просить задовольнити.
Виклик власника автомобіля «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_3 , не здійснювався, враховуючи зазначені обставини та наслідки кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, неявка в судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за можливе розгляд клопотання проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000450 від 24.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який проведено 25.05.2025, встановлено, що на автомобілі «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_3 , наявні пошкодження та сліди, що виникли внаслідок ДТП, та можуть буди використані, як доказу факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Після завершення огляду місця події, автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_3 , було вилучено і передано для подальшого зберігання на територію ВПД№1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Герої України, 8, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область.
Постановою старшого слідчого ВР ЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 від 25.05.2025 вказаний транспортний засіб було визнано речовим доказом та приєднано його до провадження в даній якості.
Також встановлено, що автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди загинув.
Положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ч.2 ст.167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, що передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно було вилучене 25.05.2025 в ході проведення огляду місця ДТП, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст.171 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч.2 ст.131 КПК України).
Відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України).
Отже, встановлено, що вилучений 25.05.2025 автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_3 , є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідає вимогам ст.98 КПК України, оскільки вказаний транспортний засіб може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане тимчасово вилучене майно є об'єктом, який зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів із забороною розпорядження даним майном.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Разом з тим, місце зберігання речових доказів визначається самостійно стороною обвинувачення, що передбачено ч.2 ст.100 КПК України, тому в цій частині клопотання слідчий суддя вважає необхідним відмовити.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21114» реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.
Тимчасово, до скасування у встановленому порядку, позбавити власників та інших зацікавлених осіб права на відчуження, розпорядження (знищення, ремонтування та/або користування) арештованим майном.
В решті частини клопотання відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1